Рішення

від 29.06.2022 по справі 160/7551/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року Справа № 160/7551/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт - Платінум» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Платінум" до Дніпровської митниці, з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року UA110130/2022/000006/1.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 р. справу № 160/3338/22 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.

22.06.2022р. за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпровської митниці надійшов відзив проти позову. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Tовариство з обмеженою відповідальністю «АРТ-ПЛАТІНУМ» є юридичною особою, яка зареєстрована 21.02.2013 року згідно із записом 12241020000056735, основними видами господарської діяльності за КВЕД є: 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Tовариством з обмеженою відповідальністю «АРТ-ПЛАТІНУМ» було укладено Договір (контракт) купівлі-продажу №50 від 17.04.2017 року із «Ніагара Милс (Пвт) Лтд» юридична особа за законодавством Пакистан, далі «Продавець», за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність, а ТОВ «АРТ-ПЛАТІНУМ» - Покупець прийняти та оплатити в строки та в порядку визначеному цим Договором наступний товар:тканини.

Відповідно до п. 2.1. Договору передбачено, що кількість та ціна товару визначається у Специфікації на поставку конкретної партії Товару. Строк дії договору визначено до 17.05.2020 року (п. 9.6. Договору).

15.05.2020 року між сторонами Договору було укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою строк дії Договору № 50 від 17.04.2017 року було подовжено сторонами до 15.05.2025 року.

02 грудня 2021 року між сторонами Договору було укладено Специфікацію № 120 до Договору №50 від 17.04.2017 року, за умовами якої Продавець зобов`язався здійснити поставку товару:

- Тканина полі котон PC 52:48 пігментне фарбування ОКО-TEX стандарт конструкція: 30x30/76x64 A/L ширина: 220 см. (код Товару: 5513.4100). Кількість товару930 рулонів 92346 метрів. Ціна за одиницю Товару, долар США 1,28, вартість Товару, долар США 118202,88. Загальна сума Специфікації - долар США 118202,88.

27.01.2022 року декларантом було подано митну декларацію №UA110130/2022/001684, відповідно до даної декларації була заявлена митна вартість товару, за договором.

Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи, зазначені у гр.44 митної декларації: сертифікат якості від 02.12.2021 року; пакувальний лист від 02.12.2021 року; інвойс NМ-INV-21267 від 02.12.2021 року; сертифікат про походження товару АРBUMA/СО/0063-2022; банківські квитанції свіфт від 10.01.2022р., 13.01.2022р., 14.01.2022 р.; лист банку № 050/26-42 від 21.01.2022р.; прайс-лист продавця від 02.12.2021 року; калькуляція ціни від 02.12.2021 року; комерційна пропозиція від 01.11.2021 року; зовнішньоекономічний контракт № 50 від 17.04.2017 року; додаткова угода №1 від 15.05.2020 року; додаток (специфікація №120) від 02.12.2021 року; копія митної декларації продавця від 03.12.2021 року.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір на транспортне експедирування № 22-02-18 від 22.02.2018 року; заявка № 14209 на перевезення товару; рахунок-фактура № СФ-26418 від 13.01.2022р. за контейнером TRHU6661352; довідка про транспортно-експедиційні витрати від 13.01.2022 року; платіжне доручення №775 від 17.01.2022 року; коносамент MLKHI1251ODЕ від 13.12.2021 року; - автотранспортна накладна СМR 019435; договір про надання послуг митного брокера від 17.06.2013р.

На адресу позивача 27.01.2022 року надійшло повідомлення, відповідно до якого посадова особа відповідача повідомила про те, що оскільки документи надано не у повному обсязі у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за товар. Крім того, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.,3ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

На адресу позивача 27.01.2022 року від відповідача надійшло повідомленням про відмову у митному оформлені та відповідачем направлено позивачу Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110130/2022/000040.

Дніпровською митницею, за результатами перевірки митних декларацій та доданих до них документів було прийнято рішення про коригування митної вартості товаріввід 27.01.2022 року №UA110130/2022/000006/1 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110130/2022/000040.

З вказаного рішення про коригування митної вартості вбачається, що підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

В результаті такого контролю встановлено зокрема: «Відповідно до ч.5ст.54 МКУмитний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Товар імпортується на підставі контракту від 17.04.2017 №50. Згідно п.5.1 зазначеного контракту умови та строки оплати товару зазначаються у Специфікації на поставку конкретної партії товару. Згідно п.5.2 оплата здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Продавця за реквізитами зазначеними у цьому договорі. Згідно наданих платіжних документів Swift від 10.01.2022, 13.01.2022, 14.01.2022 в гр. 70 наявне посилання на контракт від 17.04.2017 №50, проте відсутнє посилання на відповідний рахунок чи специфікацію. Відповідно до положень частини 2статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валютіабо банківських металів. Враховуючи вищезазначене, надані платіжні доручення в іноземній валюті від 10.01.2022, 13.01.2022 та 14.01.2022 Swift не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару. Наданий до митного контролю документ Заявка на перевезення від 05.11.2021 №14209 містить узгоджені ставки вартості послуг, а саме: 7210 дол. США - фрахт, 485 дол. США погрузка-вивантаження, 130 дол. США експедиторські послуги. Проте наданий декларантом документ - довідка експедитора щодо вартості транспортних послуг від 13.01.2022 № СФ-26418 містить загальну суму 199 769,63 грн. та згідно заявлених даних сума включає в себе загальну вартість доставки по маршруту, включаючи вартість експедирування та інших витрат. Зазначена сума приблизно відповідає сумі зазначеній у заявці від 05.10.2021 №14209, саме 7210 дол. США, що в перерахунку за курсом на дату складання заявки становить 199769,63 грн. У наданому рахунку на оплату транспортних послуг від 23.11.2021 № СФ-25522 фігурує сума 199 769,63 гривень та зазначено вид послуги: «Морське перевезення за маршрутом». Таким чином, серед наданих до митного контролю транспортних документів міститься узгоджена вартість транспортних послуг, а саме вартість перевезення за маршрутом, вартість погрузки/вивантаження, вартість винагороди експедитора, проте заявлено лише вартість перевезення за маршрутом. Вартість винагороди експедитора, що зазначена у заявці відсутня у рахунку та серед інших наданих документів. Факт оплати такої винагороди не підтверджено документально. Те саме стосується і погрузки/вивантаження, якщо такі операції були здійснені за межами митної території України, про що зазначені дані відсутні серед наданих документів. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.11, умови поставки FOB «франко борт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна, транспортно-експедиційні послуги. Згідно з частиною 10статті 58 МКУпри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другоїстатті 53 МКУподаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: 1. рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; 2. банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 3.калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту».

На вимогу відповідача декларантом надані повідомлення про відсутність можливості подання інших додаткових документів.

За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товару за митною вартістю, заявленою декларантом. Так, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів: №UA100330/2022/000006/1 від 27.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000040.

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року №UA110130/2022/000006/1 та вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановленірозділом III Митного кодексу України(надалі -МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятоїст.54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина другаст.52 МК України).

З урахуванням положеньст.52 МК України, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятоюст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбаченіМК України.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першоїст.336 МК Україниє перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першійстатті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Частиною 1статті 7 МК Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 МК України).

Відповідно ч.2ст.53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст. 54 МК Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 Митного кодексу України.

Приписамист. 337 МК Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4ст.54 МК Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 МК Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1статті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст.55 МК Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятоюстатті 54 МК Україниправо митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьоюстатті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 МК України.

Відповідно до ч.1ст.57 МК Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу(ч.3ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6ст.57 МК України).

Відповідно до п.4ст.57 МК Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59та60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8ст.57 МК Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1ст.58 МК Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2ст.58 МК Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1,2та5ст.54, ст.58 МК Українидає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Відповідно до ч.3, 4ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність цих рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділуVIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Додатково зазначено, що декларантом виявлені розбіжності спростовані не були та не було надано запитуваних додаткових документів.

Щодо висновків відповідача про відсутність у платіжних дорученнях посилання на відповідний рахунок чи специфікацію, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2ст. 53 Митного кодексу України, документами, товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Так, між сторонами Договору № 50 від 17.04.2017 року шляхом укладення специфікації № 120 від 02.12.2021 року було досягнуто згоди щодо постачання товару - «Тканина полі котон РС 52:48 пігментне фарбування ОКО-ТЕХ стандарт конструкція: 30x30/76x64 А/L ширина: 220 см. (код товару : 5513.4100). Кількість товару - 930 рулонів 92346 метрів. Загальна сума Специфікації - долар США 118202,88.

На вказану суму Продавцем було виставлено Інвойс NМ-INV-21267 від 02.12.2021 року, який було оплачено позивачем повністю за період 10-14.01.2022 року із призначенням платежу: «Prepaymant FOR TEXTILE for Contrak T50 from 17.04.2017»

Керуючись пп. 5 п.2ст. 53 Митного кодексу Українипозивачем разом із ЕМД №UA110130/2022/001684 було надано документи, які підтверджують вартість товару за цією декларацією згідно із графою 44.

Вказані документи містять однакову інформацію про вартість товару «Тканина полі котон РС 52:48 пігментне фарбування ОКО-ТЕХ стандарт конструкція: 30x30/76x64 А/1 ширина: 220 см. (код товару: 5513.4100)1 Кількість товару - 930 рулонів 92346 метрів» продавецьНіагара Миле (Пвт) Лтд, а саме 118202,88 доларів США за весь обсяг такого товару. Будь-які розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки у вказаних документах відсутні.

Таким чином, факт не зазначення конкретно у призначенні платежу в платіжних дорученнях реквізитів Специфікації на поставку конкретної партії товару не може бути підставою для неможливості визначення вартості товару, що декларується до митного оформлення, якщо такі відомості містяться у інших документах, які надані для митного оформлення вантажу.

Крім того, відповідно до листа Філії Акціонерного Товариства Державний експортно-імпортний банк у м. Дніпрі № 050/26-42 від 21.01.2022 року, вбачається, що платежі TOB «АРТ-ПЛАТІНУМ» 10-14.01.2022 року на загальну суму 118202,88 доларів США на адресу Niagara Mills (Pvt) Ltd, Пакистан були перераховані згідно контракту №50 від 17.04.2017 року, Специфікації №120 від 02.12.2021 року та інвойсу № NM-INV-21267 від 02.12.2021 року. Ніякі інші платежі згідно специфікації № 120 від 02.12.2021 року та інвойсу № NM-INV-21267 від 02.12.2021 року не здійснювались.

Щодо висновків відповідача, що «прайс-лист від 02.12.2021 не має терміну дії «від», «до» «на період», отже є дійсним на зазначену у ньому дату - 02.12.2021 року. При цьому, специфікація до контракту №120 датується 02.12.2021 року, рахунок № NM-INV-21246 також датується 02.12.2021 року. Дані, щодо актуальних цін на 02.12.2021 у відповідних прайс-листах відсутні.», суд зазначає наступне.

Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо строку його дії, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На це неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах від 13.09.2019 № 820/859/17, від 06.02.2020 № 520/10709/18.

Відомості, зазначені у прайс-листі Продавця, знайшли своє підтвердження у первинних документах - Специфікації та інвойсі до контракту, які є документами, які підтверджують митну вартість товару.

Щодо висновків відповідача: «Наданий до митного контролю документ Заявка на перевезення від 05.11.2021 №14209 містить узгоджені ставки вартості послуг, а саме: 7210 дол. США - фрахт, 485 дол. США погрузка-вивантаження, 130 дол. США експедиторські послуги. Проте наданий декларантом документ - довідка експедитора щодо вартості транспортних послуг від 13.11.2022 № СФ-26418 містить загальну суму 199 769,63 грн. та згідно заявлених даних сума включає в себе загальну вартість доставки по маршруту, включаючи вартість експедирування та інших витрат. Зазначена сума приблизно відповідає сумі зазначеній у заявці від 05.10.2021 №14209, саме 7210 дол. США, що в перерахунку за курсом на дату складання заявки становить 199769,63 грн. У наданому рахунку на оплату транспортних послуг від 23.11.2021 № СФ-25522 фігурує сума 199 769,63 гривень та зазначено вид послуги: «Морське перевезення за маршрутом». Таким чином, серед наданих до митного контролю транспортних документів міститься узгоджена вартість транспортних послуг, а саме вартість перевезення за маршрутом, вартість погрузки/вивантаження, вартість винагороди експедитора, проте заявлено лише вартість перевезення за маршрутом. Вартість винагороди експедитора, що зазначена у заявці відсутня у рахунку та серед інших наданих документів. Факт оплати такої винагороди не підтверджено документально. Те саме стосується і погрузки/вивантаження, якщо такі операції були здійснені за межами митної території України, про що зазначені дані відсутні серед наданих документів. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.11, умови поставки FOB «франко борт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно», суд зазначає наступне.

Згідно із п. 2.4.2 договору транспортного експедирування № 22-02-18 від 22.02.2018 року передбачено, що «Клієнт зобов`язаний надати Експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг, яка повинна містити наступні дані: маршрут перевезення, опис вантажу, вид та спосіб упаковки, кількість вантажних місць, розміри та вага одного вантажного місця, найменування вантажовідправника . та вантажоодержувача та їх адреси., та може містити додаткові відомості.

Згідно заявки № 14209 до договору № 22-02-18 від 22.02.2018 року передбачено у п. 2 узгоджені умови між сторонами договору «узгоджена ставка, включаючи плату експедитору, з місця завантаження в узгоджене місце доставки складає 7210 уе без ПДВ.»

Пунктом 3.1. Договору № 22-02-18 від 22.02.2018 року передбачено, що послуги Експедитора, а також інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на умовах 100% передплати на підставі виставленого Експедитором рахунку.

Експедитором було надано позивачу рахунок-фактуру № СФ-26418 від 13.01.2022 року на суму 199769,63 грн. без ПДВ., який включає повністю послуги експедитора за організацію морського перевезення. Додатково Експедитором було підтверджено, що загальна сума транспортно-експедиційних витрат ТОВ «ТГЛ Україна» за коносаментом MLKHI1251ODE за маршрутом порт Карачи (Пакистан) - порт Одеса (Україна) до кордону Україна складає - 199769,63 грн.

Вказані витрати оплачені позивачем згідно із платіжним дорученням № 775 від 17.01.2022 року.

Таким чином, будь-які інші витрати позивачем за доставку вантажу за коносаментом MLKHI12510DE за маршрутом порт Карачи (Пакистан) - порт Одеса (Україна) до кордону Україна, крім оплачених у розмірі 199769,63 грн. без ПДВ не здійснювалися та не були узгоджені із Експедитором, всі витрати та винагороди Експедитора включені у загальну суму в розмірі 199769,63 грн.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FOB складається зі: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності умов оплати послуг погрузки/вивантаження, якщо такі операції були здійснені за межами митної території України, дані яких відсутні серед наданих документів, є, безпідставними та необґрунтованими.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Згідно з пунктом 2 частини шостоїстатті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.07.2019року по справі № 1140/3242/18.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надані позивачем для митного оформлення документи, перелік яких зазначено вище, підтверджують в повній мірі числові значення митної вартості та дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Враховуючи, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Таким чином, надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, щорішення про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року №UA110130/2022/000006/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частин 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1ст.132 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем також заявлено вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00грн.

Статтею 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другоїстатті 134 КАС Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьоїстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертоїстатті 134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятоюстатті 134 КАС Українивизначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннямистатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом, відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було подано договір про надання правової допомоги №16 від 20.01.2022 року, додаткова угода №3 від 07.02.2022 року до договору про надання правової допомоги №16 від 20.01.2022 року, акт наданих послуг від 20.01.2022 року до договору про надання правової допомоги №16 від 20.01.2022 року, платіжне доручення №452 від 07.02.2022 року.

Так, відповідно до додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги №16 від 20.01.2022 року визначено вартість послуг адвоката відповідно до загального обсягу наданих послуг адвокатом, що становить 6 годин.

Згідно з актом надання послуг, позивачу надано такі послуги з правничої допомоги:

- аналіз первинних документів по питанню винесення Рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року UA110130/2022/000006/1 стосовно Клієнта - 2 години;

- проведення консультацій з Клієнтом з метою визначення правової позиції щодо вирішення питання про оскарження до суду Рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року UA110130/2022/000006/1- 30 хвилин;

- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року UA110130/2022/000006/1 та супровідних документів - 3 години;

- подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 12.01.2022 року UA110130/2022/000005/1 та супровідних документів - 15 хвилин;

- контроль інформації щодо стадії розгляду позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року UA110130/2022/000006/1 та супровідних документів - 15 хвилин;

- контроль інформації щодо стадії розгляду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року UA110130/2022/000006/1 та супровідних документів - 15 хвилин

Загальний обсяг наданих послуг Адвоката складає 6 годин.

Суд зазначає, що договір про надання послуг правової допомоги містить посилання на рішення про коригування митної вартості товару, яке оскаржується у даній справі. Акт про надання правової допомоги та рахунки на оплату послуг містить посилання на договір про надання правової допомоги.

Надаючи оцінку обґрунтованості обсягу заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає, зазначений в акті виконаних послуг вид правової допомоги такий як «аналіз первинних документів, проведення консультацій з Клієнтом з метою визначення правової позиції, контроль інформації щодо стадії розгляду позовної заяви» фактично є складовою частиною такої послуги як «підготовка та подання позовної заяви», відтак не може розцінюватись як окрема юридична послуга.

Крім того, дослідивши наданій позивачем копії документів суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за складання та подання адміністративного позову вартістю 6000,00 грн. не є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг).

Відповідачем у відзиві проти позову також висловлено заперечення стосовно стягнення відшкодування витрат на правову допомогу саме в такій сумі, оскільки послуги з формування правової позиції, консультування, надання позову до суду, а також контроль щодо просування справи у суді не може бути віднесено до окремого виду правової допомоги та не підлягає стягненню з відповідача.

Суд зазначає, що надання консультацій та узгодження правової позиції, в силу вимогЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви та підготовки копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подача позову до суду.

Оскільки до такого виду адвокатської діяльності як складання позовної заяви віднесено надання консультацій та узгодження правової позиції, суд не вбачає підстав для виділення їх в окремий вид послуг останніх.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛу справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в акті наданих послуг від 07.02.2022 року, єчастково доведеними та підлягають частковому задоволенню судом у загальному розмірі на суму 3000 грн.

Вказана сума у розмірі 3000 грн. є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 2 481,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт -Платінум» (49064, м.Дніпро, проспект Сергія Нігояна, буд.68, код ЄДРПОУ 38598434) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.01.2022 року №UA110130/2022/000006/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт -Платінум» (49064, м.Дніпро, проспект Сергія Нігояна, буд.68, код ЄДРПОУ 38598434) судовий збір у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. та витрати з оплати правової допомоги у розмірі 3000,00грн. (три тисячі гривень 00копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук