Ухвала

від 24.05.2022 по справі 757/11654/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11654/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України (далі - відповідач, ДП «ГК «Національний») про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, суддею встановлено наступне.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Окрім того, у відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3 ст. 177 ЦПК України).

Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору в позовній заяві посилається на п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначив, що він є членом добровольчого формування № 42 територіальної громади м. Києва «Легіон Оболонь», а тому, як доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України, відповідно до положень Закону України «Про основи національного спротиву, користується тими ж пільгами і правами, що і військовослужбовці Збройних Сил України. На підтвердження наявності певного статусу, позивач надав до суду копії контракту добровольця територіальної оборони від 30.03.2022 року та посвідчення добровольця територіальної громади серії НОМЕР_1 від 30.03.2022 року.

Згідно із вимогами п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За змістом положень ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву»:

- доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п`яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України;

- добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади;

- Сили територіальної оборони Збройних Сил України - окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони;

- територіальна оборона - система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основи національного спротиву», територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст.9 Закону України «Про основи національного спротиву», комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони. На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Статтею 24 Закону України «Про основи національного спротиву» встановлені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у національному спротиві. Так, згідно з ч. 2 ст. 24 вказаного Закону, на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звільнений наказом ДП «ГК «Національний» № 58-к від 04.03.2022 року з посади начальника служби інформаційних технологій та телекомунікацій.

З наданих до позовної заяви документів встановлено, що позивач згідно контракту добровольця територіальної оборони від 30.03.2022 року є членом добровольчого формування № 42 територіальної громади м. Києва «Легіон Оболонь».

Отже, для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Виходячи зі змісту заявлених позивачем вимог, суд приходить до висновку, що позовна заява не пов`язана з виконанням позивачем військових обов`язків та не стосується його службових обов`язків, а тому позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, позивач у позовній заяві просить, зокрема, стягнути з ДП «ГК «Національний» середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.03.2022 року по день поновлення на роботі, який станом на день складання позовної заяви, складає суму у розмірі 101 779,72 грн.

Як визначено у ст. 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати № 114/8713 (далі - Інструкція), для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Згідно пунктів 3.9 та 3.8 Інструкції № 114/8713, суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору та суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці

Отже, вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) та середній заробіток за час вимушеного прогулу не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

Аналогічна позиція міститься і в постанові Верховного суду у цивільній справі № 522/13736/15.

Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та, що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

З огляду на зазначене вище, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за дві вимоги майнового характеру, а саме, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по день ухвалення судового рішення та відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 2 481,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір окремо за кожну вимогу майнового характеру у встановленому законодавством розмірі та додати до позовної заяви документи про сплату судового збору. Оплату здійснити на наступні реквізити:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс.р-н;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Код класифікації доходів бюджету: 220 30 101;

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Між цим, на підставі п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачу необхідно надати суду оновлений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, враховуючи сплату судового збору.

Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення виявлених судом недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 48, 175-177, 185, 258-259, 260-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 25.05.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко