Рішення

від 30.06.2022 по справі 750/12859/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/12859/21

Провадження № 2/750/183/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2022 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді секретарі за участю Супруна О.П. Олефіренко Е.О., Варвянська А.А., представника позивача адвоката Новика М.С., представника приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. адвоката Коверзнева Д.В., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Радченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/12859/21 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови та акта,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська Електронна Компанія»,

в с т а н о в и в :

15.11.2021 до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П., ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Палігіна О.П. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 26.05.2020 у виконавчому провадженні № 59828854;

-визнати протиправним та скасувати акт приватного виконавця Палігіна О.П. від 26.05.2020 про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу по виконавчому провадженню № 59828854.

Ухвалою судді від 26.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.12.2021.

16.12.2021 підготовче засідання відкладене на 17.01.2022 у зв`язку з клопотанням відповідача ОСОБА_1 .

23.12.2021 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Радченко О.О. надіслав відзив на позов.

29.12.2021 від представника приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. адвоката Коверзнева Д.В. надійшов відзив на позов.

17.01.2022 підготовче засідання відкладене на 01.02.2022 у зв`язку з клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22 лютого 2022 року.

22.02.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2022, у зв`язку із закінченням процесуального часу.

25.02.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку із запровадженням воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», а також веденням бойових дій на території м. Чернігова та Чернігівської області.

30.06.2022 у судовому засіданні продовжено перерву до 01.07.2022, у зв`язку з технічною несправністю звукозаписувального засобу.

У судове засідання 01.07.2022 учасники справи не з`явилися, представники позивача та відповідача ОСОБА_1 у письмових заявах просили справу розглянути за їхньої відсутності; позивач, відповідачі, представники приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. та третьої особи про причини неявки не повідомили.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідачів позов не визнали.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 16 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59828854 з примусового виконання виконавчого листа №750/13632/18 від 14.08.2019, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неповернутої суми позики згідно розписки від 24.02.2016 у розмірі 138 850,00 гривень, процентів за користування позикою згідно розписки від 24.02.2016 у розмірі 59 012,08 гривень, неповернутої суми позики згідно розписки від 11.11.2016 у розмірі 119 688,70 гривень, процентів за користування позикою згідно розписки від 11.11.2016 у розмірі 35 783,59 гривень, неповернутої суми коштів згідно договору про відступлення права вимоги від 20.10.2016 у розмірі 1 249 650,00 гривень, а всього 1 602 984,37 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. від 23.10.2019 накладено арешт на частку позивача у розмірі 30% статутного капіталу ТОВ «ЧЕК» (ВП59828854). Копію постанови направлено учасникам виконавчого провадження та товариства (а.с. 95, 96).

23.10.2019 виконавцем направлено вимоги до ТОВ «ЧЕК» про надання відомостей, необхідних для розрахунку вартості частки боржника (а.с. 97).

05.11.2019 виконавцем отримано заяву стягувача про звернення стягнення на частку боржника 30% у статутному капіталі ТОВ «ЧЕК» (а.с. 98).

12.11.2019 отримано заяву стягувача про звернення стягнення на частку боржника у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ «ЧЕК» (а.с. 99).

12.11.2019 виконавцем винесено постанову про опис та арешт частки боржника у статутному капіталі ТОВ «ЧЕК» (а.с. 104-105), а копію постанови направлено учасникам виконавчого провадження та товариству (а.с. 106).

20.11.2019 складено акт про те, що керівник ТОВ «ЧЕК» надав статут та інвентаризаційну справу на нерухоме майно товариства (а.с. 107).

Постановою виконавця від 23.11.2019 призначено суб`єкта оціночної діяльності (а.с. 108).

25.11.2019 між приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. та ФОП ОСОБА_3 укладено договір на проведення оцінки майна (а.с. 109);

18.12.2019 виконавцю надійшов звіт про оцінку частки позивача (а.с. 110-112).

17.01.2020 другий учасник ТОВ «ЧЕК» відмовився від першочергового придбання частки, про що подав виконавцю письмову заяву від 16.01.2020 (а.с. 113).

07.05.2020 виконавцем повідомлено стягувача про не реалізацію арештованого майна (а.с. 117).

08.05.2020 стягувач подав заяву про бажання залишити за собою нереалізоване майно (а.с. 118).

26.05.2020 постановою про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем передано ОСОБА_1 в рахунокпогашення заборгованостіза виконавчимлистом №750/13632/18наступне майно:частку учасникаТовариства зобмеженою відповідальністю«Чернігівська електроннакомпанія» урозмірі 50%від статутногокапіталу,що належитьпозивачу (а.с. 119-120).

Актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу 26.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем передано ОСОБА_1 у власність частку учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська електронна компанія» у розмірі 50% від статутного капіталу на загальну суму 1538001,50 гривень, що належить позивачу на підставі правовстановлюючих документів: статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська електронна компанія».

29.07.2020 складено акт приймання-передачі частки учасника у статутному капіталі ТОВ «ЧЕК», посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С. (а.с. 121).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIIІ (далі Закону № 1404-VIIІ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIIІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIIІ).

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина перша статті 48 Закону № 1404-VIIІ).

Відповідно до статті 53-1 Закону № 1404-VIIІ особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

За правилами статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи. Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті. З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов`язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника. Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку. Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону. Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати. Якщо оплата, передбачена частиною шостою цієї статті, не буде здійснена у встановлений строк, договір купівлі-продажу вважається розірваним. Якщо товариство не виконає обов`язків відповідно до частини другої чи третьої цієї статті, або учасники товариства не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини сьомої цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.

Згідно зі статтею 57 Закону № 1404-VIIІ визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Враховуючи матеріали справи, доводи та заперечення учасників справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не довів належними та допустимими доказами порушень його прав та законних інтересів оскаржуваними постановою та актом, що б давало достатні правові підстави для їх скасування.

Так, довод позивача про те, що у порушення частини другої статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" він не отримував повідомлення приватного виконавця про намір звернути стягнення, суперечить змісту даної норми закону, відповідно до якого виконавець повинен повідомити лише товариство про намір звернути стягнення на частку його учасника.

У порушення частини першої статті 81 ЦПК України довод позивача про не надання виконавцю доступу до документів фінансової звітності не підтверджений будь-якими доказами.

Щодо визначення виконавцем вартості частки учасника станом на 10.12.2019, а не на 22.10.2019, що передував накладенню арешту на цю частку, суд зазначає, що на думку Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 12.06.2019 справа № 308/12150/16ц (провадження № 14-187цс19), визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Як убачається з матеріалів справи, 24.12.2019 ОСОБА_2 звертався до суду із скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, проте ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.02.2020 у справі № 750/14530/19 (провадження № 4-с/750/3/20) скаргу залишено без розгляду за його заявою.

Відтак, позивач не реалізував своє право у встановленому процесуальним законодавством порядку на оскарження оцінки вартості частки у майні, а також у ході судового розгляду даного спору не надав будь-яких доказів на підтвердження порушення його майнових прав такою оцінкою.

Порушення Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658, щодо внесення інформації про реєстрацію звіту ФОП ОСОБА_3 від 10.12.2019 не доведено позивачем. Крім того, ані він, ані його представник не надали суду жодних аргументів, яким чином дана обставина порушила права та законні інтереси позивача.

Також, суд не погоджується з думкою представника приватноговиконавця виконавчогоокругу Чернігівськоїобласті ПалігінаО.П.про неможливістьзастосування правовоговисновку ВерховногоСуду усправі №757/9754/13-ц,оскільки згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 752/1115/17 (провадження № 14-175цс19) процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, правочином, що є законною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України).

Слід зауважити, що обов`язковість судових рішень гарантується статтею 124 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. У справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошується, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, для визнання протиправними і скасування постанови та акта приватного виконавця Палігіна О.П. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 26.05.2020 у виконавчому провадженні № 59828854 боржник повинен навести аргументи та вказати обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, свідчили про порушення його прав та законних інтересів.

Натомість, наведені у позовній заяві доводи та правові підстави не можуть бути визнані достатніми для її задоволення та втручання у право стягувача на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19).

Правничу допомогу відповідачеві ОСОБА_1 надавав адвокат Радченко О.О. на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом від 14.12.2021. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 13 від 14.12.2021 ОСОБА_1 сплатив адвокату 10 000,00 грн за правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача заявив про зменшення розміру витрат відповідача ОСОБА_1 на правову допомогу, посилаючись на незначну складність справи.

Суд, враховуючи вимоги щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, вважає необхідним зменшити розмір відшкодування витрат ОСОБА_1 на правову допомогу до 7000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, ОСОБА_1 провизнання протиправнимита скасуванняпостанови таакта відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування витрат по оплаті правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, місцезнаходження: пр-т, Перемоги, 139, офіс 213, м. Чернігів.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська Електронна Компанія», місцезнаходження: вул. Реміснича, 43, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 24553703.

Суддя