Постанова

від 28.06.2022 по справі 640/6332/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6332/21 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГАЛ АЛЬЯНС» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лігал Альянс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002854208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким зокрема застосовано штрафні санкції в розмірі 53410,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002844208 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в розмірі 170,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002824208 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 854088,75 грн, у тому числі: 530019,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 324069,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002834208 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 71174,06 грн, у тому числі: 44168,25 грн - за податковими зобов`язаннями та 27005,81 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2020 № Ю-110, якою контролюючий орган вимагає сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 106821,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень став висновок відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 одночасно є працівниками підприємства, а виконані роботи (надані послуги) згідно договорів та актів виконаних робіт надані в ході трудової діяльності та відносяться до функцій та обов`язків найманих працівників підприємства, відповідно суми доходу, виплаченого в рамках надання цих послуг та робіт підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як заробітна плата, а сторони договору прирівнюються до працівника та роботодавця. Позивач наголосив на тому, що сам по собі факт надання працівником підприємства послуг останньому не свідчить про надання таких послуг виключно в межах трудових відносин. Правовідносини між позивачем та вказаними особами були цивільно-правовими, позаяк, метою вказаних правовідносин було отримання матеріального результату; виплата винагороди залежала від виконання зобов`язань виконавцями; надання послуг мало самостійний характер та не здійснювалось в робочий час; зобов`язання за умовами договорів не співпадають з посадовими обов`язками контрагентів позивача. На переконання позивача, визначальною передумовою для сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску є наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою-підприємцем відносин, які фактично є трудовими. У свою чергу, правовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 були цивільно-правовими.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002824208 та № 0002834208.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2020 № Ю-110.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 11.03.2020 № 0002844208.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.03.2020 № 0002854208.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.03.2022.

Розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 р. 23.03.2022 не здійснювався, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року і наказу голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2022 року № 16 "Про встановлення особливого режиму роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану".

У зв`язку з тим, що розгляд справи 23.03.2022 не відбувся, судом призначено розгляд апеляційної скарги на 25.05.2022 у відкритому судовому засіданні.

За для належного повідомлення сторін та забезпечення явки сторін, розгляд справи відкладався 25.05.2022, 22.06.2022.

29.06.2022 у судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги. Позивач подав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у письмовому провадженні.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 20.01.2020 по 31.01.2020 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Астапов і Партнери" (ТОВ "Лігал Альянс") з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2019, військового збору за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 07.02.2020 № 4/26-15-42-09-36019262 (том 1 а.с. 14-38).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Астапов і Партнери" вимог:

підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, із урахуванням підпунктів 14.1.180, 14.1.195, 14.1.222 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпункту "а" пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (зі змінами та доповненнями), підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (зі змінами та доповненнями) - недотримання розуміння економічної причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, в результаті чого Товариством занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 530019,00 грн, в тому числі: за 2016 рік - 132660,00 грн, за 2017 рік - 379359,00 грн;

підпункту 1.1, підпункту 1.3, підпункту 1.5 пункту 16-1 підрозділу ХХ, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 44168,25 грн, в тому числі: за 2016 рік - 11055,00 грн, за 2017 рік - 33113,25 грн;

пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 143869,00 грн, в тому числі: за 2016 рік - 22803,00 грн, за 2017 рік - 121066,00 грн;

пункту 4 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, - несвоєчасне подання звітів за лютий 2018 року.

На підставі виявлених порушень, 11.03.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві були прийняті наступні рішення:

податкове повідомлення-рішення № 0002824208 про збільшення ТОВ "Лігал Альянс" суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 854088,75 грн, у тому числі: 530019,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 324069,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 42);

податкове повідомлення-рішення № 0002834208 про збільшення ТОВ "Лігал Альянс" суми грошового зобов`язання з військового збору на 71174,06 грн, у тому числі: 44168,25 грн - за податковими зобов`язаннями та 27005,81 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 46);

вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-110, якою контролюючий орган вимагає сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 106821,00 грн (том 1 а.с. 47);

рішення № 0002854208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 53410,50 грн (том 1 а.с. 39);

рішення № 0002844208 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яким застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн (том 1 а.с. 40).

Не погодившись з переліченими рішеннями відповідача, позивач розпочав їх процедуру адміністративного оскарження, проте рішеннями Державної податкової служби України від 29.05.2020: № 17532/6/99-00-08-05-04-06 скаргу ТОВ "Лігал Альянс" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002824208, № 0002834208 - без змін (том 1 а.с. 72-76); № 17629/6/99-00-08-06-01-06 залишено без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2020№ Ю-220, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.03.2020 № 0002854208, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 11.03.2020 № 0002844208, а скаргу ТОВ "Лігал Альянс" - без задоволення (том 1 а.с. 77-80).

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що визначальною передумовою для сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску, є наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою відносин, які фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця. Зі змісту перелічених договорів та актів виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що обов`язки, які виконувались ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , як найманими працівниками не співпадають з виконаними роботами по цивільно-правових договорах, укладених між ТОВ "Астапов і партнери" та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , як фізичними особами-підприємцями, а надані ними послуги відповідають основним видам діяльності останніх за КВЕД. За наслідком розгляду даного спору, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість здійсненої відповідачем кваліфікації взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , як таких, що є трудовими.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк не було враховано, що оскільки вказані особи одночасно є працівниками підприємства, а виконані роботи (надані послуги) згідно договорів та актів виконаних робіт надані в ході трудової діяльності та відносяться до функцій та обов`язків найманих працівників підприємства, то суми доходу, виплаченого в рамках надання цих послуг та робіт підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, як заробітна плата, а сторони договору прирівнюються до працівника та роботодавця в розумінні підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та фактично є трудовими.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно змісту визначень підпунктів 14.1.48, 14.1.180, 14.1.195, 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України): заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом; податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу; працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону; роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами. Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

Відповідно до норм пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У силу норм підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Так, підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, передбачено, що об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

При цьому, абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 7 вказаного Закону, визначено, що для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Тож, з наведеного слідує, що визначальною передумовою для сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску, є наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою відносин, які фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця, з урахуванням чого, визначальним значенням для вирішення спірних правовідносин є встановлення дійсної сутності правовідносин між суб`єктом господарювання (позивачем) та фізичними особами (ФОП). Слід врахувати, що саме за трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Кваліфікуючи взаємовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , як такі що є трудовими, відповідач зазначив наступне:

- ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДПС у м. Києві, здійснює підприємницьку діяльність згідно КВЕД 69.10 - Діяльність у сфері права, та є платником єдиного податку;

- ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДПС у м. Києві, здійснює підприємницьку діяльність згідно КВЕД 70.22 - Консультування з питань комерційної діяльності й керування, та є платником єдиного податку;

- з 01.09.2009 по 31.05.2018 ОСОБА_1 працював на посаді начальника юридичного відділу ТОВ "Астапов і Партнери";

- з 18.10.2011 по 16.01.2018 ОСОБА_2 працював на посаді старшого юрисконсульта ТОВ "Астапов і Партнери";

- при аналізі змісту договорів з ФОП ОСОБА_1 , актів виконаних робіт (надання послуг) встановлено, що юридичні послуги, які включають представництво ТОВ "Астапов і Партнери" інтересів в судах всіх інстанцій, консультування з корпоративних питань, з питань комерційної діяльності, інших юридичних питань, що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, штатного розпису підприємства, виконані в рамках діяльності підприємства та пов`язані з виконанням його трудових функцій. Враховуючи, що свою діяльність підприємство здійснює в регламентований робочий час та те, що виконавець одночасно є найманим працівником товариства, а також прописаний в договорах пункт про надання послуг у визначені договорами строки, та наявність згідно штатного розпису на 2016 рік ТОВ "Астапов і Партнери" 10 штатних одиниць на посаді старший юрист, 10 штатних одиниць на посаді старший юрисконсульт, 20 штатних одиниць на посаді юрист, можна зробити висновок, що послуги ФОП ОСОБА_1 надавались в межах робочого часу ТОВ "Астапов і Партнери", про що також свідчать відсутність у актах виконаних робіт місця та часу виконання робіт (надання послуг);

- при аналізі змісту договорів з ФОП ОСОБА_2 , актів виконаних робіт (надання послуг), що включають консультування в питань комерційної діяльності й керування (надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки з питань управління, корпоративного стратегічного та операційного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу), що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, штатного розпису підприємства, та пов`язані з виконанням його трудових функцій, з огляду на наступне: враховуючи те, що свою діяльність підприємство здійснює в регламентований робочий час та те, що виконавець одночасно є найманим працівником товариства, а також прописаний в договорах пункт про надання послуг у визначені договорами строки, та наявність згідно штатного розпису на 2016 рік ТОВ "Астапов і Партнери" 3 штатні одиниці на посаді радник, 3 штатні одиниці на посаді помічник керівника, можна зробити висновок, що послуги ФОП ОСОБА_2 надавались в межах робочого часу ТОВ "Астапов і Партнери", про що також свідчать відсутність у актах виконаних робіт місця та часу виконання робіт (надання послуг).

На думку контролюючого органу, зазначені обставини, у сукупності, свідчать про те, що надані вказаними особами послуги за укладеними договорами належать саме до компетенції та обов`язків найманих працівників (тобто у межах трудових правовідносин)

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що 05.01.2016 між ТОВ "Астапов і Партнери" (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01/01/16-ЮП, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, що включають консультування з питань комерційної діяльності й керування (надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки з питань управління, корпоративного стратегічного та операційного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу), що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх на умовах договору (том 1 а.с. 83).

Також, 28.02.2017 між ТОВ "Астапов і Партнери" (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01-2017, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, що включають консультування з питань комерційної діяльності й керування (надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки з питань управління, корпоративного стратегічного та операційного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу), що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх на умовах договору (том 1 а.с. 81-82).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів позивачем додано до матеріалів справи акти виконаних робіт (наданих послуг) № 69 від 03.10.2016, № 70 від 21.10.2016, № 1 від 01.02.2017, № 2 від 28.02.2017, № 3 від 31.03.2017, № 4 від 28.04.2017, № 5 від 30.06.2017, № 6 від 31.07.2017, № 7 від 01.08.2017, № 8 від 31.08.2017 (том 1 а.с. 84-93).

Крім того, 12.01.2016 між ТОВ "Астапов і Партнери" (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 12/01/16, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику юридичні послуги, що включають представництво його інтересів у судах всіх інстанцій, консультування з корпоративних питань, з питань комерційної діяльності, інших юридичних питань, що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти юридичні послуги та оплатити їх на умовах договору (том 1 а.с. 94-95).

Також, 28.02.2017 між ТОВ "Астапов і Партнери" (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 02-2017, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику юридичні послуги, що включають представництво його інтересів у судах всіх інстанцій, консультування з корпоративних питань, з питань комерційної діяльності, інших юридичних питань, що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти юридичні послуги та оплатити їх на умовах договору (том 1 а.с. 96-97).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів позивачем додано до матеріалів справи акти виконаних робіт (наданих послуг) № 56 від 03.10.2016, № 1 від 28.02.2017, № 2 від 28.04.2017, № 4 від 30.06.2017, № 5 від 31.07.2017, № 6 від 01.09.2017, № 7 від 29.09.2017 (том 1 а.с. 98-104). Також, позивачем до матеріалів справи додано матеріали презентації (том 1 а.с. 108-139), письмові консультації (том 1 а.с. 194-210, 225-236), копію проекту договору застави (том 1 а.с. 211-224). Крім того, ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , на адвокатські запити надано заявки, звіти та проекти, копії яких долучені до матеріалів справи (том 2 а.с. 22-86).

Аналізуючи наведене вище та саму суть укладених договорів про надання послуг із одночасним співставленням з посадовими обов`язками вказаних осіб на підприємстві позивача, у розрізі трудових правовідносин, колегія суддів виходить з того, що, дійсно, вказані фізичні-особи підприємці були найманими працівниками позивача одночасно з наданням послуг, обумовленими вказаними договорами, проте вказані обставини не є безумовною та автоматичною підставою для прирівнювання господарських операцій до трудових відносин, з огляду на те, що з посадової інструкції начальника юридичного відділу ОСОБА_1 вбачається, що до посадових обов`язків останнього віднесено: забезпечення методичного керівництва правовою роботою молодших юрисконсультів, юрисконсультів та старших юрисконсультів в рамках адміністративного керування; проведення співбесід на посаду юристів, визначення їх кваліфікаційного рівня; консультування юристів відділу на предмет тлумачення господарського права, аналізу судової практики та юридичної літератури; пояснення юристам відділу правові бази даних, періодичні видання з юридичної тематики, необхідні для підготовки юридичних документів; проявлення активної суспільної діяльності в написанні юридичних статей, відвідуванні юридичних конференцій; здійснення інших обов`язків в межах своєї компетенції за дорученням генерального директора.

У свою чергу, згідно посадової інструкції старшого юрисконсульта ОСОБА_2 до посадових обов`язків останнього відносяться: аналіз судової практики, юридичної літератури, правових баз даних, періодичних видань з юридичної тематики, необхідних для підготовки документів; здійснення підготовки пакетів документів, направлення, подання їх за дорученням керівництва в органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суди всіх форм судочинства і інстанцій, систематизація юридичних документів; керування правовою роботою молодших юрисконсультів, юрисконсультів і надання їм правової допомоги в оформленні різного роду правових документів; проявлення активної суспільної діяльності в написанні юридичних статей, відвідуванні юридичних конференцій; здійснення інших обов`язків в межах своєї компетенції за дорученням.

Зі змісту перелічених договорів та актів виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що обов`язки, які виконувались ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як найманими працівниками не співпадають з виконаними роботами по цивільно-правових договорах, укладених між ТОВ "Астапов і партнери" та ними, але як фізичними особами-підприємцями. Наведені висновки суду першої є обґрунтованими та узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу на тому, що надані ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , послуги відповідають основним видам діяльності останніх за КВЕД, що додатково дає підстави для висновку про необґрунтованість здійсненої відповідачем кваліфікації взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , як таких, що є трудовими.

У свою чергу, доводи апеляційної скарги про відсутність в актах виконаних робіт місця та часу виконання (надання) послуг, як на підтвердження позиції здійснення такої діяльності ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , в межах трудових правовідносин, на переконання колегії суддів, не є достатніми та визначальними для доведеності висновків акта перевірки, що покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, адже ці обставини не спростовують здійсненого судом першої інстанції аналізу та співставлення виконаної роботи (послуг) вказаними особами за укладеними цивільно-правовими договорами та їх посадовими обов`язками, передбаченими в мажах здійснення трудових правовідносин. Тож, суд першої інстанції мав пісдатви стверджувати про недоведеність відповідачем факту заниження позивачем, як роботодавцем (податковим агентом) бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору за операціями з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 .

Оцінюючи наведені сторонами доводи, колегія суддів суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено, окрім тих, які вже були оцінені судом першої інстанції та висновків самого акта перевірки.

Тож, позовні вимоги підлягають задоволенню, за наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко