Рішення

від 29.06.2022 по справі 440/4223/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4223/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області /далі відповідач/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення 24 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 28 лютого 2022 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області /а.с.1-8/.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернулася до Великобагачанської селищної ради із клопотанням від 16 лютого 2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області. Рішенням 24 сесії Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання від 28 лютого 2022 року «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » їй відмовлено у наданні такого дозволу у зв`язку з тим, що на вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомості (майнові паї громадян). Таку відмову відповідача позивач вважає необґрунтованою та протиправною, оскільки відсутні документи, що підтверджують розташування на вказаній земельній ділянці об`єктів нерухомості (майнових паїв громадян).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 40-42/ зазначив, що рішенням 24 сесії Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання від 28 лютого 2022 року «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » позивачу відмовлено у наданні такого дозволу у зв`язку з тим, що на вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомості (майнові паї громадян). Повноваження щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є дискреційними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області із клопотанням від 16 лютого 2022 року про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області. До вказаного клопотання додала: викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорта та картки платника податків /а.с.48-50/.

Розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновок постійної комісії з питань земельних відносин, комунальної власності, інфраструктури, підприємництва, приватизації, житлово-комунального господарства, будівництва та архітектури, на 24 сесії Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області восьмого скликання прийнято рішення від 28 лютого 2022 року «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », яким відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Миргородського району Полтавської області у зв`язку з тим, що на вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомості (майнові паї громадян).

Не погодившись з рішенням 24 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 28 лютого 2022 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним.

Дослідивши рішення 24 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 28 лютого 2022 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стало розташування на бажаній земельній ділянці об`єктів нерухомості (майнових паїв громадян).

Надаючи оцінку вказаній підставі для відмови у наданні дозволу, суд виходить з наступного.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" .

Відповідно до частин першої та другої статті 3, статті 5 цього Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З матеріалів справи слідує, що до клопотання про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою від 16 лютого 2022 року позивачем додано викопіювання, на якому зазначено місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, відносно якої позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, та зазначено кадастровий номер суміжної земельної ділянки - 5320280300:00:001:0611.

Відомостей про прийняття Великобагачанською селищною радою рішень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), а також доказів проведення державної реєстрації права власності третіх осіб на спірну земельну ділянку суду не надано.

З огляду на це, у суду відсутні підстави вважати, що обрана позивачем земельна ділянка орієнтовною площею 2,0 га обтяжена правами будь-яких третіх осіб.

Також відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомості.

Надані відповідачем копії світлин не дозволяють суду встановити місце та час здійснення таких світлин місцевості, та з них не вбачається розміщення будь-яких об`єктів нерухомості або виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

До того ж суд враховує те, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою є однією із стадій процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку та не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №826/5735/16.

Враховуючи вищевикладене, відмова у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є необгрунтованою, у зв`язку з чим рішення 24 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 28 лютого 2022 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", яке прийняте за результатами розгляду клопотання позивача від 16 лютого 2022 року, підлягає скасуванню як протиправне.

Вирішуючи вимогу позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3 ) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам, а не забезпечення ефективності державного управління.

Оскільки рішення 24 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 28 лютого 2022 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " перевірялося судом на предмет законності та обґрунтованості, виходячи із його змісту, та суд не вправі виходити за межі предмету доказування у справі та встановлювати наявність/відсутність інших підстав для надання/ненадання дозволу, вимога позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації задоволенню не підлягає. Натомість, належним способом захисту прав позивача є саме: зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 серпня 2019 року у справі №480/4298/18, від 05 грудня 2019 року у справі № 806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ "ПриватБанк" №Р24А2200463931С6351 від 24 квітня 2022 року /а.с. 31/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 496,20 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Великобагачанської селищної ради (вул. Шевченка, буд. 73, смт. Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 38300, ідентифікаційний код 21044600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 24 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 28 лютого 2022 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великобагачанську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16 лютого 2022 року про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк