Рішення

від 28.06.2022 по справі 593/444/22

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-о/593/16/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"29" червня 2022 р.

в особі : судді Німко Н.П.

при секретарі Олексів О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Надрічнянського старостинського округу Бережанської міської ради про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документа,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 , зазначивши заінтересованою особою Надрічнянський старостинський округ Бережанської міської ради, звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що Державний акт на право приватної власності на землю, виданий 26.05.2005 р. серії ЯБ №244288 на земельну ділянку площею 1,31 га, що розташована на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району Тернопільської області за кадастровим номером 6120484900:01:001:0639 та 6120484900:01:001:0106 на ім`я ОСОБА_1 фактично належить заявниці ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка знаходиться на території Надрічнянської сільської ради Бережанського районного Тернопільської області площею 1,31 га за кадастровим номером 6120484900:01:001:0639 та 6120484900:01:001:0106, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку ЯБ №244288 від 26.05.2005 року. У згадному акті прізвище заявниці вказано « ОСОБА_3 », що не збігається із записом її прізвища « ОСОБА_3 » у паспорті громадянина України. Така розбіжність повною мірою реалізувати право заявниці на володіння земельною ділянкою.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися. Представник заявниці подав суду заяву, в якій просив здійснити розгляд справи за його відсутності та без участі заявниці, під час вирішення справи просив врахувати заяву заінтересованої особи про фактичне визнання вимог, а відтак не проводити допит свідків, а обмежитись дослідженням доказів, які є при матеріалах справи.

У судове засідання представник заінтересованої особи Надрічнянського старостинського округу Бережанської міської ради не з`явився. Подав заяву, в якій вказав, що не заперечує щодо заявлених вимог, просив розглянути справи у його відсутності. Також зазначив, що на території Надрічнянського старостинського округу проживає лише ОСОБА_1 і вказана земельна ділянка у Державному акті серії ЯБ №244288 від 26.05.2005 року фактично належить ОСОБА_1 , а не « ОСОБА_3 », у Державному акті допущено помилку.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяву представника заінтересованої особи, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що вимоги заявниці є підставними і підлягають до задоволення.

Ч.4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно доПостанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено таке.

Розпорядженням голови Бережанської райдержадміністрації від 17 вересня 2004 року №419 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано земельну ділянку площею 1,31 га.

На підставівказаного розпорядження,заявниці виданоДержавний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №244288 від 26 травня 2005 року; площа земельної ділянки 1.31 га, яка розташована на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району Тернопільської області за кадастровим номером 6120484900:01:001:0639, 6120484900:01:001:0106.

Разом з тим, як вбачається з вищевказаного Державного акту, вказаний документ виданий на ім`я « ОСОБА_1 », у той час, як прізвище заявниці - « ОСОБА_3 ».

Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 05 вересня 1982 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала шлюб із ОСОБА_5 і змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Згідно відомостей у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області від 09 липня 1999 року, заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Надрічне Бережанського району Тернопільської області.

На ім`я заявниці ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу Державного акту на право власності на земельну ділянку є необхідним для можливості заявниці розпоряджатись своїм майном.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.78ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1 ст.81ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до чинної редакції ст.125ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У той же час на момент дати видачі державного акту на право власності на земельну ділянкузаконодавством передбачалось, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», а також Закон України «Про державний земельний кадастр», яким запроваджено ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно як єдиної держаної інформаційної системи, яка має містити відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

При цьому, Законом України«Про Державнийземельний кадастр» відмінено видачу державних актів на землю.

Чинним законодавством України не передбачено порядку внесення змін до державних актів на право власності на землю, видачі нових державних актів на право приватної власності на землю, тобто єдиною можливістю встановити факт належності заявниці державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею, є встановлення даного факту у судовому порядку.

Відповідно до Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" з 01.01.2013 року реєстрацію прав на нерухоме майно здійснюють структурні підрозділи територіальних органів Мін`юсту та не передбачено видачі державних актів про право власності на землю, як не передбачено і можливості внесення виправлень до вже виданих державних актів.

Реалізувати своє право власності на згадану земельну ділянку іншим шляхом, окрім встановлення вказаного факту, заявниця не має можливості.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали документи не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315ЦПК України громадяни мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Представник заінтересованої особи Надрічнянського старостинського округу Бережанської міської ради у своїй заяві визнав вимоги ОСОБА_1 й зазначив, що видана земельна ділянка згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №244288, виданого 26 травня 2005 року належить ОСОБА_1 , а не « ОСОБА_3 », окільки у вказаному документі допущено описку.

Суд приймає до уваги таку позицію заінтересованої особи про фактичне визнання заяви ОСОБА_1 і вважає, що така позиція не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, суд вважає доведеним той факт, що правовстановлюючий документ, а саме: Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №244288, виданий 26 травня 2005 року на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1.31 га на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району Тернопільської області за кадастровим номером 6120484900:01:001:0639, 6120484900:01:001:0106 фактично належить заявниці ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 76, ч.2, 3, 4 ст. 263, 264, 265 ч.3 ст.294, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити юридичний факт, що правовстановлюючий документ, а саме: Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №244288, виданий 26 травня 2005 року на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1.31 га на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району Тернопільської області за кадастровим номером 6120484900:01:001:0639, 6120484900:01:001:0106 фактично належить заявниці ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко