Постанова

від 06.06.2022 по справі 357/3440/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 357/3440/16-ц Головуючий у І-й інстанції - Кошель Б.І.

апеляційне провадження № 22-ц/824/716/2022 Доповідач Заришняк Г.М

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.

при секретарі - Діденку А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2021 року в справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп" до Білоцерківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківська пересувна механізована колона №17», треті особи: Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква, Міністерство Оборони України, Білоцерківська міська рада Київської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, шляхом визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, договору оренди землі та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп" звернувся в суд з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації, ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_35 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ВАТ «Білоцерківська пересувна механізована колона №17», треті особи: Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква, Міністерство Оборони України, Білоцерківська міська рада Київської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, шляхом визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, договору оренди землі та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,.

В обґрунтування позову вказував, що прокуратурою Київської області за результатами вивчення законності відведення земель лісогосподарського призначення на території Білоцерківського району Київської області встановлено, що на підставі державного акта на право постійного користування землею від 25 листопада 1977 року у користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу Білоцерківського району Київської області перебували земельні ділянки площею 788, 00 га, які знаходились на території Фурсівської сільради. Частина цих земель, площею 218,5 га, відносилася до лісового фонду Бучанського лісництва Київського територіального лісопромислового об`єднання Міністерства оборони України, правонаступником якого є Державне підприємство "Ржищівський військовий лісгосп". У подальшому розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 29 грудня 1995 року №211 за згодою Міністерства оборони України вилучено з користування в/ч 35745 земельну ділянку, площею 99,5 га, і передано у постійне користування Державному дендрологічному парку «Олександрія» - 95,5 га, із них: 92 га лісових площ, 3,5 га - інших угідь, Фурсівській сільраді - 4 га інших угідь. На підставі зазначеного розпорядження Дендропарку 13 грудня 1995 року видано державний акт на право постійного користування землею, площею 95,5 га, для ведення паркового господарства. На іншу площу 119,00 га урочища «Гайок» (Бучанське лісництво), яка залишилась в користуванні Київського територіального лісопромислового об`єднання Міністерства оборони України, УДПЛВО «Укрдержліспроект» у 1998 році відповідно до Інструкції з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по лісовому господарству від 12 вересня 1985 року №4, та Інструкції з проведення лісовпорядкування в лісовому фонді СРСР розроблено проект організації і розвитку лісового господарства, планшет №1, карту-схему лісонасаджень. Також встановлено, що за результатами розгляду клопотання Білоцерківської КЕВ від 14 квітня 2006 року № 2/160, рішення Міністра оборони України від 14 жовтня 2005 року №11938/з, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 1999 року № 1135 розпорядженням Білоцерківської РДА від 07 липня 2006 року № 251 вилучено із землекористування Білоцерківського КЕВ земельну ділянку, площею 330, 00 га, в тому числі під житловою забудовою - 32, 00 га, землями промисловості - 152, 3943 га, сіножатями - 143, 2057 га, іншими землями - 2, 4 га, в межах Фурсівської сільради і передано її до земель запасу Фурсівської сільради. Після цього, за рахунок земель військового містечка «Гайок», вилучених у Білоцерківського КЕВ, та які згідно з матеріалами лісовпорядкування 1998 року відносяться до лісових земель, розпорядженням Білоцерківської РДА від 02 вересня 2008 року № 543 надано в оренду терміном на 35 років земельну ділянку ВАТ «Білоцерківська пересувна механізована колона №17», загальною площею 8 га для будівництва котеджного містечка в межах Фурсівської сільради. 04 вересня 2008 року між Білоцерківською РДА та ВАТ «БПМК-17» укладено договір оренди цієї земельної ділянки.

Розпорядженням Білоцерківської РДА від 25 липня 2012 року № 557 затверджено проект із землеустрою та надано у приватну власність земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва 34 громадянам за рахунок земель, наданих в оренду ВАТ «БПМК» в адміністративних межах Фурсівської сільради, з подальшим виготовленням державних актів на право власності на землю та на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 20 серпня 2012 року № 675 у користуванні ВАТ «БПМК» залишилась земельна ділянка, площею 1,5441 га.

На підставі вказаногорозпорядження Управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 03 серпня 2012 року видані 34 громадянам та одночасно зареєстровані державні акти на право власності на земельні ділянки.

У позові прокурор посилався на те, що Білоцерківською РДА незаконно вилучено землі лісового фонду площею, які значно перевищують 1,00 га, що свідчить про перевищення адміністрацією своїх повноважень, оскільки такі повноваження має тільки Кабінет Міністрів України. Крім того, оскаржуваним розпорядженням порушено порядок зміни цільового призначення земель, оскільки така зміна проведена не уповноваженим відповідно до вимог Земельного кодексу України, органом та за відсутності згоди органу лісового господарства. Крім того, земельну ділянку вилучено з користування Білоцерківського КЕВ без розроблення відповідної документації із землеустрою. Оскільки зазначені розпорядження суперечать вимогам закону, тому всі подальші рішення райдержадміністрації стосовно відведення земельних ділянок в оренду та власність громадян є протиправними та підлягають скасуванню.

Посилаючись на викладене, просив суд задовольнити позов та визнати недійсним розпорядження Білоцерківської РДА від 07.07.2006 року № 251; визнати недійсним розпорядження Білоцерківської РДА від 02.09.2008 року № 543 «Про передачу в оренду земельної ділянки»; визнати недійсним розпорядження Білоцерківської РДА від 25.07.2012 року № 557 «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 34-м громадянам для індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року №45 укладений між Білоцерківською РДА та ВАТ «Білоцерківська пересувна механізована колона №17» із змінами згідно з додатковою угодою від 12.10.2008 року №67; визнати недійсними державні акти від 03.08.2012 року на право власності на земельні ділянки, видані 34-м громадянам - відповідачам по справі; витребувати з незаконного володіння 34-х громадян, відповідачів по справі, на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП «Ржищівський військовий лісгосп» належні їм земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

02 червня 2021 року позивачем була подана заява про зміну предмету позову, в якій було викладено прохальну частину позовної заяви в наступній редакції.

усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом визнання недійсним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації: від 07.07.2006 р. № 251 «Про передачу земельних ділянок до складу земель запасу»; від 02.09.2008 р. № 543 «Про передачу в оренду земельної ділянки»; від 25.07.2012 р. № 557 «Про затвердження проекту із землеустрою 34-ом громадянам для ведення індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради;

усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 № 45, укладеного між Білоцерківською районною державною адміністрацією та ВАТ «Білоцерківська пересувна механізована колона № 17» із змінами згідно з додатковою угодою від 12.10.2008 № 67;

усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними державних актів, виданих: ОСОБА_8 - серії ЯМ № 647046, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0139, площею 0,1 га, ОСОБА_25 - серії ЯМ № 647064, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0175, площею 0,1 га, ОСОБА_22 - серії ЯМ № 647072, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0178, площею 0,0942 га, ОСОБА_19 - серіїЯМ № 647079, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0181, площею 0,0980 га, ОСОБА_18 - серії ЯМ №647077, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0182, площею 0,0800 га, ОСОБА_9 серії ЯМ №647027, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0138, площею 0,1 га, ОСОБА_21 - серії ЯМ № 647037, кадастровий помер земельної ділянки 3220488300:05:008:0179, площею 0,0800 га, ОСОБА_33 - серії НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0156, площею 0,1 га, ОСОБА_34 - серії ЯМ № 647074, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0167, площею 0,1 га, ОСОБА_24 - серії ЯМ № 647059, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0176, площею 0,1 га, ОСОБА_20 - серії ЯМ № 647051, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0180, площею 0,0980 га, ОСОБА_13 - серії ЯМ № 647034, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0134, площею 0,0800 га, ОСОБА_12 - серії ЯМ № 647033, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0135, площею 0,1 га, ОСОБА_3 - серії ЯМ № 647038, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0144, площею 0,1 га, ОСОБА_16 - серії ЯМ №647050 кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0184, площею 0,1 га, ОСОБА_36 - серії ЯМ № 647057, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0172 , площею 0,0806 га, ОСОБА_27 - серії ЯМ №647063, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0173, площею 0,0941 га, ОСОБА_23 - серії ЯМ №647026, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0177, площею 0,0963 га, ОСОБА_11 - серії ЯМ № 647025, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0136, площею 0,1 га, ОСОБА_10 - серії ЯМ №647053, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0137, площею 0,1 га, ОСОБА_5 - серії ЯМ № 647049, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0142, площею 0,0918 га, ОСОБА_14 - серії ЯМ № 647068 кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0133, площею 0,1 га, ОСОБА_15 - серії ЯМ №647069, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0132, площею 0,1 га, ОСОБА_12 - серії ЯМ № 647032, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0166, площею 0,1 га, ОСОБА_31 - серії ЯМ № 647024, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0169, площею 0.1 га, ОСОБА_2 - серії ЯМ №647042, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0145, площею 0,1 га, ОСОБА_32 - серії ЯМ № 647056, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0168, площею 0,1 га, ОСОБА_30 - серії ЯМ № 647061, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0170, площею 0,0980 га, ОСОБА_29 - серії ЯМ № 647065, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0171, площею 0,0980 га, ОСОБА_17 - серії ЯМ № 647078, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0183, площею 0,0941 га, ОСОБА_7 - серії ЯМ № 647085, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0140, площею 0,0820 га, ОСОБА_6 - серії ЯМ № 647086, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0141, площею 0,0822 га, ОСОБА_4 - серії ЯМ №647041, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0143, площею 0,0820 га, ОСОБА_26 - серії ЯМ № 647047, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0174, площею 0,0941 га;

усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП «Ржищівський військовий лісгосп» з незаконного володіння: ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0139; ОСОБА_25 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0175; ОСОБА_22 земельну ділянку площею 0,0942 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0178; ОСОБА_37 земельну ділянку площею 0,0980 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0181; ОСОБА_38 земельну ділянку площею 0,0800 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0182; ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0138; ОСОБА_21 земельну ділянку площею 0,0800 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0179; ОСОБА_33 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0156; ОСОБА_34 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0167; ОСОБА_24 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0176; ОСОБА_20 земельну ділянку площею 0,0980 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0180; ОСОБА_13 земельну ділянку площею - 0,0800 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0134; ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0135; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0144; ОСОБА_16 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0184; ОСОБА_28 земельну ділянку площею 0,0806 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0172; ОСОБА_27 земельну ділянку площею 0,0941 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0173; ОСОБА_23 земельну ділянку площею 0,0963 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0177; ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0136; ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0137; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0918 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0142; ОСОБА_14 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0133; ОСОБА_15 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0132; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0166; ОСОБА_31 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0169; ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0145; ОСОБА_39 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0168; ОСОБА_30 земельну ділянку площею 0,0980 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0170; ОСОБА_29 земельну ділянку площею 0,0980 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0171; ОСОБА_17 земельну ділянку площею 0,0941 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0183; ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0820 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0140; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0822 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0141; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0820 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0143; ОСОБА_26 земельну ділянку площею 0,0941 га з кадастровим номером 3220488300:05:008:0174, які розташовані в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальна вартість яких складає 986 360 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Київська обласна прокуратура, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та пухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін як таке, що відповідає вимогам закону.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву не скористалися.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідачів: Денисюк В.О., Коваль Ю.Л. , Шкаревського А.В., Кротевич Н.В., Вальчук Н.І. та Сайченко Н.І. заперечувала проти апеляційної скарги прокурора, вважаючи рішення суду законним.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причине неявки суд не сповістили.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква, Білоцерківська міська рада Київської області в поданих заявах просили розглянути справу у відсутність їх представників.

В письмових поясненнях представник Міністерства Оборони України просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокуратури в повному обсязі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2017 року, позовні вимоги залишені без задоволення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року вказані судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вказані рішення районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив з того, що суди не надали належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи у сукупності, у зв`язку із чим не встановили фактичних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що на підставі державного акта на право постійного користування землею від 25.11.1977 року, який зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів за № 80, у користуванні КЕЧ Білоцерківського району Київської області перебувала земельна ділянка площею 788 га на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, що стверджується копією цього державного акта (т. 5 а.с. 31).

У подальшому, розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 29.12.1995 року № 211 «Про вилучення земельних ділянок з користування військових частин та повернення їх в народне господарство» за згодою Міністерства оборони України (лист від 31.07.1995 № 144/1) вилучено з користування в/ч 35745(Гайок, Білоцерківський район) земельну ділянку площею 99,5 га та передано в постійне користування Державному дендрологічному парку «Олександрія» -95,5 га, із них: 92 га лісових площ, 3,5 га - інших угідь, Фурсівській сільській раді - 4 га інших угідь.

На підставі вказаного розпорядження Державному дендрологічному парку «Олександрія» 13.12.1995 року видано державний акт на право постійного користування землею площею 95,5 га для ведення паркового господарства.

27.10.1999 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження за № 1135-р, яким за пропозицією Міноборони та Білоцерківської міської ради, яку погоджено з Київською облдержадміністрацією, Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом, вирішено передати майно державного підприємства «Білоцерківський авіаційний завод», що перебуває у сфері управління Міноборони, з державної власності у власність територіальної громади м. Біла Церква із збереженням основного профілю діяльності зазначеного підприємства; а згідно Додатку до цього розпорядження передачі підлягає цілісний майновий комплекс ДП «Білоцерківський авіаційний ремонтний завод» (м. Біла Церква, вул. Гайок,4) разом з житловим фондом та інженерною інфраструктурою; частина майна аеродромного комплексу (злітно-посадкова смуга, будівлі і споруди систем управління зльотом і посадкою та енергозабезпечення), що вбачається з копії даного розпорядження (т. 4 а.с.208).

Судом ввстановлено, що згідно рішення Міністра оборони України від 14.10.2005 року № 11938/з, затвердженого Протоколом № 8 від 11.10.2005 року засідання постійно діючої комісії Міноборони з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, погоджено пропозиції, подані Головним квартирно-експлуатаційним управлінням ЗСУ та Департаментом охорони здоров`я Міноборони України щодо припинення права користування земельними ділянками, потреба у використанні яких відпала, та передачі до комунальної власності територіальних громад військових містечок та земельних ділянок, в т. ч. земельної ділянки площею 330 га військового містечка № 50 с. Фурси Білоцерківського району Київської області, на якій знаходиться цілісний майновий комплекс ДП МО України «Білоцерківський авіаційний завод», що переданий до комунальної власності. Земельна ділянка підлягає передачі до земель запасу Фурсівської сільської ради.

В подальшому, за результатами розгляду клопотання Білоцерківської КЕВ району від 14.04.2006 року № 2/160, на підставі рішення Міністра оборони України від 14.10.2005 року № 11938/з та затвердженого протоколу № 8 від 11.10.2005 року засідання постійно діючої комісії Міноборони з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 року №1135 щодо передачі військового містечка №50, площею 330 га до земель запасу Фурсівської сільської ради, розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації від 07.07.2006 року № 251 «Про передачу земельних ділянок до складу земель запасу» вилучено із землекористування Білоцерківської КЕВ району земельну ділянку площею 330 га, в тому числі під житловою забудовою - 32 га, землями промисловості - 152,3943 га, сіножатими - 143,2057 га, іншими землями - 2,4 га в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, і передано її до земель запасу Фурсівської сільської ради, що вбачається з копії даного розпорядження Білоцерківської РДА (т. 1 а.с. 25).

Судом також встановлено, що 02.09.2008 року Білоцерківською РДА прийнято розпорядження № 543, яким надано в оренду терміном на 35 років земельну ділянку ВАТ «Білоцерківська пересувна механізована колона №17», загальною площею 8 га для будівництва котеджного містечка в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, про що свідчить копія даного розпорядження (т.1 а.с.26).

04.09.2008 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією та ВАТ «Білоцерківська пересувна механізована колона №17» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (т.1 а.с. 31).

Розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації від 25.07.2012 року № 557 затверджено проект із землеустрою та надано у приватну власність земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва 34-м громадянам за рахунок земель, наданих в оренду ВАТ «Білоцерківська пересувна механізована колона №17» в адміністративних межах Фурсівської сільської ради з подальшим виготовленням державних актів на право власності на землю та на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 20.08.2012 року № 675, у користуванні вказаного АТ залишилась земельна ділянка площею 1,5441 га.

Внаслідок вищевказаного розпорядження управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області видано 34-м громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема: 1) ОСОБА_40 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 647046, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0139; 2) ОСОБА_25 серії ЯМ № 647064, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0175; 3) ОСОБА_22 серії ЯМ № 647072, площею 0,0942 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0178; 4) ОСОБА_19 серії ЯМ № 647079, площею 0,0980 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0181; 5) ОСОБА_41 серії ЯМ №647077, площею 0,0800 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0182; 6) ОСОБА_9 серії ЯМ № 647027, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0138; 7) ОСОБА_42 серії ЯМ № 647037, площею 0,0800 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0179; 8. ОСОБА_33 серії ЯМ № 647028, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0156; 9) ОСОБА_34 серії ЯМ № 647074, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0167; 10) ОСОБА_24 серії ЯМ № 647059, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0176; 11) ОСОБА_20 серії ЯМ № 647051, площею 0,0980 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0180; 12) ОСОБА_13 серії ЯМ № 647034, площею 0,0800 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0134; 13) ОСОБА_12 серії ЯМ № 647033, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0135; 14) ОСОБА_3 серії ЯМ № 647038, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0144; 15) ОСОБА_43 серії ЯМ № 647050, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0184; 16) ОСОБА_28 серії ЯМ № 647057, площею 0,0806 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0172; 17) ОСОБА_27 серії ЯМ № 647063, площею 0,0941 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0173; 18) ОСОБА_23 серії ЯМ № 647026, площею 0,0963 га, кадастровий номер земельної гаянки 3220488300:05:008:0177; 19) ОСОБА_11 серії ЯМ № 647025, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0136; 20. ОСОБА_10 серії ЯМ № 647053, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 320488300:05:008:0137; 21) ОСОБА_5 серії ЯМ № 647049, площею 0,0918 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0142; 22) ОСОБА_14 серії ЯМ № 647068, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 320488300:05:008:0133; 23) ОСОБА_15 серії ЯМ № 647069, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0132; 24) ОСОБА_12 серії ЯМ № 647032, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0166; 25) ОСОБА_31 серії ЯМ № 647024, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0169; 26) ОСОБА_2 серії ЯМ № 647042, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0145; 27) ОСОБА_32 серії ЯМ № 647056, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0168; 28) ОСОБА_30 серії ЯМ № 647061, площею 0,0980 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0170; 29) ОСОБА_29 серії ЯМ № 647065, площею 0,0980 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0171; 30) ОСОБА_17 серії ЯМ № 647078, площею 0,0941 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0183; 31) ОСОБА_7 серії ЯМ № 647085, площею 0,0820 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0140; 32) ОСОБА_44 серії ЯМ № 647086, площею 0,0822 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0141; 33) ОСОБА_4 серії ЯМ № 647041, площею 0,0820 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0143; 34) ОСОБА_26 серії ЯМ № 647047, площею 0,0941 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0174.

Наведене стверджується наявними у справі копіями державних актів на право власності на земельні ділянки (т. 1 а.с. 49-82).

Звертаючись з даним позовом, прокурор посилавсяна те, що в числі 788 га землі, що перебувала у користуванні Білоцерківської КЕЧ на підставі державного акта від 25.11.1997 року, частина земель площею 218,5 га відносилася до лісового фонду Бучанського лісництва Київського територіального лісопромислового об`єднання Міністерства оборони України, правонаступником якого є ДП«Ржищівський військовий лісгосп», з яких земельну ділянку площею 99,5 га було передано в постійне користування Дендропарку «Олександрія», інша площа 119 га урочища «Гайок» залишилася в користуванні Київського територіального лісопромислового об`єднання Міністерства оборони України. Саме ці землі лісогосподарського призначення входили до складу земель загальною площею 330 га, які на підставі розпорядження Білоцерківської РДА від 07.07.2006 року № 251 вилучено із землекористування Білоцерківської КЕЧ району та передано до земель запасу Фурсівської сільської ради, тоді як вилучення земельних лісових ділянок площею більше 1 га відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, тобто Білоцерківська РДА перевищила свої повноваження, приймаючи оскаржуване розпорядження.

Згідно зі ст.19 ЗК України 2001 року (в редакції Закону, чинної на час виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Частинами 1, 2 та 4 статті 20 ЗК України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (ст. 21 ЗК України).

Відповідно до ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

За правилом статтей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Пунктом 2 статті 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду (постанови Верховного Суду України від 24.12.2014 року №6-150цс14 та №6-212цс14).

Відповідно до ст. 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання із лісокористуванням.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України).

Частиною 2 ст. 49 ЛК України передбачено, що паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 51 ЛК України державний лісовий кадастр включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники.

За правилом ст. 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно із законом.

Передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (ст. 27 ЛК України).

У відповідності зі статтею 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті (ч. 5 ст.149 ЗК).

Згідно з ч. 9 ст. 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постановах від 24.12.2014 року № 6-150цс14 та № 6-212цс14, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

На підставі пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно з Проектом організації і розвитку лісового господарства Бучанського лісництва Київського територіального лісопромислового об`єднання МО України (1998 рік), який виготовлено Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», Бучанське лісництво організовано в 1967 році, в 1979 році лісництво передано до складу Ржищівського лісгоспу, в 1999 році Бучанське лісництво на основі відповідних рішень виділено із складу Ржищівського лісгоспу як самостійне лісове підприємство (т. 1 а.с. 38-47).

Як видно із таблиці 1.1.1 розділу 1 проекту, площа урочища «Гайок» становила 119 га, а відповідно до довідки Білоцерківського районного відділу земельних ресурсів від 01.04.1999 року на аркуші 171 проекту, за Бучанським лісництвом по обліку рахується 892 га. (т. 1 а.с. 44).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці про те, що даний проект, а так само і зазначена вище довідка Білоцерківського районного відділу земельних ресурсів від 01.04.1999 року, не є проектом відведення у постійне користування земельних ділянок, оскільки вони визначають лише порядок проведення лісовпорядних робіт, поділ лісів за лісотаксовими поясами та розрядами, тобто порядок лісокористування, в зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що вказаний висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та не відповідає матеріалам справи, не заслуговують на увагу.

Прокурор також посилався на те, що належність спірних земельних ділянок до земель лісового фонду підтверджується також доказами, які містяться в матеріалах цивільної справи № 357/9939/15ц, зокрема: засвідченими ВО «Укрдержліспроект» планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 1997 - 1998 років Бучанського лісництва Ржищівського військового держлісгоспу Київського територіального лісопромислового об`єднання Міністерства оборони України; фрагментами кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 8, 9, 10 Бучанського лісництва Ржищівського військового лісгоспу за даними лісовпорядкування 1997-1998 років та межами спірних земельних ділянок; планшетом № 1 Бучанського лісництва, згідно з яким спірні земельні ділянки повністю накладаються на землі лісового фонду Бучанського лісництва, а саме урочища «Гайок», загальна площа якого станом на 2006 рік у лісництві складала 119, 00 га; листом Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області від 01 лютого 2016 року № 10-1005-99.2-153/2-16, згідно з яким за даними державної статистичної звітності форми 6-зем станом на 01 липня 2006 року за КЕВ Білоцерківського району у межах Фурсівської сільради рахувалися 119, 1 га лісів та інших лісовкритих площ, що станом на 01 січня 2007 року зменшені до 2, 8 га; карти-схемами лісонасаджень Бучанського лісництва лісовпорядкування 1998 року та довідкою Білоцерківського районного відділу земельних ресурсів від 01 квітня 1999 року про закріплення за Бучанським лісництвом на території Білоцерківського району 892, 00 га земель; таксаційним описом лісових ділянок, в межах яких розташовані спірні земельні ділянки.

При розгляді даної справи судом першої інстанції були витребувані та оглянуті в судовому засіданні матеріали цивільної справи № 357/9939/15ц за позовом прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , треті особи: Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області, квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква Київської області, Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, ДП «Ржищівський військовий лісгосп», ПП «БТС Глобал» про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області та постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі 357/9939/15-ц було відмовлено в задоволенні позову прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України.

Так, із матеріалів цивільної справи №357/9939/15-ц, дослідженої судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до листа за підписом директора ДП «Ржищівський військовий лісгосп» від 09.09.2016 року № 246 / т.8 а.с.198/, земельна ділянка в урочищі «Гайок» була надана в постійне користування Міністерству оборони України, ДП «Ржищівський військовий лісгосп» ніколи не був землекористувачем, він на той час був лісокористувачем.

Судом першої інстанці також було досліджено планово-картографічні матеріали лісовпорядкування Бучанського лісництва 1998 року, планшет № 1 зазначеного лісництва за вказаний період, погоджений Білоцерківським районним відділом земельних ресурсів, на які прокурор посилається як на факт належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду та, які на його думку, свідчать про відповідність його земельно-обліковим даним.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Статтею 94 ЛКУкраїни (в редакції станом на 21.01.1994 р., яка була чинна на момент виготовлення лісовпорядної документації) встановлено, що у матеріалах лісовпорядкування дається комплексна оцінка ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів, користування земельними ділянками лісового фонду, розробляються основні положення організації та розвитку лісового господарства.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються державними органами лісового господарства за погодженням з місцевими Радами народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища. Вони є основою для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами.

Згідно з п.п.2.1.2 - 2.1.4 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, діючої на час складання вказаних документів, на оригіналі планшета мають бути зазначені область, район, лісгосп, лісництво, номер і площа планшета, картографічна основа, використана при складанні планшета, підписи та прізвища виконавців, які приймали участь у його складанні: начальника лісовпорядної партії, геодезиста, інженера-таксатора. В кожному кварталі проставляється його номер і площа, номери таксаційних виділів, а по межі, найменування суміжних землекористувачів і номери суміжних планшетів. Оригінали планшетів, які мають спільні межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах земельних ресурсів того району, де проводяться землевпорядні роботи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.ч.1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

За змістом ч.ч.1,2,3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування(ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Суд першої інстанції ретельно дослідив та дав належну оцінку копіі планшета № 1 лісовпорядкування 1998 року по Бучанському лісництву Ржищівського держлісгоспу в межах Білоцерківського району Київської області, на якому відображено урочище «Гайок» з кварталами 8,9,10; урочище «Товста-1» з кварталами 1,2,3,4 та урочище «Товста-II» з кварталами 5,6,7, загальною площею 505 га, складеного на основі геоданих землевпорядкування 1977-1980 років і лісовпорядкування 1987 року, а також копії планшета № 1-1 лісовпорядкування 1997 року Бучанського лісництва, на якому відображено ці ж самі урочища «Гайок» та «Товста-1», викреслено їх межі із суміжними землекористувачами, але на цьому планшеті взагалі відсутні підписи та прізвища осіб, які його складали, не зазначено картографічну основу /матеріали/, на підставі яких планшет складено, та прийшов до правильного висновку про неналежність даних доказів та недоведеність того, що земельні ділянки відповідачів розташовані саме на землях лісового фонду, оскільки вказаний планшет №1 складено без прив`язування до місцевості та не завірено у відділі земельних ресурсів Білоцерківського району, на планшеті № 1-1 взагалі відсутні підписи та прізвища осіб, які його складали, не зазначено картографічну основу /матеріали/, на підставі яких планшет складено, що суперечить вимогам Інструкції щодо виготовлення планшетів.

Судом першої інстанції також досліджено та дано належну оцінку у судовому рішені наявним у справі фрагменту кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 8,9,10 Бучанського лісництва та межами земельних ділянок відповідачів згідно переліку кадастрових номерів, виготовленого ВО «Укрдержліспроект», а також схемі орієнтування фрагмента картографічної бази даних кв.9 Бучанського лісництва станом на 01.01.1998 року на ортофотоплани ДЗА, з межами земельних ділянок. Суд прийшов до правильного висновку про те, що ці схеми виготовлено за матеріалами лісовпорядкування 1998 року, матеріалів лісовпорядкування на цих ділянках після 1998 року суду не надано.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст.63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру /ст.49 ЛК України/.

Отже, право користування землями лісового фонду може підтверджуватися не лише наявною лісовпорядною документацією, а й відомостями із державного лісового та державного земельного кадастру.

Згідно з нормами статей 181 - 184, 202 - 204 ЗК України, законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Тобто, порядок ведення лісовпорядкування повинен визначатися в єдиній системі ведення державного лісового кадастру в поєднанні із системою ведення державного земельного кадастру.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в ухвалі від 24 грудня 2014 року по цивільній справі № 6-150цс14, в постанові від 24 грудня 2014 року у справі № 6-212цс14, в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14.

Зі схеми земельної ділянки площею 330 га військового містечка № 50 м. Біла Церква, яку погоджено начальником КЕВ м. Біла Церква та начальником районного земельного відділу, також не вбачається, що до її складу входять землі лісового фонду /квартали 8,9,10 Бучанського лісництва площею 119,1 га/.

Не підтверджує той факт, що до складу земель площею 330 га входили земельні ділянки лісового фонду площею 119,1 га, і Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Ржищівський військовий лісгосп».

Також судом було досліджено довідку управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі від 09.11.2016 року, з якої слідує, що за Білоцерківською КЕЧ району в межах Фурсівської сільської ради, згідно державної статистичної звітності /форми 6-зем/, рахувались площі земель станом на 01.01.2006 року: всього земель -504,4983 га, з них - с/г угідь-198,604 га, ліси та інші лісовкриті площі -119,1 га, забудовані землі -184,3943 га, відкриті землі без рослинного покриву -2,4 га; станом на 01.01.2007 року - всього земель -56,986 га, з них с/г угідь-54,186 га, ліси та інші лісовкриті площі -2,8 га. Відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА від 07.07.2006 року № 251 до загальної площі 330 га земельні ділянки лісогосподарського призначення не входили.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження РДА № 251, в складі 330 га землі, яку вилучено з користування КЕЧ району та передано до земель запасу Фурсівської сільської ради рахуються такі земельні ділянки: під житловою забудовою - 32,0 га, , землями промисловості - 152,3943 га, сіножатями - 143,2057 га, іншими землями - 2,4 га.

При порівнянні даних статистичної звітності та даних про склад земель, наведених в розпорядженні, вбачається: всього було земель 504,4983 га, вилучено 330 га, залишилося 174,4983 га; в т.ч. було с/г угідь 198,604 га, вилучено 143,2057 га, залишилося 55,3983 га; забудовані землі 184,3943 га, вилучено 184,3943 га, під житловою забудовою лишилося 32,0 га, землі промисловості - 152,3943 га; інші землі 2,4 га -вилучено.

Тобто, після вилучення 330 га до земель запасу Фурсівської сільської ради в користуванні КЕЧ району залишилося 174,4983 га землі, з них: 55,3983 га с/г угіддя + 119,1 га - ліси та інші лісовкриті площі.

З наведеної вище довідки та із листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 28.08.21р., доданого до апеляційної скарги, також видно, що згідно розпорядження Білоцерківської РДА № 255 від 25.11.1996 року з користування Білоцерківської КЕЧ було вилучено земельну ділянку площею 116,3 га земель лісового фонду та передано в постійне користування Білоцерківському держлісгоспу на підставі державного акту КВ №001991 від 24.11.2005 року №030501000001, а тому станом на 01.01.2007 року за Білоцерківською КЕЧ району залишилося рахуватися 2,8 га земель лісу /119,1 га - 116,3 га=2,8/.

Вказане свідчить про те, що землі лісового фонду площею 116,3 га не містяться в складі 330 га землі, вилучених розпорядженням Білоцерківської РДА № 251, а передані в постійне користування Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству.

Посилання позивача на кількість різних порід дерев, які ростуть на виділах кварталу № 9 Бучанського лісництва, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки дані твердження не доведено належними та допустимими докази, а зробити такі висновки на підставі таксаційних характеристик в Проекті розвитку лісового господарства, наявних в матеріалах справи, неможливо.

Відповідно до частин 1,2,3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Посилання апелянта на лист ВО «Укрдержліспроект» від 25.06.2015 року №433, як на підтвердження факту належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду та, які на думку позивача, свідчать про відповідність його земельно-обліковим даним, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний лист за своїм призначенням є супровідним листом і не містить в собі будь якої інформації щодо належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду.

Твердження прокурора про те, що до складу земельної ділянки площею 330 га, яка вилучена з користування Білоцерківської КЕЧ району та передана до земель запасу Фурсівської сільської ради, входили землі лісу площею 119,1 га, спростовуються наведеними вище доказами.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 330 га належала до категорії земель оборони і перебувала в постійному користуванні Білоцерківської КЕЧ району.

За правилом ст.77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Облік та використання земель Міноборони врегульовано наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483 з послідуючими змінами, яким затверджено Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями.

Відповідно до ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст.142 цього Кодексу припинення права власності на земельну ділянку або права постійного користування у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача здійснюється за його заявою до відповідного органу чи до власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Пунктом 45 вказаного вище Положення передбачено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель. Категорії земель України мають особливий правовий режим, встановлений як нормами ЗК України, так і іншими земельно-правовими актами. Перелік категорій земель України визначений у ст. 19 ЗК України, на що вказано вище.

Разом з цим, кожна з категорій земель являє собою узагальнене цільове призначення земельних ділянок, що входять до тієї чи іншої категорії. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії земель, також використовуються за різним цільовим призначенням.

Кожна категорія має специфічний правовий режим. Слід зауважити, що одна і та сама ділянка може одночасно належати до кількох категорій земель. Серед кожної категорії земель видокремлюють види цільового призначення земель (види використання земель).

Цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (ст. 1 Закону України «Про землеустрій»).

Отже, цільове призначення земельної ділянки (а отже і належність її до певної категорії) визначаються за даними Державного земельного кадастру.

Судом також встановлено, що за даними Управління Дергеокадастру у Білоцерківському районі, відповідно до статистичної звітності (форми 6-зем), у складі земельної ділянки площею 330 га землі лісового фонду не значаться, при цьому доказів, які б це спростовували, прокурором не надано.

Відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА № 251 від 07.07.2006 року вказана земельна ділянка передана до земель запасу Фурсівської сільської ради, тобто цим розпорядженням Білоцерківська РДА цільове призначення земельної ділянки не змінювала, при цьому під час здійснення передачі земель оборони до земель запасу були додержані вимоги діючого на той час механізму передачі земельних ділянок зі складу земель оборони.

Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 07.07.2006 року № 251 «Про передачу земельних ділянок до складу земель запасу» прийняте на підставі клопотання Білоцерківської КЕЧ району від 14.04.06 року № 2/160, з урахуванням рішення Міністра оборони України від 14.10.2005 року №11938/3, затвердженого Протоколу № 8 від 11.10.2005 року засідання постійно діючої комісії з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 року №1135 щодо передачі військового містечка № 50 площею 330 га до земель запасу Фурсівської сільської ради.

Із наданих суду доказів також не вбачається факту передачі Фурсівській сільській раді у складі земельної ділянки розміром 330 га й земельної ділянки розміром 119 га з цільовим призначенням - землі лісового фонду, яка перебувала в користуванні Бучанського лісництва Київського територіального лісопромислового об`єднання Міністерства оборони України.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку й прийшов до правильного висновку про те, що прокурором не надано належних та переконливих доказів того, що до складу земельної ділянки розміром 330 га, яка вилучена та передана до земель запасу розпорядженням Білоцерківської РДА від 07.07.2006 року № 251, входила земельна ділянка розміром 119 га з цільовим призначенням -землі лісового фонду, не доведено суду й того, що Білоцерківською РДА незаконно вилучено землі лісового фонду площею, які значно перевищують 1.00га, та порушено порядок зміни цільового призначення земель. Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні й те, що прийняті спірні розпорядження держадміністрації суперечать вимогам закону.

За таких обставин, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в повному обсязі за його недоведеністю.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що Ржищівський лісгосп протягом значного терміну проводить комплекс лісогосподарських робіт, вживає заходів щодо покращення якісного стану лісового фонду, використовує землі для виробництва, переробки та реалізаці продуктів лісогосподарського виробництва, не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Посилання сторони апелянта на те, що судом безпідставно не були прийняті до уваги досліджені в судовому засіданні матеріали цивільної справи №357/9939/15-ц: копія планшета №1 лісовпорядкування 1998 року по Бучанському лісництву Ржищівського держлісгоспу в межах Білоцерківського району; копія планшета №1-1 лісовпорядкування 1997 року Бучанського лісництва; фрагмент кадастрової картки України з нанесеним межами кварталів 8,9,10 Бучанського лісництва та межами земельних ділянок відповідачів, не заслуговують на увагу, оскільки вказаним доказам суд першої інстанції дав належну правову оцінку у судовому рішенні, з якою погодився й суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Керуючись ст.ст.367, 374,375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня виготовлення повної постанови.

Повний текст постанови виготовлений 30 червня 2022 року.

Головуючий

Судді: