Рішення

від 03.07.2022 по справі 147/179/22

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/179/22

Провадження № 2/147/167/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 липня 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіМудрак А.М.

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Конякін М.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить земельна ділянка кадастровий номер 0524185900:01:005:0297. За життя 31.01.2017 ОСОБА_3 було складено заповіт на користь ОСОБА_1 на дану земельну ділянку. Заповіт на даний час ніким не скасовано та не змінено. Позивач стверджує, що не знала про існування заповіту, оскільки проживає в іншій області, а покійний батько проживав в с.Тростянчик де також проживає і відповідач, дочка покійного ОСОБА_2 . Після смерті батька ОСОБА_2 почала оформлювати свої спадкові права на майно померлого та дізналась про наявність заповіту та повідомила позивача. Звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини отримала відмову, оскільки пропустила шестимісячний строк, тому змушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 09 березня 2022 року прийнято позовну заяву та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.04.2022 витребувано від Другої Тростянецької нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 30 травня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи.

Представник позивача адвокат Конякін М.С. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та часті позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату та час розгляду справи, однак конверти з повідомленнями повернуті на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.23,24,36,37,51,52, 60,61). Відзиву на позов не подано.

Крім того, відповідно до ч.11ст. 128 ЦПК Українивідповідач була повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання, призначеного на 04.07.2022 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження (а.с.65). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ст. 5 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що 19 січня 2021 року складено відповідний актовий запис №35, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданою Відділом ДРАЦС по Тростянецькому та Чечельницькому районах Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Хмельницький) (а.с.6).

За життя 31 січня 2017 року ОСОБА_3 зроблено заповітне розпорядження, яким належну йому земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН №125791) заповів ОСОБА_1 , 1958 року народження. Заповіт посвідчено 31.01.2017 секретарем виконкому Тростянчицької сільської ради Тростянецького району Вінницької області та зареєстровано в реєстрі за №6, що підтверджено копією заповіту від 31.01.2017. Даний заповіт зареєстровано в Реєстрі заповітів. (а.с.8,9,26).

З довідки №395 від 02.12.2021 виданої виконкомом Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 по закону є дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7).

З довідки №396 від 02.12.2021 виданої виконкомом Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області вбачається, що Тростянчицьким старостинським округом не повідомлялось через засоби зв`язку та через засоби масової інформації про наявність заповіту спадкоємців майна ОСОБА_3 (а.с.7).

За життя ОСОБА_3 дійсно належала земельна ділянка площею 2,5673га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована в с.Тростянчик Тростянецького району Вінницької області, що підтверджено копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №125791 від 30.05.2003(а.с.10).

Відповіддю №256/02-14 від 16.05.2022 Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області підтверджено, що за відомостями Алфавітної книги обліку спадкових справ Другої Тростянецької державної нотаріальної контори та згідно Алфавітної книги обліку спадкових справ Тростянецької державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась (а.с.50).

Відповідно доч.1ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Виходячи із змісту ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Положеннями статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає реалізувати своє право на прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений законом строк позивач не прийняла спадщину.

У постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року (справа №592/9058/17-ц; касаційне провадження № 61-200 св 18) вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини посилалась на те, що вона проживає в іншій області, а разом з батьком в одному селі жила інша дочка ОСОБА_2 , тому вона навіть не сподівалась на отримання частини спадщини та на те, що покійний батько напише на її ім`я заповідальне розпорядження.

Згідно з ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.

Враховуючи обставини, на які посилається позивач в своєму позові, суд вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини та за можливе визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 247, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизначення додатковогостроку дляприйняття спадщинизадовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1ст. 284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до відповідного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_2 .

Суддя А.М. Мудрак