Постанова

від 22.06.2022 по справі 340/6543/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/6543/21

головуючий суддя І інстанції Жук Р.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Сафронової С.В., Панченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 року в адміністративній справі №340/6543/21 за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати Рішення сьомої сесії восьмого скликання Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 514 згідно якого було відмовлено у затвердженні землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва терміном на 7 (сім) років загальною площею 5,0089 га з кадастровим номером 3522281500:02:002:9232;

- зобов`язати Дмитрівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області прийняти Рішення відповідно до якого затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва терміном на 7 (сім) років загальною площею 5,0089 га з кадастровим номером 3522281500:02:002:9232.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки станом на час його прийняття відсутні були правові підстави для відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва терміном на 7 (сім) років загальною площею 5.0089 га.

Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, Рішенням Дмитрівської сільської ради від 12 листопада 2020 року №1227 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки орієнтовною площею 6,00 га, в оренду строком на 7 років, для ведення городництва на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (а.с.29).

На підставі вищезазначеного рішення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,0089 (кадастровий номер 3522281500:02:002:9232) га в оренду ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 26.05.2021 року про затвердження виготовленого проекту землеустрою та передачу в оренду на строк 7 років для городництва даної земельної ділянки.

Рішенням сьомої сесії восьмого скликання Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 514 позивачу було відмовлено у затвердженні землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва терміном на 7 (сім) років загальною площею 5,0089 га з кадастровим номером 3522281500:02:002:9232 мотивуючи це тим, що згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара (а.с.30).

Не погодившись з правомірністю наведеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України (на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частина перша статті 124 ЗК України, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1444-IX від 18.05.2021 встановлює, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Приписами статті 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції чинній на час розроблення проекту землеустрою) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

При цьому, частинами 7, 8 статті 186 Земельного кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Таким чином, ст.186 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі рішення, які можуть бути прийняті відповідним органом, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови позивачу в передачі земельної ділянки площею 5,0089 га, кадастровий номер 3522281500:02:002:9232 в оренду для городництва були висновки відповідача про те, що площа земельної ділянки що передається в оренду для городництва не може перевищувати 0,6000 га. (а.с.30).

Так, відповідно до абз.1 ч.1 ст.36 Земельного кодексу України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Між тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 №1423-IX (чинний з 27.05.2021) частину 1 статті 36 Земельного кодексу України доповнено абз.2 такого змісту: Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара..

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищенаведеним Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 №1423-IX внесено зміни до ст.36 Земельного кодексу України, в якій законодавцем визначено обмеження для городництва щодо площі земельної ділянки, а саме площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Наявність вказаних обставин свідчить про наявність у відповідача повноважень щодо передачі земельної ділянки громадянину в оренду для городництва, площа якої не перевищує 0,6 гектара.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та встановлені обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень щодо передачі позивачу земельної ділянки площею 5,0089 га, кадастровий номер 3522281500:02:002:9232 в оренду для городництва.

Що стосується посилань позивача на безпідставність застосування приписів ч.1 ст.36 Земельного кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень при реалізації владних управлінських функцій зобов`язаний застосовувати норму права, яка є чинною на момент прийняття рішення, що було дотримано сільською радою в межах цих правовідносин.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 28.08.2021 року по справі №1940/1505/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 року в адміністративній справі №340/6543/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяС.В. Сафронова

суддяО.М. Панченко