Постанова

від 06.02.2022 по справі 160/11951/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/11951/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСОН ЮК" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №160/11951/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСОН ЮК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЕКСОН ЮК» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №000111/04-36-09-02/42616474 від 13.05.2021 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ТОВ «Ексон Юк» (код ЄДРПОУ 42616474) зареєстровано як юридична особа з 09.11.2018 року. Видами діяльності за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Миколаївській області від 01.03.2021 року №539/14-29-09-02-10, №540/14-29-09-02-10, №541/14-29-09-02-10, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 02.03.2021 року №498-П проведено фактичну перевірку ТОВ «Ексон Юк», за результатами якої складено акт №2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021 року (а.с. 44-47).

Відповідно до висновків акту під час перевірки встановлені порушення частини 1 та частини 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме зберігання пального без наявності ліцензії.

На підставі акту перевірки №2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено позивачу рішення №000111/04-36-09-02/42616474 від 13.05.2021 року, яким застосовано до позивача суму фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн. за зберігання пального без наявності діючої ліцензії на право зберігання пального, яке є предметом спору в даній адміністративній справі (а.с.).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем під час перевірки посадовим особам контролюючого органу не надано доказів реалізації дизельного палива ДП-Л Євро5-В0 в день придбання останнього, що також підтверджується актом «Про ненадання документів» від 05.03.2021 року № 279/14-29-09-01-15/42616474, а тому висновки, викладені податковим органом в акті перевірки №2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021 року та на підставі яких прийнято оскаржуване позивачем рішення про накладення штрафних санкцій відповідають наведеним обставинам. Таким чином рішення №000111/04-36-09-02/42616474 від 13.05.2021 року, яким застосовано до позивача суму фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Нормами ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючими органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, в тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований нормами ст. 80 ПК України, а саме: фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено фактично перевірку за наслідками якої складено акт №2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021 року, зокрема з наступних питань: наявність передбачених законодавством ліцензій, необхідних для здійснення діяльності з виробництва, зберігання та реалізації пального; факти здійснення діяльності з виробництва, зберігання та реалізації пального без отримання відповідних ліцензій за період перевірки.

При цьому основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України врегульовано нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 надано визначення наступним поняттям:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

При цьому відповідно до до ч. 1 ст. 15 Закону №481, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 481, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ст. 17 Закону № 481, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, згідно з наданими до перевірки документами ТОВ «ЕКСОН ЮК» (Покупець) та ТОВ «АРСТАК» (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №20200619-06 від 19.06.2020 року, згідно з яким постачальник зобов`язується в погоджені строки передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець оплатити і прийняти їх на базисі поставки (м. Миколаїв, вулиця Космонавтів, 1-Н) у кількості та асортименті, за ціною та в терміни згідно умов даного Договору та Додаткових угод до нього, що складають невід`ємну частину Договору.

За вказаним договором TOB «ЕКСОН ЮК» (код за ЄДРПОУ 42616474) придбано у TOB «АРСТАК» (код за ЄДРПОУ 40623600) дизельне паливо ULSD 10РРМ в кількості 1000 тон.

До перевірки надано видаткову накладну від 19.06.2020 року №7961, яку ТОВ «АРСТАК» виписано на адресу ТОВ «ЕКСОН ЮК» на постачання палива дизельного ДП-Л Євро5-ВС (код УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) у кількості 1000,0 т (1208897,490 л 15 °С) на загальну суму з ПДВ 18200004,00 грн.

Також до перевірки надано акт прийому-передачі нафтопродуктів №2206/01 від 19.06.2020 року (згідно з договором поставки нафтопродуктів №20200619-06 від 19.06.2020 року) про наступне: постачальник передав, а покупець на підставі Договору №20200619-06 від 19.06.2020 року прийняв товар дизельне паливо ULSD 10РРМ в кількості 1000 тон/1208897,49 літрів з густиною 0,8272 кг/л при температурі 15°С з танкерної партії м/т «ZAGARA» на умовах EXW - м. Миколаїв, вулиця Космонавтів, 1-Н (передача всередині резервуарів ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ»), Генеральний акт №1 від 03.06.2020, ІМ 40 UA903180/2020/000773 від 15.06.2020 року та ІМ 40 UA903180/2020/000811 від 19.06.2020 року.

Водночас документи, що свідчать про передачу ТОВ «ЕКСОН ЮК», придбаного 19.06.2020 року, дизельного палива в кількості 1000 тон на зберігання до резервуарів ТОВ «ОЙЛ ТРАНСШИПМЕНТ» або інших суб`єктів господарювання позивачем до матеріалів справи не надано.

При цьому ТОВ «ЕКСОН ЮК» до перевірки надано договір оренди від 10.03.2020 року №10/03/3-20 (термін дії до 31.12.2020 року), укладений між ТОВ «ЮГ-ТЕРМІНАЛ» (код за ЄДРПОУ 43555612, Орендодавець) та ТОВ «ЕКСОН ЮК» (Орендар) згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно: один резервуар з встановленим обсягом 1000 куб. м, №27, майно знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Космонавтів, 1-Н.

В той же час, наявність зазначеної угоди не спростовує висновків суду першої інстанції щодо наявність обов`язку у суб`єкта господарювання отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним у разі оптової торгівлі нафтопродуктами.

На підставі викладеного, контролюючим органом у акті перевірки зроблено висновок про зберігання позивачем пального у кількості 1000,0 т (1208897,490 л 15 °С) на загальну суму з ПДВ 18200004,00 грн. без наявності ліцензії. При цьому наведена обставина щодо відсутності у позивача ліцензії на право зберігання пального останнім не спростована.

Крім того, позивачем не надано доказів подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Арстак» нафтопродуктів у кількості 1000,0 т (1208897,490 л 15 °С), в тому числі за наявності у позивача орендованого резервуару з встановленим обсягом 1000 куб. м. №27, за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н.

Водночас, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта з приводу того, що доказів зберігання придбаних у ТОВ «Арстак» нафтопродуктів ані матеріали перевірки, ані матеріали справи не містять, зокрема, відсутні акти замірів в резервуарах позивача, тощо. Крім того, позивач зазначає, що придбані нафтопродукти у ТОВ «Арстак» 19.06.2020 року за видатковою накладною № 7961 від 19.06.2020 року були того самого дня реалізовані позивачем на користь ТОВ «Фірма «Фідея» за договором поставки №0403/8 від 04.03.2020 року, що підтверджується наданими до позову видатковою накладною №117 від 19.06.2020 року на постачання палива дизельного ДП-Л Євро5-В0 у кількості 1000,0 т, актом приймання-передачі товару від 19.06.2020 року та податковою накладною № 7 від 19.06.2020 року. Отже, наведене, на думку позивача свідчить про відсутність факту зберігання зазначених нафтопродуктів.

Так, абзацом першим пункту 44.6 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК.

Отже, обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не відповідності допустимості доказів вищевказаних документів та не врахування під час розгляду справи, наданих позивачем до позовної заяви документів на підтвердження реалізації придбаних у ТОВ «Арстак» нафтопродуктів на ТОВ «Фірма «Фідея» саме в день їх придбання, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.02.2021 року у справі №826/13307/17.

Крім того, колегія судів враховує те, що перевіряючими на адресу позивач в рамках проведення фактичної перевірки було направлено запит від 02.03.2021 року «Про надання документів» (а.с. 48).

Проте, запитувані документи позивачем не були надані та внаслідок чого було складено акт «Про ненадання документів» від 05.03.2021 року №279/14-29-09-01-15/42616474 (а.с. 49).

Отже, наведене також підтверджує висновки суду першої інстанції стосовно того, що під час проведення перевірки та протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, позивачем не подавались документи, окрім досліджених в акті фактичної перевірки №2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021 року.

Водночас колегія суддів зазначає, що приписам ПК України на платника податків покладається обов`язок подання документів на письмовий запит податкового органу, з визначенням переліку документів, що подаються, та засвідчення їх подання супровідним листом за підписом посадової особи субота господарювання. Дотримання вказаних умов є підтвердженням подання позивачем документів, стосовно подачі яких виник спір, що також узгоджується з приписами ст. 85 ПК України.

Аналізуючи доводи апелянта та наявні у справі докази, колегія суддів також враховує, що зазначеними доказами не спростовується факт зберігання позивачем 19.06.2020 року пального, тобто є підтвердженими висновок податкового органу зазначений у акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій від 13.05.2021 року №000111/04-36-09-02/42616474 податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені приписами Конституції України та чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСОН ЮК" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №160/11951/21- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак

суддяІ.В. Юрко