Рішення

від 30.06.2022 по справі 927/184/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/184/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №927/184/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТПРОМ", вул. Смольна, 30, м. Харків, 61001

до відповідача: фізичної особи-підприємця Саєнко Юлії Володимирівни, АДРЕСА_1

про стягнення 24 463,60 грн.

без виклику представників учасників справи

Встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТПРОМ" подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Саєнко Юлії Володимирівни 24463,60 грн., в тому числі: 19 718,94 грн. боргу, 3098,07 грн. пені, 540,54 грн. 3% річних, 1106,05 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №265 від 01.03.2021 в частині оплати за поставлений товар.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.02.2022 (суддя Фесюра М.В.) відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на позов.

Ухвала суду від 14.02.2022 направлена на адресу відповідача - фізичної особи-підприємця Саєнко Юлії Володимирівни, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи приписи ч.1 ст. 248, ч.2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем розгляду даної справи є 15.04.2022.

Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 на 30 діб.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ", Господарським судом Чернігівської області відновлено роботу з 25.04.2022 року.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №02-01/52/22 від 03.05.2022 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/184/22", у зв`язку з перебуванням судді Фесюри М.В. на службі у Збройних Силах України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №927/184/22.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2022, справа №927/184/22 передана на розгляд судді Федоренку Ю.В.

Ухвалою суду від 05.05.2022 справу №927/184/22 прийнято до розгляду суддею Федоренком Ю.В.

Ухвала суду від 05.05.2022 отримана позивачем 24.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400054583933 від 05.05.2022.

Ухвала суду від 05.05.2022 направлена на адресу відповідача - фізичної особи-підприємця Саєнко Юлії Володимирівни, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) повернута до суду відділенням поштового зв`язку 06.06.2022 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

З`ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від відповідача не надходило.

Судом встановлено, що ухвали Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2022, 05.05.2022 направлені на адресу відповідача - фізичної особи-підприємця Саєнко Юлії Володимирівни, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Земська, буд. 77, кв. 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом Чернігівської області справи №927/184/22.

Заяв та клопотань щодо суті заявлених позовних вимог від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Обставини справи встановлені судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТПРОМ" (ідентифікаційний код юридичної особи 40196783) зареєстровано в якості суб`єкта господарювання 24.12.2015, номер запису 14801020000068130, про що внесено відповідну інформацію (а.с.34).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець Саєнко Юлія Володимирівна (ІПН НОМЕР_1 ) зареєстровано в якості суб`єкта господарювання 11.08.2009, номер запису 20620000000004706, про що внесено відповідну інформацію (а.с.35).

01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТПРОМ" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Саєнко Юлією Володимирівною (покупець) укладено Договір поставки №265 (а.с.11-16).

Відповідно до п. 1.1.-1.3. Договору поставки №265 від 01.03.2021, постачальник зобов`язується в порядках та умовах, визначених у цьому договорі передати, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та своєчасно оплатити препарати ветеринарного призначення.

У зв`язку з неможливістю наперед визначити кількість та асортимент товару, сторони домовилися про те, що ціна, асортимент та кількість (об`єм) кожної партії товару вказуються у рахунках/рахунках-фактурах, видаткових накладних.

Доказом факту поставки товару є підписані сторонами видаткові накладні.

Приймання товару за кількістю здійснюється за видатковими накладними на кожну окрему партію (п.2.5. Договору поставки №265 від 01.03.2021).

Абзацом 1 п.3.1. Договору поставки №265 від 01.03.2021 сторони погодили, що загальна вартість цього договору складається з вартості поставленого постачальником та прийнятого покупцем товару, зазначеної у рахунках/рахунках-фактурах і видаткових накладних на кожну партію товару протягом дії договору.

Згідно з п. 3.3.-3.5. Договору поставки №265 від 01.03.2021 покупець здійснює оплату постачальнику за товар на умовах відстрочки платежу, але не більш, ніж на 14 календарних днів з дати отримання товару.

Датою отримання товару є дата видаткової накладної.

Датою оплати вважається день зарахування сум, що підлягає оплаті, на банківський рахунок постачальника.

Пунктами 4.2., 4.3. Договору поставки №265 від 01.03.2021 сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах: ЕXW, Інкотермс 2010, (самовивіз) зі складу постачальника, якщо сума замовлення, зазначена у видатковій накладній складає не менше 6000 грн.: DDP, Інкотермс 2010, силами та за рахунок постачальника на склад покупця за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки; СРТ, з залученням перевізника, служби поштової доставки, (Нова Пошта та інш.) на склад перевізника. У даному випадку товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту отримання товару перевізником. Підтвердженням поставки товару є експрес-накладна (накладна) перевізника.

Порядок поставки товару узгоджується сторонами при здійсненні замовлення на поставку кожної окремої партії товару.

Постачальник зобов`язаний надати на кожну партію товару відповідні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, копію сертифікату якості та інші документи, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.4.7., 4.8. Договору поставки №265 від 01.03.2021 покупець зобов`язаний на наступний же день після отримання товару, направити постачальнику підписаний оригінал видаткової накладної. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання первинних документів представником покупця.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п.7.1. Договору поставки №265 від 01.03.2021).

За приписами п.11.1. Договору поставки №265 від 01.03.2021 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021.

У позовній заяві позивач зазначив, що на виконання умов Договору поставки №265 від 01.03.2021 ним було своєчасно поставлено відповідачу в період з 02.03.2021 по 31.12.2021 товар на загальну суму 76 718,94 грн., що відображено позивачем в Акті звірки взаємних розрахунків за період січень 2021-січень 2022 між ТОВ "Ветпром" і ФОП Саєнко Ю.В.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2021 позивач направив відповідачу претензію № 1423 з вимогою протягом 7 календарних днів з дня отримання даної претензії сплатити на користь ТОВ "Ветпром" заборгованість за поставлений товар по Договору поставки №265 від 01.03.2021 по видатковим накладним № 2758 від 22.06.2021, № 3467 від 30.07.2021, № 2165 від 18.05.2021, № 1924 від 30.04.2021, яка на час направлення претензії склала 51 718,94 грн. Зазначена претензія отримана відповідачем 30.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією щодо перевірки статусу відстеження з сайту Укрпошти (а.с.19-22).

Відповідач у відповіді на претензію від 22.12.2021 зобов`язалась погасити заборгованість наступним чином: до 30.12.2021 - 16720,00 грн.; до 01.02.2022 - 30000,00 грн. (а.с.23).

За доводами позивача, у період з 30.11.2021 по 07.02.2022, від відповідача надійшли грошові кошти в загальному розмірі 32 000 грн. за погашення заборгованості.

Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2021-січень 2022 між ТОВ "Ветпром" і ФОП Саєнко Ю.В. за договором № 265 від 01.03.2021 за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 24718,94 грн.

Позивач зазначає, що не оплаченим в повному обсязі залишився товар, поставлений відповідачу згідно з видатковою накладної № 3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. та частково не оплачений товар за видатковою накладною № 2758 від 22.06.2021 на суму 12082,10 грн. Всього неоплачена вартість поставленого товару за даними видатковими накладними складає 24 718,94 грн. (а.с.17,18).

Відповідач, 04.02.2022 платіжним дорученням № @2PL961571 сплатив позивачу 5 000 грн., які за твердженням позивача зараховані за оплату товару по видаткової накладній № 2758 від 22.06.2021. Таким чином, не виплачена сума за товар по видатковій накладній № 2758 від 22.06.2021 склала 7082,10 грн.

Враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар, станом на 07.02.2022, складає 19 718,94 грн., а саме: 12 636,84 грн. по видатковій накладній № 3467 від 30.07.2021 та 7082,10 грн. по видатковій накладній № 2758 від 22.06.2021., яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3098,07 грн. пені, 540,54 грн. 3% річних, 1106,05 грн. інфляційних втрат, на підставі п.7.2., 7.4., 7.6., 7.7., обґрунтовані наведеними у позовній заяві розрахунками (а.с. 6-8).

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт укладення між сторонами Договору поставки №265 від 01.03.2021.

Щодо заявленого до стягнення боргу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість по спірному Договору поставки №265 від 01.03.2021 за товар, поставлений на підставі видаткової накладної № 3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. та видаткової накладної № 2758 від 22.06.2021 на суму 19884,90 грн.

Оплата товару покупцем постачальнику здійснюється на підставі п.3.3.-3.5. Договору поставки №265 від 01.03.2021.

За доводами позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, не оплаченим в повному обсязі залишився товар, поставлений відповідачу згідно з видатковою накладної № 3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. та частково не оплачений товар за видатковою накладною № 2758 від 22.06.2021 на суму 12082,10 грн.

Крім того, враховуючи здійснену відповідачем згідно з платіжним дорученням № @2PL961571 від 04.02.2022 оплату на суму 5 000 грн., яку за твердженням позивача зараховано в оплату товару по видатковій накладній № 2758 від 22.06.2021, заборгованість по видатковій накладній № 2758 від 22.06.2021 склала 7082,10 грн.

Загальна сума боргу по вищезазначеним видатковим накладним на момент звернення з даним позовом до суду становить 19718,94 грн. (12 636,84 грн. по видатковій накладній № 3467 від 30.07.2021 + 7082,10 грн. по видатковій накладній № 2758 від 22.06.2021).

Щодо заявленої до стягнення пені.

Позивач просить стягнути з відповідача 3098,07 грн. пені, а саме:

- за прострочку оплати поставленого товару за накладною № 3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. за період з 13.08.2021 по 07.02.2022 у розмірі 1078,74 грн.;

- за прострочку оплати поставленого товару за накладною № 2758 від 22.06.2021 на суму 19884,90 грн. за період з 06.07.2021 по 07.02.2022 у розмірі 2019,33 грн.

Як встановив суд, сторони у п.7.2., 7.6., 7.7. Договору поставки №265 від 01.03.2021 погодили, що у випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати за товар покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого прострочення. Нарахування штрафних санкцій (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором здійснюється за весь період такого прострочення. Щодо стягнення штрафних санкцій (пені) застосовується загальна позовна давність.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідно до ст. 1, 3 якого, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 05.06.2020 у справі №922/3578/18.

У постанові Верховного Суду від 28.01.2019 по справі № 922/3782/17 викладений наступний правовий висновок: «З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості».

За умовами п. 3.3.-3.5. Договору поставки №265 від 01.03.2021 покупець здійснює оплату постачальнику за товар на умовах відстрочки платежу, але не більш, ніж на 14 календарних днів з дати отримання товару. Датою отримання товару є дата видаткової накладної. Датою оплати вважається день зарахування сум, що підлягає оплаті, на банківський рахунок постачальника.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, днем закінчення строку для оплати поставленого товару є перший робочий день за вихідним.

Тобто, по видатковій накладній №3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. відповідач зобов`язаний був розрахуватись по 13.08.2021 включно, і прострочка оплати за поставлений товар починається з 14.08.2021. Відповідно за період прострочки оплати поставленого товару за видатковою накладною №3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. пеня підлягає нарахуванню за період з 14.08.2021 по 07.02.2022 у розмірі 1071,53 грн.

По видатковій накладній №2758 від 22.06.2021 на суму 19884,90 грн. відповідач зобов`язаний був розрахуватись по 06.07.2021 включно, і прострочка оплати за поставлений товар починається з 07.07.2021.

На момент виникнення прострочки оплати за видатковою накладною №2758 від 22.06.2021 (07.07.2021) заборгованість за даною накладною становила 19884,90 грн.

З наведеного у позовній заяві розрахунку пені вбачається, що позивачем здійснено нарахування пені за видатковою накладною №2758 від 22.06.2021 на суму боргу 19884,90 грн. за період з 06.07.2021 по 07.02.2022.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, у період з 30.11.2021 по 07.02.2022, відповідачем було перераховано грошові кошти на загальну суму 32 000,00 грн., з яких частина (7802,80 грн.) була зарахована позивачем в оплату боргу по видатковій накладній №2758 від 22.06.2021, у зв`язку з чим залишок боргу по видатковій накладній № 2758 від 22.06.2021 станом на 31.01.2022 (дата проведення звірки взаємних розрахунків) склав 12082,10 грн.

З Акту звірки взаємних розрахунків за період січень 2021-січень 2022 між ТОВ "Ветпром" і ФОП Саєнко Ю.В. за договором № 265 від 01.03.2021 вбачається, що дійсно за період з 24.11.2021 по 31.01.2022 зараховано оплати відповідача на загальну суму 32000,00 грн. (а.с.24).

Інше документальне підтвердження здійсненої відповідачем оплати на суму 32000,00 грн. у матеріалах справи відсутнє, у зв`язку з чим неможливо визначити дату фактичної часткової оплати та часткового зарахування боргу по видатковій накладній №2758 від 22.06.2021.

До того ж, 04.02.2022 відповідач платіжним дорученням № @2PL961571 сплатив позивачу 5 000 грн., які за твердженням останнього зараховані за оплату товару по видаткової накладній № 2758 від 22.06.2021, у зв`язку з чим заборгованість по видатковій накладній № 2758 від 22.06.2021 склала 7082,10 грн.

За таких обставин нарахування пені за прострочку оплати товару по видатковій накладній №2758 від 22.06.2021 слід розраховувати таким чином: за період з 07.07.2021 по 13.12.2021 на суму боргу 19884,90 грн. - 1439,89 грн. пені; з 14.12.2021 по 04.02.2022 на суму боргу 12082,10 грн. - 325,72 грн. пені; з 05.02.2022 по 07.02.2022 на суму боргу 7082,10 грн. - 11,64 грн. пені. Всього пені 1777,25 грн.

Загальний розмір пені становить 1777,25 грн. (1071,53 грн. + 1777,25 грн.).

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення:

-185,90 грн. 3% річних та 422,04 грн. інфляційних нарахувань за прострочку оплати поставленого товару за накладною № 3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. за період з 13.08.2021 по 07.02.2022;

-354,64 грн. 3% річних та 684,01 грн. інфляційних нарахувань за прострочку оплати поставленого товару за накладною № 2758 від 22.06.2021 на суму 19884,90 грн. за період з 06.07.2021 по 07.02.2022.

Пунктом 7.4. Договору поставки №265 від 01.03.2021 сторони погодили, що у випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати за товар покупець на вимогу постачальника сплачує суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що позивачем по видатковій накладній №3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат з помилковим визначенням періоду їх розрахунку та кількості днів.

Оскільки, прострочка оплати за поставлений товар по видатковій накладній №3467 від 30.07.2021 на суму 12 636,84 грн. починається з 14.08.2021, а тому 3% річних підлягають нарахуванню з 14.08.2021 по 07.02.2022 у розмірі 184,88 грн., а інфляційні нарахування у розмірі 591,60 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог. Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення 422,04 грн. інфляційних нарахувань по видатковій накладній №3467 від 30.07.2021, позов у цій частині підлягає задоволенню саме на заявлену до стягнення суму.

Враховуючи відсутність документального підтвердження здійсненої відповідачем оплати на суму 32000,00 грн., у зв`язку з чим суду неможливо визначити дату фактичної часткової оплати та часткового зарахування боргу по видатковій накладній №2758 від 22.06.2021, а також враховуючи здійснену відповідачем оплату згідно з платіжним дорученням № @2PL961571 від 04.02.2022 на суму 5000,00 грн. (зараховану позивачем в оплату товару по видаткової накладній № 2758 від 22.06.2021), суд доходить висновку, що нарахування 3% річних за прострочку оплати товару по видатковій накладній №2758 від 22.06.2021 слід розраховувати таким чином: за період з 07.07.2021 по 13.12.2021 на суму боргу 19884,90 грн. - 261,50 грн. 3% річних та 561,66 грн. інфляційних; з 14.12.2021 по 04.02.2022 на суму боргу 12082,10 грн. - 52,63 грн. 3% річних та 230,50 грн. інфляційних; з 05.02.2022 по 07.02.2022 на суму боргу 7082,10 грн. - 1,75 грн. 3% річних та 0,00 грн. інфляційних. Всього 3% річних - 315,88 грн., інфляційних нарахувань - 792,16 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог. Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення 684,01 грн. інфляційних нарахувань по видатковій накладній №2758 від 22.06.2021, позов у цій частині підлягає задоволенню саме на заявлену до стягнення суму.

Загальний розмір 3% річних, що підлягає задоволенню за даним позовом становить 500,76 грн. (184,88 грн. + 315,88 грн.); інфляційних нарахувань - в межах заявлених позовних вимог 1106,05 грн. (422,04 грн. + 684,01 грн.).

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 19718,94 грн. основного боргу; 1777,25 грн. пені; 500,76 грн. 3% річних та 1106,05 грн. інфляційних нарахувань. У частині стягнення 1320,82 грн. пені та 39,78 грн. 3% річних - відмовити.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становить 2343,01 грн.

Керуючись ст. 14, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саєнко Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТПРОМ" (вул. Смольна, 30, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ 40196783) 19718,94 грн. основного боргу; 1777,25 грн. пені; 500,76 грн. 3% річних; 1106,05 грн. інфляційних нарахувань та 2343,01 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 01.07.2022.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко