Постанова

від 27.06.2022 по справі 340/2155/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/2155/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року (головуючий суддя Жук Р.В.)

у справі № 340/2155/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу №5 від 30.03.2021, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №5 від 30.03.2021 про накладення штрафу у розмірі 51000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова є необґрунтованою та має суттєві протиріччя, оскільки ОСОБА_1 не вводила в обіг будь-яку продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам чи з ризиками суспільним інтересам, про що зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції № 8 від 17.02.2021. Позивачка вважає незаконним і сам акт перевірки характеристик продукції № 8 від 17.02.2021, згідно якому проведено планову перевірку в магазині за адресою АДРЕСА_1 , однак позивачка цього дня не була присутня в даному магазині та не порушувала вимог законодавства про державний ринковий нагляд. Також акт перевірки заповнений частково, не містив необхідних додатків (зокрема направлення та наказу на проведення перевірки), тому позивачка не змогла надати предметні пояснення щодо обставин, які мали суттєве значення, а також свої зауваження. Крім того, 20.03.2021 позивачка отримала поштою протокол №4 від 16.03.2021 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідальність за які встановлена пунктом 2 частини 2 статті 44 цього Закону. У протоколі не конкретизовано, де, коли і на якому саме взутті виявлено відсутність інформації про його матеріал, не зазначено інші фактичні обставини правопорушення, що призвело до неправильної кваліфікації дій позивачки. Цей протокол складався у м. Кропивницькому у відсутності позивачки, що унеможливило реалізацію нею права на захист. Зважаючи на такі обставини позивачка вважає, що складені відповідачем документи не є належними та допустимими доказами вчинення нею інкримінованого правопорушення та всі сумніви мають тлумачитись на її користь.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції за наявних у справі доказів встановив, що суб`єктом, який у лютому 2021 року здійснював підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі взуттям на господарській одиниці - у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому по АДРЕСА_1 , була саме ФОП ОСОБА_1 . Належних доказів того, що взуття, яке обстежувалася під час планової перевірки характеристик продукції, належало іншому суб`єкту господарювання, про що стверджував представник позивачки, судом не здобуто. У ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позову про допущені посадовими особами відповідача при проведенні перевірки та оформленні її результатів порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Позивачці забезпечено її права, передбачені статтею 7 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", зокрема, право приймати участь у перевірці, отримувати інформацію про результати ринкового нагляду та надавати свої пояснення та зауваження.

По суті виявленого відповідачем порушення суд зазначив, що позивачкою не спростований факт невідповідності взуття - черевики жіночі «Gukkeг», артикул 8360, штрих-код 2000018314425, яке реалізувалося у належному їй магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вимогам Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу. Також позивачкою не доведено, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг, що б відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», звільняло її від відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Хоміча Р.Г., діючого на підставі ордеру серія ДП№2903/011 від 11.04.2021, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином тих обставин, що планову перевірку призначено розпорядчими документами органу ринкового нагляду за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проведено перевірку відповідачем в іншому магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 . Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення. Після перевірки характеристик продукції та встановлення її формальної невідповідності, яка не становить серйозного ризику, орган ринкового нагляду не вимагав від позивачки усунення відповідним приписом на підставі ч.3 ст.29 Закону та не складав протокол про адміністративне правопорушення за результатами його виконання.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, зазначає, що наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не підтверджуються документально, обставини, які були покладені в основу позову, досліджені судом першої інстанції з наданням їх правильної оцінки.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю і безпеці учасників справи до закінчення воєнного стану. Клопотання мотивовано тим, що станом на теперішній час продовжений воєнний стан, введений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ з 24.02.2022, і згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 судам рекомендовано за можливості відкладати розгляд справи, зважати, зокрема, на те, що велика кількість учасників судових процесів не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Представник позивачки просить врахувати бойові дії на території Донецької області, де проживає представник позивачки, ті факти, що позивачка евакуювалася за межі України з Кіровоградської області, а Третій апеляційний адміністративний суд розташований в Дніпропетровській області і не має бомбосховища.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення означеного клопотання, оскільки представником позивачки не наведено поважних, об`єктивних причин неможливості прийняття участі в розгляді справи, які були б пов`язані саме із збройною агресією рф та запровадженим воєнним станом.

Суд при цьому враховує, що відповідно до виданого адвокату Хомічу Р.Г. ордеру серія ДП№2903/011 від 11.04.2021 про надання правової допомоги позивачці ОСОБА_1 , в тому числі, у Третьому апеляційному адміністративному суді, адвокат здійснює адвокатську діяльність в м. Дніпрі, відповідно до відомостей, наведених представником позивачки в апеляційній скарзі, а також поданих ним до суду апеляційної інстанції клопотань, поштовою адресою ОСОБА_2 також є м. Дніпро, що підтверджується і наявною у справі довідкою, виданою лікувальним закладом ОСОБА_2 в листопаді 2021 року; докази зміни фактичного місцезнаходження представника позивачки станом на день призначеного судового засідання 28.06.2022 в матеріалах справи відсутні. Перебування позивачки за межами країни не є поважними причинами неявки представника позивачки в судове засідання з огляду на обсяг делегованих нею повноважень та відсутності подання нею жодних відповідних заяв до суду апеляційної інстанції. З приводу послання представника позивачки на відсутність в Третьому апеляційному адміністративному суді бомбосховища, суд зазначає, що в установленому порядку суду виділено приміщення в якості бомбосховища для працівників та відвідувачів суду.

Таким чином, належним чином представником позивачки не доведено реальної, об`єктивної неможливості прибути в судове засідання, враховуючи також фактичну ситуацію, що склалась станом на сьогодення у регіоні м. Дніпро, тому підстави для відкладення розгляду справи відповідно до ст.313 КАС України відсутні.

Представником відповідача подано письмове клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Одночасно відповідач звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції розглянуто аналогічну справу за апеляційною скаргою, яка залишена без задоволення.

За наведених обставин відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка - ОСОБА_1 з 28.09.2020 зареєстрована як фізична особа-підприємець та займалася такими видами економічної діяльності: 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний); 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за її рішенням проведена 28.07.2021.

В період з 12.02.2021 по 17.02.2021 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області проведено плановий захід з перевірки характеристик продукції - взуття - за місцем знаходження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , де здійснювала підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складений акт від 17.02.2021 № 8.

Підставою для здійснення означеного заходу є виданий Начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відповідно до секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, складеного Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, наказ №148 від 05.02.2021 «Про здійснення планового заходу» (а.с.37).

На підставі цього наказу головним спеціалістам відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійнику Д.С. та ОСОБА_3 видано направлення №147 від 08.02.2021, яким доручено провести перевірку характеристик продукції, тип перевірки - планова, предмет перевірки - взуття, місце розміщення продукції - АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », термін проведення перевірки - з 12 по 17 лютого 2021 року (а.с.38).

Процес здійснення перевірки 12.02.2021 фіксувався засобами відео- та фототехніки.

Відповідно до складеного в останній день перевірки 17.02.2021 акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 перевіркою виявлені порушення, зокрема, щодо такої продукції: позиція 3 - Черевики жіночі «Gukkeг» арт. 8360 ш/к 2000018314425 не відповідає вимогам п.5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 №358, а саме: на взуття не нанесена інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви.

У зв`язку з неможливістю особистого вручення акту через відсутність позивачки за місцем провадження нею господарської діяльності 17.02.2021, примірник акту 18.02.2021 надісланий позивачці поштою, про що зазначено в самому акті від 17.02.2021 (а.с.40), та отриманий нею 20.02.2021 (а.с.42).

23.02.2021 ОСОБА_1 подала до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області зауваження до акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021, в яких зазначила, що вона не була присутня у магазині 17.02.2021 та не порушувала вимог законодавства про державний ринковий нагляд, а направлення на проведення перевірки, яке діяло у період з 12 по 17 лютого 2021 року, втратило чинність.

Зауваження позивачки до акту розглянуті Першим заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, листом від 04.03.2021 позивачці надана відповідь, що перед початком заходу працівниками Головного управління ознайомлено ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює підприємницьку діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , з направленням про проведення планової перевірки, ФОП ОСОБА_1 одержано вказане направлення та пред`явлено службові посвідчення, що зафіксовано відеозаписом.

12.03.2021 перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відповідно до ч.11, 12 ст.33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» направив ФОП ОСОБА_1 , разом із супроводжувальним листом № 901-2/1635/05.2 з пропозицією надати у письмовій формі свої пояснення та заперечення, проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Проекти рішень складені з вимогами про приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та тимчасову заборону надання продукції на ринку, зокрема, щодо продукції, відображеній у позиції 3 акту №8 від 17.02.2021 (а.с133,134).

25.03.2021 ОСОБА_1 направила відповідачу повідомлення, у якому вказала, що керівником об`єкта даної перевірки вже було вжито заходів, спрямованих на запобігання та уникнення ризиків суспільним інтересам шляхом вилучення з торгівлі у даному магазині всієї невідповідної продукції, що є предметом наведених проектів рішень Держпродспоживслужби, а тому вважає недоцільним і невиправданим в подальшому будь-які обмежувальні (корегувальні) заходи, зокрема й тимчасову заборону надання цієї продукції на ринку (а.с.135).

Між тим, головний спеціаліст відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійник Д.С. склав протокол №3 від 16.03.2021 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» під час проведення планової перевірки характеристик продукції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». АДРЕСА_1 .

За змістом цього протоколу суть порушення полягає в тому, що під час перевірки встановлено введення в обіг продукції (позиція 1-7 акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021), а саме: на взуття не нанесено інформацію про матеріал (матеріал верху, підкладка й устілка, підошва), за що передбачена відповідальність, встановлена пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Від підписання цього протоколу ФОП ОСОБА_1 відмовилася, оскільки, як нею вказано в протоколі 16.03.2021, вона була відсутня за місцем здійснення господарської діяльності магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 (а.с.46), внаслідок чого примірник протоколу 17.03.2021 надісланий позивачці поштою та отриманий нею 20.03.2021 (а.с.46, 47).

За результатами розгляду справи, перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області виніс постанову про накладення штрафу від 30.03.2021 № 5, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що склало 51000 грн. (17 грн. х 3000), за порушення вимог пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 №358, - на взуття не нанесено інформацію про матеріал (матеріал верху, підкладку й устілку, підошву), за що передбачена відповідальність пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (позиція 3 акту перевірки характеристик продукції від 17.02.2021.

Вищезазначена постанова 01.04.2021 направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку.

Правомірність винесення вказаної постанови про накладення штрафу від 30.03.2021 № 5 є предметом судового розгляду у даній справі.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначає таке.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються, зокрема, Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

За визначенням в ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції); державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.

Повноваження відповідача визначені статтею 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідно до яких з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування), вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 вказаного Закону у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів).

Згідно ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: планові- згідно із секторальними планами ринкового нагляду, позапланові.

Порядок проведення перевірок характеристик продукції встановлений статтею 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно до ч.1-5 ст.23 Закону в редакції на час виникнення спірних правовідносин, під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до ч.10 ст.23 Закону строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

За приписами ст.23-1 цього Закону для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

У направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).

Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Виходячи з наведених правових норм, суд апеляційної інстанції вважає, що за встановлених вище обставин, які позивачкою не заперечуються, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність в діях посадових осіб відповідача порушень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» при проведенні перевірки та оформленні її результатів.

Так, відповідачем проведено захід ринкового нагляду - планову перевірку характеристик продукції у торгівельному приміщенні магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснювала підприємницьку діяльність позивачка. Предметом перевірки було взуття, яке розміщувалося та розповсюджувалося у цьому магазині. Перевірка характеристик продукції проведена на підставі наказу органу ринкового нагляду та направлення на проведення перевірки, які видані та оформлені відповідно до статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Перевірка проведена у строк, установлений частиною 10 статті 23 цього Закону. Під час проведення перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції встановлено невідповідність взуття вимогам технічного регламенту щодо маркування.

За твердженням позивачки суть порушення відповідачем порядку проведення перевірки полягає в тому, що в наказі та направленні на перевірку не визначено найменування товару, відносно якого має бути проведено перевірку.

Такі аргументи позивачки суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки як в наказі на здійснення планового заходу, так і в направленні на проведення перевірки визначено найменування товару - «взуття» як предмету перевірки.

По суті виявленого перевіркою порушення суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» виробники зобов`язані зокрема зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством.

Згідно із статтею 11 Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 №358, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 за №336/33307, затверджено Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.

Цей Технічний регламент встановлює вимоги до маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.

Для цілей цього Технічного регламенту термін "взуття" означає будь-які вироби з підошвами, призначені для носіння на ногах, включаючи складові (матеріал верху взуття, підкладки й устілки, підошви), зазначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту, що окремо надходять в обіг.

Згідно з пунктом 5 цього Технічного регламенту інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.

На маркуванні обов`язковою є інформація про три основні складові взуття згідно з додатком 1 до цього Технічного регламенту, а саме: матеріал верху; підкладка й устілка; підошва.

Складові взуття позначаються відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту у вигляді піктограм або текстових позначень конкретних матеріалів, які зазначено у додатку 1 до цього Технічного регламенту.

Визначення матеріалів верху взуття проводиться відповідно до абзацу першого пункту 9 та додатка 1 до цього Технічного регламенту без урахування аксесуарів або елементів, що їх укріплюють (деталі зі шкіри, ремені для закріплення на щиколотці, прикраси, застібки, язички, блочки або аналогічні елементи).

Визначення матеріалу підошви має здійснюватися залежно від обсягу використаних матеріалів відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.

Відповідно до пунктів 6, 7, 8 Технічного регламенту введення в обіг взуття здійснюється за умови його маркування згідно з вимогами цього Технічного регламенту та відповідності іншому законодавству України, що до нього застосовується.

У разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам цього Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Введене в обіг взуття, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту щодо маркування та відповідним положенням законодавства України, що до нього застосовується, не може бути заборонено або обмежено.

Згідно з пунктом 9 Технічного регламенту на маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об`єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття.

Інформація про матеріал має наноситись на взуття. Виробник або його уповноважений представник може обрати визначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту текстові позначення або піктограми.

Маркування згідно з цим Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика.

Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.

Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов`язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України. Продавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом.

Отже, наявність маркування продукції (взуття) щодо матеріалу, з якого взуття виготовлено, є обов`язковим при введенні в обіг такого взуття, а відсутність такого інформації (маркування) є підставою для застосування штрафних санкцій у відповідності п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

У спірному випадку органом державного контролю (нагляду) встановлено порушення, суть якого полягає у введенні в обіг продукцію, а саме: черевики жіночі «Gukkeг» артикул 8360 штрих-код 2000018314425, на яких не була зазначена інформація про складові взуття та матеріал, з якого виготовлено взуття.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, позивачка як розповсюджувач цієї продукції не надала до перевірки будь-яких документів, що містять інформацію про походження продукції, зокрема про виробника взуття або особу, яка поставила їй це взуття. Внаслідок цього орган ринкового нагляду не мав можливості ідентифікувати виробника продукції, тож відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» саме позивачка вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг.

Введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, становить склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Обставини справи свідчать, що позивачкою фактично не заперечується встановлення відповідачем такого факту, натомість, позиція позивачки полягає у тому, що вона не є особою відповідальною за вказане порушення, так як не здійснювала реалізацію (введення в обіг продукції), яка не має відповідного маркування. За позицією позивачки встановлені обставини справи не дають підстав стверджувати, що захід державного контролю (нагляду) було здійснено в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснювала підприємницьку діяльність (продаж взуття) позивачка, оскільки на момент перевірки підприємницьку діяльність у цьому магазині вів інший суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_4 . Позивачка є подругою ОСОБА_4 і 12.02.2021 випадково опинилася у цьому магазині, підтвердженням чого є надані суду першої інстанції копії акту приймання-передачі обладнання від 08.12.2020, складеного між АТ КБ «Приватбанк» та ФОП ОСОБА_4 , копії чеків платіжного терміналу, датованих 22.07.2021.

З приводу цих аргументів позивачки слід зазначити, що надані суду першої інстанції, а також самостійно витребувані судом першої інстанції докази, у своїй сукупності, дають підстави стверджувати, що органом державного контролю здійснено перевірку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснює підприємницьку діяльність позивачка і саме під час перевірки вказаного магазину виявлено порушення суть яких викладена вище.

Про це свідчать такі, встановлені судом, обставини.

З дослідженого відеозапису перевірки встановлено, що 12.02.2021 перевірку у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розпочато у присутності ОСОБА_1 , якій були пред`явлені службові посвідчення та вручено направлення на проведення перевірки цього місця розміщення продукції. ОСОБА_1 допустила посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до перевірки, повідомивши, що саме вона є власником цього магазину та веде підприємницьку діяльність у ньому. Також вона надала посадовим особам, які здійснювали ринковий нагляд, журнал реєстрації перевірок, до якого головний спеціаліст відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійник Д.С. вніс відповідні записи про плановий захід ринкового нагляду та реквізити документів, на підставі якого він проводиться у цьому об`єкті торгівлі.

Крім того, інформація про ОСОБА_1 як про продавця товару була розміщена на коробках зі взуттям, яке обстежувалося під час перевірки 12.02.2021, що зафіксовано засобами фототехніки.

Як вбачається із листування позивачки з відповідачем, ОСОБА_1 у своїх зауваженнях від 23.02.2021, повідомленні від 25.03.2021 не заперечувала той факт, що вона є розповсюджувачем продукції у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та не вказувала на ФОП ОСОБА_4 як на суб`єкта господарювання, що на законних підставах займається самостійною підприємницькою діяльністю у цьому магазині.

Витребувані судом першої інстанції від ГУ ДПС у Кіровоградській області податкові декларації (розрахунки, звіти), свідчать, що ФОП ОСОБА_1 як платник єдиного податку другої групи подавала до Знам`янської ДПІ податкову звітність, звітуючи про доходи від підприємницької діяльності за ІУ квартал 2020 року за кодом КВЕД 47.72 (роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах). Крім того, нею подані до Знам`янської ДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ІУ квартал 2020 року та І квартал 2021 року, звіти про нарахування єдиного внеску за грудень 2020 року, січень, лютий, березень 2021 року, у яких відображено нарахування та виплата ФОП ОСОБА_1 у ці періоди доходу у вигляді заробітної плати громадянці ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як найманому працівнику, яка працювала за трудовим договором, будучи прийнятою на роботу касиром торгівельного залу з 30.10.2020.

Листом від 17.11.2021Знамянська міська рад Кіровоградської області повідомила суд, що листом власника приміщення за АДРЕСА_1 , ТОВ «Фора Март» від 17.11.2021 підтверджено факт оренди торгової площі об`єкта за зазначеною адресою під розміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно договору оренди, укладеного з ФОП ОСОБА_1 в період з 12.02.2021 по 17.02.2021.

Відомості про ФОП ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), підтверджується інформацією про дислокацію підприємств роздрібної торгівлі, юридичних та фізичних осіб-підприємців на території Знам`янської міської територіальної громади станом на 01 січня 2021 року, розміщеною на офіційному сайті Знам`янської міської територіальної громади (https://znam.gov.ua/dislokaciya-torgivelnih-ob%E2%80%99ektiv-po-mistu-13-59-51-01-03-2018/).

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, зібраними доказами підтверджено той факт, що суб`єктом, який у лютому 2021 року здійснював підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі взуттям в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснено перевірку, була саме ФОП ОСОБА_1 . Належних доказів того, що взуття, яке обстежувалася під час планової перевірки характеристик продукції, належало іншому суб`єкту господарювання, зокрема ФОП ОСОБА_4 судом не здобуто.

Твердження скаржника з посиланням на лист орендодавця ТОВ «Фора Март», що правильною адресою приміщення, яке орендувала ФОП ОСОБА_1 , є АДРЕСА_1 , не змінюють тих обставин, що захід державного контролю з боку відповідача був проведений саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснювала підприємницьку діяльність позивачка .

Той факт, що в наказі та направленні на перевірку зазначено адресу АДРЕСА_1 , не може свідчити про неправомірність притягнення до відповідальності позивачки, оскільки не спростовує того, що перевірку проведено відносно позивачки та в магазині, в якому остання здійснювала свою підприємницьку діяльність. При цьому, як в наказі на проведення перевірки так і в направленні на перевірку визначено те, що захід державного контролю має бути проведений в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а предметом перевірки є взуття, де фактично та відносно чого фактично і було здійснено відповідачем перевірку.

З приводу інших доводів позивачки, покладених в основу своїх вимог, суд першої інстанції дослідив обставини, які мають значення для справи, і дійшов правильних висновків, що оскільки позивачка не була присутня при складанні та підписанні акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 та протоколу про виявлені порушення №3 від 16.03.2021, примірники акту перевірки та протоколу надіслані позивачці рекомендованими листами за місцем її проживання та отримані нею 20.02.2021 та 20.03.2021, відповідно. Позивачка подала зауваження на акт перевірки, правом подання пояснень щодо протоколу не скористалася, що не є підставою для скасування спірної постанови від 30.03.2021 та не звільняє позивачку від відповідальності за порушення законодавства про ринковий нагляд у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Щодо порядку прийняття оскаржуваної постанови суд першої інстанції правильно зазначив, що Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не містить приписів щодо обов`язкового повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи та щодо розгляду справи з участю суб`єкта господарювання.

Допущення описки у спірній постанові щодо зазначення реквізитів протоколу №3 від 16.03.2021 не порушило прав позивачки та не є самостійною підставою для скасування спірних постанов у судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №340/2155/21 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко