Постанова

від 27.06.2022 по справі 446/132/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/132/20 Головуючий у 1 інстанції: Самсін М.Л.

Провадження № 22-ц/811/2852/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка : Назар Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області в складі судді Самсіна Л.М. від 15 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Великосілківської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Кам`янка-Бузькогорайонного судуЛьвівської області від15квітня 2021року зврахуванням ухвали Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 9 вересня 2021 року про виправлення описки позовну заяву ОСОБА_3 до Великосілківської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, а саме: Ѕ земельної ділянки площею 0.5967 га, що знаходиться на території Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4622181600:11:000:0023; Ѕ земельної ділянки площею 0.6808 га, що знаходиться на території Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4622181600:11:000:0107, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія: ЯА № 422246, виданого Кам`янка-Бузькою РДА 21.07.2005 року, після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно, а саме:

?Ѕ земельної ділянки площею 0.5967 га, що знаходиться на території Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4622181600:11:000:0023;

?Ѕ земельноїділянки площею0.6808га,що знаходитьсяна територіїВеликосілківської сільськоїради Кам`янка-Бузькогорайону Львівськоїобласті,цільове призначенняземельної ділянки дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,кадастровий номер 4622181600:11:000:0107,згідно Державногоакту направо власностіна земельнуділянку сер::ЯА №422246,виданого Кам`янка-БузькоюРДА 21.07.2005року,після ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В решті позовних вимог відмовлено.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційнійскарзі зврахуванням уточненнядо апеляційноїскарги проситьскасувати рішеннята ухвалитинове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Великосілківської сільської радиКам`янка-Бузького району Львівської області, третя особа,яка заявляєсамостійнівимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , в частині щодо задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 залишити без змін.

Вважає, рішення незаконним і необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновок суду не відповідає обставинам справи. Зокрема зазначає, що ОСОБА_3 подав позов до Великосілківська сільська Кам`янка- Бузького району Львівської області, хоча ОСОБА_2 прийняла спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 30 вересня 2019 року. В подальшому ОСОБА_2 не була залучена в якості відповідача, а у випадку не залучення спадкоємця, який прийняв спадщину в якості відповідача повинен був відмовити в задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_5 сам зазначає, що проживав на момент смерті матері у Львові окремо від неї. Таким чином, на виконання вимог ст.1169 ЦК України, для прийняття спадщини Позивач був зобов`язаний подати заяву про прийняття спадщини. В такому випадку, наслідком невиконання вимог закону, він буде вважатись таким, що не прийняв спадщину. Отже, в зазначеній частинні рішення є неправомірним у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. В позовній заяві позивач стверджує, що звертався до Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено, оскільки ОСОБА_5 пропустив строк прийняття спадщини, і рекомендовано звернутися до суду із позовом про встановлення додаткового строку прийняття спадщини. Проте, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували, що позивач звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та те, що ОСОБА_5 отримав відмову. Позивач зазначає, що нібито він фактично прийняв спадщину і вступив в оперативне управління, проте, згідно із чинним на момент смерті ОСОБА_4 ЦК України, такого способу прийняття спадщини як фактичне прийняття спадщини та вступ в оперативне управління не передбачено. Крім того позивач не долучив до матеріалів справи жодного доказу, який би підтверджував його слова. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» від 12 червня 2020 року № 718-р, село Великосілки входить до територіальної громади з центром в Новому Яричеві. Тому правонаступником Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області є Новояричівська селищна рада Львівського району Львівської області. Згідно із інформацією, яка знаходиться на офіційному сайті Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, депутати зазначеної селищної ради приступили до виконання повноважень 20 листопада 2020 року. Враховуючи наведене вище, на момент винесення рішення від 15 квітня 2021 року Камянка-Бузьким районним судом Львівської області, Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області не існувало, а тому суд першої інстанції відповідно до ст. 55 ЦПК України повинен був залучити правонаступника, а саме Новояричівську селищну раду Львівського району Львівської області. Також для ОСОБА_2 незрозуміло на які саме 1/2 вказаних вище земельних ділянок визнано право власності, оскільки, вона на момент розгляду справи була власником 1/2 вказаних вище земельних ділянок, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та витягом з реєстру речових прав на майно.

В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

24.06.2022 року до Львівського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про залучення правонаступників відповідача.

В клопотанні просить залучити до справи у процесуальному статусі відповідача Новояричівську селищну раду Львівського району Львівської області.

В обґрунтування клопотання вказав на те, що відповідно до Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р., село Великосілки входить до територіальної громади з центром в Новому Яричеві. Тому правонаступником Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області є Новояричіська селищна рада Львівської області. Депутати зазначеної селищної ради приступили до виконання повноважень 20 листопада 2020 року.

Колегія суддів, розглядаючи заявлене клопотання в межах предмету апеляційного перегляду (доводів апеляційної скарги та в межах оскарження рішення суду), вважала, що клопотання про заміну правонаступника відповідача є необґрунтованим та таким, що до задоволення не підлягає зважаючи на таке.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ОСОБА_3 подано позовдоВеликосілківської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Частиною 1 ст. 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина 2 ст. 55 ЦПК України).

Відповідно до змісту ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до змісту п. 61 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

- у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

- сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

- не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом;

- юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Відповідно доч.ч.1,8ЗУ«Промісцеве самоврядуваннявУкраїні», сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р. на виконання статті 7-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області згідно з додатком. Додаток до вищезазначеної постанови передбачає утворення Новояричівської територіальної громади до складу якої увійшли території Стрепківської, Новояричівської, Великосілківської, Дідилівської, Запитівської, Неслухівської, Старояричівської, Убинівської, Борщовицької (Пустомитівський район), Пикуловичівської (Пустомитівський район). Адміністративним центром новостворенної територіальної громади визначено смт. Новий Яричів.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795- IX на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводились, серед іншого, на території Львівської територіальної громади.

Як, також, вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення №15 1 сесії VIII демократичного скликання Новояричівської селищної ради Львівського район Львівської області «Про реорганізацію Пикуловичівської сільської ради, Запитівської селищної ради, Банюнинської сільської ради, Великосілківської сільської ради, Дідилівської сільської ради, Неслухівської сільської ради, Старояричівської сільської ради, Убинівської сільської ради шляхом приєднання до Новояричівської селищної ради», реорганізовано Великосілківську сільську раду, шляхом приєднання до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області. Згідно вказаного рішення Новояричівська селищна рада Львівського району Львівської області є правонаступником прав та обов`язків Великосілківської сільської ради.

Відповідно слід вважати, що Великосілківської сільська рада припинила свої повноваження, а Новояричівська селищна раду Кам`янка-Бузького району Львівської області,як уповноваженаособа Новояричівськоїтериторіальної громади,відповідно набуластатусу правонаступникаВеликосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району.

Однак, як вбачається з наведеного вище, Великосілківська сільська рада припинила свою діяльність із правонаступництвом на стадії розгляду справи в суді першої інстанції задовго до ухвалення судом оскаржуваного рішення, відтак суду першої інстанції слід було б вирішити питання про залучення до участі у розгляді справи її правонаступника.

Так, суд першої інстанції під час розгляду справи зобов`язаний був залучити Новояричівську селищну раду Кам`янка-Бузького району Львівської області, як правонаступника відповідача Великосілківської сільської ради, яка перестала існувати як відповідний орган місцевого самоврядування та юридична особа та відповідно не може бути стороною у справі, попередньо обговоривши це питання із заінтересованими особами, зокрема, із позивачем, позиція якого є найважливіша у цьому питанні, попередньо роз`яснивши наслідки такої процесуальної дії.

Зважаючи на те, судом першої інстанції під час розгляду справи до постановлення судового рішення не було залучено Новояричівську селищну раду Кам`янка-Бузького району Львівської області, як правонаступника відповідача Великосілківської сільської ради, позивач теж стосовно цього клопотань не заявляв, відповідно суд апеляційної інстанції не взмозі залучити правонаступника відповідача на стадії апеляційного розгляду, оскільки справа судом першої інстанції розглянута за участі вказаного позивачем відповідача та такий на стадії апеляційного розгляду змінений бути не може.

Зважаючи на вказане у задоволенні клопотання слід відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів позовної заяви ОСОБА_3 , заяви ОСОБА_3 про уточнення позовних вимог, відзиву на заяву про уточнення позовних вимог, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.12, 81, 206, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216-1218, 1261-1265, 1268 ЦК України, та задовольняючи позов ОСОБА_3 і частково задовольняючи позов ОСОБА_2 , виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 - мати позивача, якій на праві власності належали: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.2775 га (кадастровий номер ділянки: 1) 0,5967 га 4622181600:11:000:0023; 2) 0,6808 га 4622181600:11:000:0107) на території Великосілківської сільської ради, цільове призначення на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 422246, виданим Кам`янка-Бузькою РДА 21.07.2005 року. Отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 не може у зв`язку з пропущеним терміном для прийняття спадщини, що підтверджується повідомленням № 150/01-16 від 15.04.2021 приватного нотаріуса Кам`янка-Бузького районного нотаріального округу Робак Л.А.

Колегія суддів перевіряючи оскаржуване рішення в межах первісного позову, вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають, обставини які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду в частині вирішення позову ОСОБА_3 підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Великосілківської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

?визнати за ним, ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку в розмірі Ѕ частки із загальної площі 1,2775 га: Ѕ частки з ділянки 1 кадастровий номер: 4622181600:11:000:0023 0,5967 га; Ѕ частки з ділянки 2 кадастровий номер: 4622181600:11:000:0107 0,6808 га, на території Великосілківської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 422246, виданим Кам`янка-Бузькою РДА 21.07.2005 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його мати ОСОБА_4 . Факт її смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 03.06.2017 року Великосілківською сільською радою Кам`янка-Бузького району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 03.06.2017 року зроблено запис за № 14. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 25.06.1959 року виданого виконкомом Соколівської сільської ради Новояричівського району Львівської області. Після смерті матері, ОСОБА_4 , залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 1.2775 та на території Великосілківської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №422246, виданим Кам- Бузькою РДА 21.07.2005 року. За життя його мати, ОСОБА_4 , склала заповіт, посвідчений 09.03.2017 року секретарем Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, зареєстрований в реєстрі за №34, відповідно до якого заповіла все своє майно в рівних частинах: мені - ОСОБА_3 та моїй сестрі - ОСОБА_2 . Даний заповіт у виконкомі Великосілківської сільської ради не змінювався і не скасовувався. Батько, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданого 05.01.2007 року Великосілківською сільською радою Кам`янка-Бузького району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 05.01.2007 року зроблено запис за № 2. ОСОБА_3 звернувся в Кам`янка-Бузьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, але державним нотаріусом в його зверненні було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки такий, у відповідності до ч.3 ст,1272 Цивільного кодексу України, може бути визначений тільки в судовому порядку. ОСОБА_3 вважає, що фактично прийняв спадщину і вступив в оперативне управління спадковим майном оскільки, мати постійно проживала і була зареєстрована одна в АДРЕСА_1 , а він допомагав їй у веденні підсобного господарства, разом обробляли присадибну земельну ділянку, проводили поточні ремонти будинку та господарських споруд, перед смертю мати проживала разом зі ним в місті Львові, він здійснив її поховання. Зважаючи на викладене, просив суд позов задовольнити.

6 травня 2020 року ОСОБА_2 подала позовну заяву до ОСОБА_3 , Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, у якому просила визначити за нею, ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме: Ѕ земельної ділянки площею 0,5967 га, що знаходиться на території Великосілківської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4622181600:11:000:0023; Ѕ земельної ділянки площею 0,6808 га, що знаходиться на території Великосілківської сільськогї ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4622181600:11:000:0107; Ѕ частину грошових вкладів з відповідними відсотками, компенсаційними виплатами, індексаціями, які знаходяться в ТВБВ № 10013/0226 м. Кам`янка-Бузька управління ПАТ «Ощадбанк» на рахунку КВ 1700 - 1233 грн. 10 коп.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 покликалася на те, що її мати ОСОБА_4 09.03.2017 року склала заповіт, в якому вона була зазначена як спадкоємець. Після смерті матері вона належним чином подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини та в подальшому оформила: Свідоцтво на право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,5967 га, що знаходиться на території Великосілківської сільської ради, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4622181600:11:000:0023. Свідоцтво на право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,6808 га, що знаходиться на території Великосілківської сільської ради, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4622181600:11:000:0107. Свідоцтво на право на спадщину за заповітом на Ѕ частину грошових вкладів з відповідними відсотками, компенсаційними виплатами, індексаціями, які знаходяться в ТВБВ №10013/0226 м.Кам`янка-Бузька управління ПАТ «Ощадбанк» на рахунку КВ 1700 - 1233 грн. 10 коп. Вказує, що ніхто окрім неї заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подавав, а відтак Відповідачем (первинним позивачем) ОСОБА_5 пропущено строк на прийняття спадщини і відсутні будь-які поважні причини, які могли б бути наведені для поновлення строку на прийняття спадщини. Вказує, що про наявність заповіту ОСОБА_3 знав оскільки в Кам`янко-Бузькому районному суді Львівської області з квітня 2017 року відбувався розгляд судової справи № 446/570/17 де ОСОБА_7 та вона, ОСОБА_2 були сторонами процесу, а заповіт було подано до матеріалів справи. Також у ході розгляду згаданої справи було встановлено, що до самої смерті мама ОСОБА_4 проживала з нею. Відтак вважає, що вона належним чином без пропуску строків прийняла спадщину, а ОСОБА_3 не вжив жодних заходів для прийняття спадщини та безпідставно пропустив строки на прийняття такої, а тому просила відмовити за безпідставністю у задоволенні позову ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на вище вказане спадкове майно.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог заявлених в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в силу вимог ч.1,2 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядаються, оскільки такі не оскаржуються ОСОБА_2 . ОСОБА_3 чи іншими особами рішення суду не оскаржувалося.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1217 цього ж кодексу визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост.1222ЦКУкраїни,спадкоємцямизазаповітом ізазакономможуть бутифізичніособи,якієживими начасвідкриттяспадщини,атакожособи,якібулизачаті зажиттяспадкодавцяі народженіживимипіслявідкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За правилами ст.392ЦКУкраїни позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Отже,ураховуючи,що відповіднодо статті 328ЦК України набуття права власності це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку,визначеному статтею 392 ЦК України.

Також, згідно постанови Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №185/10105/15-ц, у якій Верховний Суд також прийшов до висновку, що належним відповідачем у спорі про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

Отже, виходячи з предмету та підстав позову, наведених норм закону та судової практики, що повинна враховуватися судами при ухваленні рішення, належним відповідачем (відповідачами) у даній справі про визнання права власності на спадкове майно є принаймні або спадкоємці, що прийняли спадину або територіальна громада відповідного населеного пункту в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження нерухомого майна, а також інші особи, прав та обов`язків яких може стосуватися даний спір.

Відповідно однією із необхідних обставин, що підлягає з`ясуванню судом, зокрема, при розгляді даної справи (як і у інших), є належність чи неналежність відповідача (відповідачів).

Відповідно доч.1ст.4ЦПКУкраїни, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.12ЦПКУкраїни,цивільнесудочинствоздійснюється назасадахзмагальностісторін. Учасникисправимаютьрівні праващодоздійсненнявсіх процесуальнихправтаобов`язків,передбаченихзаконом. Кожнасторонаповиннадовести обставини,якімаютьзначення длясправиіна яківонапосилаєтьсяяк напідставусвоїхвимог абозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом. Кожнасторонанесе ризикнастаннянаслідків,пов`язанихізвчиненням чиневчиненнямнею процесуальнихдій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно дост.51ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотаннямпозивача дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження допочатку першогосудового засіданнязалучити доучасті уній співвідповідача. Якщопозов поданоне дотієї особи,яка повиннавідповідати запозовом,суд дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження допочатку першогосудового засіданняза клопотаннямпозивача замінюєпервісного відповідачаналежним відповідачем,не закриваючипровадженняу справі. Післяспливу строків,зазначених участинах першійта другійцієї статті,суд можезалучити доучасті усправі співвідповідачаабо замінюєпервісного відповідачаналежним відповідачемвиключно уразі,якщо позивачдоведе,що незнав тане мігзнати доподання позовуу справіпро підставузалучення такогоспіввідповідача чизаміну неналежноговідповідача. Прозалучення співвідповідачачи замінуненалежного відповідачапостановляється ухвала.За клопотаннямнового відповідачаабо залученогоспіввідповідача розглядсправи починаєтьсяспочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). Разом з тим і суд зобов`язаний роз`яснити позивачу наслідки подання позову до неналежного відповідача (відповідачів) та його право подати клопотання про залучення належного, заміни неналежного належним, залучення співвідповідача, тощо. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано.

Так, судом до участі у справі не залучено ОСОБА_2 , як відповідачку (співвідповідачку), яка є спадкоємицею ОСОБА_4 , що вбачається із свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с. 26, 70) та рішення суду про задоволення позову ОСОБА_3 буде прямо впливати на її права та обов`язки.

Окрім цього, як вказувалось вище, суд першої інстанції під час розгляду справи зобов`язаний був залучити Новояричівську селищну раду Кам`янка-Бузького району Львівської області, як правонаступника відповідача Великосілківської сільської ради, яка перестала існувати як відповідний орган місцевого самоврядування та юридична особа та відповідно не може бути стороною у справі, попередньо обговоривши це питання із заінтересованими особами, зокрема, із позивачем, позиція якого є найважливіша у цьому питанні, попередньо роз`яснивши наслідки такої процесуальної дії.

Також, зі змісту Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вбачається, що пред`явлення позову до неналежного відповідача, хоч і неє підставою для відмови у відкритті провадження у справі (оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України). Однак, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тому, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як наведено вище та вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції не вирішував питань щодо складу осіб, які мають брати участь у розгляді справи, апеляційний суд же позбавлений процесуальної можливості усунути такі недоліки.

При такому розгляді справи, а саме: з порушенням вимог ЦПК України; без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, суд не взмозі був давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без дотримання вимог процесуального закону, залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів) на права та обов`язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення суд вирішувати питання про задоволення позову чи встановлення певних обставин не може, оскільки це призводить до свавільності ухваленого судового рішення.

Зважаючи на вказане, неможливість залучення, зокрема, згаданих осіб як учасників (співвідповідачів) на стадії апеляційного розгляду чи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання таких вимог закону судом першої інстанції; зважаючи на те, що розгляд справи відбувся у суді першої інстанції із іншим колом учасників справи, один із яких, відповідач, Великосілківська сільська рада, не міг відповідати за позовом; істотність таких, зокрема, процесуальних порушень, що вплинуло на розгляд та вирішення спору вцілому, оскільки належні відповідачі Новояричівська селищнарада Кам`янка-Бузькогорайону Львівськоїобласті та ОСОБА_2 позбавляються ряду прав при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, які у них були як у відповідача у суді першої інстанції, зокрема, на подання зустрічного позову, подання заяви про застосування строку позовної давності, тощо колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову ОСОБА_3 залишатися в силі не може та підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 ..

Вказане відповідає, також, і правовій позиції викладеній у Постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/2587/16 (провадження 61-21489св18), з подібними процесуальними правовідносинами, що повинні бути враховані, зокрема, і судом апеляційної інстанції при розгляді справи.

Зважаючи на вказане апеляційну скаргу слід задовольнити, визнавши її доводи обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про залучення правонаступників відповідача відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 15 квітня 2021 року в частині вирішення первісного позову скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 доВеликосілківської сільськоїради,третя особа ОСОБА_2 провизнання прававласності наспадкове майно відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1261 грн. 20 коп. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 28 червня 2022 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра