Рішення

від 30.06.2022 по справі 159/6827/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/6827/21

Провадження № 2/159/249/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Лесика В.О.,

за участі секретаря Бакай Л.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача - Хвіц Р.П., Гарбарчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області», Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_3 звернулась досуду звказаним позовом,в якомупросить визнатинезаконним таскасувати наказвід 05.11.2021року №208к/тр«Про відстороненнявід роботи,а також стягнути середньомісячнийзаробіток за часчас незаконного відсторонення від роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працює у Мощенській гімназії - філія опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей «Люблинецької селищної ради Волинської області, на посаді вчителя української мови та літератури. Наказом директора Ліцею від 08.11.2021 №208 к/тр її відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки жодним законом не встановлено порядок відсторонення від роботи працівників, які відмовились від щеплень, або від надання відомостей щодо щеплень. Відсутні правові підстави у роботодавця примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та/або притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби, або від надання відомостей щодо щеплень. Відповідач мав правові механізми для переведення її на дистанційну роботу, що принаймні, не мало б таку грубу форму порушення її прав. Зазначає, що відсторонення її від роботи є втручанням у її приватне та професійне життя, що є несумісним зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, такі дії директора Ліцею є грубим порушенням її конституційних прав та має ознаки перевищення службових повноважень. За таких обставин, посилаючись на норми чинного законодавства просить позов задовольнити.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач Опорного навчальнийзаклад «Люблинецькийліцей Люблинецькоїселищної ради прохаєвідмовити узадоволені позову,з такихпідстав.05.11.2021завідувач Мощенської гімназіїфілія опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей « Люблинецької селищної ради Волинської області Танцуренко Л.В. було надано наказ від 05.11.2021 №208 к/тр «Про відсторонення від роботи», яким позивача було відсторонено від роботи 08.11.2021.

Вказав що оскаржений наказ прийнято у межах і у спосіб компетенцій, повноважень відповідача на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Оскільки відповідач є викладачем державного навчального закладу освіти, не пройшла обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, не має протипоказань до вакцинації, у керівника Ліцею виник обов`язок відсторони від роботи ОСОБА_1 .

У поданих до суду позивачем відповіді на відзив від 22.12.2021 року та відповідачем запереченнях на відповідь на відзив від 10.01.2022 року учасники справи підтвердили власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 15.11.2021 року.

22.11.2021року відкрито провадженняу справі,визначено розглядатисправу впорядку спрощеногопозовного провадженняз викликомсторін. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

22.12.2021 року ухвалою суду залучено до участі в якості співвідповідача по справі Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

17.05.2022 року відповідно до вимог ст.33 ЦПК України проведено повторний автоматичний розподіл вищевказаної справи у зв`язку із довготривалою тимчасовою непрацездатністю судді Шергіної Ю.О., справу передано для розгляду судді Лесику В.О.

Ухвалою судді Лесика В.О. від 18.05.2022 року прийнято справу до провадження та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 червня 2022 року. Судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача у зв`язку з неявкою представника відповідач.

Позиція учасників судового розгляду.

Позивач та її представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, зазначених у ньому та у відповіді на відзив.

В судовому засіданні представники відповідачів Опорного навчальногозакладу «Люблинецькийліцей Люблинецькоїселищної радиВолинської області»позов не визнали та в його задоволенні просили відмовити за безпідставністю з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача- Управліннягуманітарної сферивиконавчого комітетуЛюблинецької селищноїради Ковельськогорайону Волинськоїобласті,в судове засідання не з`явився.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно ізкопією трудовоїкнижки НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 з 03.12.1999працює вчителем українськоїмови талітератури Мощенської загальноосвітньоїшколи І-ІІступеня філіяопорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області.

02.11.2021 ОСОБА_1 ознайомилась із повідомленням про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 (що засвідчила власним підписом). Вказаним повідомленням відповідач-1 довів до відома позивача, що на підставі Наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153 та пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, до 05.11.2021 необхідно надати документ про підтвердження наявності профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до проведення відповідного щеплення. Попереджено, що у випадку не надання до 08.11.2021 одного із зазначених документів, то із 08.11.2021 відбудеться відсторонення від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП, статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

При ознайомленні із вказаним повідомленням ОСОБА_1 письмово висловила свою позицію «не погоджуюсь».

Наказом директора Опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» від 05.11.2021 №208 к/тр ОСОБА_1 відсторонена від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава наказу: - повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 №305 від 29.10.2021.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно із частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

У визначенні поняття «законодавством» суд враховує рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/09 (справа про тлумачення терміну «законодавство»).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21 Кодексу законів про працю України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У преамбулі Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вказано, що цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

За змістом частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) Положенням про Міністерство охорони здоров`я України головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України (далі МОЗ).

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказом МОЗ від 04.10. 2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі Перелік № 2153).

Цей перелік доповнено наказом МОЗ № 2393 від 01.11.2021.

Відповідно до Переліку № 2153 з доповненнями обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:

1. центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2. місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3. закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4. підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади.

5. установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6. підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Відповідно до примітки до Переліку № 2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2019 № 2070).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392 та від 22.07. 2020 № 641.

Пунктом 41-6 указаної постанови, який введений в дію з 08.11.2021, визначено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 № 2153 (далі перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництва та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим, як підстава для відсторонення працівника від роботи у відповідності до частини першої статті 46 КЗпП України відноситься до інших випадків, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

На переконання суду, позивачка завчасно була повідомлена про необхідність вакцинації та надання відповідних документів. При цьому, судом взято до уваги ознайомлення із відповідним повідомленням ОСОБА_1 02.11.2021. При ознайомленні із вимогою про необхідну вакцинацію, остання висловила позицію не погодилась.

Повідомлення відповідача ґрунтується на таких нормативно-правових актах як наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У справівстановлено,що напрацівників Опорногонавчального закладу«Люблинецький ліцейЛюблинецької селищноїради Волинськоїобласті» поширюється дія Переліку № 2153, тому директор цього навчального закладу, видавши оспорюваний наказ, як керівник виконував вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 і правомірно застосував до позивача відсторонення від роботи, оскільки це прямо передбачено законодавством. Також встановлено, що станом на 05.11.2021 ОСОБА_1 не надала документу, що підтверджує проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 або доказів про наявність протипоказань, а тому роботодавець правомірно відсторонив її від роботи. Така бездіяльність особи по проходженню обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 (із урахування наявного строку із 08.11.2021 по 29.01.2022) розцінюється судом як відмова від щеплення.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку, що відсторонення позивача від роботи ґрунтувалось на вимогах законодавства, здійснено в спосіб, передбачений законом та існування правових та фактичних підстав.

У справі «Соломахін проти України» у рішенні від 15.03.2012 ЄСПЛ сформулював правовий висновок, за змістом якого примусова вакцинація як примусове медичне лікування означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.

У пунктах а, б статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я її громадян. Позивач не дотрималася загальних правових обов`язків, спрямованих на охорону здоров`я людей, і держава визначила законодавством захисний захід відсторонення від роботи.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Тимчасова втрата заробітної плати це прямий наслідок свідомого рішення позивача обрати саме такий шлях для себе особисто, відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

У спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, визначене статтею 43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людей, зокрема, учасників освітнього процесу, якими згідно із статтею 27 Закону України «Про дошкільну освіту» є діти дошкільного віку, вихованці, учні; педагогічні працівники; помічники вихователів та няні; медичні працівники; батьки або особи, які їх замінюють; батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу; асистенти дітей з особливими освітніми потребами; фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров`я. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Право на таємницю про стан здоров`я, закріплене у статті 286 ЦК України.

Разом з тим, інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві немає. Відтак, COVID-сертифікат не є медичною таємницею.

На підставі досліджених у справі доказів та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відсторонення позивача від роботи було здійснено відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства, тому підстави для визнання незаконним і скасування оспорюваного наказу відсутні.

З огляду на те, що у цій частині позовних вимог суд дійшов висновку про їх безпідставність, відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час відсторонення із 08.11.2021 року.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись статтями 46, 235 КЗпП України, статтями 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ, статтями 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ,статтями78-81,12,76-81,141,258,259,263-265,273,279,280-282,430ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доопорного навчальногозакладу «Люблинецькийліцей Люблинецькоїселищної радиВолинської області»,Управління гуманітарноїсфери виконавчогокомітету Люблинецькоїселищної радиКовельського районуВолинської областіпро визнаннянезаконним таскасування наказупро відстороненнявід роботи - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Опорний навчальнийзаклад «Люблинецькийліцей Люблинецькоїселищної радиВолинської області» (45034, Волинська область, Ковельський район, селище міського типу Люблинець, вулиця Незалежності, будинок 36, код ЄДРПОУ: 20141493).

Відповідач: Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області (45034, Волинська область, Ковельський район, селище міського типу Люблинець, вулиця Незалежності, будинок 7, код ЄДРПОУ: 41066320).

Повний текст судового рішення складено та підписано без його проголошення 01 липня 2022 року.

Головуючий: В`ячеслав Лесик