Рішення

від 30.06.2022 по справі 339/32/22

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/32/22

35

2/339/32/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2022 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні справу за позовомпредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Консиліум медікал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором про надання медичних послуг, -

в с т а н о в и в:

Представник ТзОВ «Медичний центр «Консиліум медікал» звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача 40734, 22грн., з них: 31 000,00 грн. боргу за договором пронадання медичнихпослуг №17/0/12/20від 04грудня 2020року, пені урозмірі 5277,99грн, 3%річних відпростроченої сумив розмірі1044,53грн таінфляції зачас простроченняв розмірі3411,70грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 04 грудня 2020 року між ТзОВ «Медичний центр «Консиліум медікал» та ОСОБА_1 укладений договір за № 17/0/12/20 про надання медичних послуг.

За цим договором позивач зобов`язався надати медичні послуги ОСОБА_1 , а відповідач - оплатити вартість цих послуг за ціною, визначеною в акті надання послуг, а у випадку неналежного виконання грошового зобов`язання ОСОБА_1 зобов`язувалася сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

В період часу з 04 грудня 2020 року по 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в ТОВ «МЦ «Консиліум Медікал», де їй щоденно надавались медичні послуги на загальну суму 43000,00 грн.

Повний розрахунок за надання медичних послуг відповідачем повністю не проведено, нею сплачено тільки - 12000,00 грн., лист з проханням провести розрахунок за дані послуги, залишено без виконання, що й стало підставою для звернення до суду.

03 лютого 2022 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до першого судового засідання в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

16 травня 2022 року ОСОБА_1 подала відзивна позов,в якому просить відмовити у позові за безпідставністю вимог. Зокрема, вказує, що в позовній заяві вказано, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 4 грудня по 14 грудня 2020 року, проводячи в окремій палаті 11 ліжко-днів.

У медичній картці стаціонарного хворого зазначено, що нею проведено 9 ліжко-днів. Відповідач вказує, що перебувала тільки три дні з дев`яти, що свідчить про безпідставне нарахування вартості перебування в одномісній палаті (з яких, один ліжко-день перебування у позивача оцінено у 2900,00 грн. тобто необгрунтоване нарахування становить - 8700 грн.00).

Також, у листках лікарських призначень відсутні призначення лікарем, масажу ніг + ЛФК, і таких процедур відповідач не отримувала, що свідчить про безпідставне нарахування - 1350,00 грн. за нібито надані послуги.

Окрім того, у вартість включено супровід лікаря в стаціонарі за 11 днів, а фактично згідно з медичною картою стаціонарного хворого вона перебувала 9 днів, що призвело до безпідставного нарахування, ще 1200,00 грн. нібито наданих послуг. Загально прийнятою практикою у цивілізованому світі встановлено, що день заїзду і день від`їзду рахується одним днем. Згідно записів у медичній карті стаціонарного хворого, відповідач поступила до лікувального закладу 04 грудня 2020 року о 12.год.50 хв., а виписана 14.12.2020 року о 14 год.

Між ними підписано акт надання послуг за № 4 від 12 січня 2021 року на суму 12 000,00грн. та надано рахунок на оплату за № 1 від 12.01.2021, який був нею оплачено -13 січня 2021 року, що підтверджено меморіальним ордером. Жодних інших актів про надання інших послуг не було підписано і таких послуг їй не було надано.

Окрім того, зазначає, що позивач звернувся про стягнення з неї пені після спливу однорічного строку, встановленого ст.258 ЦК України, тобто, за межами строку позовної давності.

01 червня 2022 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач перебувала на стаціонарному лікуванні в клініці з 04 по 14 грудня 2020 року (11 днів), а також з 12 по 20 січня 2021 року (9 днів), за який вона також не провела повний розрахунок на суму 67182,07грн. Дана справа знаходиться на розгляді у Печерському районному суді м.Києва.

Також, слід звернути увагу, що клініка за наявності заборгованості не прийняла б повторно відповідачку на лікування. Однак, ОСОБА_1 обманом оформила договір про її лікування на іншу особу і в такий спосіб їй вдалося повторно пролікуватися і знову не провести оплату.

Стосовно перебування відповідача з 04 по 14 грудня 2020 року зазначає, що лікуючим лікарем при закритті медичної картки відповідачу помилково на першій сторінці вказано 9 днів замість 11 (переплутавши період лікування).

Щодо масажу ніг + ЛФК вказує, що відповідач проходила його 11,12,14 грудня 2020 року, про що свідчить витяг із медичної картки.

Щодо оплати, яку проводив представник відповідача 13 січня 2021 року, то це є авансовий платіж за медикаментозне лікування , яке здійснювалося за інший період з 12 по 20 січня 2021 року. Також, за період з 04 по 14 грудня 2020 року, який розглядається судом, відповідач проводила оплату авансового платежу на суму 12000,00грн., що відображено в оборотній відомості пацієнта, яка є в матеріалах справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.89).

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася повторно, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про що свідчить отримання судової повістки (а.с.94; 98; 135), про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, поважності причин неявки не вбачається, клопотань та письмових заперечень від неї не надходило.

Згідно ч.1ст.223 ЦПК України,неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відтак, неявка сторін не є перешкодою для проведення розгляду справи.

Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною першою ст.15, частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

А способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:примусове виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Реалізуючи передбаченест. 64 Конституції України,право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є неналежне виконання умов договору про надання медичних послуг та стягнення коштів на підставі виконання зобов"язань, передбачених умовами договору.

Так, у відповідності до вимог чинного законодавства, зобов`язання виникають із підстав, передбачених згідностаттею 11 ЦК України, зокрема договорів.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) падати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Встановлено, що 04 грудня 2020 року між ТзОВ «Медичний центр «Консиліум медікал» та ОСОБА_1 укладений договір за № 17/0/12/20 про наданнямедичних послуг(а.с.4-6).

За умовами укладеного Договору, позивач має надати медичні послуги ОСОБА_1 , а відповідач має їх оплатити.

У рамках цього Договору позивачем були надані медичні послуги відповідач ОСОБА_1 за період з 04 по 14 грудня 2020 року, загальна вартість яких склала 43000,00 грн.(а.с.8-13).

Згідно із пунктом 4.2. та 4.3 Договору, вартість кожної медичної послуги визначається згідно прейскуранту, який діє на дату набуття пацієнту такої послуги. Після підписання Договору пацієнт вносить передоплату, яка визначається Медичним центром, за його (Пацієнта) планом лікування до початку надання медичних послуг.

На виконання умов договору, 04 грудня 2020 року ОСОБА_1 проведено передоплату - 12000,00 грн. (а.с.39).

14 грудня 2020 року відповідача виписано з медичного центру, повний розрахунок за надання медичних послуг нею повністю не проведено, не сплачено 31000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, медичний центр приймає на себе зобов`язання надати пацієнту медичні послуги, на підставі його усного або письмового звернення, відповідно до індивідуального плану лікування, а пацієнт зобов`язується прийняти та оплатити їх на умовах даного Договору.

Згідно із пунктом 1.3 Договору, в обсяг (перелік) медичних послуг за їм Договором, який визначається індивідуальним Планом лікування Пацієнта і технічними можливостями Медичного центру, входить повне медикаментозне забезпечення, а також проведення всіх можливих для даного клінічного випадку: лабораторних аналізів, діагностичних досліджень, консультацій, не медикаментозних видів лікування.

Відповідно до пункту 3.2.5. Договору, пацієнт зобов`язаний оплатити надані медичним центром послуги в повному обсязі і у встановлений термін.

Згідно п.4.2 та п.4.3 Договору, вартість кожної медичної послуги визначається згідно прейскуранту, який діє на дату набуття пацієнту такої послуги. Після підписання Договору пацієнт вносить передоплату, яка визначається Медичним центром, за його (Пацієнта) планом лікування до початку надання медичних послуг.

Відповідно до пункту 4.4 Договору, повний розрахунок вартості послуг здійснюється при виписці пацієнта. Пацієнту надається акт надання послуг (остаточний розрахунок).

Встановлено, що з 04 грудня 2020 року по 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в ТзОВ «МЦ «Консиліум Медікал», де їй щоденно надавались медичні послуги, що підтверджується копією медичної карти стаціонарного хворого № 1710 (а.с.14-36) та копією виписного епікризу з цієї медичної карти (а.с.37-38).

Окрім того, відповідачем підписано добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (а.с.7).

16 грудня 2020 року ТзОВ «МЦ «Консиліум Медікал» складено акт надання послуг №Г201207/48 (а.с.8-13), в якому відображено вартість медичних послуг, наданих ОСОБА_1 в розмірі 43000,00 грн., згідно прайс-листа (а.с.48-73).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 оплатила повну вартість медичних послуг у сумі 31000,00 грн. з врахуванням сплаченого авансу.

27 липня 2021 року відповідачу надіслано лист-претензію з проханням провести розрахунок за надані медичні послуги, який залишений без виконання (а.с.40-41).

Таким чином, у відповідача виник борг в розмірі 31 000,00 грн. за договором про надання медичних послуг, що підтверджуються письмовими розрахунками (а.с.42-45).

Щодо вимоги ТзОВ «МЦ «Консиліум Медікал» про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 1044, 53 грн. та інфляції за час прострочення в розмірі 3411, 70 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього Договору.

Так, відповідно достатті 625 ЦК України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку представника позивача 3% річних від простроченої суми за вказанийперіод із14.12.2020року по27.01.2022становить 1044,53грн., виходячи з такого розрахунку (31000,00 х 3 % :100%х 410 днів:365днів ).

Розмір інфляції за порушення зобов`язання за період із14.12.2020по 27.01.2022становить 3411,70грн., виходячи з такого розрахунку.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою: Сума інфляційних втрат = сума боргу ? сукупний індекс інфляції - сума боргу.

За офіційними даними Державного комітету статистики України індекс інфляції в грудні 2020 року 100,90%, в січні 2021 року 101,30%, в лютому 101,00%, в березні -101,70%, в квітні 100,70%, в травні 101,30%, в червні -100, 20%, в липні -100,10%, в серпні 99,80%, в вересні 101,20%, в жовтні 100,90%, в листопаді 100,80%, в грудні -100,60%.

Сукупний індекс інфляції за період грудень 2020 року по грудень 2021 року складає - 111,005% (100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60%).

Отже, сума інфляційних втрат становить: 3411,70грн. (31000,00грн х 111,005% - 31000,00грн).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи зазначеніположення законущодо свободидоговору,обізнаність відповідачаз умовамидоговору пронадання медичнихпослуг,то за таких обставин, суд вважає, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором пронадання медичнихпослуг 31 000,00 грн., 3% річних від простроченої суми - 1044,53 грн. та інфляції за час прострочення - 3411, 70 грн.

Твердження відповідача щодо безпідставного нарахування 1350,00грн. за масаж ніг + ЛФК в зв"язку з ненаданням таких послуг, спростовується матеріалами справи, зокрема, витягу із медичної програми, де вказано, що ОСОБА_1 проходила 11, 12, 14 грудня 2020 року масаж ніг + ЛФК (а.с.126).

Щодо оплати, яку проводив представник відповідача 13 січня 2021 року, то це є авансовий платіж за медикаментозне лікування, яке здійснювалося за період з 12 по 20 січня 2021 року і її не слід враховувати у суму платежу в даному спорі, який виник за період лікування з 4 грудня по 14 грудня 2020 року.

Так, представником позивача додано до матеріалів справи копію позовної заяви, з якої вбачається, що відповідач перебувала на стаціонарному лікуванні в клініці також з 12 по 20 січня 2021 року (9 днів), і за який також не провела повний розрахунок на суму 67182, 07грн. Окрім того, з доданої позовної заяви вбачається, що договір з позивачем укладено з ОСОБА_2 , а медичні послуги були наданні ОСОБА_1 , розгляд даного спору знаходиться на розгляді у Печерському районному суді м.Києва, що свідчить про те, що ОСОБА_1 оформила договір про її лікування на іншу особу (а.с.124-125).

Нообгрунтованими є твердження відповідача про те, що у медичній картці стаціонарного хворого зазначено, що нею проведено 9 ліжко-днів, оскільки встановлено, що відповідач перебувала на лікуванні з 4 грудня по 14 грудня 2020 року в окремій палаті 11 ліжко-днів, а лікуючим лікарем при закритті медичної картки відповідачу помилково на першій сторінці вказано 9 днів замість 11.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що строк позовноїдавності завимогами позивачащодо стягненняпеніза порушеннязобов`язання у розмірі5277,99грн. сплинув, що є підставою для відмови у їх стягненню.

Так, відповідно до пункту 5.5. Договору при порушенні термінів розрахунку Пацієнт платить неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.256, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Судом встановлено, що термін дії договору про надання медичних послуг, який укладений 04 грудня 2020 року між сторонами закінчився 14 грудня 2021 року.

Окрім того,відповідно допункту 4.4Договору,повний розрахуноквартості послугздійснюється привиписці пацієнта,тобто вданому спорі-14грудня 2020року,що свідчитьпро те,що річний строк позовної давності для стягнення пені розпочався саме з цієї дати - 14 грудня 2020 року.

Зі штампу, розміщеному на конверті, в якому було подано позов (а.с.78), вбачається, що позивач звернувся до суду лише 28 січня 2022 року.

Отже, ця обставина свідчить про те, що ТзОВ «МЦ «Консиліум Медікал» пропустив строк позовної давності для стягнення пені за період часу з 14 грудня 2020 року по 27 січня 2022 року та не подав клопотання щодо його поновлення.

Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даної вимоги, а саме про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 5277,99 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, обізнаність відповідача з умовами договору, враховуючи те, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, таким чином, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 35456,23 грн., з яких: 31000,00грн. - борг за договором про надання медичних послуг, 3% річних від простроченої суми - 1044,53 грн. та інфляції за час прострочення - 3411,70 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, 2ст.133ЦПК України,судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 9 ч.1ст. 5 закону «Про судовий збір»,від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентуєтьсяч.6 ст.141ЦПК України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового зборуру - Правова позиція ВСУ від 1 березня 2017 року у справі № 6-152цс17.

Відповідач є інвалідом 1 групи, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 12 ААБ № 761135 від 06 квітня 2022 року та звільнена від сплати судового збору, то відповідно до п.9 ч.1ст.5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати по сплаті судового збору, відповідно дост.141 ЦПК Україникомпенсуються за рахунок держави.

Виходячи зтого,що вимогипозивача задоволеносудом на87,04%(35456,23:40734, 22 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2159, 46 грн. (2481,00 х 87,04 %) за рахунок держави, упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного ст.526,625, 901ЦК України, керуючись ст.141,258-259,263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Консиліум медікал» борг за договором про надання медичних послуг від 04 грудня 2020 року №17/0/12/20 в сумі 35456 (тридцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн., з них:

-31000,00грн. - борг за договором про надання медичних послуг;

-1044,53 грн. - 3% річних від простроченої суми;

-3411, 70грн. - інфляції за час прострочення .

В частині вимог про нарахування пені в розмірі 5277(п`ятьтисяч двістісімдесят сім)грн.99коп. - відмовити.

Судові витратипо сплатісудового зборупонесені ТзОВ «Медичний центр «Консиліум медікал» в розмірі 2159 (дві тисячі п`ятдесят девять) грн. 46коп. компенсувати за рахунок держави упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Консиліум медікал» - місце знаходження вул. Глибочицька, 17 м.Київ, ЄДРПОУ 40056326.

ОСОБА_1 - реєстраційний номероблікової карткиплатників податків НОМЕР_1 ,паспорт НОМЕР_2 ,виданий ДолинськимРВ УМВСУкраїни вІвано-Франківськійобласті 29жовтня 2009року,місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Головенко О.С.