Постанова

від 28.06.2022 по справі 640/5930/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5930/22 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці у Київській області від 19.01.2022 № КВ3930/1370/НД/АВ/СП/ФС-2 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Разом із адміністративним позовом, товариством було подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваної в даній справі постанови до закінчення розгляду справи по суті та прийняття остаточного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 р. в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування обставин та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.06.2022.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скраги.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Звертаючи до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повідомив про те, що відповідач здійснив позапланову перевірку, видав вимогу про надання документів, за ненадання яких, прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу. Однак, заявник вважає, що відповідач протиправно та необґрунтовано наклав на позивача штраф, про перевірку належним чином не повідомляв, що свідчить про наявність підстав для скасування такої постанови. Водночас, у разі направлення на виконання вказаної постанови та вчинення заходів її примусового виконання, існує реальна загроза початку примусового виконання та стягнення штрафу, та, як наслідок, істотно ускладнити відновлення попереднього стану та виконання рішення суду по суті спору.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що позивачем не було подано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства, або неможливості їх захисту після прийняття рішення по суті спору. Наявність ознак протиправності оскаржуваної постанови (яких заявником не наведено), може бути виявлена та встановлена судом лише під час розгляду справи по суті.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, позаяк, 1) постанова про накладення штрафу направлена на примусове виконання; 2) стягнення штрафу у примусовому порядку матиме негативні наслідки для позивача; 3) внаслідок арешту коштів виконавцем, позивач не матиме можливість здійснювати господарську діяльність та виконувати зобов`язання; 4) очевидні ознаки протиправності постанови можуть бути встановлені на будь-якій стадії розгляду справи, а позивач навів достатньо порушень, допущених відповідачем.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про працю та зайнятість настелення може бути виявлена та встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також, оцінки належності, допустимості та достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим обставинам, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, що є недоведеним та передчасним.

Питання наявності/відсутності у органу Держпраці повноважень на встановлення порушень, обґрунтованість висновків, результати перевірки, чи мало місце інкриміноване позивачу порушення (наслідком чого є оскаржувана постанова про накладення штрафу), мають розглядатись та вирішуватись лише під час розгляду спору по суті. Фактично, наразі, контролюючим органом було проведено перевірку заявника, встановлено факт ненадання документів, які позивач мав надати на вимогу відповідача, що узгоджується з наданими Держпраці повноваженнями, а вже законності/незаконності самої перевірки та суті виявлених порушень буде надана відповідна правова оцінка за наслідком розгляду позову.

Таким чином, колегія суддів не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та за даних обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Щодо доводів апелянта про те, що очевидні ознаки протиправності постанови можуть бути встановлені на будь-якій стадії розгляду справи, а позивач навів достатньо порушень, допущених відповідачем, колегія суддів зазначає, що, безумовно, процесуальним законодавством встановлена така можливість, однак, заява позивача про забезпечення позову таких обставин не містить, а доводи щодо допущених порушень наведено лише в апеляційній скарзі, крім того, такі обставини допущення відповідачем порушень, як то повідомлення про проведення перевірки, невиконання відповідачем обов`язку пересвідчитися, що позивач отримав вимогу та мав достатньо часу для її виконання, застосування неналежної підстави для накладення штрафу, не лише мають бути наведені заявником, а й перевірені судом з посиланням на надані сторонами докази та встановлені обставини, що під час вирішення питання про забезпечення позову не може бути здійснено, з огляду на встановлену специфіку розгляду таких заяв.

Колегія суддів вважає, що заявник послався лише на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, проте не врахував, що лише наявність судового спору не може бути однозначною підставою для забезпечення позову на підставі вказаних заявником обставин, а у разі вирішення спору на користь заявника по суті спору, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства. Всі посилання заявника, фактично зводяться до перелічення можливих у майбутньому наслідків, проте не містять реальних та актуальних на сьогоднішній день обставин та доказів, що їх підтверджують для застосування підстав, визначених ст. 150 КАС України. У такому б випадку, всі заяви про забезпечення підлягали б задоволенню, що не узгоджується із самим інститутом забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно, проте, відповідно до статті 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, у даному випадку, відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з урахуванням ст. ст.. 315, 316 КАС України, оскаржувана ухвали підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна» - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 29.06.2022.