Постанова

від 29.06.2022 по справі 460/1928/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/1928/21 пров. № А/857/269/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Большакової О.О.,

Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року (суддя Щербакова В.В., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебідь Агро" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лебідь Агро (далі ТОВ Лебідь Агро) у березні 2021 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати прийняті ГУ ДПС у Рівненській області податкове повідомлення-рішення (далі ППР) від 18.11.2020 №00014040701 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 318087 грн та ППР від 18.11.2020 №00014050701 щодо застосування штрафу у розмірі 50% у сумі 159043 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки відповідача, наведені в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань законності декларування від`ємного значення за серпень 2020 р., зокрема щодо завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 318 087 грн та порушення товариством пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки позивачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні на операції з постачання ТМЦ на суму ПДВ 318 087 грн, в тому числі за жовтень 2019 р. на суму ПДВ 317079 грн, за листопад 2019 р. на суму ПДВ 1 008 грн, не відповідають законодавству. Вважає, що позивачем не було порушено вимог законодавства щодо визначення розміру бази оподаткування податком на додану вартість та порядку формування податкового кредиту, а тому винесені ППР є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання умов договорів від 24.10.2019 №КЛВ241019/001, від 06.11.2019 №КЛВ061119/009, укладених з ТОВ Клов на поставку кукурудзи 3 кл. українського походження, врожаю 2019 р. коригування ціни до визначеної середньодобовим аналізом та зменшеної на вартість послуг елеватора не здійснювалось. Відтак, Покупці неправомірно зменшують ціну Товару для ТОВ Лебідь Агро на вартість витрат, понесених після переходу права власності на такий Товар. Зазначає, що операції з доробки зерна вважаються доведенням зерна до стану, придатного для подальшого використання. Таким чином, вважає, що ТОВ Лебідь Агро здійснило реалізацію кукурудзи 3 класу українського походження, врожаю 2019 р. для покупців ТОВ Клов, ТОВ Ерант, ТОВ АгросистемІнвест Україна за цінами, нижчими договірних.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України .

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 07.10.2020 року по 13.10.2020 року головним державним ревізором-інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Рівненській області Козачок С.С., головним державним ревізором-інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Рівненській області Оводюк Н.В. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лебідь Агро» (код ЄДРПОУ 37437269) з питань законності декларування від`ємного значення за серпень 2020 р. від 21.10.2020 (податкова декларація з податку на додану вартість № 9236105863 від 17.09.2020).

За результатами перевірки було складено акт № 2168/17-00-07-01/37437269 від 21.10.2020 року, згідно висновків якого:- перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні у декларації за серпень 2020 року (№ 9236105863 від 17.09.2020 року) від`ємного значення з ПДВ у сумі 1 844 565 грн встановлено порушення платником податків пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 318 087 грн.; - на порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 підприємством не складено та не зареєстровано в ЄРПН на операції з постачання ТМЦ на суму ПДВ 318 087 грн, в тому числі за жовтень 2019 р. на суму ПДВ 317 079, за листопад 2019 р. на суму ПДВ 1 008 грн.

На підставі таких висновків акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято:

1. ППР № 00014040701 від 18.11.2020, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 318 087 грн.

2. ППР № 00014050701 від 18.11.2020, яким застосовано до ТОВ «Лебідь Агро» штраф в розмірі 50 % у сумі 159043 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що згідно даних статистичної звітності підприємства за 2019 рік підприємством засіяно кукурудзою на зерно площу 287,3 га, на якій зібрано зерна в кількості 2 663,935 тон.

Враховуючи всі понесені ТОВ «Лебідь Агро» витрати, спрямовані на вирощування, збирання кукурудзи, на забезпечення або поліпшення (за необхідності) встановлених показників якості (доробку) зерна, підприємство обліковувало на балансі актив «кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2019 року», собівартість 1 тн якого становить 2930,32 грн./тн.

ТОВ «Лебідь Агро» здійснювало реалізацію власно вирощеної кукурудзи 3 класу українського походження врожаю 2019 року шляхом укладення договорів купівлі-продажу:

-з ТОВ «Клов» укладено наступні договори: 1)Договір купівлі-продажу № КЛВ161019/014 від 16 жовтня 2019 року; 2)Договір купівлі-продажу № КЛВ171019/004 від 17 жовтня 2019 року; 3)Договір купівлі-продажу № КЛВ221019/007 від 22 жовтня 2019 року; 3.1)додаткова угода до Договору купівлі-продажу № КЛВ221019/007 від 22 жовтня 2019 року; 4)Договір купівлі-продажу № КЛВ241019/001 від 24 жовтня 2019 року; 5)Договір купівлі-продажу № КЛВ061119/009 від 6 листопада 2019 року; 5.1) додаткова угода до Договору купівлі-продажу№ КЛВ061119/009 від 7 листопада 2019 року; 6) Договір купівлі-продажу № КЛВ111119/002 від 11 листопада 2019 року; 7)Договір купівлі-продажу № КЛВ181219/005 від 18 грудня 2019 року;

-з ТОВ «АгросистемІнвет України» укладено наступні договори: 1)Договір купівлі-продажу № АГС151019/014 від 15 жовтня 2019 року;

-з ТОВ «ЕРАНТ» укладено наступні договори: 1)Договір купівлі-продажу № ЕРН211019/001 від 21 жовтня 2019 року; 1.1)Додаткова угода до Договору купівлі-продажу № ЕРН211019/001 від 21 жовтня 2019 року.

Згідно з пунктом 1.1 укладених договорів Продавець зобов`язується передати у власність Покупця кукурудзу українського походження врожаю 2019 року, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного Договору.

Згідно пункту 2.3 договорів якість Товару повинна відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ 4525:2006 та мати наступні показники: вологість не більше 14,0 %, смітна домішка не більше 2 %, зернова домішка не більше 10 %, в тому числі битих не більше 5 % та пошкоджених зерен не більше 5 %, домішки насіння: насіння амброзії не допускається.

Пунктами 3.1 укладених договорів встановлено базову ціну Товару за одну тону Товари базисної якості, визначеної в п. 2.3 договорів, яка змінюється в залежності від фактичної якості поставленого Товару в порядку, передбаченому п. 3.3 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3 укладених договорів кінцева (продажна) ціна Товару визначається Сторонами: - із фактичних якісних показників поставленої партії Товару, які визначаються Покупцем середньодобовим аналізом та вказується в Акті-розрахунку, який є невід`ємною частиною цього договору; - виходячи із ціни Товару в заліковій вазі згідно пункту 3.1 за мінусом необхідних затрат/послуг по доведенню Товару до базисних кондицій (п. 2.3) та розраховується по Акту-розрахунку, який погоджується сторонами шляхом його двостороннього підписання.

Відповідно до пункту 3.4 укладених договорів базова ціна може змінюватися на момент поставки Товару протягом строку дії договору відповідно до зміни ринкової кон`юнктури за погодженням сторін.

Пунктами 5.1 вищезазначених договорів визначено, що поставка Товару здійснюється Продавцем окремими партіями на умовах СРТ- фрахт/перевезення сплачене до Склад Покупця.

Пунктами 5.3 укладених договорів визначено, що датою поставки та переходу права власності вважається дата фактичної передачі Товару від Продавця до Покупця та підписання Сторонами видаткової накладної.

Згідно з пунктом 5.4 укладених договорів кількість Товару, що поставляється, визначається згідно кількості, вказаної у товарно-транспортній накладні на складі та вагах Покупця під час завантаження/розвантаження Товару на складі Покупця.

До перевірки представлено товарно-транспортні накладні, виписані на перевезення кукурудзи, пунктом навантаження в яких зазначено с. Вельбівно, вул. Гагаріна, 73. Дати, зазначені в товарно-супровідних документах, відповідають датам виписаних видаткових накладних.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства. Відтак, застосування до позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних також є необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПК України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Відповідно до пункту 14.1.71 статті 14 ПК України звичайна ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 14.1.219 статті 14 ПК України ринкова ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

У акті перевірки зазначено, що рівень базових цін, визначених у договорах, укладених з ТОВ Клов, ТОВ Ерант, ТОВ АгросистемІнвест Україна (п.3.1 договорів), за період, що підлягав перевірці, відповідає ринковим (біржовим цінам), що склалися на момент здійснення операції (постачання Товару) та отримані із загальнодоступних джерел інформації про ринкові ціни. Саме на таку базову ціну орієнтувався податковий орган, роблячи висновок про невідповідність ціни продажу кукурудзи рівню ринкових цін.

Проте, згідно умов п.3.1 договорів базова ціна Товару встановлена за Товар базисної якості, яка встановлена відповідно до ДСТУ (п. 2.3 договорів), у той час як фактично поставлений позивачу товар не відповідав таким базисним показникам.

Відтак, інформація про вартість продажу кукурудзи, яка встановлюється на кукурудзу базисної якості, не може бути доказом рівня звичайних цін на кукурудзу тієї якості, яка була поставлена для ТОВ Клов, ТОВ Ерант, ТОВ АгросистемІнвест Україна, оскільки така ціна склалася не щодо ідентичних товарів та не у порівняних економічних (комерційних) умовах, як того вимагає пункт 14.1.2019 статті 14 ПК України.

Таким чином, біржова ціна на яку посилається відповідач не враховує якісні характеристики кукурудзи, оскільки біржові ціни стосуються вартості кукурудзи, якість якої відповідає ДСТУ, однак в даному випадку мали місце поставки кукурудзи, якість якої не відповідає вимогам ДСТУ.

Також біржова ціна на яку посилається відповідач не враховує витрати на послуги елеватора з доведення кукурудзи до базисних показників. Такі витрати згідно умов укладених договорів були покладені не на продавця, а на покупця.

Відтак, суд першої інстанції правильно висловився, що такі дії сторін договорів купівлі-продажу не суперечать законодавству, оскільки відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Законодавством не передбачено обов`язку саме продавця довести зерно до базисних показників, а відтак з урахуванням свободи договору такі витрати були покладені на покупця та враховані при визначенні ціни договору.

Варто зазначити, що податковим органом не встановлено, що вартість послуг з очищення та сушіння кукурудзи, зазначена в актах-розрахунках до договору, не відповідає ринковим цінам, хоч така інформація є загальнодоступною.

Апелянт покликається на те, що документом, що підтверджує витрати на очищення та сушіння зерна, що його передано на елеватор, є Акт наданих послуг з очищення та сушіння зерна. Однак зазначає, що для перевірки таких документів не надано.

Апеляційний суд зазначає, що такі покликання не ґрунтуються на законі, оскільки ТОВ Лебідь Агро не було учасником господарських операції з надання послуг очищення та сушіння зерна.

Згідно пункту 5.3 укладених договорів датою поставки та переходу права власності вважається дата фактичної передачі Товару від Продавця до Покупця та підписання Сторонами видаткової накладної.

Згідно з пунктом 5.4 договорів кількість Товару, що поставляється, визначається згідно кількості, вказаної у товарно-транспортній накладній на складі та вагах Покупця під час завантаження/розвантаження Товару на складі Покупця.

Відтак, послуги щодо очищення та сушіння зерна надавалися після переходу права власності на кукурудзу від ТОВ Лебідь Агро до покупця, а тому Акти наданих послуг на які посилається апелянт, не могли надаватися позивачем.

Крім того, оскільки доробка зерна (сушіння та очистка) проводиться зерновим складом за рахунок поклажодавця за тарифами згідно умов договору на зберігання та відображається в складі доходу від надання послуг елеватора, відтак, з вартості послуг по очищенню та сушінню зерна, на які зменшена базисна вартість кукурудзи, постачальником таких послуг елеватором, вже сплачені зобов`язання з ПДВ, нараховані на вартість таких послуг, а тому втручання податковим органом в господарську діяльність позивача шляхом зменшення розміру від`ємного значення ПДВ є непропорційним втручанням право підприємства на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях позивача не вбачається порушень законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року в справі № 460/1928/21- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. О. Большакова О. М. Гінда