Рішення

від 29.06.2022 по справі 340/1667/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/1667/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Віра-Транс" до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ПП ''Віра-Транс'' звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №311468 від 09.02.2022 року в розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПП ''Віра-Транс'' вказує, що спірна постанова є протиправною, з огляду на те, що 16 грудня 2021 року підприємство не здійснювало перевезення вантажу, а відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу пояснює тим, що 21.10.2021 року сам тахограф вийшов із ладу, а водій вів облік робочого часу та відпочинку від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокартки.

Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (надалі відповідач) надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позову, з підстав, що під час проведення перевірки був встановлений факт здійснення перевезення вантажу без документів, перелік яких встановлений законодавством, а саме, був відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа.

ПП ''Віра-Транс'' надало відповідь на відзив.

Ухвалою судді від 22.11.2021 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.

Ухвалами суду від 27.04.2022 року витребувані додаткові докази.

Ухвалою суду від 23.05.2022 року витребувані додаткові докази.

Дослідивши матеріали даної справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство ''Віра-Транс'' (надалі позивач) з 06.04.2006 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Витягом з ЄДРЮОФОПГФ, в якому як одним із видів діяльності зазначено 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 16-17).

Посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпекна підставі направлення на рейдову перевірку від 13.12.2021 року №009987 у місті Олександрія перевірено автомобіль MAЗ НОМЕР_1 , яким здійснювалось перевезення вантажу. Водій не надав державним інспекторам протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.12.2021 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме протокол на перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Згідно з приміткою від підписання акту водій відмовився (а.с. 36).

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 09.02.2022 року, направлено позивачу поштою 14.01.2022 року та отримано ним 18.01.2022 року (а.с. 37 - 38).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області виніс постанову №311468 від 09.02.2022 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 48 цього Закону до ПП ''Віра-Транс' застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. (надалі спірна постанова, а.с. 32).

Отже правомірність винесення спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закон України "Про автомобільний транспорт" Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктами 21, 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Позивач вказує на те, що ним не здійснювалось перевезення вантажу чи пасажирів 16 грудня 2021 року, оскільки автомобіль знаходився на ремонті та рухався в межах міста.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Отже, для того щоб перевірити наявність усіх дозвільних та інших документів водія та перевізника, необхідною умою для цього є зупинка транспортного засобу та вимога водію надати такі документи.

Відповідач до відзиву надав копії документів, які були надані водієм під час перевірки, серед яких відсутні документи, якими б підтверджувався факт здійснення перевезення вантажу. Наявність копії акту приймання-передачі товарів, який не містить жодного підпису чи печатки, не є супроводжуючим документом перевезення вантажу.

Так, під час судового розгляду судом встановлено, що жодних доказів того, що 16.12.2021 року позивач здійснюючи господарську діяльність перевозив вантаж.

Спірною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарські штрафи згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яким передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевіряючи правомірність вказаної постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст. ст. 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Суд зазначає, що об`єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є надання суб`єктом господарювання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Суб`єктами відповідальності за статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є автомобільні перевізники - суб`єкти господарювання.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно зі статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Так, згідно з частиною 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За висновками відповідача, у ході рейдової перевірки 16.12.2021 року встановлено, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол на перевірку та адаптацію тахографу, при цьому перевіряючи особи не встановили наявність або відсутність документа, на підставі якого здійснювався рух транспортного засобу (путівку, ТТН або інший встановлений законодавством документ).

Перевіряючи ці обставини, суд виходить з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207 затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Так, пунктом 2 Постанови КМУ від 25 лютого 2009 року №207 визначено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

При цьому, як на думку суду, є помилковим посилання відповідача про те, що позивач 16.12.2021 року здійснював перевезення вантажу.

Отже, відсутність супроводжувальних документів, які б підтверджували факт здійснення саме перевезення вантажу виключає в даних правовідносинах статус позивача, як автомобільного перевізника.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що здійснення руху транспортного засобу позивача 16.12.2021 року не пов`язане зі здійсненням ним господарської діяльності, що виключає можливість під час зупинення позивача перебувати в статусі ''автомобільного перевізника'' у розумінні частини 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки позивач та не надавав послугу по перевезенню вантажу, а тому вимоги Порядку №1567, Порядку №340 та Інструкції №385 на це перевезення не поширювалися.

Оскільки, як установлено судом, позивач на час проведення рейдової перевірки 16.12.2021 року не здійснював господарську діяльність як автомобільний перевізник, а тому застосування до нього адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону, як до суб`єкта господарювання, за відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа, є неправомірним, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до підпунктами 2 частини 1 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправною та скасування спірної постанови.

Об`єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є встановлення факту перевезення пасажирів без необхідних документів. При цьому цей факт не підтверджений належними та допустими доказами, а відтак до позивача не може бути застосована господарсько-правова відповідальність.

Суд дійшов висновку, що позивач не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах та про відсутність доказів підтвердження, що останнім здійснювали перевезення вантажу, що є підставою для задоволення позову.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем при застосуванні адміністративно-господарського штрафу порушено вимоги чинного законодавства та права позивача. Спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.02.2022 року №311468 є протиправною, а позов про її скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 2481 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки відповідач є його структурним підрозділом.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Віра-Транс" (вул. Центральна, 119, с. Головківка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28043; фактична адреса: вул. 6-го Грудня, 27, к.25, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000; код ЄДРПОУ 34140980) до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Родимцева, 102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області у складі Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №311468 від 02 лютого 2022 року про стягнення з приватного підприємства ''Віра-Транс'' штрафу в розмірі 1700 грн.

Стягнути на користь приватного підприємства ''Віра-Транс'' судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Копію рішення суду надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук