Рішення

від 09.10.2007 по справі 18/477-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                               

тел.230-31-77

Іменем

України

РІШЕННЯ

"09"

жовтня 2007 р.                                                                   

Справа № 18/477-07

Розглянувши справу за позовом    Центральної регіональної митниці  

До           Фізичної особи - суб'єкта підприємницької

діяльності, приватного підприємця ОСОБА_1

Про     стягнення 76258,06 грн. 

суддя  Кошик А. Ю.

за

участю представників сторін:

позивача

Бутенко С.С.

відповідача   не прибув

Суть спору:

До Господарського суду Київської

області  подано позов   Центральної регіональної митниці  (далі - позивач) до Суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1. (далі - відповідач)

про  стягнення  76258,06 грн. заборгованості.

Провадження у справі було порушене

відповідно до ухвали  від 05.09.2007 року

та призначено розгляд справи на 

09.10.2007 року.

В судовому засіданні  09.10.2007 року позивач позовні вимоги  підтримав 

у повному обсязі.

Відповідач, належним чином

повідомлений про час і місце розгляду спору ухвалою від 05.09.2007 року,  в судове засідання 09.10.2007 року без

поважних причин  не з'явився, відзив на

позов не надав. За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає

за можливе розглянути справу  за наявними

в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача та дослідивши 

подані ним докази, господарський суд встановив.

Відповідно до Договору про  реалізацію майна, що перейшло у власність

держави від 24.01.2007 року № 2  за

актом  опису, оцінки та передачі майна

від  29.01.2007 року  позивач передав відповідачу  для реалізації товар (овочі)  на суму 

80792 грн.

Як передбачено п. 3.1 Договору №

2  відповідач мав  провести реалізацію  товару протягом 60  днів  з

моменту  прийняття за Актом опису.

Відповідно до п.п. 2.1.3 Договору №

2   позивач має право  проводити інвентаризацію переданого на

реалізацію майна. На підставі зазначених повноважень    15.02.2007 року позивачем було проведено

відповідну перевірку, в ході якої виявлено  

реалізацію частини товару  на суму  74304 грн. 

12.02.2007 року, решта товару (811 кг кабачків)  на суму 

6488 грн. було уцінено до  1260

грн. у зв'язку з   обмеженим терміном

зберігання. 

Підпунктом  4.1  п.

4 Договору № 2  передбачено, що

розрахунок  за прийнятий товар  проводиться не пізніше 3 банківських днів з

моменту реалізації.

Як вбачається з пояснень позивача

та матеріалів справи,  на рахунок митниці

відповідач перерахував  5000 грн.  28.03.2007 року.  Оскільки, відповідач заборгованість не  сплатив своєчасно та в повному обсязі,  позивачем було надіслано претензію №

1-40/10-2198, яка отримана  відповідачем

05.04.2007 року, однак залишена без відповіді та задоволення.

Крім  того, 

сторони провели звірку 

розрахунків, за результатами якої складено Акт звірки  від 

29.05.2007 року  про

заборгованість  відповідача в сумі  72012 грн., зазначений Акт  підписаний 

відповідачем та скріплений  його

печаткою. Таким чином, заборгованість у сумі 

72012  грн.   фактично визнана відповідачем, однак не

сплачена.

          Відповідно до  ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання

повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння

відмова від виконання зобов'язання чи одностороння зміна умов договору не

допускається.

Відповідно до ст. 612 ЦК України

боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його

в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК

України  кожна сторона повинна вжити  усіх заходів, 

необхідних  для належного

виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення

загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для

застосування господарських санкцій, передбачених цим  Кодексом, 

іншими законами або договором.

На підставі п. 6.4 договору  за порушення строків  перерахування коштів за реалізований

товар  передбачено стягнення з

відповідача пені  в розмірі подвійної

облікової ставки НБУ від суми заборгованості  

за кожний день прострочення. За розрахунком позивача сума пені

складає  3356 грн. за період з  15.02.2007 року по  29.05.2007 року, що відповідає ст.ст. 231,

232 ГК України, тому  вимога про

стягнення   пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин,  суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані,

позивачем доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому

підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат та

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на

відповідача.  Керуючись   ст. ст. 33, 49, 78,  82-85 ГПК України, господарський суд,             

вирішив:

      1.   

Позовні вимоги задовольнити повністю.

            2. 

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1. 

(АДРЕСА_1 код НОМЕР_1)  на користь

Центральної регіональної митниці (01032, 

м. Київ,  вул. Жилянська, 120-А,

код 34694883) 75368,06 (сімдесят п'ять тисяч триста  шістдесят вісім) грн.

заборгованості,  754 (сімсот п'ятдесят

чотири) грн. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять)

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Наказ видати після набрання судовим

рішення законної сили.

Суддя                                                                                             Кошик

А. Ю.