Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2022 р. Справа №520/26514/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства "Постачальник послуг Дергачівської міської ради Харківської області (вул. 1-го Травня, буд. 8, м. Дергачі, Харківська область, 62303, код ЄДРПОУ 38656019) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Постачальник послуг Дергачівської міської ради Харківської області" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00292850718 від 13.12.2021 в частині визначення суми основного боргу у розмірі 117115,06 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 267617,55 грн, прийняте ГУ ДПС у Харківській області на підставі висновків акту перевірки №13362/20-4007-18-06/38656019 від 04.08.2021 та рішення ДПС України №26806/6/99-00-06-01-04-06 від 25.11.2021;
- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00172760718 від 27.08.2021, прийняту ГУ ДПС у Харківській області на підставі висновків акту перевірки №13362/20-40-07-18-06/38656019 від 04.08.2021, в частині нарахування зобов`язань з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у розмірі 30253,52 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення №00172780718 від 27.08.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску прийняте ГУ ДПС у Харківській області на підставі висновків акту перевірки №13362/20-40-07-18+06/38656019 від 04.08.2021 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 15067,86 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом грубо порушено вимоги законодавства з питань нарахування та сплати з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, нарахування штрафних санкцій з цього питання, а також порушено положень ст.124 та 1251 ПК України з питань нарахування санкцій з податку на доходи фізичних осіб.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що висновки акту перевірки відповідають положенням податкового законодавства та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд вирішує питання про розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив таке.
Судом щодо обставин спірних правовідносин встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області у період з 15.07.2021 по 28.07.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Постачальник послуг» Дергачівської міської ради Харківської області, за результатами якої складено акт №13362/20-40-07-18-06/38656019 від 04.08.2021 «Про результати планової документальної виїзної перевірки Комунальне підприємство «Постачальник послуг» Дергачівської міської ради Харківської області (податковий номер 38656019) з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску за період з 01.04.2017р. по 31.03.2021р.» (далі за текстом акт перевірки).
Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства:
- ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме підприємством не укладались трудові договори з громадянами, які працювали на підприємстві за цивільно-правовим договорами більше ніж три місяці поспіль за рік за період квітень 2017 року грудень 2020 року;
- ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України встановлено неперерахування податку з доходу фізичних осіб в сумі 477102,06 грн за період з квітня 2020 року по березень 2021 року;
- пп.162.1 ст.162, ст.163, пп.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168, ст.171, п.п.176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України, а саме: податок з доходів фізичних осіб при погашенні заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, яка рахувалась станом на 01.04.2017 року в сумі 171115,06 грн. при виплаті заробітної плати за період квітень 2017 року квітень 2020 року у сумі 1405118,47 грн. перераховано підприємством до бюджету несвоєчасно;
- п.1.4.1 ст.7 та 4.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ;
- занижено додаткову базу нарахування єдиного внеску до заробітної плати по фізичним особам, як працювали за цивільно-правовими договорами, на загальну суму 137516,00 грн., у тому числи за квітень - грудень 2017року - 22250 грн., за 2018 рік -32526,00 грн., за 2019 рік - 37746,00 грн., за 2020 рік - 44994,00 грн.;
- занижено загальну суму нарахованої заробітної плати, та загальну суму додаткової бази на суми заробітної плати, на якою за результатами перевірки підлягає нарахування єдиного внеску 22%, в загальній сумі 9775,89 грн., в т.ч за квітень 2017 року в сумі 2664,42 грн., за червень 2017 року в сумі 1024,47 грн., за травень 2017 року в сумі 186,85 грн., за вересень 2017 року в сумі 103,00 грн., за жовтень 2017 року в сумі 116,93 грн., за березень 2018 року в сумі 639,93 грн., за квітень 2018 року в сумі 1774,05 грн., квітень 2020 року в сумі 2885,51 грн., листопад 2020 року в сумі 380,73 грн.;
- підприємством занижено базу нарахування єдиного внеску на 1774,05 грн. за квітень 2018 року, (невідповідність з відомостями нарахування заробітної плати), яку платником було самостійно відкориговано у липні 2018 року;
- підприємством занижено базу нарахування єдиного внеску на 1707,76 грн. за травень 2018 року, (невідповідність з відомостями нарахування заробітної плати), яку платником було самостійно відкориговано у липні 2018 року;
- неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску;
- п.1 ч.2 ст.6 розділу II, п.1 ч. 1 ст.7 та ч.5 ст.8 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI:
- занижено загальну суму єдиного внеску (22%) за рахунок не донарахування різниці до мінімальної сум заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати по фізичній особі, яка працювала за цивільно-правовими договорами, на загальну суму на загальну суму 30253,52 грн., у тому числі за квітень - грудень 2017 року на 4895,00 грн., за 2018 рік на 7155,72 грн., за 2019 рік на 8304,12 грн., за 2020 рік на 9898,68 грн.;
- занижено загальну суму єдиного внеску (22%), в розмірі 2150,68 грн., в т.ч. за квітень 2017 року в сумі 586,17 грн., червень 2017 року в сумі 225,38 грн., травень 2017 року в сумі 41,11 грн., вересень 2017 року в сумі 22,66 грн., жовтень 2017 року в сумі 25,72 грн., березень 2018 року в сумі 140,78 грн., квітень 2018 року в сумі 390,29 грн., квітень 2020 року в сумі 634,81 грн., листопад 2020 року в сумі 83,76 грн.;
- підприємством занижено нараховану суму єдиного внеску на 390,29 грн. за квітень 2018 року (невідповідність з відомостями нарахування заробітної плати), яку платником було самостійно відкориговано у липні 2018 року.
- підприємством занижено нараховану суму єдиного внеску на 375,71 грн. за травень 2018 року, (невідповідність з відомостями нарахування заробітної плати), яку платником було самостійно відкориговано у липні 2018 року.
На підставі вказаних висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2021. за №00172750718, яким визначено суму грошового зобов`язання у сумі 924394,55 грн, з яких 477102,06 грн за податковим зобов`язанням, 321778,44 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 125514,05 грн сума пені у порядку ст.129 ПК України; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00172760718 від 27.08.2021, якою визначено суму до сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 32404,20 грн; рішення №00172780718 від 27.08.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до платника штраф у розмірі 16278,71 грн.
За результатом адміністративного оскарження вказаних рішень рішенням ДПС України №25587/6/99-00-06-02-01-06 від 11.11.2021 залишено без задоволення скаргу позивача в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00172760718 від 27.08.2021 та скасування рішення №00172780718 від 27.08.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Рішенням ДПС України №26806/6/99-00-06-01-04-06 від 25.11.2021 скаргу платника податків задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.08.2021 за №00172750718 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 321778,44 грн.
На підставі висновків акту перевірки №13362/20-40-07-18-06/38656019 від 04.08.2021 та рішення ДПС України №26806/6/99-00-06-01-04-06 від 25.11.2021 контролюючим органом винесено податкове повідомлення рішення №00292850718 від 13.12.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 900832,66 грн, з яких за основним зобов`язанням у розмірі 477102,06 грн, нараховано за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 298216,55 грн та нараховано пеню у розмірі 125514,05 грн.
Не погоджуючись зі спірними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Зі змісту заяв по суті справи, наданих позивачем та відповідачем, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень чинних нормативно-правових актів в частині умислу платника податків щодо допущення порушень податкового законодавства та донарахованих у зв`язку з цим грошових зобов`язань.
Так, не є спірними обставини щодо того, що між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено цивільно-правові договори від 03.04.2017 року №1 (термін дії угоди з 03.04.2017 року до 30.06.2017 року), від 01.07.2017 року №3 (термін дії угоди з 01.07.2017 рок до 31.07.2017 року), від 01.08.2017 року №1 (термін дії з 01.08.2017 року до31.10.2017 року), від 01.11.2017 року №1 (термін дії з 01.11.2017 року до 31.12.2017 року), від 01.01.2018 року №1 (термін дії з 01.01.2018 року до 31.03.2018 року), від01.04.2018 року №1 (термін дії з 01.04.2018 року до 30.06.2018 року), від 01.07.2018 року №1 (термін дії з 01.07.2018 року до 30.09.2018 року), від 01.10.2018 року №1 (термін дії з 01.10.2018 року до 31.12.2018 року), від 01.01.2019 року №1 (термін дії з 01.01.2019 року до 31.03.2019 року), від 01.04.2019 року №2 (термін дії з 01.04.2019 року до 30.06.2019 року), від 01.07.2019 року №4 (термін дії з 01.07.2019 року по 30.09.2019 року), від 01.10.2019 року №7 (термін дії з 01.10.2019 року до 31.12.2019 року), від 02.01.2020 року №1 (термін дії з 02.01.2020 року до 31.03.2020 року), від 01.04.2020 року №3 (термін дії з 01.04.2020 року до 30.06.2020 року), від 01.07.2020 року №1 (термін дії з 01.07.2020 року до 30.09.2020 року), від 01.10.2020 року №1 (термін дії з 01.10.2020 року до 31.12.2020 року).
Також позивачем не заперечується факт того, що з ОСОБА_1 мав би бути укладений трудовий договір, адже позивачем ініційовані письмові звернення до Голови Дергачівської районної ради (у підпорядкуванні якої перебувало Комунальне підприємство до проведення реорганізації органів місцевого самоврядування) вих.№99 від 05.08.2016 та №95 від 01.07.2019 з проханням ввести у штатний розпис підприємства посаду «Сестра медична» (код КП-3231, ЗКППТР 24713) для організації роботи водіїв та тракториста., однак за наслідком розгляду таких листів у розширенні штатного розпису було відмовлено через недоцільність.
Як зазначає позивач, єдиною можливістю для забезпечення проведення медичних оглядів водіїв було залучення спеціаліста на підставі цивільно-правової угоди.
У той же час відповідач зазначає про те, що КП «Постачальник послуг» було вчинено удаваний правочин, що слугувало приховуванню трудових правовідносин, оскільки з ОСОБА_1 у позивача виникли трудові правовідносини, до характерних ознак яких відносяться: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
Відповідно до п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення), або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з пп. 14.1.222. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та стати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами; для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виточують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що у межах спірних правовідносин наявне порушення позивачем вимог вищенаведених норм права позивачем, адже фактично правовідносини з ОСОБА_1 є трудовими.
У той же час позивач стверджує про те, що умислу у порушенні податкового законодавства він не мав, адже у нього є передбачений законом обов`язок у організації проведення медичних оглядів водіїв, однак штатним розписом на підприємстві позивача не передбачено посади медичного працівника, а звернення до органу місцевого самоврядування щодо введення до штатного розпису такої посади залишені без задоволення.
Суд зазначає, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, установлює чисельність працівників, штатний розпис (частина третя ст. 64 ГК України).
Штатний розпис це документ, що встановлює для підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розписі містяться назви посад, чисельність персоналу й оклади за кожною посадою. Штатний розпис приймається та затверджується керівником підприємства шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.
Штатний розпис має розроблятися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинної структури та чисельності, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003-2010 (назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі).
До суду не надано достатніх доказів, що свідчили б про те, що керівником юридичної особи вчинено усі залежні від нього дії задля забезпечення дотримання вимог податкового законодавства щодо введення посади медичної сестри до штатного розпису підприємства, адже ініційовані позивачем звернення до місцевої ради не можуть свідчити про виконання обов`язку та реалізацію усіх наявних у керівника позивача повноважень задля забезпечення виконання вищевикладених норм права щодо оформлення трудових правовідносин щодо ОСОБА_1 , у той час як відповідачем доведено наявність порушень норм чинного законодавства та обґрунтовано винесено оскаржувані рішення у цій частині спірних правовідносин, що свідчить про відсутність правових підстав для їх скасування.
Щодо спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що учасниками спору також не заперечується факт несвоєчасного перерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб при погашенні заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, яка рахувалась станом на 01.04.2017 року в сумі 171115,06 грн. та при виплаті заробітної плати за період квітень 2017 року - квітень 2020 року у сумі 1405118,47 грн.
Також не є спірними обставини щодо часткового погашення позивачем суми грошового зобов`язання на момент проведення перевірки платіжними дорученнями №1866 від 16.04.2021 та №1878 від 30.04.2021.
У грудні 2021 року позивачем погашено суму заборгованості на підставі платіжного доручення №49 від 01.12.2021 та платіжного доручення №55 від 13.12.2021.
Утім, позивач вважає, що відповідачем протиправно не враховано часткове погашення основної суми зобов`язання на момент проведення перевірки, а також неправомірно при обчисленні штрафних санкцій застосовано приписи п.125-1.2 ст.125-1 ПК України. На думку позивача, до нього можуть бути застосовані штрафні санкції саме у порядку п. 125-1.1 ст.125-1 ПК України, тобто 10% та лише з суми 305987,00 грн (суми заборгованості станом на момент проведення контролюючих заходів).
Відповідач наполягає на тому, що на кінець перевіряємого періоду (момент порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання) сума основного зобов`язання (несвоєчасно сплаченого) становить 477102,06 гривень. Дана сума грошового зобов`язання є підставою для нарахування штрафних санкцій та пені, які у відповідності до норм чинного законодавства були відображені в податковому повідомленні-рішенні від 13.12.2021 №00292850718. Оплата заборгованості була проведена після закінчення періоду, що перевірявся, а тому контролюючий орган не враховує даний факт при прийнятті податкового повідомлення-рішення. Подальше часткове погашення суми основного зобов`язання не тягне за собою внесення змін до податкового повідомлення-рішення.
Так, згідно з приписами п.п.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Тобто, часткове погашення суми, визначеної у податковому повідомленні-рішенні, не може слугувати підставою для визнання такого рішення протиправним, за умови, що сума основного зобов`язання у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не є спірною, адже позивач не заперечує, що саме таку суму податку він сплатив до бюджету несвоєчасно, що і стало підставою для винесення спірного рішення саме на момент кінця періоду, що перевірявся.
Сплата податкових зобов`язань за наявності механізму, передбаченого статтею 60 ПК України, може бути підставою для визнання контролюючим органом такого рішення відкликаним.
Це спростовує посилання платника податків на необхідність двічі сплачувати суму основного зобов`язання, адже всі платежі відображаються в інтегрованій картці платника податків, що унеможливлює подвійну сплату зобов`язань.
При цьому суд зауважує, що визначення у спірному рішенні суми основного зобов`язання за платежем впливає на розрахунок штрафних санкцій та пені, які контролюючим органом визначені правомірно з огляду на таке.
Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів відповідно до, абз. «а» п.п. 176.2, ст. 176 ПКУ зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Позивачем під час проведення перевірки на лист про надання пояснення копій документів №1310/Ж12/2040- 07-18-13 від 16.07.2021 надана відповідь листом №53а від 22.07.2021, в якому надаються пояснення, що несвоєчасне перерахування ПДФО до бюджету виникло через відсутність коштів на рахунках підприємства.
Суд зазначає, що згідно із пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати1конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1, 203.2 ст. 203ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом (п. 109.1 ст.109 Податкового кодексу України).
Статтею 111 Податкового кодексу України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:, зокрема, фінансова. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до п. 112.1, п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Тобто, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.
Податковий кодекс України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у п.п. 112.1,112.2 ст. 112 Податкового кодексу України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є: встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Отже, саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Згідно із п. 109.3 ст.109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті123, пунктами 124.2,124.3 статті 124, пунктами 125.1.2 - 125.1.4 статті 125.1 цього Кодексу.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
Відповідно до п.125-1.1 ст.125-1 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п.125-1.2 цієї статті).
Під час перевірки контролюючим органом з`ясовувались обставини наявності у діях позивача умислу щодо несвоєчасності сплати відповідного податку, про що свідчить листування з позивачем, де позивач повідомив про недостатність фінансування з метою сплати податку.
У ході розгляду справи позивачем надано до суду плани використання бюджетних коштів, довідки про зміни до плану використання бюджетних коштів.
Контролюючим органом зазначено, що наявна інформація щодо затверджених сум, віднесених до загального фонду підприємства, безпосередньо спростовує пояснення КП «Постачальник послуг» щодо відсутності коштів на рахунках підприємства з метою сплати податку.
Так, позивачем надано до суду такі докази: план використання бюджетних коштів на 2017 рік від 13.01.2017 - 300 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2017 рік від 20.02.2017 - 500 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2017 рік від 17.03.2017 - 190 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2017 рік від 07.08.2017 - 583 000,00 грн., довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2017 рік від 22.09.2017 - 521 100,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2017 рік від 03.11.2017 - 220 000,00 грн., довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2017 рік від 11.12.2017 - 190 500,00 грн, план використання бюджетних коштів на 2018 рік від 19.02.2018 - 1 472 600,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік від 23.05.2018 - 70 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік від 13.07.2018 - 607 300,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік від 23.05.2018 - 70 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік від 21.09.2018 - 136 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік від 07.11. 2018 - 266 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік від 11.12.2018 - 500 000,00 грн. , план використання бюджетних коштів на 2019 рік від 09.01.2019 - 800 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік від 15.02.2019 - 250 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік від 18.04.2019 - 300 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік від 14.06.2019 - 1 605 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік від 08.08.2019 - 100 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік від 18.10.2019 - 600 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік від 18.12.2019-391 000,00 грн, план використання бюджетних коштів на 2020 рік від 13.01.2020 - 3 000000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2020 рік від 19.06.2020 - 75 600,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2020 рік від 23.10.2020 - 200 400,00 грн, двідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2020 рік від 24.12.2020 - 240 000,00 грн, довідка про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2020 рік від 24.12.2020 - 300 000,00 грн.
З урахуванням наданих позивачем доказів та з огляду на правову позицію контролюючого органу у цьому спорі суд приходить до висновку про аргументованість тверджень відповідача про те, що КП «Постачальник послуг», вчиняючи дії щодо виплати доходу на користь працівника, допустив бездіяльність, за яку передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, в результаті чого невчасно перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету.
Відтак, штрафні санкції у розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, відповідачем донараховані позивачу відповідно до приписів податкового законодавства за наявності доведення вини (умислу) платника податків щодо вчинення такого правопорушення.
Аргументи позивача про подальшу сплату таких зобов`язань не спростовують факту несвоєчасної сплати податку та не нівелюють обов`язку платника податків вчинити дії щодо перерахування сум такого податку у визначений законом строк.
Також позивачем не надано до суду будь-яких доказів, що свідчили б про намагання його виконати такий обов`язок із дотриманням термінів, встановлених ПК України.
За такого правового регулювання суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.ст.133, 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Комунального підприємства "Постачальник послуг Дергачівської міської ради Харківської області (вул. 1-го Травня, буд. 8, м. Дергачі, Харківська область, 62303, код ЄДРПОУ 38656019) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 30 червня 2022 року.
Суддя О.Г. Котеньов
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2022 |
Оприлюднено | 04.07.2022 |
Номер документу | 105022340 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Котеньов О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні