Ухвала

від 16.06.2022 по справі 757/14029/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14029/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12022100010000637 від 27.03.2022.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні розслідувань за №12022100010000637 від 27.03.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 342, ч. 2 ст. 343, ст. 348 КК України та за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено що 26.03.2022, о 13 год. 30 хв., ОСОБА_4 , знаходячись на блокпосту за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, ігноруючи законні вимоги працівників поліції інспекторів УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не перешкоджати здійсненню ними своїх службових обов`язків, зокрема проведенню перевірки щодо законних підстав використання транспортного засобу «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 , а також справжності наданих нею документів, погрожуючи застосуванням насильства стосовно працівників правоохоронного органу, втрутився в процес їх діяльності, вимагаючи зупинити здійснення зазначеної перевірки, передати йому документи та вказаний транспортний засіб, тим самим перешкодив запобіганню кримінальному правопорушенню.

Усвідомлюючи незаконність своїх дій щодо працівників правоохоронного органу, ОСОБА_4 , діючи умисно, здійснюючи опір, став погрожувати інспекторам УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застосуванням вогнепальної зброї, якою були озброєнні невстановлені особи, що прибули разом з ним, після чого наказав своїм співучасникам обеззброїти працівників поліції та застосувати відносно них фізичне насильство, тим самим вчинив активні дії, що перешкодили потерпілим в реалізації їх повноважень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою досягнення протиправного результату, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що інспектори УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебувають на службі та виконують свої службові обов`язки, діючи умисно, з метою створення реальної загрози життю та здоров`ю правоохоронців, наказав невстановленим в ході досудового розслідування особам, які були одягнені у військову форму без пізнавальних знаків, озброєні автоматичною зброєю і прибули разом з ним, спрямувати зброю в сторону потерпілих, привести її у бойову готовність та погрожуючи її застосуванням, роззброїти працівників поліції з метою перешкоджання виконанню ними службових обов`язків.

Таким чином через погрозу застосування насильства, психологічного та фізичного тиску, маючи достатні підстави побоюватись виконання погроз, працівники поліції змушені були припинити свої законні дії та передати ОСОБА_4 посвідчення водія на ім`я ОСОБА_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 , та надати можливість залишити місце вчинення злочину на вказаному транспортному засобі.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст.342, ч. 2 ст.343, ст.348 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що 05.03.2022, близько 12:00 год., ОСОБА_4 разом з невстановленими особами, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , із погрозою застосування насильства до працівників ТОВ «Ауді Центр Київ», незаконно заволодів транспортними засобами, а саме: автомобілем AUDI Q7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2019 року випуску та автомобілем AUDI Q7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , 2019 року випуску, які на підставі договору управління активами (майном) №040621 від 04.06.2021, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі АРМА) та ТОВ «РЕД БУД», передано в управління останньому.

За цим фактом 13.04.2022 зареєстроване кримінальне провадження №12022100010000719 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Лужаки, Кіцманського району, Чернівецької області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому, 29.03.2022 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 342, ч. 2 ст. 343, ст. 348 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, транспортні засоби, а саме автомобіль AUDI Q7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2019 року випуску та автомобіль AUDI Q7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , 2019 року випуску мають ознаки речових доказів, визначені ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки являються предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Постановою органу досудового розслідуванням вищевказані транспортні засоби, власником яких являється СП ТОВ «Транс-Груп» (код ЄДРПОУ 31256942) та управителем, відповідно договору управління активами (майном) №040621 від 04.06.2021- ТОВ «РЕД БУД» (код ЄДРПОУ 42605206), визнані речовими доказами.

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомили. Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.

В судове засідання власник майна не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, власну правову позицію не виклав.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 342, ч. 2 ст. 343, ст. 348 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту задовольнити.

Накласти арешт на наступне рухоме майно, власником якого є СП ТОВ «Транс-Груп» (код ЄДРПОУ 31256942):

- транспортний засіб - автомобіль марки AUDI Q7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб автомобіль марки AUDI Q7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , шляхом заборони вчиняти будь-які

дії щодо відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1