Рішення

від 27.06.2022 по справі 440/16521/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16521/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Куць А.С.,

представника відповідачів Мартиненко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЦ-ГРУП" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЦ-ГРУП" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2021 №3006779/41540557 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 24.05.2021,

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 24.05.2021, складену та подану на реєстрацію ТОВ "АПЦ-ГРУП" датою її фактичного надходження - 15.06.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна №4 від 24.05.2021 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ТОВ «АПЦ-ГРУП» /далі ТОВ «АПЦ-ГРУП», позивач/ надало контролюючому органу відповідні пояснення і підтверджуючі документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, однак, оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено в реєстрації такої податкової накладної.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

Головним управлінням ДПС України у Полтавській області /далі ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач/ до Полтавського окружного адміністративного суду 29.12.2021 поданий відзив на адміністративний позов, де проти задоволення позову заперечувалося в повному обсязі з огляду на неповноту документів, наданих для реєстрації податкової накладної №4 від 24.05.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповіді на відзив, поданій до матеріалів справи 04.01.2022 позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, вказавши на чинність та дійсність договору, укладеного ТОВ «АПЦ-ГРУП» із контрагентом для здійснення реальних господарських операцій, на виконання яких позивачем складена та подана для реєстрації податкова накладна №4 від 24.05.2021.

Ухвалою суду від 16.05.2022 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представником позивача до матеріалів справи надано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що в ході опрацювання документів, наданих ТОВ «АПЦ-ГРУП» встановлено, що до податкової накладної №4 від 24.05.2021 платником не надано копій документів, які б підтверджували підставність перерахування на користь позивача грошових коштів в сумі 548142,35 грн та відсутні первинні документи на оформлення господарських операцій і, відповідно, оформлення податкової накладної №4 від 24.05.2021.

Заслухавши представника відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «АПЦ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 41540557) є юридичною особою, зареєстровано 28.08.2017 р. (05.02.2021р. підприємство змінило назву з Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Смарт Агро" на Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЦ-ГРУП». Основним видом діяльності підприємства є торгівля засобами захисту рослин та посівним матеріалом для підприємств сільськогосподарського сектору, у зв`язку із чим у діяльності позивача виражена сезонність. Позивач має орендоване офісне приміщення площею 5 м кв, розташоване за адресою м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд.74., орендоване у ТОВ «АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП» згідно договору оренди офісного приміщення №0-02-1/2020 від 02.01.2020 р., складське приміщення загальною площею 5 кв.м., розташоване за адресою м. Полтава, вул. Ливарна, буд. 5, орендоване у ТОВ «АГРОПРОМ-ЦЕНТР ГРУП» згідно договору оренди складського приміщення №0-19-3/2021 від 19.03.2021 /а.с.28 33/.

Позивачем була складена податкова накладна №4 від 24.05.2021 про поставку товару на суму 504342,24 грн., в тому числі ПДВ 84057,04 грн.

За результатами розгляду податкової накладної №4 від 24.05.2021 ГУ ДПС України у Полтавській області направлено позивачеві квитанцію, де зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена /а.с.11,12/. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 39.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлені контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена з поясненнями. До вказаних повідомлень позивачем надано додатки у кількості 42 документа /а.с.15/, що підтверджене відповідачем /а.с.186/.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення від 19.08.2021 №3006779/41540557 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 24.05.2021 /а.с.19/.

За змістом вказаного рішення, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково вказано про ненадання рахунку-фактури, згідно якого отримані кошти від покупця за товар, а також про відсутність первинного документу, який став підставою виписки податкової накладної.

Не погодившись з рішенням від 19.08.2021 №3006779/41540557 про відмову у реєстрації накладної в ЄРПН, позивач подав скарг та письмові пояснення на її обґрунтування /а.с.22-25/.

За результатами розгляду скарги та наданих позивачем письмових пояснень комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач не погодився з рішеннями комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2021 №3006779/41540557, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом про його оскарження.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2021 №3006779/41540557, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Суд зазначає, що контролюючим органом не встановлено порушення позивачем вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України, натомість виявлено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

За результатами розгляду податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області направлено позивачеві квитанції, де зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 01.61, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної №4 від 24.05.2021 було зупинено через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, контролюючим органом не визначено, які конкретно документи чи пояснення позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій.

Приймаючи оскаржуване рішення від 19.08.2021 №3006779/41540557 Комісія ГУ ДПС у Полтавській області як підставу для відмови в реєстрації податкової накладної №4 від 24.05.2021 зазначила, що позивачем ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково вказано про ненадання рахунку-фактури, згідно якого отримані кошти від покупця за товар, а також про відсутність первинного документу, який став підставою виписки податкової накладної.

Проте, у письмовому поясненні податковому органу позивачем було сформовано відповідну інформацію та подано відповідні документи, копії яких також наявні в матеріалах справи, зі змісту яких вбачається, що в рамках зареєстрованих видів діяльності, між ТОВ «АПЦ-ГРУП» та ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" (ЄДРПОУ-32738656) був укладений договір поставки №1/2021 від 31.03.2021 р.

Згідно з предметом договору, ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" зобов`язалося сплатити до 01.05.2021р. вартість товару, а ТОВ «АПЦ-ГРУП» зобов`язався поставити покупцеві замовлений товар у строк до 30.06.2021р. Найменування, загальна кількість, номенклатура та вартість, умови та терміни поставки товарів, що підлягають поставці за цим договором, відповідно до п. 2.1, 3.1-3.4 договору, вказані в специфікації №3 від 13.04.2021 р. та рахунку на оплату по специфікації №3 від 13 квітня 2021 р.

На виконання умов договору поставки, 13.04.2021р. ТОВ «АПЦ-ГРУП» частково відвантажило товар згідно видаткової накладної №2 від 13.04.2021р. на умовах доставки товару Продавцем на склад Покупця по ТТН №2 від 13.04.2021р. Перевізник ФОП ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 ), згідно договору перевезення №12/04/2021 від 12.04.2021р. за актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №130401 від 13.04.2021р. За послуги перевезення сплачено 3200,00 грн за платіжним дорученням №982 від 15.04.2021р., що відображено у банківській виписці по поточному рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків за 15.04.2021р.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, на дату відвантаження товару ТОВ «АДЦ-ГРУП» склало та зареєструвало податкову накладну №2 від 13.04.2021р. на суму 43 800,00 грн, у т. ч. ПДВ 7300,00 грн.

В свою чергу ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" 24.05.2021р. здійснив оплату платіжним дорученням №2322 на суму 548 142,35 грн. Що відображено у банківській виписці по поточному-рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків за 24.05.2021р. Так як в платіжному дорученні було некоректно вказано призначення платежу, ПП «Великобагачанський комбікормовий завод» надіслало лист від 24.05.2021р. на зміну призначення платежу (копія додається), згідно з яким кошти в сумі 255980,41 гри зараховано в оплату рахунку №1 від 31.03.2021 р. та в сумі 292 161,94 грн зараховано на сплату вартості товару по рахунку №3 від 13.04.2021р.

31.03.2021р. ТОВ «АПЦ-ГРУП» отримано замовлення від ПП "Великобагачанський комбікормовий завод", виписано рахунок на оплату. Найменування, загальна кількість, номенклатура та вартість, умови та терміни поставки товарів, що підлягають поставці за цим договором, відповідно до п. 2.1, 3.1-3.4 договору, вказані в специфікації №1 від 31.03.2021р.

Проведена оплата по рахунку №1 від 31.03.2021р.:

- 14.04.2021р. платіжним дорученням №2162 в сумі 100 000,00 грн, що відображено у банківській виписці по поточному рахунку НОМЕР_3 в ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків за 14.04.2021 р., виписана та зареєстрована податкова накладна № 3 від 14.04.2021р.

- 28.04.2021 р. платіжним дорученням № 2189 в сумі 410 000,00 грн, що відображено у банківській виписці по поточному рахунку НОМЕР_2 в ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків за 28.04.2021р., виписана та зареєстрована податкова накладна №4 від 28.04.2021 р.

29.04.2021 р. платіжним дорученням № 2199 в сумі 410 000,00 грн, що відображено у банківській виписці по поточному рахунку НОМЕР_2 в ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків за 29.04.2021р. виписана та зареєстрована податкова накладна №5 від 29.04.2021р./

- 20.05.2021 р. платіжним дорученням № 2304 в сумі 939 806,73 грн, що відображено у банківській виписці поточному рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків 20.05.2021р., виписано та зареєстровано податкову накладну №2 від 20.05.2021 р.

Після вище перелічених платежів, станом на 23.05.2021р. залишок несплачених коштів рахунку №1 від 31.03.2021р. складав 255980,41 грн. Тому кошти сплачені платіжним дорученням №2322 в сумі 548142,35, були перерозподілені згідно листа 24.05.2021 р. наступним чином: кошти в сумі 255980,41 грн зараховано як попередня оплата по рахунку №1 від 31.03.2021р. та 292161,94 грн зараховано на сплату вартості товару по рахунку №З від 13.04.2021р. Кошти сплачені по рахунку №3 від 13.04.2021 в сумі 292161,94 грн були розподілені: 43800,00 грн оплата відвантаженого товару по видатковій накладній №2 від 13.04.2021 р., решта 248361,94 грн (дві сорок вісім грн триста шістдесят одна грн 94 коп.) як попередня оплата за не відвантажений товар.

На дату отримання попередньої оплати в сумі 504342,24 грн, за фактом настання першої події, позивачем складена податкова накладна № 4 від 24.05.2021.

Таким чином, податкова накладна № 4 від 24.05.2021 була складена позивачем за датою господарських операцій, з якою п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України пов`язує дату виникнення податкових зобов`язань та позивачем надано контролюючому органу всі документи, необхідні для складення вказаної податкової накладної.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної №4 від 24.05.2021 та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 24.05.2021, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2021 №3006779/41540557 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

від 19.08.2021 №3006779/41540557

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих платником податків податкової накладної № 4 від 24.05.2021 покладений на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 4 від 24.05.2021 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 24.05.2021, подану на реєстрацію ТОВ «АПЦ-ГРУП», датою її фактичного подання.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «АПЦ-ГРУП» підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області підлягають судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, суд враховує наступне.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами першою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн позивачем надано до суду копії договору про надання правничої допомоги №36 від 23.11.2021 року, укладеного між позивачем та адвокатом Іщеряковою Вікторією Михайлівною; акту наданих правничих послуг №46 від 26.11.2021; банківської виписки за період 30.11.2021 30.11.2021 про оплату 6000,00 грн.

Відповідно до акту наданих правничих послуг від 26.11.2021 адвокатом надані такі послуги: вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів 1000,00 грн; складання позову та формування додатків до нього 5000,00 грн.

З огляду на визначене, суд зазначає, що вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів фактично є діями з підготовки позовної заяви, яка включає основну позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН /РК в ЄРПН та похідну щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну і, відповідно, стягненню підлягає оплата, вчинена позивачем саме за це.

До стягнення витрат на професійну правничу допомогу визначено 6000,00 грн, що суд вважає надмірною сумою з огляду на те, що предмет спору та обґрунтування правової позиції в цій категорії справ не представляє собою надмірної складності.

Виходячи з обґрунтованості суми заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи та сумою коштів, присуджених до нарахування, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 3000 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЦ-ГРУП" (вул.Небесної Сотні 74, Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 41540557) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 серпня 2021 року №3006779/41540557.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЦ-ГРУП" від 24 травня 2021 року №4 датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЦ-ГРУП" витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень), витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 липня 2022 року.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва