Ухвала

від 29.06.2022 по справі 466/5671/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 червня 2022 року

м. Київ

справа № 466/5671/20

провадження № 61-5842ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 17 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів»</a> до ОСОБА_1 , треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

«БУД-АРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», про стягнення коштів, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУД-АРТ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна» та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів»</a>, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

«БУД-АРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», про стягнення вартості безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ТОВ «Українська будівельна компанія «Львів» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 вартості безпідставно набутого майна у розмірі 30 604,54 грн, 337,38 грн інфляційних втрат, 260,89 грн.- 3% річних від простроченої суми та судові витрати.

В листопаді 2020 року ТОВ «БК «БУД-АРТ» звернулося в суд з вимогами до ОСОБА_1 про стягнення 30 618,53 грн вартості спожитої електроенергії, як безпідставно набутого майна, інфляційні втрати та 3% річних.

Також, у лютому 2021 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ТОВ «Українська будівельна компанія «Львів», треті осіби: ТОВ «БК «БУД-АРТ», ТОВ «Львівенергозбут», про стягнення 210 грн. 97 коп, як безпідставно набутого майна.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 17 серпня 2021 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, позов ТОВ «Українська будівельна компанія «Львів» до ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УБК «Львів» вартість безпідставно набутого майна у розмірі 30 604,54 грн; 337,38 грн інфляційних втрат; 260,89 грн-3% річних від простроченої суми та 2 102,00 грн сплаченого судового збору-всього 33 304,81 грн.

У задоволенні позову ТОВ «БК» БУД-АРТ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна-відмовлено за безпідставністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «УБК «Львів», треті особи: ТОВ «БК «БУД-АРТ», ТОВ «Львівенергозбут», про стягнення вартості безпідставно набутого майна-відмовлено за безпідставністю.

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 17 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).

Ціна позову в цій справі за всі позовні вимоги становить 62 032,31 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн).

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу закону.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Зазначення у постанові Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою

статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 17 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів»</a> до ОСОБА_1 , треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУД-АРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», про стягнення коштів, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУД-АРТ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна» та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів»</a>, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУД-АРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», про стягнення вартості безпідставно набутого майна.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун