Рішення

від 30.06.2022 по справі 741/14/22

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/245/22

Єдиний унікальний номер 741/14/22

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,2883 га з кадастровим номером 7423810000:02:004:0165 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області. Позивач та відповідач як спадкоємці за заповітом отримали свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частки вказаної земельної ділянки кожен. Тобто майно у вигляді земельної ділянки перейшло у спільну часткову власність до позивача й відповідача.

Між сторонами склалися стосунки, внаслідок яких вони не змогли досягти згоди в подальшому спільному користуванні земельними ділянками. З метою реального поділу земельної ділянки сторонами було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, внаслідок чого проведено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7423810000:02:004:0165, утворено земельні ділянки: земельна ділянка площею 2,6442 га з кадастровим номером 7423810000:02:004:0544; земельна ділянка площею 2,6441 га з кадастровим номером 7423810000:02:004:0543. Кадастровий номер 7423810000:02:004:0165 скасовано. Зазначені земельні ділянки вже зареєстровано в ДЗК та отримано витяги № НВ-7420798702021 та № НВ-7420798672021.

Відповідач відмовляється укласти договір про поділ земельної ділянки, а тому на даний час позивач не може в повній мірі використовувати свою земельну ділянку. Оскільки старий кадастровий номер 7423810000:02:004:0165 скасовано, а право власності за новими номерами без згоди іншого співвласника зареєструвати неможливо. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 27 січня 2022 року у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивач та його представник ОСОБА_4 не з`явилися, до початку підготовчого судового засідання представник позивача через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, указала, що вони підтримують позовні вимоги в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, але до початку підготовчого судового засідання направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, указав, що позовні вимоги підтримує, не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 20 лютого 2021 року приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Дмитренко В.М. (а. с. 24) позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/2 частки земельної ділянки площею 5,2883 га, розташованої на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ЧН № 015324, виданого Носівською міською радою народних депутатів Чернігівської області 23 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 94. Кадастровий номер земельної ділянки: 7423810000:02:004:0165. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частки вищевказаної земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копією витягу № 245239474 від 20 лютого 2021 року (а. с. 24 на звороті).

Із копії зазначеного свідоцтва про право на спадщину за заповітом убачається, що спадкоємцем іншої 1/2 частки спадкової земельної ділянки є відповідач ОСОБА_2 .

11 травня 2021 року ФОП ОСОБА_5 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кад. номер 7423810000:02:004:0165 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,2883 га, що належить гр. ОСОБА_1 (1/2), гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район на території Носівської міської ради. У результаті поділу утворено дві земельні ділянки площами 2,6442 га та 2,6441 га з кадастровими номерами 7423810000:02:004:0544 та 7423810000:02:004:0543, відповідно, та скасовано кадастровий номер 7423810000:02:004:0165 (а. с. 26-36).

На підставі вказаної технічної документації 19 травня 2021 року Державним кадастровим реєстратором відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області земельна ділянка з кадастровим номером 7423810000:02:004:0544 площею 2,6442 га та земельна ділянка з кадастровим номером 7423810000:02:004:0543 площею 2,6441 га зареєстровано в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7420798702021 від 19 травня 2021 року (а. с. 11-13) та № НВ-7420798672021 від 19 травня 2021 року (а. с. 14-16).

Як убачається зі змісту позовної заяви та не оспорювалося відповідачем, відповідач відмовився укласти нотаріальний договір про поділ успадкованої земельної ділянки, яка належить йому та позивачеві на праві спільної часткової власності.

Ураховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах норм чинного законодавства, які позивач не порушує.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Такий висновок зробив Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16, указавши також, що, виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Суд встановив, що позивач не має можливості провести державну реєстрацію права власності на належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 7423810000:02:004:0543 без нотаріально укладеного договору про поділ спільного майна, а відповідач відмовляється укладати договір про поділ майна (а. с. 17).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відповідно до статті 126 того ж кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 88 Земельного кодексу України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації. Учасник у спільній частковій власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Для виділу частки зі спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка, яка виділяється, повинна бути реально окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому частка, яка залишається в іншого власника (власників), має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України, тобто при будь-якому виділі частки з нерухомості завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об`єкти.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6 глави 1 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

У пункті 6 глави 1 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

З матеріалів справи вбачається, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7423810000:02:004:0165 площею 5,2883 га вже проведено шляхом реального її поділу на дві окремі земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери 7423810000:02:004:0544 площею 2,6442 га та 7423810000:02:004:0543 площею 2,6441 га, але право власності позивач за собою не може зареєструвати.

Частиною 3 статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Верховний Суд України у справі № 6-68цс14 сформулював правову позицію від 02 липня 2014 року, якою роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Аналогічних висновків дійшов і 15 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в контексті справи № 345/2723/17, провадження № 61-5032св18 (ЄДРСРУ № 72793666).

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Разом з тим, статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, ураховуючи, що відповідач позов визнав та визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд уважає, що визнання позову може бути прийнято судом.

Отже, ураховуючи встановлені обставини справи, наявність можливості виділення частки в натурі в праві спільної часткової власності, визнання відповідачем позову, а також наявність законних підстав для припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новоутворену земельну ділянку, яка утворилася внаслідок поділу успадкованої земельної ділянки, за позивачем, суд робить висновок про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 319, 328, 358, 364, 365 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 13, 81-82, 89, 141, 206, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 5,2883 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Носівської міської ради Носівського району (після змін у територіальному устрої Ніжинського району) Чернігівської області, кадастровий номер 7423810000:02:004:0165, код згідно з КВЦПЗ 01.01., рілля 5,2883 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить в рівних частках (по 1/2) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423810000:02:004:0543, код згідно КВЦПЗ 01.01., рілля 2,6441 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423810000:02:004:0544, код згідно КВЦПЗ 01.01., рілля 2,6442 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 01 липня 2022 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА