Постанова

від 29.06.2022 по справі 420/20223/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/20223/21Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС в Одеській області та товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 15.07.2021 року №2874530/43984195 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 16.06.2021 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» для реєстрації 08.07.2021 року датою її надсилання для реєстрації - 08.07.2021 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 16.06.2021 року ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» по факту відвантаження товару було складно податкову накладну №3 на загальну суму 229 110,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 185,00 грн. та 08.07.2021 року направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних. Як вбачається з квитанції від 09.07.2021 року, відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної від 16.06.2021 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. Причиною зупинення зазначено: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 5703, 5806, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник О = 17,0512%, Р = 27976,67. Таблиця даних платника ПДВ товариством була подана до ГУ ДПС в Одеській області, Київська ДПІ, напередодні надсилання на реєстрацію податкової накладної. Як вбачається з квитанції про зупинення реєстрації ПН №3 від 16.06.2021 року позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН. ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» подало до ГУ ДПС в Одеській області пояснення та копії документів щодо податкової накладної №3 від 16.06.2021 року, реєстрацію якої зупинено. До пояснень ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» було надано копії документів, які підтверджують реальність здійснення товариством господарської діяльності, в тому числі щодо наявності у товариства майна (штучної трави, з`єднувальної стрічки, штучної розміточної трави), яке за договором поставки №1106-01 було поставлено ТОВ «ВЕЛВСТРОЙ». 15.07.2021 року ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» отримало рішення №2874530/43984195 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.06.2021 року. Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що належить до скасування.

У відзиві на позовну заяву відповідачі вказують, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказує на наявну податкову інформацію щодо позивача та надає право на спростування вказаної інформації. Вказане право відображається у формі пояснення платника податку та копіях документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненні. Таким чином, обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Слід зазначити, що ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» подано 15.06.2021 року Таблицю даних платника податку на додану вартість, в якій зазначено серед іншого код УКТЗЕД/ДКПП 5703308800, 5806321000 як такі, що на постійній основі постачається. За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація оскаржуваної податкової накладної зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 5703, 5806 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. На виконання п.11 Порядків №1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1 від 12.07.2021 року. Разом із повідомленням №1 від 12.07.2021 року позивачем було надано 21 документ довільного формату. Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області були прийняті рішення від 15.07.2021 року №2874530/43984195 у зв`язку із тим, що позивачем не подано документи, передбачені п.5 Порядку №520.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що неврахування контролюючим органом таблиці даних платника ПДВ, подання якої не є обов`язковим, не може ставитись у провину такому платнику податку при вирішенні питання правомірності зупинення реєстрації податкової накладної. Саме контролюючий орган створив ситуацію правової невизначеності, в якій у платника податків не було об`єктивної можливості встановити, які саме документи від нього вимагає контролюючий орган та які саме первинні документи ним не були надані разом з поясненнями. Відповідачі не можуть під час розгляду судом справи посилатися на ненадання позивачем оборотно-сальдових відомостей, аналізів та карток по субрахункам рахунків, оскільки по-перше, їх надання взагалі не передбачено п.5 Порядку №520, а по-друге, їх ненадання не було підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» (Люстдорфська дорога, буд. 140-а, м. Одеса, 65088, ідентифікаційний код 43984195) до Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 15.07.2021 року №2874530/43984195 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 16.06.2021 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» для реєстрації 08.07.2021 року датою її надсилання для реєстрації - 08.07.2021 року. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» (код ЄДРПОУ 43984195) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» також подана апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року, в якій апелянт просить змінити зазначене рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для зміни рішення в цій частині.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» було створено 01.02.2021 року шляхом виділу з ТОВ «СІТІПАРКІНГ», що підтверджується протоколами №12-11/20 від 12.11.2020 року, №25-01-2021 від 25.01.2021 року загальних зборів учасників ТОВ «СІТІПАРКІНГ», протоколом №25-01/21 від 25.01.2021 року установчих зборів учасників ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» про проведення процедури виділу з ТОВ «СІТІПАРКІНГ» нової юридичної особи, затвердження переліку майна, що передається новоствореній юридичній особі в результаті виділу, затвердження розподільчого балансу та створення нової юридичної особи ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ».

На підставі Розподільчого балансу було сформовано статутний капітал ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» та передано вказаному товариству, зокрема оборотні активи у розмірі 5080,2 тис. грн., в тому числі товари у вигляді трави штучної, стрічки з`єднувальної, штучної розміточної трави.

З 01.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» зареєстровано платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 32.30 Виробництво спортивних товарів; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Відповідно до вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

11.06.2021 року ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» (постачальник) уклало з ТОВ «ВЕЛВСТРОЙ» (покупець) договір поставки №1106-01, відповідно до умов якого постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця вироби парків розваг; асортимент, номенклатура товару, його кількість, вартість і строки поставки та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у специфікації; поставка товару здійснюється зі складу постачальника; поставка товару та виписка накладних документів здійснюється за цінами, що зафіксовані сторонами у специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору; перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент одержання покупцем товару та підписання покупцем видаткової накладної; ціни на кожну окрему партію товару, постачання якої є предметом цього договору, встановлюється у національній валюті України та вказуються у специфікаціях, кожна з яких є невід`ємною частиною даного договору; загальна вартість цього договору визначається загальною кількістю та ціною партій продукції, які постачаються по цьому договору, у відповідності до специфікацій, які є невід`ємною частиною даного договору.

Специфікацією №1 від 11.06.2021 року, яка є додатком №1 до договору поставки №1106-01 визначено перелік товарів, що постачаються та загальну вартість поставки, а саме: штучна трава у кількості 882 кв. м, стрічка з`єднувальна 441 пог. м, штучна розміточна трава 28 кв. м, всього на загальну суму 229 110,00 грн., в тому числі ПДВ 38 185,00 грн. Розрахунки за товар, що поставляються за специфікацією, здійснюється покупцем наступним чином: оплата здійснюється частково, в строк до 31.12.2021 року.

11.06.2021 року ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» виставило покупцю рахунок на оплату №9 за вказані товари на загальну суму 229 110,00 грн., з яких 38 185,00 грн. ПДВ.

16.06.2021 року товар згідно зі специфікацією був переданий покупцю, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №10 від 16.06.2021 року та товарно-транспортними накладними №Р10/1 від 16.06.2021 року та №Р10/2 від 16.06.2021 року.

18.06.2021 року ТОВ «ВЕЛВСТРОЙ» оплатило 49 110,00 грн. (часткова оплата зг. рах. №9 від 11.06.2021 року (штучна трава), що підтверджується платіжним дорученням №404 від 18.06.2021 року.

16.09.2021 року ТОВ «ВЕЛВСТРОЙ» оплатило 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №628 від 16.09.2021 року.

20.09.2021 року ТОВ «ВЕЛВСТРОЙ» оплатило залишок за придбаний товар у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №629 від 20.09.2021 року.

16.06.2021 року ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» по факту відвантаження товару було складно податкову накладну №3 на загальну суму 229 110,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 185,00 грн. та 08.07.2021 року направлено її для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2021 року реєстрацію податкової накладної №3 від 16.06.2021 року було зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» 12.07.2021 року засобами телекомунікаційного зв`язку подало Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено №1, до якого було додано відповідні пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій.

Рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 15.07.2021 року №2874530/43984195 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 16.06.2021 року в зв`язку з тим, що: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2021 року № 2874530/43984195 ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» подало скаргу до Державної податкової служби України, в якій просило скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати податкову накладну.

Державна податкова служба України за результатами розгляду скарг ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ» на рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення, яким залишила скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з вимогами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з вимогами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №341) (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з вимогами п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку №1246).

У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з вимогами п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з вимогами п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено, зокрема, такий критерій ризиковості платника податку на додану вартість, як - «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Відповідно до вимог п.п.10-11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 09.07.2021 року зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з цим, посилання відповідача на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є досить загальним та не визначає конкретні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних необхідних документів для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже було зазначено вище, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної позивача стало ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Відповідно до вимог п.3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з вимогами п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами п.11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з цим, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем чітко не зазначено підставу для відмови в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не зазначено конкретно документів, відсутність яких не дала можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що на розгляд відповідачу позивачем були надані всі необхідні первинні документи, які стосуються даних операцій, що не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані первинні документи на підтвердження здійснення операцій по податковій накладній №3 від 16.06.2021 року засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань за вказаним вище договором.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що у комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були відсутні встановлені законом підстави для відмови у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» №3 від 16.06.2021 року.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 15.07.2021 року №2874530/43984195 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з вимогами п.п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 16.06.2021 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» для реєстрації 08.07.2021 року датою її надсилання для реєстрації - 08.07.2021 року.

Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати - судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з вимогами ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до вимог ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до вимог ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з вимогами ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до вимог ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. позивач надав до суду наступні документи: звіт про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правової допомоги ТОВ «СІТІПАРКІНГ СТ»; договір про надання правової (правничої) допомоги від 21.10.2021 року.

Згідно зі звітом про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правової допомоги за зустріч з клієнтом, роботу з документами, підготовку адміністративного позову, подання його до суду, підготовку інших процесуальних документів адвокатом витрачено 24 год. 50 хв. 20 000,00 грн. (а.с. 81).

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вищевказані висновки зазначені в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року по справі №922/2685/19.

Верховний Суд у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на частини шосту, сьому статті 134 КАС України, якими встановлено право суду за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Дослідивши матеріали даної справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 20 000,00 грн. не було належним чином враховано ціну позову, витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом справи.

У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви сторони позивача про розподіл судових витрат шляхом компенсації витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в сумі 2000,00 грн. з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності.

Також, суд першої інстанції вірно здійснив розподіл судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційних скаргах про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІПАРКІНГ СТ» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.