Рішення

від 29.06.2022 по справі 380/13987/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року справа №380/13987/21

провадження № П/380/14174/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваненко В.І.,

представника позивача Волинця І.В.,

представника відповідача Костилєвої А.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Віта-Агро»

до Одеської митниці Держмитслужби,

до Одеської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000022/2 від 07.05.2021; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2021/00179.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем заявлено до митного оформлення згідно митної декларації № UA500130/2021/015171 від 28.04.2021: «Бокс (будиночок) виготовлений з пластмаси для утримання телят: арт. СТ-10110 CALF-TEL 24/74-0 SERIES RT ENTRY, BED DOOR-230 шт. Торгівельна марка: САLF-ТЕL. Країна виробництва: US. Виробник: L.Т.HAMPEL CORPORAТІON». В наданій митній декларації № UA500130/2021/015171 зазначені відомості про вартість за основним методом, ціна імпортованого товару 44620,00 доларів США. Одеська митниця згідно картки №UA500130/2021/00179 відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією № UA500130/2021/015171 та прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000022/2 від 07.05.21, відповідно до якого митну вартість визначено за другорядним методом за шостим (резервним) методом.

Позивач зазначає, що за умовами договору та відповідно до наданих документів, які також подавалися для митного оформлення товару, упаковка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця та її вартість включена до ціни товару. Тому при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару). Вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та необґрунтованою.

Позивач наголошує, що Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 не зареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт, і, відповідно, не носять обов`язковий характер, з огляду на що, посилання відповідача на них є неприйнятними. Підприємство не мало змоги надати до митного оформлення докази оплати за перевезення через відсутність таких на час митного оформлення, що не суперечило вимогам п.5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, згідно якої такі документи подаються за наявності. Разом з тим, відповідно до наданих підприємству експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) зазначено точну вартість транспортно-експедиційних послуг. Вказані документи подавалися декларантом позивача до митного органу, однак їм надана помилкова оцінка.

Щодо відсутності в прайс-листі інформації щодо артикулу та моделі, не зазначення періоду строку дії цін, а також умов поставки товарів відповідно до яких зазначена ціна товару, позивач вказує, що за своєю суттю прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом, а є способом розповсюдження продавцем інформації про товар. Законодавством не врегульоване чітке формулювання змісту, реквізитів та інших характеристик прайс-листа, даний документ носить лише додатковий інформативний характер, відтак відсутність в документі інформації щодо умов продажу товару, не може вважатися підставою для визнання документу неповним або неінформативним. Також, прайс-лист не є обов`язковим документом та наданий позивачем із метою додаткового інформаційного обгрунтування.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 20.09.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 21.10.2021.

Відповідач 2 заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію № UA500130/2021/015171 від 28.04.2021. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем подано документи, які зазначені у графі 44 вказаної митної декларації. На виконання ст. 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердженя митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA500130/2021/015171 від 28.04.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанта та обгрунтововано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000022/2 від 07.05.2021.

Відповідач стверджує, що декларантом не подано витребувані митницею документи, які підтверджують митну вартість товарів, а підстави задоволенні позову відсутні.

У підготовчому засіданні 21.10.2021 відкладено розгляд справи до 25.11.2021.

25.11.2021 відкладено розгляд справи до 23.12.2021.

23.12.2021 у підготовчому засіданні відкладено розгляд справи до 03.02.2022.

03.02.2022 відкладено розгляд справи до 15.03.2022.

15.03.2022 відкладено розгляд справи до 28.04.2022.

28.04.2022 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 31.05.2022.

31.05.2022 залучено до участі у справі другого відповідача Одеську митницю (відокремлений підрозділ Держмитслужби, код ЄДРПОУ 44005631), оголошено перерву у судовому засіданні до 30.06.2022.

Розгляд справи проводився у режимі відеоконференції за участі представника позивача та представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 30.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

11.02.2021 ПП «Віта-Агро» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір поставки №001-21 (далі - Контракт) з компанією «L.T. HAMPEL CORP.» США (продавець) згідно з умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар (сільгосподарське устаткування), яке визначається Додатками до контракту.

Відповідно до ст.4 Контракту товар у відповідності до цим контрактом постачається на умовах згідно Додатків. Дата готовності Товару до відвантаження повинна бути не пізніше 90 днів з моменту передоплати від покупця. Строк відвантаження Товару Продавцем є датою поставки товару.

Згідно ст. 1 Додатку №1 від 11.02.2021 до Контракту №001-21 від 11.02.2021 продавець продає наступний товар «будиночки для телят CALE-TEL 24/740-0, 230 шт.» за ціною 194 дол. США за од., всього вартість товару - 44 620,00 дол. США.

Згідно ст.2 Додатку №1 від 11.02.2021 до Контракту №001-21 від 11.02.2021 платіж 44 620 дол. США здійснюється пляхом перерахування покупцем банківського переказу грошової суми в доларах США на рахунок продавця згідно повної передоплати.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення до Одеської митниці подано митну декларацію № UA500130/2021/015171 від 28.04.2021 на товар: «Бокс (будиночок) виготовлений з пластмаси для утримання телят: арт. СТ-10110 CALF-TEL 24/74-0 SERIES RT ENTRY, BED DOOR-230 шт. Торгівельна марка: САLF-ТЕL. Країна виробництва: US. Виробник: L.Т.HAMPEL CORPORAТІON».

В наданій митній декларації № UA500130/2021/015171 від 28.04.2021 зазначені відомості про вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору, ціна імпортованого товару - 44 620,00 доларів США.

Для підтвердження митної вартості до митної декларації надано: контракт №001-21 від 11.02.2021р., додаток (Специфікація) №1 від 11.02.21 до контракту №001-21 від 11.02.2021р., коносамент №21031681, інвойс №208273 від 4 лютого 2021р., експортна декларація Х20210305756977, договір добровільного страхування вантажу №TRS 21241 від 17.03.21 р., довідка про вартість перевезення №27-04/2021-4 від 27.04.21р, договір транпортного експедирування №1-15/02/2021 від 15.02.2021р., інші документи.

З метою підтвердження заявленої митної вартості, декларантом було направлено листа ПП «Віта-Агро» №1 від 07.05.21 додавши при цьому такі документи: платіжний документ на оплату 44 620 доларів США за товар; рахунок-фактуру про надання транспортно- експедиційних послуг №КТФ-145 від 21.04.21р.; лист ТОВ КТ Форвардінг №29-04/2021-1 від 29.04.21; лист ПП «Віта-Агро» №057/2021 від 06.05.21; прайс-лист Б/Н від 06.05.21.

Одеська митниця Держмитслужби згідно картки №UA500130/2021/00179 відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією № UA500130/2021/015171 та прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2021/000022/2 від 07.05.21р., відповідно до якого митну вартість визначено за другорядним методом за шостим (резервним) методом.

Згідно вищевказаного рішення про коригування митної вартості підставою для коригування товару зазначено: «Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додасться така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.02.2021 № 001-21 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2.1 договору ТЕ № 1-15/02/2021 від 15.02.2021, надає послуги на всій протяжності маршруту, про що складається акт виконаних робіт, який не надано до митного оформлення. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 21.04.2021 № КТФ-145 зазначено термін сплати до 24.04.2021, однак платіжного доручення для підтвердження оплати транспортно-експедиційних послуг не надано. У прайс-листі б/н відсутня інформація щодо артикулу арт. СТ-10110 та моделі, не зазначено період строку дії цін, а також не містить умов поставки товарів відповідно до яких зазначена ціна товару, тому не можливо врахувати даний документ для підтвердження митної вартості. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації (оплата транспортних послуг); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та. або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п.6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару».

На підставі вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів, позивач з метою випуску товару, що декларувався у вільний обіг, подав до митного оформлення електронну митну декларацію № UA500130/2021/016487, за якою згідно ст. 55 МК України було додатково сплачено ввізного мита 15 365,54 грн. та податку на додану вартість 64 535,26 гри., всього на суму 79 900,80 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості позивач звернувся до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларантом позивача була подана до Одеської митниці Держмитслужби електронна митна декларація № UA500130/2021/015171 від 28.04.2021 на товар: «Бокс (будиночок) виготовлений з пластмаси для утримання телят: арт. СТ-10110 CALF-TEL 24/74-0 SERIES RT ENTRY, BED DOOR-230 шт. Торгівельна марка: САLF-ТЕL. Країна виробництва: US. Виробник: L.Т.HAMPEL CORPORAТІON». Для підтвердження митної вартості позивачем до митної декларації надано: контракт №001-21 від 11.02.2021р., додаток (Специфікація) №1 від 11.02.21 до контракт №001-21 від 11.02.2021р., коносамент №21031681, інвойс №208273 від 4 лютого 2021р., експортна декларація Х20210305756977, договір добровільного страхування вантажу №TRS 21241 від 17.03.21 р., довідка про вартість перевезення №27-04/2021-4 від 27.04.21р, договір транпортного експедирування №1-15/02/2021 від 15.02.2021р., інші документи. Крім того, позивач подав платіжний документ на оплату 44 620 доларів США за товар; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №КТФ-145 від 21.04.21р.; лист ТОВ КТ Форвардінг №29-04/2021-1 від 29.04.21; лист ПП «Віта-Агро» №057/2021 від 06.05.21; прайс-лист Б/Н від 06.05.21. У листі №057/2021 від 06.05.21р. ПП «Віта-Агро» повідомило, шо товар - будиночки для телят СТ-10110 був придбаний напряму у виробника товару між L. Т. HAMPEL CORP, та за вигіднішою ціною через велику кількість придбаного товару. Даний артикул товару завозиться ПП «Віта-Агро» до України уперше та комплектація даних будиночків є базовою без додаткових опцій, таких як поїлки, захисту для годувальників, дверей та інше. Також просило взяти до уваги меншу ціну логістики до портів України в порівнянні з завезеними раніше товарами на адресу ПП «Віта-Агро».

В митній декларації № UA500130/2021/015171 від 28.04.2021 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору, ціна імпортованого товару - 44 620,00 доларів США.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості мотивоване відсутністю документів, які підтверджують складові митної вартості. Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно п.3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.02.2021 № 001-21 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд вважає аргументованими доводи позивача про те, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною. Оскільки за умовами договору та відповідно до наданих документів, упаковка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця та її вартість включена до ціни товару, тому при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

В оскаржуваному рішенні відповідач також звертає увагу на відсутність серед долучених до митного оформлення товару документів платіжного доручення для підтвердження оплати транспортно-експедиційних послуг.

Щодо зазначеної підстави прийняття оскаржуваного рішення позивач вказує, що підприємство не мало змоги надати до митного оформлення докази оплати за перевезення через відсутність таких на час митного оформлення, що не суперечило вимогам п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, згідно якої такі документи подаються за наявності. Разом з тим, відповідно до наданих підприємству експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) зазначено точну вартість транспортно-експедиційних послуг. Вказані документи подавалися декларантом позивача до митного органу.

Перевіривши аргументи сторін, суд встановив, що подані документи до митного оформлення документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат підприємства на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Щодо зауважень митного органу до змісту доданого для митного оформлення товару прайс-листа б/н, а саме в частині відсутності інформаціі щодо артикулу арт. СТ-10110 та моделі товарів, не зазначення періоду строку дії цін, умов поставки товарів, суд враховує, що прайс-лист не є обов`язковим документом та наданий позивачем із метою додаткового інформаційного обгрунтування. Прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може зважатися первинним документом.

На підставі викладеного, суд прийшов до переконання, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Згідно практики Верховного Суду у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Натомість, оскаржуване рішення відповідача не містить проаналізованої інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити та оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Позивач за подання даного позову сплатив судовий збір згідно платіжного доручення № 180 від 10.09.2021 у розмірі 4540,00 грн. Позивач також заявив клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6900 грн., проти задоволення яких відповідач не заперечив, клопотання про зменшення розміру заявлених судових витрат не подав.

Отже, судові витрати позивача слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000022/2 від 07.05.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2021/00179.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, Одеська обл., 65078) на користь Приватного підприємства «Віта-Агро» (код ЄДРПОУ 32469212, адреса: вул. Промислова, буд. 4 м. Золочів, Золочівський район, Львівська обл., 80700) 4540,00 грн. сплаченого судового збору, 6900 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 04.07.2022.

Суддя Крутько О.В.