Рішення

від 03.07.2022 по справі 200/2520/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2022 року Справа№200/2520/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомприватного підприємства «Авто-Партнер»

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови від 25.01.2022 року №

328097 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі

17000,00 гривень

Приватне підприємство «Авто-Партнер» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 25.01.2022 року № 328097 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2021 року співробітниками Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу, яким позивач перевозив вантаж пшеницю вагою 23520 кг, на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання вантажних перевезень, про що складено відповідний акт № 323014 від 15.12.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме: КАМАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 з причепом бортовим тентованим KOGEL НОМЕР_2 , на підставі якого відповідачем було прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач вважає протиправним прийняття постанови про застосування штрафу за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яку передбачена відповідальність на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення вагомих параметрів від 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Зазначає, що в акті рейдової перевірки № 323014 від 15.12.2021 року вказано про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20 % при перевезенні вантажу, а саме: навантаження на здвоєну вісь 18 т 100 кг при допустимому 16 т, що у відсотковому співвідношенні складає 13,1%, однак, на його думку, навантаження на здвоєну вісь не перевищує встановлених норм, оскільки загальна маса автомобіля з причепом не перевищує 40 тон. При цьому, зазначає, що відповідач посилається у акті перевірки на порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка не містить подібних порушень.

Зазначає, що у ТТН від 15.12.2021 року № 34 вага пшениці становила 23520 кг, а маса транспортного засобу відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію повна маса автомобілю КАМАЗ з причепом склала 42000 кг. У довідці № 0066651 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.12.2021 року зазначено, що повна маса транспортного засобу складає 39,65 т.

Наголошує, що при перевезенні автомобілем з причепом вантажу масою 23520 кг жодним чином не могло бути перевищення навантаження на здвоєну вісь.

Також зазначає, що відповідачем не надано документів, які б свідчили про законність проведеної перевірки: направлення, графіку роботи пересувного пункту, документ на обладнання, яким проводився контрольно-ваговий контроль.

З зазначених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 25.01.2022 року № 328097.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідачем письмовий відзив у строки, встановлені в ухвалі про відкриття провадження у даній справі не надано, тому суд вважає за можливе розглянути справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Авто-Партнер» зареєстровано як юридичну особу, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статут підприємства.

Одним з основних видів економічної діяльності позивача за КВЕД є 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт».

15.12.2021 року Східним Міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортних засобів автодороги М-03 674 км+499 м.

Відповідно даних товарно-транспортної накладної від 15.12.2021 року № 34 позивачем як автомобільним перевізником, водієм ОСОБА_1 здійснювалось перевезення вантажу пшениці врожаю 2021 року українського походження масою 23 т 520 кг.

Перевезення здійснювалось на автомобілі марки КАМАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 з причепом бортовим тентованим KOGEL НОМЕР_2 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

15.12.2021 року посадовою особою Укртрансбезпеки на ділянці автодороги М-03 674 км+499 м складено довідку № 0066651 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно якої повна маса транспортного засобу становить 39,65 тон.

15.12.2021 року складено акт № 0053751 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів. Під час надання послуг з перевезення вантажу встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на здвоєну вісь (9,15 т + 8,95 т =18,1 т), що перевищує допустиме в 16 т.

При цьому, в найменуванні вантажу відповідачем помилково вказано: насіння соняшникове врожаю 2021 року українського походження. При цьому, в ТТН № 34 від 15.12.2021 року також спочатку печатним шрифтом було вказано насіння соняшникове врожаю 2021 року українського походження, яке потім було закреслено та від руки написано: «пшениця».

Суд зазначає, що назва вантажу ніяким чином не вплинула на результати габаритно-вагового контролю, тому не бере до уваги зауваження позивача стосовно назви вантажу.

15.12.2021 року співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт № 323014, яким встановлено порушення ст. 34 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на здвоєну вісь складає 18,1 т, що перевищує допустиме в 16 т, а перевищення у відсотковому співвідношенні складає 13,1%.

Позивачу було спрямовано запрошення на комісію з розгляду виявлених порушень від 11.01.2022 року, засідання якої мало відбутися 25.01.2022 року.

25.01.2022 року Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесена постанова №328097, якою на підприємство позивача накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень.

Позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є:

1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та річкового транспорту.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2344-III), відповідно до статті 1 якого, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено:

- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

- Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

- Порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування (Порядок № 879 - далі).

Порядок № 879 визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування та крім того механізм справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Відповідно до пп. 4 пункту 1 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно пунктів 20, 21 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 року у справі №800/3/18 (провадження №К/9901/54235/18) зазначила наступне:

«26. За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

27. За змістом частини п`ятої статті 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства».

Пунктом 4 Порядку № 879 встановлено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Як зазначено вище, 15.12.2021 року на ділянці а/д автодороги М-03 674 км+499 м, актом перевірки було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 39,65 тон при нормі 40 т; навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу марки КАМАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 з причепом бортовим тентованим KOGEL НОМЕР_2 , становило 18,1 т при нормі 16 т, що у відсотковому перевищенні складає 13,1%.

Відповідно до п. 12. Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

При цьому, із положень Порядку № 879 можливо зробити висновок, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо здійснення габаритно-вагового контролю.

Стаття 48 Закону № 2344-III передбачає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до абз. 2 ст. 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксована в акті від 15.07.2021 року № 291551 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Частина 3 статті 48 Закону № 2344-III передбачає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

При цьому, позивач наголосив, що відповідачем в акті перевірки було зазначено порушення статті 34 зазначеного вище Закону, відповідно до якої автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Суд зазначає, що вказана обставина ніяким чином не вплинула на результати вагового контролю та результати зважування транспортного засобу позивача та вантажу.

Відповідно до пунктів 2, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1094.

Згідно пункту 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

При перевірці встановлено, що рух автомобільними дорогами України здійснювався із перевищенням вагових обмежень, а дозвіл, що дає право на такий рух у водія ОСОБА_1 був відсутній.

Пункт 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року передбачає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні , виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача марки КАМАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 з причепом бортовим тентованим KOGEL НОМЕР_2 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з вантажем становила 39,65 т при нормі 40 т; навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу становило 18,1 т при нормативно допустимому 16 т, що у відсотковому перевищенні складає 13,1%.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 рокувстановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2, 4 названих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 ПДРУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1094.

З зазначених підстав суд не бере до уваги твердження позивача, що загальна маса автомобілю з причепом складає менше 40 тон, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, оскільки відповідачем встановлено перевищення іншого параметру, а саме: навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу. Наведені норми права не передбачають одночасного порушення двох параметрів.

Законом України № 54-ІХ від 11.09.2019 року, який набув чинності 25.09.2019 року, внесені зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами:

- абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем, було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу марки КАМАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 з причепом бортовим тентованим KOGEL НОМЕР_2 склало 18,1 т при нормативно допустимому 16 т.

Відносно доводів позивача про відсутність у відповідача документів на перевірку: направлення, графіку роботи пересувного пункту, документ на обладнання, яким проводився контрольно-ваговий контроль, суд зазначає, що посадовою особою позивача водієм ОСОБА_2 обидва акти відповідача від 15.12.2021 року було підписано без заперечень, доказів ненадання водієві вказаних документів під час проведення перевірки позивачем не надано.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та відсутність дозволу, який би давав право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі оскаржуваної постанови.

Відтак, допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадає під дію абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З урахуванням зазначеного, постанова винесена 25.01.2022 року № 328097 Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на приватне підприємство «Авто-Партнер» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень є законною та обґрунтованою.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні даного позову, підстави для присудження на його користь понесених судових витрат у справі відсутні.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах приватного підприємства «Авто-Партнер» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84107, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Гайдара, буд. 21, код ЄДРПОУ 38177108) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 03135, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 14; адреса для листування: 87537, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Флотська, буд. 145, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.01.2022 року № 328097 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 липня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова