Рішення

від 22.06.2022 по справі 904/151/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022м. ДніпроСправа № 904/151/22

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія-КР", м. Кривий Ріг

про стягнення коштів у розмірі 142 333,29 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Главацький А.І.

Представники:

від позивача Сильникова А.О.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія-КР" (далі - Відповідач) про стягнення коштів у розмірі 142 333,29 грн., з яких 122 921,48 грн. - плата за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 та 19 411, 81 грн. пеня за період 31.08.2018 по 30.06.2021.

Ухвалою від 17.01.2022 року суд відкрив провадження у справі №904/151/22 та призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач явку повноважного представника в підготовчі засідання суду не забезпечив, відзив на позов не надав.

Ухвали суду, які направлялась на адресу місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з поштовою відміткою "відсутня адреса одержувача".

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження, телефон, адресу електронної пошти.

При цьому, такі дані є офіційними та повідомляються юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що виконав всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача.

Ухвалою від 09.06.2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засіданні на 23.06.2022 року.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 23.06.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать надані у справу докази, 10.11.2016 року Відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Мистецька, 16 А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1088323612110.

Згідно даних реєстру речових прав, підставою для реєстрації права власності на вказаний об`єкт, є дозвіл на виконання будівельних робіт від 04.12.2007 року.

Вказане незавершене будівництво розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:060:0059, що підтверджує інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с. 25-29).

Земельна ділянка площею 0.0966 га з кадастровим номером 1211000000:02:060:0059 є сформованою, та відповідні відомості щодо неї внесені до Державного земельного кадастру 15.08.2007 року.

03.08.2007 на підставі рішення Криворізької міської ради від 30.05.2007 №1313, між Криворізькою міською радою (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю МАГНОЛІЯ-КР (надалі Відповідачем) був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.08.2007 №040710800615 (надалі - Договір від 03.08.2007).

За пунктами 1-6 вказаного Договору Криворізька міська рада надала, а ТОВ МАГНОЛІЯ-КР прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0966 га, з кадастровим номером 1211000000:02:060:0059, для будівництва дитячого кафе, яка розташована на вулиці Землячки (на сьогодні - Мистецькій), 16а у Дзержинському (на сьогодні - Металургійному) районі міста Кривого Рогу. Договір укладено строком на 2 роки.

За змістом пункту 18 Договору від 03.08.2007, після припинення дії Договору, Орендар у 10-денний термін повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, статтею 34 Закону України Про оренду землі, у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

В порушення вищевказаних норм законодавства та договірних зобов`язань, Відповідач свій обов`язок щодо повернення земельної ділянки не виконав, земельну ділянку комунальної власності не повернув, а відтак є підстави стверджувати, що спірна земельна ділянка не вибула з фактичного користування Відповідача.

На підставі рішення Криворізької міської ради від 23.05.2018 №2754, між Сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки від 30.08.2018 (державна реєстрація від 12.08.2019 №32845873) (надалі - Договір від 30.08.2018).

За пунктами 1-6 Договору від 30.08.2018 Криворізька міська рада надала, а ТОВ МАГНОЛІЯ-КР прийняло у строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови, площею 0,0966 га, з кадастровим номером 1211000000:02:060:0059, для будівництва дитячого кафе, яка розташована на вулиці Мистецькій, 16а у Металургійному районі міста Кривого Рогу. Договір укладено строком на один рік.

Згідно з пунктом 7 Договору від 30.08.2018 річна орендна плата на момент укладення договору вноситься Орендарем в розмірі 47 189,81 грн. виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата з 2018 року вносить виключно у грошовій формі за ставкою 0,9% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017.

За пунктом 10 Договору від 30.08.2018 орендна плата вносить щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць оренда сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою належним чином не виконувалися, зокрема, у період з 12.08.2019 до 28.08.2019 року.

Щодо неналежного виконання умов договору оренди земельної ділянки Відповідачу направлялася письмова претензія від 23.07.2021 за вих.№20/18/584, в якій наголошувалось на необхідності добровільно здійснити погашення заборгованості з орендної плати за землю, проте вимоги Криворізької міської ради Відповідач не виконав (а.с.47-56).

Як свідчать матеріали справи, Договір оренди земельної ділянки від 03.08.2007 (державна реєстрація від 15.08.2007 №040710800615) припинив дію 03.08.2009 року. Договір оренди земельної ділянки від 30.08.2018 (державна реєстрація від 12.08.2018 №32845873) припинив свою дію 28.08.2019 року.

Звертаючись із даним позовом до суду, Позивач стверджує, що в період з 01.07.2018 року по 11.08.2019 року та з 29.08.2019 року по 30.06.2021 року між сторонами не існувало договірних правовідносин щодо користування спірною земельною ділянкою, з огляду на що Відповідач користувався нею без будь-яких правовстановлюючих документів, не сплачуючи відповідну плату.

За наданими у справу розрахунками (а.с. 12-19), загальний розмір орендної плати за землю, яку мав сплатити Відповідача відповідно до умов договору оренди (період з 12.08.2019 по 28.08.2019), та розмір плати, яку мав сплатити відповідача в разі належного оформлення права користування земельною ділянкою (період з 01.07.2018 по 11.08.2019 та з 29.08.2019 по 30.06.2021), становить 122 921,48 грн.

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з Відповідача, як орендаря заборгованості зі сплати орендних платежів за землю (період з 12.08.2019 по 28.08.2019), а також стягнення з Відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщено (період з 01.07.2018 по 11.08.2019 та з 29.08.2019 по 30.06.2021).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів за землю, а також коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, загальний розмір яких, згідно наданих у справу розрахунків, правильність яких відповідачем не спростовано, становить 122 921,48 грн.

Вимоги позовної заяви про стягнення пені в розмірі 19 411,81 грн., яка розрахована Позивачем за період, протягом якого у Відповідача існували не договірні, а кондикаційні зобов`язання з приводу фактичного користування спірною земельною ділянкою, задоволенню не підлягають, адже положення глави 83 ЦК України, яка регулює спірні правовідносини, не передбачають застосування наслідків порушення зобов`язання у вигляді обов`язку зі сплати пені.

На підставі викладеного, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача суми 122 921,48 грн. за користування земельною ділянкою, решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 5, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія-КР» (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мистецька, 16А, код ЄДРПОУ 33576327) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) 122 921,48 грн. за користування земельною ділянкою, 1 960,41 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.07.2022

Суддя О.В. Ліпинський