Постанова
від 28.06.2022 по справі 640/3880/22
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3880/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Промсантехніка 1» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на доставку та виплату пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Промсантехніка 1» про стягнення заборгованості на відшкодування витрат на доставку пенсій у розмірі 34654,22 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 р. визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданням адміністративного судочинства систематичні, усвідомлені та цілеспрямовані дії Головного управління Пенсійного органу України в м. Києві щодо реалізації права на звернення до суду без сплати судового збору, обов`язок сплати якого є очевидним, що у свою чергу кваліфікується судом, як систематичне невиконання процесуальних обов`язків.

Позовну заяву повернуто заявнику на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.

Накладено на Головне управління Пенсійного органу України в м. Києві штраф у розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень) за систематичне зловживання процесуальними правами, систематичне невиконання процесуальних обов`язків та перешкоджання у зв`язку з цим здійсненню правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України.

Рекомендовано Головному управлінню Пенсійного органу України в м. Києві провести вивчення Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.06.2022.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву та накладаючи на позивача штраф за зловживання процесуальними правами, виходив з наступного:

- звертаючись до суду з даним позовом ГУ ПФУ в м. Києві, як на підставу звільнення від сплати судового збору вкотре посилається на положення вимог п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення органів ПФУ від сплати судового збору), яке втратило чинність з 15.12.2017 на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017;

- порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору при очевидності вимог процесуального закону щодо необхідності сплати ГУ ПФУ в м. Києві судового збору, вказані вимоги проігноровані;

- наведені порушення носять системний характер у системі ГУ ПФУ в м. Києві та мають місце також за позовними заявами, які надходили до суду протягом 2018-2021 років та розподілені на суддю Кармазіна О.А.;

- користуючись своїм процесуальним правом на звернення до суду, ГУ ПФУ в м. Києві зловживає таким правом, подаючи до суду позови без сплати судового збору при очевидності обов`язку його сплати, системно та усвідомлено ігноруючи визначений законом обов`язок його сплати;

- невиконання очевидних процесуальних обов`язків, свідчить про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом, а відтак суд, з метою також спонукання ГУ ПФУ до виконання вимог КАС України, керуючись ч. 2 ст. 149 КАС України та враховуючи вочевидь умисний характер таких дій, неодноразовість вчинення таких дій - як зазначено вище та за матеріалами № 640/3896/22, дійшов висновку про накладення на Головне управління Пенсійного органу України в м. Києві штрафу у розмірі 10000,00 грн..

Натомість, апелянт стверджує про те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права - ст. 5, 45, 168, 169 КАС України, позаяк. Подання позовної заяви без сплати судового збору не є зловживанням процесуальними правами. Також, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції, виявивши недолік позовної заяви, згідно приписів процесуального законодавства, мав постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Крім того, залишилось не розглянутим судом клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. (ч. 4 ст. 5 КАС України)

Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. (ч. ч. 1-5 ст. 44 КАС України)

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. (ч. 3 ст. 161 КАС України)

Тож, з наведених норм процесуального законодавства слідує, що у визначених випадках, суб`єкт владних повноважень може звертатись до суду з адміністративним позовом, при цьому, має як визначені права, так і обов`язки, а позовна заява має відповідати положенням ст. ст. 160, 161 КАС України. Також, у відповідності до норм Закону України «Про судовий збір», Головне управління ПФУ в м. Києві не звільнено від сплати судового збору при поданні заяв/скарг.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що, згідно ч. ч. 1-4 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Тобто, звернення до суду без сплати судового збору, не може вважатись зловживанням процесуальними правами позивачем, оскільки вказане є недоліком позовної заяви та є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для їх усунення, що прямо передбачено КАС України. Також, у даному випадку, позивач заявляв клопотання про звільнення від сплати судового збору, а отже, колегія суддів, не вдаючись до питання його обґрунтованості/необґрунтованості, наголошує, що суд першої інстанції все ж таки мав його розглянути та прийняти одне з рішень, про звільнення від сплати судового збору чи про відмову в такому, залишивши позовну заяву без руху, і лише, у випадку неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків, мав повернути позов.

Також, колегія суддів вважає помилковим констатацію судом першої інстанції, як підставу для застосування терміну зловживання процесуальними правами поняття систематичного характеру таких випдаків з боку позивача із переліченням номерів справ, позаяк, кожна справа розглядається окремо, не пов`язується з іншими, а тому, щоб стверджувати про систематичність дій учасника процесу, необхідна повторність таких дій/бездіяльності саме в межах однієї справи. Водночас, у згадуваному випавдку, міг бути застосований інструмент, передбачений ст. 249 КАС України, як засіб реагування суду на порушення стороною норм законодавства, направлений на реагування та виправлення такої ситуації (недопущення повторення в майбутньому).

За змістом ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, вчинення інших дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Колегія суддів вважає, що, у даному випадку, у суду першої інстанції були відсутні всі необхідні елементи для застосування наслідків, передбачених ст. 45 КАС України, адже подання позову без сплати судового збору, є недоліком позовної заяви, який може бути виправлено учасником справи, на виконання відповідної ухвали суду про залишення позову без руху, якої в даній справі не було постановлено, як і не було розглянуто клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Додатково, колегія суддів не може погодитись з порівнянням ситуації відсутності сплати судового збору в даній справі з тотожними випадками цієї ж сторони у інших справах, адже систематичність/повторність/зловживання встановлюється у кожній справі окремо.

Тож, суд першої інстанції, за даних обставин, не мав підстав для визнання зловживанням процесуальними правами дії позивача щодо звернення до суду з позовом без сплати судового збору, як наслідок, повернення позовної заяви та накладення на позивача штрафу.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, а тому, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 р. - скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Дата ухвалення рішення28.06.2022
Оприлюднено15.08.2022
Номер документу105023847
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/3880/22

Ухвала від 30.08.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

Ухвала від 07.08.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

Постанова від 28.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 01.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 01.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 11.05.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 02.02.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні