Постанова

від 21.06.2022 по справі 314/331/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 22.06.2022 Справа № 314/331/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/331/22 Головуючий у 1-й інстанції: Капітонов Є.М.

Провадження №22-ц/807/1241/22 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Камалової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Пшець Олександра Вікторовича, на ухвалуВільнянського районногосуду Запорізькоїобласті від28січня 2022року провідмову увідкритті провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник, адвокат Пшець Олександра Вікторовича до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

В січня 2022 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Пшець О.В. звернулася до суду із позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки 5,7300 га, кадастровий номер 2321581400:01:002:0006, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , в установлений законом строк вона звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Банковською Ю.В. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , однак, приватний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься записи про арешт нерухомого майна, а саме: запис про арешт нерухомого майна, зареєстрований 07 вересня 2010 за № 10219477 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження від 14 квітня 2010 року №18659974, винесена головним державним виконавцем Войтенко Ю.В. Ленінського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції: об`єкт обтяження: все нерухоме майно, власник ОСОБА_2 .

Позивачем з`ясовано, що на виконанні у Ленінському ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходилось виконавче провадження: ВП № 18659974 з примусового виконання виконавчого листа № 2-699, виданого 03 грудня 2008 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ПроКредит Банк» боргу у сумі 60 381,39 грн. В межах даного виконавчого провадження на все нерухоме майно позивача накладалися арешти.

На звернення ОСОБА_1 через свого адвоката Пшець О.В. про зняття арешту, накладений в рамках вищевказаного виконавчого провадження, Дніпровський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) повідомило, що немає можливості зняти арешт, оскільки станом на сьогодні виконавче провадження строки зберігання якого закінчилися - знищено, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

ОСОБА_1 зазначає, що боржником в виконавчому провадженні була ОСОБА_2 та АТ «ПроКредит Банк» не заявляв жодних вимог до ОСОБА_1 , як до спадкоємця.

Накладення арешту порушує права позивачки як спадкоємиці на отримання свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку та як власника користування та розпорядження нею на влсний розсуд.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просила суд зняти арешт з всього нерухомого майна ОСОБА_2 , накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Войтенко Ю.В. про відкриття виконавчого провадження № 18659974 від 14 квітня 2010 року, зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 07 вересня 2010 року за № 10219477.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2022 року у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Пшець Олександра Вікторовича подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі № 314/331/22 (провадження № 2/314/510/22), направити справу до Вільнянського районного суду Запорізької області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Пшець О.В. мотивована тим, що позивач звернулась з позовною заявою до суду загальної юрисдикції, оскільки порушено її право власності на спадкове майно, а не прийняті процесуальні рішення державного виконавця. Позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину і вільно розпоряджатися спадковим майном. Вважає, що судом необгрунтовано визнано позивачку боржником у виконавчому провадженні ВП № 18659974 з тих підстав, що нею успадковано обов`язки боржника, оскільки виконвче провадження закінчено, виконавчий лист повернуто стягувачу, інших постанов про заміну боржника не існує.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень судової повістки (а.с. 66, 73) до апеляційного суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь яких клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи навказане,колегія увідповідності доположень ч.2ст.372ЦПК України ухвалилаздійснювати апеляційнийрозгляд увідсутності Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Акціонерного товариства «ПроКредит Банк».

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як спадкоємець є правонаступником боржника у виконавчому провадженні, а отже спірне питання регулюється спеціальними нормами права, встановленому у розділі VII ЦПК України «Судовий контроль за виконання судових рішень».

Статтею 10ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 4ЦПК України кожнаособа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть видане Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області серії НОМЕР_1 від 30 вересня 2019 року (а.с.11).

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 , що підстверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02 лютого 1983 року та свідоцтвом про одруження серї НОМЕР_3 від 09 жовтня 2004 року (а.с. 14-15).

ОСОБА_1 у встановленний законом строк подала приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Банковській Ю.В. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

За заявою ОСОБА_1 нотаріусом заведено спадкову справу № 110/2019.

28 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Банковською Ю.В. до Спадкового реєстру внесено запис про реєстрацію спадкової справи № 64957508, номер у спадковому реєстрі 110/2019 щодо майна померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копієї Витягу № 58079515, дата видачі 28 жовтня 2019 року (а.с.13).

До матеріалів позову долучено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомоо майна щодо суб`єкта, сформованої 15 жовтня 2020 року, в Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в якій містяться відомості щодо накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_2 , а саме: запис про арешт нерухомого майна, зареєстрований 07 вересня 2010 за № 10219477 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження від 14 квітня 2010 року №18659974, винесена головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Войтенко Ю.В.: об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно власник: ОСОБА_2 (а.с.16-17).

Як встановлено судом, на примусовому виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 18659974 з примусового виконання виконавчого листа № 2-699, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 03 грудня 2008 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь«ПроКредитБанк» заборгованості у сумі 60381,39 грн (а.с.19).

14 квітня 2010 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Войтенко Ю.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-699 виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 03 грудня 2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь «ПроКредит Банк» 60381,39 грн (а.с.19).

У межах цього виконавчого провадження був накладений арешт на все нерухоме майно боржника 07 вересня 2010 року за № 10219477 реєстратором Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», обяжувач Ленінський відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (а.с.16).

Крім того, арешт всього нерухомого майна боржника виявлено також за реєстраційним номером обтяжень 8552680, реєстратор Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», підстава обтяження постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції 17 березня 2009 року (а.с.18).

11 квітня 2011 року (ВП № 18659974) головним державним виконавецем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Войтенко Ю.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1статті 47 Закону України "Про виконавче провадження"у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення, оскільки здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися без результатними. Крім того, данною постановою державний виконавець припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення (а.с.20).

Листом Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міністерства юстиції України від 16 грудня 2021 року за № 75550/13 повідомлено, що виконавче провадження ВП № 18659974 знищено з підстав закінчення його терміну зберігання, у зв`язку з чим зняти арешт, який був накладений державним виконавцем у 2008 року по завершеному виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа №2-699 виданому 03 грудня 2008 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ «ПроКредит Банк» не є можливим (а.с.18).

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні (оскільки є спадкоємицею після смерті своєї матері, яка була боржником у виконавчому провадженні, тобто є правонаступником боржника у виконавчому провадженні), у зв`язку з чим для неї встановлений інший порядок захисту порушеного права шляхом звернення до суду із скаргою, а не у порядку позовного провадження.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Згідно з частиною першоюстатті 59 Закону України "Про виконавче провадження"особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини 4 даної статті підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 вказаної статті).

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

У статті447розділуVII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином,розділом VII ЦПК Українивстановлено спеціальний порядок, за яким здійснюється судовий контроль за виконанням судових рішень.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Упостанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі N 369/3757/20(провадження N 61-3588св21) зазначено, що "у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України "Про виконавче провадження".

Як роз`яснено у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику ( речове право на чуже майно).

Виходячи з системного тлумачення статтей 16, 572, 589 ЦК України, статті 59 Закону України « Про виконавче провадження», і роз`яснень, що надані судам у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику ( речове право на чуже майно).

Згідност. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно дост. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.1218, ч. 5 ст.1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільк позивач є правонаступником боржника у виконавчому провадженні, тому у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, олскарження боржником рішення, дій, бездіялдьності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом V11 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що спадщину у вигляді земельної ділянки 5,7300 га, кадастровий номер 2321581400601:002:0006, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільняенського району Запорізької області, на яку накладено арешт, ОСОБА_1 прийняла подавши у встановлений статтею 1270 ЦК України строк заяву приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Банковській Ю.В. про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Водночас судом не враховано, що позивач ОСОБА_1 заявила позовні вимоги не як боржник за виконавчим провадженням, а як спадкоємець першої чнрги на спадкове майно, на яке накладено арешт, який перешкоджає їй, як спадкоємиці вільно володіти та розпоряджатися спадковим майном, а саме отримати свідоцтво про право на спадшину, тому з метою усунення перешкод у володінні і розпорядженні спадковим майном спадкоємцем подано відповідну позовну заяву.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження за виконавчим листом № 2-699 виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 03 грудня 2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь «ПроКредит Банк» заборгованості у розмірі 60381,39 грн було відкрито постановою від 14 квітня 2010 року, а 11 квітня 2011 року (ВП № 18659974) головним державним виконавецем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Войтенко Ю.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Доказів,які бсвідчили проте,що після поверненнявиконавчого документастягувачу 11квітня 2011року, виконавчепровадження зпримусового виконаннявиконавчого листа №2-699виданого Жовтневимрайонним судомм.Запоріжжя 03грудня 2008року зновубуло відкритодержавною виконавчоюслужбою,матеріали справине містять.Напроти, Дніпровськийвідділ державноївиконавчої службиу містіЗапоріжжі Південно-Східнеміжрегіональне управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро)Міністерства юстиціїУкраїни листом від 16грудня 2021року за№ 75550/13повідомив,що виконавчепровадження ВП№ 18659974знищено зпідстав закінченняйого термінузберігання, томузняти арешт,який бувнакладений державнимвиконавцем у2008року зпримусового виконаннявиконавчого листа№2-699виданому 03грудня 2008року Жовтневимрайонним судомм.Запоріжжя,про стягненнязаборгованості з ОСОБА_2 на користьАТ «ПроКредитБанк» -не є можливим.

Тобто,виконавче провадженняВП №18659974 з примусового виконання виконавчого листа №2-699 виданому 03 грудня 2008 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ «ПроКредит Банк» на виконанні в органах виконавчої служби не перебуває. Заміна боржника ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 18659974 не відбулася, за відсутності відкритого виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби.

Доказів, про те, що відповідно до положень ст. 1281 ЦК України стягувачем пред`явлено свої вимоги до спадкоємця за виконавчим листом №2-699, який виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 03 грудня 2008 року, матеріали справи не містять.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суд першої інсанції дійшов передчасного висновку, що позивачем ОСОБА_1 фактично пред`явлено позов з підстав порушення її прав, як боржника у виконавчому провадженні, тому остання повинна оскаржити рішення, дії, бездіяльність державного виконавця в порядку, передбаченому розділом V11 ЦПК України.

На підставі викладеного, виходячи з встановлених обставин справи та вимог закону, враховуючи фундаментальний принцип безперешкодного достопу до правосуддя, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод відповідно до п. 1 ст. 6, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 28 січня 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанціх з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.

Аргументи апеляційної скарги є виправданими.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Пшець Олександра Вікторовича задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2022 року у цій справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повна постанова складена 29 червня 2022 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.