Рішення

від 16.06.2022 по справі 369/6491/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6491/20

Провадження № 2/369/389/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Волчко А.Я.,

за участю секретаря: Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-ексім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 02.06.2020 року до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-ексім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Разом із позовною заявою позивачем надана заява про забезпечення позову.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що ОСОБА_2 24.05.2016 року приблизно о 13.50 год., керуючи технічно справним силовим тягачем «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом н.з. НОМЕР_2 , рухався по крайній правій смузі руху транспортних засобів проїзної частини вулиці Ак. Заболотного в м. Києві, зі сторони Столичного Шосе в напрямку площі «Одеської». ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 2.3 б); 10.1; 10.3 ПДР України, проявив неуважність, неправильно зреагував на зміну дорожньої обстановки, перед перестроюванням в другу смуту руху транспортних засобів, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу вантажному сідловому тягачу марки «МАЗ», н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по другій смузі руху на яку він мав намір перестроїтися, в результаті чого відбулося зіткнення. Після зіткнення, тягач марки «МАЗ», н.з. НОМЕР_3 . з напівпричепом н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 , ставши некерованим, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», н.з. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_5 та «ГАЗ 33021», н.з. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_1 , як наслідок водії ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та пасажир автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Вироком Голосіївськогорайонного судум.Києва від12.12.2017року усправі №752/6064/17 вирішено визнативинним ОСОБА_2 у вчиненнізлочину передбаченогоч.1ст.286КК України.

Позивачу стало відомо, що сідловий тягач «Renault Premium», н.з. НОМЕР_7 , яким керував відповідач ОСОБА_2 під час ДТП станом на 24.05.2016 року був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ЗДОРОВО», до якого позивач, у зв`язку із довготривалістю свого лікування та тяжкістю отриманих ним травм, за отриманням виплати страхового відшкодування не звертався.

ОСОБА_1 невідомо чи перебував відповідач ОСОБА_2 в трудових відносинах з ТОВ «ТРАНС-ЕКСІМ», як з володільцем джерела підвищеної небезпеки, станом на 24.05.2016 року., та невідомо чи керував відповідач ОСОБА_2 24.05.2016 року сідловим тягачем «Renault Premium», н.з. НОМЕР_8 , у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із ТОВ «ТРАНС-ЕКСІМ» чи він був їх працівником станом на 24.05.2016 року на інших умовах.

В момент ДТП позивач керував транспортним засобом «ГАЗ 33021», державний номер НОМЕР_6 (власником якого є його дружина ОСОБА_3 ), на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, тобто на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (посвідчення водія серії НОМЕР_9 ) та реєстраційного документа на транспортний засіб (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 ).

Позивач вважає, що положення Цивільного кодексу України щодо захисту права власності поширюються також і на нього, хоч він не є власником цьоготранспортного засобу,але володівцим транспортнимзасобом навідповідній правовійпідставі,тому вінтакож маєправо вимагативідшкодування шкоди,завданої цьомумайну, а йогодружина,як власникцього майна,залучається нимдо участіу справіяк третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача,оскільки рішенняу справіможе вплинути на її права та обов`язки щодо однієї зі сторін.

Внаслідок ДТП автомобіль «ГАЗ 33021», державний номер НОМЕР_6 , отримав механічні пошкодження та на даний час автомобіль не відновлено.

Відповідно до Звіту № 7096 від 13.11.2018 року про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «ГАЗ 33021», державний № НОМЕР_6 , станом на 24.05.2016 року, складає 58040 грн. 00 коп.

Крім того, внаслідок вчинення відповідачем ОСОБА_2 кримінального правопорушення, позивачу також завдана моральна шкода, яка полягає у витратах немайнового характеру внаслідок моральних, душевних та фізичних страждань, а також інших негативних явищ, яких він зазнав як під час ДТП, так і після неї.

Позивач зазначив, що пережив значний нервовий стрес безпосередньо перед моментом ДТП, коли зрозумів, що зіткнення неминуче, але об`єктивно він не може запобігти йому; він відчув сильний фізичний біль в момент ДТП від отриманих тілесних ушкоджень; вже перебуваючи в автомобілі швидкої медичної допомоги та продовжуючи відчувати сильний фізичний біль від отриманих тілесних ушкоджень, він продовжував переживати значний нервовий стрес від фізичного болю та від розуміння наслідків ДТП, а саме заподіяння значної шкоди його здоров`ю та майну; він пройшов довготривале та болісне стаціонарне лікування в Київській міській клінічній лікарні № 17, яке тривало з 24.05 до 13.06.2016 р., під час якого позивач перебував в постійному нервовому стресі через переживання за якість його подальшого життя після отриманих травм, наслідки яких очевидно неможливо відновити повністю, а також через переживання від розуміння його матеріальних втрат, які він поніс на своє лікування, ще буде вимушений понести на своє лікування, на реабілітацію після лікування та на відновлення мого майнового стану після значних затрат на таке лікування, реабілітацію; позивач протягом 2 (двох) років на інвалідній колясці та на милицях проходив реабілітацію з дуже сильними муками та болями; він до теперішнього часу не відновив свій нормальний душевний після ДТП та до теперішнього часу не може нормально спати та їсти, оскільки він не може подолати негативні зміни, які відбулись в його житті після ДТП, зокрема, щоденні думки про наслідки ДТП, негативні переживання пов`язані із ДТП, страх перед виникненням аналогічних обставин, переживає фізичні незручності та психологічний дискомфорт, відірваність від активного соціального життя, пригнічений настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності.

Наслідки перенесеного стресу внаслідок ДТП призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: швидкої втомлюваності, пасивності, пригніченого настрою, образливості, чутливості, фіксованості на негативних переживаннях та тривозі з приводу мого майбутнього, позивач досі відчуває почуття образи, досади та переживає щодо своєї соціальної репутації.

Також наслідки ДТП потягли за собою нераціональне витрачання позивачем життєвого часу (на лікування, реабілітацію, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, які дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

Отже, моральна шкода позивача полягає у його глибоких моральних, душевних та фізичних стражданнях пережитих від ДТП.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1 користь, завдану внаслідок кримінального правопорушення матеріальну шкоду, пов`язану із витратами на лікування в розмірі 16918 грн. 63 коп. Також, стягнути з відповідача на користь позивача завдану внаслідок кримінального правопорушення матеріальну шкоду, пов`язану з пошкодженням автомобіля «ГАЗ 33021», державний № НОМЕР_6 , у розмірі 58040 грн. 00 коп. Та стягнути з відповідача на користь позивача завдану внаслідок кримінального правопорушення моральну шкоду у розмірі 765126 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2020 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 12.10.2020 року.

Відповідно до розпорядження Києво-Святошинського районного суду Київської області № 847 від 16.12.2020 року призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 369/6491/20 у зв`язку із перебуванням головуючого судді Пінчевич Н.С. у соціальній відпустці.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.12.2020 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 24.03.2021 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.09.2021 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 16.11.2021 року .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.10.2021 року в заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача 13.06.2022 року надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позов підтримав і просив його задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явився,про дату, час та місце розгляду справи його було сповіщено належним чином, не надав відзив, не повідомив про причини неявки.

Треті особи, у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи їх було сповіщено належним чином, пояснення, заяви не надали, не повідомили про причини неявки.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2017 року ЄУН 752/6064/17, провадження № 1-кп/752/585/17 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1ст. 286 КК України.

Так, згідно вищезазначеного вироку, ОСОБА_2 24.05.2016 року приблизно о 13.50 год., керуючи технічно справним сідловим тягачем «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом н.з. НОМЕР_2 , рухався по крайній правій смузі руху транспортних засобів проїзної частини вулиці Ак. Заболотного в м. Києві, зі сторони Столичного Шосе в напрямку площі «Одеської».

ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 2.3 б); 10.1; 10.3ПДРУкраїни, проявив неуважність, неправильно зреагував на зміну дорожньої обстановки, перед перестроюванням в другу смугу руху транспортних засобів, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу вантажному сідловому тягачу марки «МАЗ», н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по другій смузі руху на яку він мав намір перестроїтися, в результаті чого відбулося зіткнення. Після зіткнення, тягач марки «МАЗ», н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 , ставши некерованим, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», н.з. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_5 та «ГАЗ 33021», н.з. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_1 , як наслідок водії ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та пасажир автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог 2.3 б); 10.1;10.3ПДРУкраїни, знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_2 не визнав себе винним. Пояснив, що 24.05.2016 року перебував на металобазі, розвантажився в м. Українка та на тягачі «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом повертався до м. Києва. Рухався по крайній правій смузі руху транспортних засобів проїзної частини вулиці Ак. Заболотного в м. Києві. Попереду рухався вантажний автомобіль червоного кольору. Включив лівий поворот, почав обгін і перелаштувався вліво. Потім знову безперешкодно перелаштував в крайню праву смугу і продовжив рух. Удару не чув. Приїхав на базу. Наступного дня сказали, що став учасником ДТП, оглядали його автомобіль, робили фотографування. Пригадує, що перелаштування для здійснення обгону розпочав приблизно за 50 метрів, однак ДТП не бачив. Переконаний, щоПДРне порушував, а водій автомобіля «МАЗ», міг зупинитися, а не вирулювати на смугу зустрічного руху.

Та обставина, що в результаті ДТП потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, підтверджено висновками експертиз № 1476/Е, № 1352/е, № 1579/Е.

Отже, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2017 року ЄУН 752/6064/17, провадження № 1-кп/752/585/17 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1ст. 286 КК Українита призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. Відповідно дост. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік та, відповідно до вимогст. 76 КК України, покласти на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Також, з нього стягнуто на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів відповідно в сумах 1760,80 грн. та 3301,50 грн.

Вироком Апеляційного суду міста Києва від 01.06.2018 року, справи № 11-кп/796/671/2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 навирок Голосіївського районного суду міста Києва від12 грудня 2017 року відносно нього залишено без задоволення. Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №1 Машковського В.Р. на цей же вирок задоволено. Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок. Призначено ОСОБА_2 за ч.1ст. 286 КК Українипокарання у виді обмеження волі строком на один рік з позбавлення його права керувати транспортними засобами на строк три роки. Початок строку відбування покарання обраховувати від дня приведення вироку до виконання. В решті вирок залишено без змін.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 автомобіль «ГАЗ 33021», н.з. НОМЕР_6 , 2005 року випуску, належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до звіту № 7096 про визначення вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту КТЗ ГАЗ 33021, н.з. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_3 , станом на 24.05.2016 року складає - 58040,00 грн.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу автомобіль «ГАЗ 33021», н.з. НОМЕР_6 , 2005 року випуску, зазнав низьку пошкоджень, які потребують заміни та пофарбування.

Відповідно 2.2. ПДР власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 58040,00 грн. вартість заподіяного матеріального збитку транспортного засобу «ГАЗ 33021», н.з. НОМЕР_6 , 2005 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до виписки із медичної карти № 1752 стаціонарного хворого ОСОБА_1 , він перебував на стаціонарному лікуванні з 24.05.2016 року по 13.06.2016 року. Діагноз: поєднана травма ТЗГ; забій обох легенів; перелом лівого ліктьового відростка зі зміщенням уламків; вивих лівої стегнової кістки з крайовим переломом голівки; рвана рана лівого колінного суглобу. Рекомендації у подальшому лікуванні: нагляд у травматолога за місцем проживання; дозоване фізичне навантаження; Rо- контроль через 6 тижнів; ліжковий режим до 1,5 місяців з моменту травми; пасивно-активна розробка рухів; ксарелто 10 мг. 1 раз на добу.

На підтвердження понесених витрат у зв`язку із довготривалим лікуванням, позивачем надані квитанцій, товарні чеки та накладні на придбання ліків та медикаментів, квитанції про сплату ударно-хвильової терапії (№ 06-08 від 06.06.2016 року, № 03-05 від 02.06.2016 року, № 30-08 від 30.0.62016 року).

У загальному розмірі позивачем, у зв`язку із лікуванням, витрачено 16918,63 грн. Відповідні витрати підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, пов`язана з витратами на лікування у розмірі 16918,63 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди судом встановлено наступне.

Відповідно до висновку експерта № 5 від 21.02.2020 року, складеного Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, у ОСОБА_1 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його, як особистості і виникли внаслідок впливу дорожньо-транспортної пригоди. Ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 . ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода). Можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) складає 162 мінімальні заробітні плати, розмір яких установлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду (або у грошовому еквіваленті на момент складання даного висновку експерта 765126 грн.).

Отже, суд вважає, за доцільне, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, завдану в наслідок кримінального правопорушення, у розмірі - 765126,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

До цих правовідносин підлягають застосуванню правові нормиЦивільного кодексу України(даліЦК України),Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV.

Відповідно дост. 23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1, 2ст. 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦКшкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що позивачу завдана матеріальна шкода, тому відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу її розмір.

Відповідно до ч.2ст. 23 ЦК України,моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, та стягнення з відповідача на користь позивача, матеріальної шкоди, пов`язаної із витратами на лікування у розмірі 16918, 63 грн., матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля «ГАЗ 33021», н. з. НОМЕР_6 , 2005 року випуску, що належить ОСОБА_3 , у розмірі 58040,00 грн., та 765126,00 грн. моральної шкоди, що, на думку суду, є достатньою та обґрунтованою сумою.

Відповідно до п.п.2,6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи та позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно дост.141 ЦПК Україниякщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивача звільнено від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Пунктом 1 ч.1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, поданою фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2020 року встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та становить 2102,00 гривні.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Обов`язковому з`ясуванню у вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, слід розмежовувати відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків) та моральної шкоди. Разом із цим, як вбачається, позивачами викладено також матеріально-правову вимогу про відшкодування моральної шкоди, тобто викладено дві вимоги, за які не сплачено судовий збір.

Пунктом 3 Постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Отже, збитки це грошова оцінка (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди. Під шкодою розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона у формі знищення або пошкодження майна внаслідок протиправної поведінки іншої особи.

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру, що узгоджується з правовою позицією, викладено в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, поданою фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2020 року встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та становить 2102,00 гривні.

Виходячи з викладеного, з відповідача необхідно стигнути судовий збір за кожну із заявлених вимог, у загальному розмірі 8492,06 грн., тобто 7651,26 грн. судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди та 840,80 грн. судовий збір за позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди.

Керуючись статтями 23,1166,1187,1193,1195 ЦК України, статтями23,247,258-259,264-265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-ексім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, пов`язану із витратами на лікування у розмірі 16918 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 63 коп., матеріальну шкоду, пов`язаної з пошкодженням автомобіля «ГАЗ 33021», н.з. НОМЕР_6 , 2005 року випуску, що належить ОСОБА_3 , у розмірі 58040 (п`ятдесят вісім тисяч сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, у розмірі - 765126 (сімсот шістдесят п`ять тисяч сто двадцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 8492 (вісім тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 06 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація пропозивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Інформація провідповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_12 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Інформація протретю особу: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Здорово», Код ЄДРПОУ: 33637321, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Н;

Інформація про третю особу: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_13 , АДРЕСА_3 ;

Інформація протретю особу: ТОВ «Транс-Ексім», Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 15, оф. 1, Код ЄДРПОУ: 31828104.

Суддя: А.Я. Волчко