Постанова

від 29.06.2022 по справі 522/9928/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3986/22

Справа № 522/9928/20

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»,

третя особа приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович,

третя особа приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року у складі судді Свяченої Ю.Б.,

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Фінанс», за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С., Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений без правових підстав; заборгованість за кредитним договором не є безспірною; відповідачем пропущено строк, протягом якого відповідач міг звернутися з заявою про вчинення оскаржуваного напису.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року позовнівимогизадоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3775 від 27 вересня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором №11385345000 від 22 серпня 2008 року в розмірі 298219, 77 грн. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Вердикт Фінанс» подало апеляційну скаргу,в якійпросить рішеннясуду скасуватита ухвалитинове,яким узадоволенні позовувідмовити вповному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватись лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, оскільки для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі та встановити і зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Окрім того, ототожнення строку давності вчинення виконавчого напису із строком позовної давності є помилковим. Договори з додатками, які були пред`явленні нотаріусу для вчинення нотаріальних дій не були визнані судом недійсними, їхній зміст не містить положень щодо невідповідності законодавству України, тому діє презумпція правомірності правочинів, що повністю спростовує твердження боржника та висновки суду першо інстанції про те, що борг за кредитним зобов`язанням погашено в повному обсязі.

21.12.2021року ОСОБА_1 надав судувідзив наапеляційну скаргута просивзалишити апеляційнускаргу беззадоволення,а рішеннясуду беззмін,посилаючись нате,що нотаріусповинен бувупевнитися врозумінні боржникомпред`явлених донього вимогі визнанняїх.Документом,що підтверджуєтакий фактє отриманняборжником вимогистягувача зпідписом боржникапро йогоотримання. У зв`язку з тим, що ТОВ «Вердикт Фінанс» 18 вересня 2013 року звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11385345000, право вимоги у відповідача закінчилось у 2016 році. Кредитний договір №11385345000 від 22 серпня 2008 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

05.05.2022 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

17.06.2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Третя сторони в судове засідання 21.06.2022 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30.06.2022.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду вказаним положенням закону відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 22.08.2008 між АКІБ «УкрСибБанк» (назву якого змінено на ПАТ «УкрСибБанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту під заставу транспортного засобу №11385345000, відповідно до п.1.1 якого Банк зобов`язувався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 59 400 доларів США.

В свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язався належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору кредит надавався строком по 25.08.2015.

20.04.2012 між ПАТ «УкрСибБанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу №05/12, відповідно до умов якого ПАТ "УкрСибБанк" відступив право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ "Кредекс Фінанс".

У цей же день між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» було укладено договір факторингу №05/12-КВ, за яким право вимоги заборгованості за кредитним договором перейшло до ТОВ «Вердикт Фінанс».

18.09.2013 ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11385345000 від 22.08.2008.

Рішенням №495/7443/13-ц від 30.01.2014 Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.12.2014, відмовлено ТОВ «Вердикт Фінанс» в задоволені позовних вимог.

11.02.2013 між ПП «Кристал» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір поруки №11385345000/II, відповідно до якого ПП «Кристал» поручився перед ТОВ «Вердикт Фінанс» за виконання обов`язку ОСОБА_1 щодо сплати кредиту за Договором. Відповідальність поручителя за договором обмежувалася сплатою суми у розмірі 10 грн. Відповідно до п.3.2 даного договору, поручитель не відповідає за відшкодування боржником збитків та за сплату відсотків, неустойки (штрафу, пені) за основним договором.

18.09.2013 ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 та ПП «Кристал» заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.01.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.12.2014, в задоволенні позову ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 , ПП «Кристал» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставу - відмовлено.

У січні 2018 позивач - ТОВ «Вердикт Фінанс» 02 січня 2018 року звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11385345000 від 22.08.2008 в загальному розмірі 343 913,09 грн, яка складається з: заборгованість по основній сумі кредиту- 343 913,09 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.10.2019 у справі №520/9/18 в задоволенні позовних вимог ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено, з причини пропуску строку позовної давності про стягнення заборгованості за договором №11385345000 від 22.08.2008.

27.09.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. вчинено оскаржуваний виконавчий напис №3775 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором №11385345000 від 22.08.2008 у розмірі 298 219 гривень 77 копійок.

03.10.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. відкрито виконавче провадження №60219697 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. №3775 від 27 вересня 2019 року.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами " (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: "11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.".

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року набрала законної сили з моменту проголошення.

Встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.09.2019, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) "нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки кредитний договір, що був наданий нотаріусу для одержання виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то приватним нотаріусом в порушення пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) та ст. 88 Закону України "Про нотаріат" не дотримано умови вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі N757/24703/18-ц, оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічні висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі N 172/1652/18, та у постанові від 15 квітня 2020 року у справі N 158/2157/17.

Крім того, згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Отже, безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 вимоги про повернення заборгованості за кредитним договором, а нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання вказаного листа-вимоги, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пунктах 38-43; 47-49; постанови від 23 червня 2020 року у справі N 645/1979/15-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Аналіз підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в договорі адресу.

Таким чином, оскільки ТОВ «Вердикт Фінанс» не довело належними та допустимими доказами направлення позивачу ОСОБА_1 та отримання ним вимоги про усунення порушень договору, а відтак, і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, що свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення боржника, то доводи апеляційної скарги щодо дотримання Порядку вчинення нотаріальних дій є необґрунтованими.

Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення позичальника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (п. 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі N645/1979/15-ц (провадження N 14-706цс19).

Крім того, 18.09.2013 ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 та ПП «Кристал» заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.01.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.12.2014, в задоволенні позову ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 , ПП «Кристал» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставу - відмовлено.

Так як заборгованість за кредитом не погашена, ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11385345000 від 22.08.2008 в загальному розмірі 343 913,09 грн, яка складається з: заборгованість по основній сумі кредиту- 343 913,09 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.10.2019 у справі №520/9/18 в задоволенні позовних вимог ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено, з причини пропуску строку позовної давності про стягнення заборгованості за договором №11385345000 від 22.08.2008.

Водночас 27.09.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. вчинено оскаржуваний виконавчий напис №3775 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором №11385345000 від 22.08.2008 у розмірі 298 219 гривень 77 копійок.

Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З викладеного вбачається, що приватним нотаріусом виконавчий напис вчинено поза межами трирічного строку, передбаченого статтею 88 Закону України "Про нотаріат", що також свідчить про порушення нотаріусом законодавчих вимог під час вчинення виконавчого напису.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі N916/3006/17 вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України "Про нотаріат", безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З огляду на викладене, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, та з порушенням порядку повідомлення позичальника про вимогу про усунення порушення, а також вимог статті 88 Закону України "Про нотаріат" щодо строку звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.374,375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 30.06.2022.

Головуючий:

Судді: