Постанова

від 28.06.2022 по справі 607/10981/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 червня 2022 року

м. Київ

справа № 607/10981/20

провадження № 61-16976св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової В. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,

відповідач - Міністерство юстиції України,

треті особи: державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік Сергій Васильович, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року, ухвалене у складі судді Ромазана В. В., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Ходоровського М. В., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу про скасування рішень про державну реєстрацію прав та зобов`язати вчинити дії.

Позовну заяву мотивував тим, що 28 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ПАТ «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 143/08/26ZLv, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 99 000,00 доларів США зі сплатою 13,5% річних, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, з терміном погашення 20 травня 2018 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 28 травня 2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,0800 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000120180036. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві особистої приватної власності, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим Тернопільською міською радою 13 травня 2004 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 січня 2010 року у справі № 2-7037/09 на користь АКБ «Форум» звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0800 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000120180036, належну ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 травня 2008 року № 143/08/26ZLv у розмірі 100 638,27 доларів США, що станом на час розгляду справи еквівалентно 804 50,10 грн.

26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладений договір відступлення права вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором від 28 травня 2008 року № 143/08/26ZLv та договором іпотеки, який зареєстрований приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу за реєстровим № 2285, згідно з якими право вимоги перейшло до ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

13 червня 2019 року новий кредитор направив на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень № 06/19-130, якою повідомив про необхідність сплати боргу у 30-денний строк з дня отримання листа, яка залишилась невиконаною. Вказана вимога отримана ОСОБА_1 особисто 18 червня 2019 року.

12 вересня 2019 року державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік С. В. (далі - державний реєстратор) прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 48649988 від 12 вересня 2019 року (рішення про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

13 вересня 2019 року цей же державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №486733076 від 13 вересня 2019 року (рішення про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») житлового будинку, загальною площею 85,6, житловою 54,4, розташованого у АДРЕСА_1 .

Позивач вказував, що 27 квітня 2020 року отримав наказ Міністерства юстиції України від 01 квітня 2020 року № 1300/5 про скасування вищевказаних рішень про державну реєстрацію прав від 12 вересня 2019 року № 48649988 та від 13 вересня 2019 року № 48673076.

Позивач вважав, що наказ відповідач видав із порушенням визначеної законодавством процедури та порушенням чинного законодавства, оскільки державному реєстратору подано всі документи, передбачені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Натомість ОСОБА_1 , який звернувся до Міністерства юстиції із заявою про оскарження реєстраційних дій, не дотримав вимоги статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаргу подав після спливу 60 календарних днів з дня прийняття рішення.

Позивач вважав, що відповідач порушив вимоги пунктів 9-11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128) щодо належного повідомлення заінтересованої особи про час і місце розгляду скарги, відповідач не надіслав позивачу копію скарги з додатками, не повідомив про час і місце розгляду скарги та порушив загальний строк розгляду скарги, який не може перевищувати 45 календарних днів.

Посилаючись на порушення прав, ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 01 квітня 2020 року № 1300/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав»;

- відновити становище, що існувало до прийняття Міністерством юстиції України наказу від 01 квітня 2020 року № 1300/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав» шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів від 12 вересня 2019 року № 48649988, від 13 вересня 2019 року, № 48673076 про право власності ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на земельну ділянку площею 0,0800 га та житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор при здійсненні реєстрації права власності на земельну ділянку не дотримався вимог пункту 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, оскільки вчинив реєстраційні дії при відсутності відомостей про вручення іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення та доказів, які б підтверджували наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання письмової вимоги про усунення порушення.

Суд вказав, що вимогу ТзОВ «Інвестохіллс Веста» було надіслано ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , однак ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що позивачу було відомо, оскільки на цю адресу боржника він уже неодноразово відправляв повідомлення, у тому числі під час вирішення питання про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні. Також вказав, що предметом іпотеки за кредитним договором була лише земельна ділянка.

Спростовуючи доводи позивача у частині порушення процедури розгляду скарги Міністерством юстиції України, суд першої інстанції вказав, що на виконання пункту 10 Порядку № 1128, повідомлення про засідання колегії розміщено на офіційному веб-сайті Мін`юсту, за посиланням: https://miniust.gov.Ua/m/ogoloshennva-pro-2asidannva-kolegii-12-bereznya2020-roku .

Крім того, про засідання колегії ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» додатково повідомлено телефонограмою, що підтверджується копією витягу з Журналу телефонограм відділу організаційно-технічного забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 , подаючи скаргу до Міністерства юстиції України, не пропустив строк оскарження рішення державного реєстратора, оскільки, як встановлено судом із наданих представником третьої особи пояснень, ОСОБА_1 стало відомо про спірне рішення державного реєстратора 24 грудня 2019 року, а скаргу з вимогою про скасування спірного рішення він подав 28 грудня 2019 року, тобто в межах 60 календарних днів з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав. Крім цього, згідно з чинною на момент розгляду скарги редакцією Порядку № 1128, копії скарги не надсилаються особам, визначеним пунктом 10 Порядку № 1128, а надаються у день розгляду скарги, відтак, твердження позивача про ненадіслання йому відповідачем копії скарги ОСОБА_1 суд вважав безпідставним.

Крім того, суд першої інстанції звертав увагу на те, що ПАТ «Банк Форум» на підтвердження виконання основним боржником своїх зобов`язань 28 січня 2014 року видав ОСОБА_1 довідку № 387/3500 про виконання ним у повному обсязі умов кредитного договору від 28 травня 2008 року № 144/08/26ZLv шляхом погашення всієї суми кредитного боргу, що не було взято до уваги позивачем при зверненні до державного реєстратора.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2021 року стягнуто із ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на користь ОСОБА_2 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Частково задовольняючи заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Хлєбнікова С. В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої врахував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та вказав, що під час ухвалення 03 березня 2021 року рішення у цій справі, питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, відповідно до статті 141 ЦПК України не вирішувалося. З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Хлєбнікова С. В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року апеляційні скарги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» залишено без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2021 року залишені без змін.

Судові витрати покладено на сторони в межах понесених ними витрат.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України рішення державного реєстратора, оскільки встановив, що у державного реєстратора не було підтвердження про направлення ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення та завершення 30-денного строку, з дня отримання такої вимоги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення та описом вкладення у цінний лист.

Оскільки предметом договору іпотеки за кредитним договором № 143/08/26ZLv була лише належна ОСОБА_1 земельна ділянка, то вимоги щодо відновлення права власності позивача на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставними.

При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність порушень у частині ненаправлення копії скарги та строків звернення зі скаргою ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України.

Залишаючи без змін додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що відсутні підстави для скасування додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на надання правничої допомоги, оскільки матеріалами справи доведено факт надання адвокатом правничої допомоги ОСОБА_1 , складання ним процесуальних документів, участь у судових засіданнях. Суд першої інстанції, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру та обставин справи, правильно визначив їх розмір, що підлягав стягненню. При цьому суд апеляційної інстанції спростував доводи апеляційної скарги про те, що розписка про отримання адвокатом гонорару за надання правничої допомоги не може бути доказом понесення таких витрат та відповідно підставою для стягнення їх з позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

28 жовтня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

25 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку зібраним доказам та неправильно застосували норми матеріального права.

Заявник стверджує, що на виконання вимог пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевірив всі документи, надані як підстава для реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, зокрема, вимогу про усунення порушень № 06/19-130, фіскальний чек та список № 3843 згрупованих відправлень ПАТ «Укрпошта», опис вкладення у цінний лист № 0407135510010 від 13 червня 2019 року, рекомендоване повідомлення про вручення вказаного листа. Отже, вказані документи підтверджують факт завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.

Заявник стверджує, що таким чином державний реєстратор 09 вересня 2019 року, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48649988 від 12 вересня 2019 року (рішення про державну реєстрацію права власності) на житловий будинок площею 85,6 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та індексний номер: 48673076 від 13 вересня 2019 року (рішення про державну реєстрацію права власності) на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 6110100000:12:018:0036, площею 0,0800 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» дотримано всіх вимог законодавства для проведення такої реєстрації.

Висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що вимога ОСОБА_1 була направлена на адресу боржника, за якою він не проживає, зроблені на підставі однобічного дослідження доказів та не відповідають дійсним обставинам справи. Так, суди не прийняли до уваги той факт, що у кредитному договорі від 28 травня 2008 року № 143/08/26ZLv та іпотечному договорі, укладеними зі ОСОБА_1 , зазначена адреса саме АДРЕСА_2 . Крім того, направлена вимога була отримана ОСОБА_1 , про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошта № 0407135510010, копія якого міститься в матеріалах справи.

Заявник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що предметом договору іпотеки за кредитним договором № 143/08/26ZLv була лише належна ОСОБА_1 земельна ділянка, тому вимоги щодо відновлення права власності позивача на житловий будинок є безпідставними, оскільки це суперечить положенню статті 5 Закону України «Про іпотеку» та судовій практиці. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права в цій частині.

Крім того, заявник вважає, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 відповідач допустив ряд порушень. Зокрема, суди не звернули увагу, що відсутні належні докази про повідомлення ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» телефонограмою щодо розгляду скарги, оскільки із наданої копії журналу не вбачається, хто прийняв телефонограму про час та місце розгляду скарги (чи дійсно це був представник позивача). За таких обставин ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було позбавлено права надати свої заперечення на скаргу та документальні докази на підтвердження законності та дотримання всіх вимог законодавства при реєстрації права власності.

Таким чином, під час розгляду скарги ОСОБА_1 відповідачем було порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме вимог пунктів 5, 7, 9 та 11 Порядку № 1128.

Заявник вказує, що у позовній заяві ним зазначалось про те, що звертаючись до відповідача зі скаргою на дії державного реєстратора, ОСОБА_1 не дотримав вимоги статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаргу ним подано 27 грудня 2019 року, тобто після спливу 60 календарних днів з дня прийняття рішення (строк оскарження сплив у листопаді 2019 року).

Пунктом 7 Порядку № 1128 визначено, що у разі, коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу. Однак суди попередніх інстанцій не прийняли такі доводи позивача до уваги, зазначивши лише зі слів представника ОСОБА_1 , що він дізнався про порушення своїх прав 24 грудня 2019 року, що жодним доказом не підтверджено у судовому засіданні.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Просив вирішити питання судових витрат, понесених у суді касаційної інстанції.

У грудні 2021 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 травня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 143/08/26ZLv, за умовами якого АКБ «Форум» надав ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби у сумі 99 000,00 доларів США на строк до 20 травня 2018 року із сплатою 13,5 % річних.

На забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору 28 травня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О. О. за реєстровим № 2285, згідно з яким предметом іпотеки є земельна ділянка, площею 0,0800 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:018:0036, яка належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР № 018496, виданого Тернопільською міською радою 13 травня 2004 року.

11 січня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення у цивільній справі № 2-7037/09, згідно з яким на користь АКБ «Форум» звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:018:0036, яка належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 травня 2008 року № 143/08/26ZLv у розмірі 100 638,27 доларів США, що станом на час розгляду справи еквівалентно 804 150,10 грн.

26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» укладено договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Веста», а ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» набуло право вимоги за договорами кредиту, у тому числі за кредитним договором від 28 травня 2008 року № 143/08/26ZLv, укладеним між АКБ «Форум» та ОСОБА_1

26 березня 2019 року між ПАТ «Банк «Форум» та ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» укладений договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, у тому числі за договором іпотеки від 28 травня 2008 року, укладеним між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 .

У подальшому ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» змінила свою назву на ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 193060113 від 13 грудня 2019 року, 09 вересня 2019 року державним реєстратором Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік С. В. зареєстроване право власності за ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 6110100000:12:018:0036, площею 0,0800 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Запис про право власності № 33195295. Ця реєстрація права власності відбулась на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48649988 від 12 вересня 2019 року, що було прийняте державним реєстратором.

09 вересня 2019 року державний реєстратор зареєстрував право власності за ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», на житловий будинок площею 85,6 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Запис про право власності № 33216662. Ця реєстрація права власності відбулась на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48673076 від 13 вересня 2019 року, яке прийнято державним реєстратором.

Вказаний житловий будинок та земельна ділянка належали ОСОБА_1

28 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України на дії державного реєстратора.

Наказом Міністерства юстиції України від 01 квітня 2020 року № 1300/5, задоволено скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48649988 від 12 вересня 2019 та рішення № 48673076 від 13 вересня 2019 року, які прийняті державним реєстратором.

Підставою для скасування рішень державного реєстратора № 48649988 від 12 вересня 2019 року та № 48673076 від 13 вересня 2019 року був Висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 12 березня 2020 року, згідно з яким державний реєстратор, приймаючи рішення, належним чином не встановив факт виконання умов правочину, з яким закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, а також не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови в державній реєстрації прав, оскільки подані для державної реєстрації документи не давали змоги встановити набуття права власності ТзОВ «ФК Інвестохіллс Веста» на житловий будинок та земельну ділянку, заявником не було додано опису вкладення у цінний лист, який би підтверджував наявність факту завершення 30-ти денного строку з моменту отримання письмової вимоги іпотекодержателя.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають вказаним вимогам закону у повній мірі.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною другою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Порядком № 1128 визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством та його територіальними органами відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так, частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів із дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1128 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 115 ( тут, і надалі), розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Пунктом 3 Порядку № 1128 передбачено, що розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб`єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Пунктом 2 розділу 1 Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09 січня 2020 року № 71/5, встановлено, що колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 5 Положення № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Відповідно до частини 6 Порядку № 1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу. Отже, питання дотримання скаржником строку на подання скарги, а також дотримання вимог щодо форми та змісту скарги встановлюється до розгляду скарги комісією.

У разі, коли встановлено порушення вимог закону щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги ( Мін`юст чи його територіальний орган) приймає мотивоване рішення про відмову у її задоволенні без розгляду її по суті у формі наказу.

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегія колегіально формує висновок, а за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (пункти 13- 14 Порядку № 1128).

Звертаючись зі скаргою на рішення державного реєстратора, у випадку пропуску визначеного законодавством строку, скаржник повинен довести факт того, що він не знав та з об`єктивних причин не міг дізнатися про порушення своїх цивільних прав, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилалася.

В іншому випадку, згідно з частиною 5 Положення № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації скарги, у випадку закінчення встановленого законом строку подачі скарги вирішує питання про відмову в її задоволенні.

У справі, що переглядається, суд установив, що договір, на підставі якого у ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» виникло право вимоги, та на підставі якого була проведена відповідна державна реєстрація права власності 12 та 13 вересня 2019 року, не оскаржувався та не був визнаний недійсним чи неукладеним, а тому на нього поширюється презумпція правомірності правочину.

Зі скаргою щодо скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та житловий будинок ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України звернувся 28 грудня 2019 року, тобто з пропуском шістдесятиденного строку, визначеного статтею 37 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», посилаючись при цьому на те, що він дізнався про порушення своїх прав 24 грудня 2019 року від свого брата ОСОБА_5 .

Клопотань про поновлення такого строку скарга не містить, як і доказів того, коли саме заявник дізнався чи міг дізнатися про порушення своїх прав.

Разом із тим, приймаючи скаргу ОСОБА_1 та передаючи її на розгляд Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, Мін`юст не звернуло увагу на те, що закінчився строк для оскарження рішень державного реєстратора від 12 вересня 2019 року та від 13 вересня 2019 року, та не вирішило питання щодо поновлення строку, встановленого пунктом 3 частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Колегія суддів наголошує, що справедливість рішення (як судового, так і прийнятого відповідним органом) вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Рішення органу, до повноважень якого належить вирішення того чи іншого питання, має містити пояснення (мотиви), чому орган вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому враховано одні докази, але не взято до уваги інших доказів, чому обрано ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосовано чи не застосовано встановлений нею той чи інший правовий наслідок.

Заявник ОСОБА_1 , звертаючись до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора 28 грудня 2019 року, пропустив строки, визначені статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та про їх поновлення не зазначав.

Натомість Мін`юст не звернув уваги на пропущення строку, і не вирішив питання про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , як того вимагає пункт 5 Порядку № 1128, а передав цю скаргу на розгляд Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін`юсті.

Отже, доводи касаційної скарги в цій частині підлягають задоволенню, а судові рішення скасуванню.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 червня 2022 року у справі № 372/1168/20 (провадження № 61-11614св21), від 04 травня 2022 року справа № 357/9440/20 (провадження № 61-15073св21).

У свою чергу, вимоги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у частині відновлення становища, що існувало до прийняття оскаржуваного рішення Міністерством юстиції України, задоволенню не підлягають, оскільки поновлення прав позивача має позасудовий спосіб захисту, визначений частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, мотиви відмови у задоволенні цих вимог, викладені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій підлягають зміні, у редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з статтею 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені повно.

За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року скасувати у частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу Міністерства юстиції України від 01 квітня 2020 року № 1300/5, ухвалити судове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.

У частині позовних вимог про відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови, вказавши, що відновлення прав позивача в цій частинні має позасудовий спосіб захисту, визначений статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У зв`язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції, скасуванню підлягає додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2021 року, яким вирішено питання судових витрат, понесених третьою особою на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Документально підтверджені судові витрати за подання позову у розмірі 2 102,00 грн, за подання апеляційної скарги - 3 153,00 грн, за подання касаційної скарги - 4 204,00 грн, а всього: 9 459,00 грн підлягають стягненню з Міністерства юстиції України на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

Клопотання третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Міністерства юстиції України, треті особи: державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік Сергій Васильович, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу про скасування рішень про державну реєстрацію прав скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Міністерства юстиції України, треті особи: державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік Сергій Васильович, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу про скасування рішень про державну реєстрацію прав задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 01 квітня 2020 року № 1300/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію».

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Міністерства юстиції України, треті особи: державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік Сергій Васильович, ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити дії - змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2020 року скасувати.

Стягнути з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» судові втирати у розмірі 9 459,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк