Постанова

від 09.10.2007 по справі 4/196-07-5121

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" жовтня 2007 р.

Справа № 4/196-07-5121

Одеський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Колоколова С.І.

суддів:

Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій

О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача:

Корецька Л.А. (довіреність № 800 від 20.06.2007 року)

від відповідача:

ОСОБА_1 (довіреність № 48 від 05.10.2007 року)

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської

області від „08” серпня 2007 року

по справі №

4/196-07-5121

за позовом Державного

комунального підприємства теплових мереж Ізмаїлтеплокомуненерго, Одеська

область, м. Ізмаїл

до Приватного

підприємця ОСОБА_2, Одеська область, м. Ізмаїл

про стягнення

7 679

В С Т А Н О В

И В :

13.06.2007 року Державне комунальне

підприємство теплових мереж Ізмаїлтеплокомуненерго (далі по тексту -позивач)

звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про

стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2(далі по тексту -відповідач) 7 679

грн., з яких 1 535,80 грн. збитків та 6 143,20 грн. 5-ти кратної вартості

збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач ще в 1999 році відключений від теплопостачання, але весь цей час

несанкціоновано використовував теплову енергію через самовільно підключені

пристрої, чим порушив норми чинного законодавства та завдав позивачу збитків.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 08.08.2007 року, яке підписано 13.08.2007 року по справі №

4/196-07-5121 (суддя Літвінов С.В.) позовну заяву Державного комунального

підприємства теплових мереж Ізмаїлтеплокомуненерго задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_2на користь позивача заборгованість в

сумі 1 535,80 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 82 грн. та витрати

на ІТЗ судового процесу в сумі 94 грн. У задоволенні іншої частини позову

-стягнення п'ятикратної вартості -відмовлено в зв'язку із тим, що, позивачем не

надано належних доказів, підтверджуючих самовільне підключення відповідача до

системи центрального опалення. На виконання цього рішення господарським судом

Одеської області 27.08.2007 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище

рішенням місцевого господарського суду, ПП ОСОБА_2 звернулася до Одеського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване

рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити

повністю. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд

повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову

оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та

процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення,

яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий

господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно та

безпідставно не прийняв до уваги та відхилив факти того, що, по-перше, відсутнє

документальне підтвердження підключення ПП ОСОБА_2 обігріваючих приладів до

центрального опалення, по-друге, Актами від 16.02.2007 року та 26.02.2007 року

підтверджено факт відключення об'єкту відповідача від центрального опалення,

про що також свідчать холодні батареї, по-третє, ПП ОСОБА_2 ані вимог Закону

України „Про теплопостачання” ані „Порядку відключення окремих приміщень

житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої

води при відмові споживачів від централізованого опалення” не порушила.

Позивач відзив на апеляційну скаргу

до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити

апеляційну скаргу ПП ОСОБА_2 без задоволення, а рішення місцевого

господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обгрунтованим,

відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

 Вислухавши пояснення представників сторін,

вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши

правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,

в листопаді 1999 року ПП ОСОБА_2, будучи власником нежитлового приміщення

(магазин „Аквамарин”), що розташоване за АДРЕСА_1, відключився від

централізованого опалення, про що складено відповідний акт від 15.11.1999 року.

Між тим, відмовившись від послуг ДКПТМ „Ізмаїлтеплокомуненерго”, відповідач не

здійснив ізоляцію транзитних стояків, що є обов'язковою умовою при відключенні

від централізованого опалення (а.с.16-18).

13.02.2006 року та 27.03.2006 року

позивач направив на адресу адміністрації магазину „Аквамарин” припис та припис

№ 2, відповідно до яких спочатку зобов'язано здійснити роботи по ізоляції

стояків, а у зв'язку із не здійсненням таких дій пред'явлено розрахунок на

оплату транзитних неізольованих стояків (а.с.19-20).

06.12.2006 року комісією ДКПТМ

„Ізмаїлтеплокомуненерго” здійснено обстеження кафе „Аквамарин” за АДРЕСА_1

-об'єкт відповідача, за результатом якого встановлено, що транзитні стояки Ш 20

12 шт. не ізольовані, опалювальні пристрої в кількості (1б) 6 секцій не

відключені від централізованого опалення, що зафіксовано у відповідному акті,

від підпису якого адміністрація кафе „Аквамарин” відмовилася (а.с.21).

26.12.2006 року позивачем

направлено на адресу адміністрації кафе „Аквамарин” припис № 3, згідно з яким

пред'явлено розрахунок на оплату транзитних неізольованих стояків і опалювальних

пристроїв (а.с.22).

24.01.2007 року ДКПТМ

„Ізмаїлтеплокомуненерго” направило відповідачу лист № 82 разом з двома

екземплярами договору № 11-167 від 19.10.2006 року на відпуск теплової енергії

в гарячій воді, у відповідь на що ПП ОСОБА_2 

12.02.2007 року надіслало лист позивачу, яким повернула зазначені

екземпляри договору та повідомила останнього, що його послуги не потрібні

(а.с.28-31).  

16.02.2007 року уповноваженими

представниками ДКПТМ „Ізмаїлтеплокомуненерго” здійснено перевірку кафе „Аквамарин”

за АДРЕСА_1, за результатами якої у присутності представника відповідача

-ОСОБА_2 складено Акт про порушення Правил надання послуг централізованого

опалення та водопостачання гарячої та холодної води, який 28.02.2007 року

розглянуто на засіданні комісії позивача по розгляду актів про порушення правил

користування тепловою енергією, про що складено відповідний протокол № 3, чим

підтверджено факт наявності неізольованих стояків і опалювальних пристроїв на

об'єкті відповідача та зірвання пломб, які при відключенні від теплопостачання,

було встановлено на кранах перед теплонагрівальними приладами. ОСОБА_2 вказані

Акт та протокол підписала, але внесла зауваження, а саме те, що об'єкт на

момент перевірки відключений від опалення (а.с.24-25).

Крім того, 26.02.2007 року

Південно-західним відділенням Державної інспекції з енергетичного нагляду за

режимами споживання електричної і теплової енергії в Одеській області проведено

обстеження СПД ФО ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, магазин „Аквамарин”) та складено Акт

обстеження № 70, яким встановлено, що СПД ФО ОСОБА_2 самовільно приєднала до

централізованої системи опалення нагрівальні прилади без укладення відповідного

договору, на підставі чого винесено відповідну постанову № 70 від 26.02.2007

року про накладення штрафу за порушення законодавства про теплоенергетику та

28.02.2007 року направлено відповідачу лист № 0410/3-60, яким повідомлено

останнього про порушення ним вимог Закону України „Про теплопостачання” та

накладення в зв'язку з цим на цього штрафу у розмірі 51 грн. (а.с.26-27, 49).

ДКПТМ „Ізмаїлтеплокомуненерго”

28.02.2007 року, 30.03.2007 року та 24.04.2007 року направило ПП ОСОБА_2

рахунок-фактуру № 000468 та розрахункову накладну на суму 352,63 грн. за лютий

2007 року за послуги з теплопостачання, рахунок-фактуру № 000723 та

розрахункову накладну на суму 217,76 грн. за березень 2007 року за послуги з

теплопостачання, рахунок-фактуру     №

000895 та розрахункову накладну на суму 134 грн. за квітень 2007 року за

послуги з теплопостачання (а.с.35-40).

В свою чергу, ПП ОСОБА_2 вказані

рахунки-фактури та накладні не оплатила, а листами № 19 від 21.03.2007 року, №

20 від 17.04.2007 року та № 5 від 07.05.2007 року повернула їх з посиланням на

те, що договір між сторонами укладений не був (а.с.32-34).

Судова колегія погоджується з

висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних

вимог ДКПТМ „Ізмаїлтеплокомуненерго”, стягнення на його користь з відповідача 1

535,80 грн. і вважає, що доводи та вимоги ПП ОСОБА_2, викладені в апеляційній

скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають,

виходячи з наступного.

Відповідно до статті 24 Закону

України „Про теплопостачання” № 2633-ІV від 02.06.2005 року, основним з

обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною

організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору та

нормативно-правових актів.

22.11.2005 року Наказом

Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

України від № 4 затверджено Порядок відключення окремих приміщень житлових

будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при

відмові споживачів від централізованого опалення.

Із матеріалів справи вбачається, що

ДКПТМ „Ізмаїлтеплокомуненерго” встановлено факт наявності на об'єкті ПП ОСОБА_2

неізольованих стояків і опалювальних пристроїв та зірвання пломб, які при

відключенні від теплопостачання, було встановлено на кранах перед

теплонагрівальними приладами (що підтверджується вищезазначеними Актами), але,

в свою чергу, ПП ОСОБА_2 договір на відпуск теплової енергії в гарячій воді з

позивачем не уклала, а саме відмовилась від укладення такого договору.

Крім того, в матеріалах справи

відсутні будь-які докази звернення ПП ОСОБА_2 до ДКПТМ

„Ізмаїлтеплокомуненерго”, відповідно до вказаного Порядку, з проханням про

відключення його від централізованого опалення.

Таким чином, судова колегія

приходить до висновку про порушення ПП ОСОБА_2 приписів вищевказаних Закону та

Порядку, а саме отримання теплової енергії без укладення договору, чим і

нанесла збитки позивачу в розмірі 1 535,80 грн., які і підлягають стягненню в

примусовому порядку. 

Між тим, місцевий господарський суд

правомірно відмовив ДКПТМ „Ізмаїлтеплокомуненерго” в задоволенні позовних вимог

в частині стягнення 5-ти кратної вартості, оскільки пунктом 9.2.11. Правил

користування тепловою енергією, затверджених Наказом Міністерства енергетики та

електрифікації СРСР від 06.12.1981 року № 310 (із змінами та доповненнями)

встановлено, що 5-кратну вартість нараховується за самовільне підключення, але

позивачем під час розгляду справи ані в місцевому господарському суді ані в

суді апеляційної інстанції не доведено належним чином факту самовільного

підключення.

ПП ОСОБА_2 ніяких додаткових

пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надала, а тому

зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді

апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення

статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті

обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і

заперечень. 

Вищезазначене повністю спростовує

доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова

колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного

місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, колегія

суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 08.08.2007

року по справі № 4/196-07-5121 відповідає вимогам чинного законодавства та

матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно

підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПП ОСОБА_2 -без задоволення.

Керуючись

статтями 99, 101-105  Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О

В И Л А:

Рішення господарського суду

Одеської області від 08.08.2007 року по справі № 4/196-07-5121 залишити без

змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2-без задоволення.

Постанова в порядку статті 105

Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її

прийняття.

Постанову апеляційної інстанції

може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду

України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                         

Г.П. Разюк

Суддя                                                                                         

   М.С. Петров