Рішення

від 06.02.2022 по справі 314/1526/21

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/1526/21

Провадження № 2/314/123/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2022 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/1526/21 за позовом ОСОБА_4 до Петро-Михайлівської сільської ради, ОСОБА_5 , третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника адвоката Голикова В.Ю. звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельна ділянка та житловий будинок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . На початку 2018 року позивачем на адресу Вільнянської державної нотаріальної контори направлено заяву про прийняття спадщини. В подальшому позивачу, внаслідок проживання на території іншої держави, не було відомо про вчинені нотаріусом дії щодо оформлення спадкового майна. Після звернення позивача до адвокатського бюро та укладення договору про надання правової допомоги було встановлено, що за життя ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, відповідно до якого спадкодавець заповів позивачу ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими побудовами, а також земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачу ОСОБА_5 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Дізнавшись про те, що позивач має право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , представником позивача було запропоновано ОСОБА_5 звернутись до нотаріуса із письмовою згодою на прийняття спадщини позивачем. У подальшому, у зв`язку з відмовою відповідача, позивач звернулась до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було повідомлено про пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини та необхідність його поновлення в судовому порядку. Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.11.2020 у справі № 314/5021/19 ОСОБА_4 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , після чого вона звернулась до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 . Однак, постановою від 20.02.2021 державний нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на момент звернення ОСОБА_4 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом було виявлено, що житловий будинок, який вказаний як спадкове майно, був оформлений іншим належним спадкоємцем, який вчасно прийняв спадщину та висловив бажання отримати документи, що посвідчують право власності на своє ім`я. Крім того, цією постановою нотаріусом відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документа, що посвідчує право власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку.

На підставі викладеного, позивач просить визнати за неюправо власностіна земельнаділянка тажитловий будинок,які розташованіза адресою: АДРЕСА_1 ,у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 27.09.2021 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.01.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.02.2022.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов на тих підставах, що в ньому зазначені.

Представник відповідача Петро-Михайлівської сільської ради адвокат Сашков М.В. у судовому засіданні заперечував проти позову, вказавши, що сільська рада є неналежним відповідачем у даній справі. Так, відповідно до роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідачами у справах цієї категорії є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Оскільки відповідач ОСОБА_5 прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , саме вона є належним відповідачем у даній справі. Просив відмовити у задоволенні позову в частині вимог ОСОБА_4 до Петро-Михайлівської сільської ради.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Кравченко В.А., заперечуючи проти позову, зазначив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки наразі відповідач ОСОБА_5 вже оформила спадщину в частині житлового будинку, отримавши свідоцтво про право на спадщину та зареєструвавши право власності на спірний житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, вимозі про визнання права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 має передувати вирішення питання щодо скасування права власності ОСОБА_5 на вказане майно. Щодо земельної ділянки, представник відповідача надав суду копію Державного акту на право приватної власності на землю щодо спірної земельної ділянки, у якому власником вказана ОСОБА_7 . Зазначив, що ОСОБА_6 не був власником цієї земельної ділянки, а позивачем не надано жодних доказів на спростування цього, отже, земельна ділянка не входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Від представника третьої особи Вільнянської державної нотаріальної контори надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі .

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.08.2017 Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Відповідно до заповіту, посвідченого 24.11.2015 секретарем виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Марчук В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 114, спадкодавець ОСОБА_6 заповів ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 ,господарські побудовита земельнуділянку,що розташованіза вказаноюадресою,а ОСОБА_5 земельнуділянку дляведення товарноговиробництва,що розташованана територіїПетро-Михайлівськоїсільської радиВільнянського районуЗапорізької області.

У встановлений законом 6-місячний строк ОСОБА_5 звернулась до Вільнянської державноїнотаріальної конториіз заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , що підтверджується її відповідною заявою від 07.09.2017 у фотокопії спадкової справи № 228/2017, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_6

02.03.2018на адресу Вільнянської державної нотаріальної контори поштою надійшла заява ОСОБА_4 , подана 15.02.2018 від її імені представником ОСОБА_8 , про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 .

Листом за № 351/02-14/228-2017 від 06.03.2018 державний нотаріус роз`яснила ОСОБА_4 вимоги ч. 2 ст. 1269 ЦК України, відповідно до якої заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто, а також повідомила, що оскільки ОСОБА_4 на день відкриття спадщини була зареєстрована окремо від спадкодавця та не подала заяву про прийняття спадщини належним чином в строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, вона вважається такою, що спадщину не прийняла. Крім того, позивачу роз`яснено право звернутися до суду із позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

02.08.2019на адресу Вільнянської державної нотаріальної контори поштою надійшла заява ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо земельної ділянки та житлового будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 15.11.2019 державний нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_4 на день відкриття спадщини була зареєстрована окремо від спадкодавця та не подала заяву про прийняття спадщини належним чином в строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, тобто вона вважається такою, що спадщину не прийняла.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.11.2020 у справі № 314/5021/19 ОСОБА_4 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалість три місяці з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Вказане рішення набрало законної сили 11.01.2021, а 16.02.2021 на адресу Вільнянської державної нотаріальної контори поштою надійшла заява ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо земельної ділянки та житлового будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 20.02.2021 державний нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на момент звернення ОСОБА_4 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом було виявлено, що житловий будинок, який вказаний як спадкове майно, був оформлений іншим належним спадкоємцем, який вчасно прийняв спадщину та висловив бажання отримати документи, що посвідчують право власності на своє ім`я. Крім того, цією постановою нотаріусом відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документа, що посвідчує право власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її. Спадкоємець,який постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,вважається таким,що прийнявспадщину,якщо протягомстроку,встановленого статтею1270цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї.

За правилами, встановленими ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк звернулась до Вільнянської державноїнотаріальної конториіз заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 .

07.03.2018 ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 щодо земельної ділянки, площею 4,4763 га, кадастровий номер 2321586800:02:001:0013, розташованої на території Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Статтею 1272ЦК Українивстановлено,що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно доч.1,ч.2ст.1223ЦК України,право наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 15.06.2012 виконавчим комітетом Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 15.06.2012 уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 05.

Отже, ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 і у разі неприйняття спадщини за заповітом іншим спадкоємцем має право на спадкування майна, що належало останньому, за законом.

Частиною 1 ст. 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. А за вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_5 30.05.2018, у зв`язку з неприйняттям ОСОБА_4 спадщини за заповітом, після спливу встановленого ч. ст. 1270 ЦК України строку звернулась до Вільнянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо належного спадкодавцю житлового будинку.

30.05.2018 ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом щодо належного спадкодавцеві житлового будинку АДРЕСА_1 .

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.10.2019, 30.05.2018 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30.05.2018 Вільнянською державною нотаріальною конторою.

Таким чином, 30.05.2018 ОСОБА_5 , як спадкоємиця першої черги за законом, прийняла та оформила свої спадкові права щодо спірного житлового будинку.

Як встановлено з матеріалів справи, вже після отримання ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом щодо житлового будинку, ОСОБА_4 на підставі рішення Вільнянськогорайонного судуЗапорізької областівід 27.11.2020у справі№ 314/5021/19,який їйвизначено додатковийстрок дляподання заявипро прийняттяспадщини внотаріальну конторупісля смертібатька ОСОБА_6 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в межахвстановленого судомдодаткового строкузвернулась доВільнянської нотаріальноїконтори звідповідною заявою,тобто всилу вимогст.ст.1268,1269ЦК Українивважається такою,що прийняласпадщину.

Статтею 1280 ЦК України встановлено,що якщопісля спливустроку дляприйняття спадщиниі післярозподілу їїміж спадкоємцямиспадщину прийнялиінші спадкоємці(частинидруга ітретя статті1272цього Кодексу),вона підлягаєперерозподілу міжними. Такіспадкоємці маютьправо вимагатипередання їму натурічастини майна,яке збереглося,або сплатигрошової компенсації. Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Перерозподіл спадщини являє собою повторний розподіл спадщини між спадкоємцями у випадку, коли після первісного її розподілу в натурі спадщина буде прийнята іншими спадкоємцями за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, або ж на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (частини 2, 3 ст. 1272 ЦК України) чи в інших випадках, коли певні обставини є підставою для перерозподілу спадщини. Тобто перерозподіл стосується спадщини, що вже розподілена між спадкоємцями в натурі, інакше кажучи, спадкові відносини припинилися.

Суб`єктами перерозподілу спадщини можуть виступати виключно спадкоємці. Відповідно вимагати перерозподілу може спадкоємець, який прийняв спадщину після спливу строку для її прийняття або має право на перерозподіл з інших підстав. Вимога про перерозподіл спадщини адресується спадкоємцям, які прийняли спадщину і розподілили її між собою.

Норми спадкового права не визначають форм реалізації спадкоємцями права на участь у перерозподілі спадщини. Разом з тим, перерозподіл може здійснюватись у добровільному порядку, тобто за взаємною згодою спадкоємців шляхом звернення до нотаріуса за внесенням змін до свідоцтва про право на спадщину (ч. 1 ст. 1300 ЦК України) або у судовому порядку, тобто шляхом звернення до суду з вимогою про перерозподіл спадщини (ч. 2 ст. 1300 ЦК України). Перерозподіл спадщини судом здійснюється у тому випадку, коли між спадкоємцями відсутня взаємна згода щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину або ж нотаріус відмовляє у внесенні змін до свідоцтва, та в інших випадках наявності спору між спадкоємцями, зокрема щодо розміру частки "нового" спадкоємця.

Крім того, ст. 1301 ЦК України встановлені підстави, за яким и свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, зокрема, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, на думку суду, позивач, звернувшись до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом, не врахувала положення ст. 1280 ЦК України, невірно обрала спосіб захисту порушеного права, тому у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 у частині визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги у частині визнання права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом, суд виходить з такого.

Як вже зазначалося вище, згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1225ЦК Українивстановлено,що право власностіна земельнуділянку переходитьдо спадкоємцівна загальнихпідставах,із збереженнямїї цільовогопризначення. Доспадкоємців житловогобудинку,інших будівельта спорудпереходить правовласності абоправо користуванняземельною ділянкою,на якійвони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, у порушення вищевказаних вимог, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що на земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить спадкодавцю ОСОБА_6 на праві власності.

Крім того, як вже зазначено вище житловий будинок АДРЕСА_1 наразі на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , відповідно їй за вимогами ч. 1 ст. 377 ЦК України переходить і право користування (власності) на земельну ділянку, на якій цей будинок розташований.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 у частині визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_4 до Петро-Михайлівської сільської ради, суд виходить з роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", згідно з якими відповідачами у справах цієї категорії є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Оскільки відповідач ОСОБА_5 прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , саме вона є належним відповідачем у даній справі. Таким чином, Петро-Михайлівська сільська є неналежним відповідачем, тому у задоволенні позову в частині вимог ОСОБА_4 до Петро-Михайлівської сільської ради слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 (РНОКПП відсутній, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Петро-Михайлівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04353296, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Вільнянський (нині Запорізький) район, с. Петро-Михайлівка, вул. Миру, 70), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02884090, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 6), про визнання права власності на спадкове майно відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 07.02.2022.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

07.02.2022