Ухвала

від 03.07.2022 по справі 640/21396/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21396/20

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04 липня 2022 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редіс ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редіс ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З наявних у суду матеріалів вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Окружним адміністративним судом міста Києва 23 листопада 2021 року в порядку письмового провадження, вперше апеляційну скаргу на зазначене рішення подано 22 грудня 2021 року (в межах строку на апеляційне оскарження), проте дану апеляційну скаргу подано з огляду на поштовий штемпель на конверті 24 червня 2022 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження.

Але, пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що вони були позбавлені можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі у строк. На думку відповідача, подання апеляційної скарги з порушенням строку на апеляційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету, недостатність на його рахунку грошових коштів необхідних для сплати судового збору у розмірі визначеному законом, з об`єктивних причин виключали можливість сплати судового збору у розмірі й порядку визначеному законом та звернення до суду апеляційної інстанції.

Однак, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В силу частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Водночас, відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З огляду на правові висновки Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Невиконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Разом з тим, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Суб`єкт владних повноважень має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15, від 13.11.2018 року № 804/958/17.

Таким чином, апелянту необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.

Крім того, відповідачем так судовий збір сплачено не було.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2022 року вже вдруге відмовлено апелянту у відстроченні сплати судового збору.

Таким чином, апелянту необхідно надати документ про сплату судового збору.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви.

Апелянт подав апеляційну скаргу на рішення суду за позовом, ставка судового збору якого дорівнювала 2102,00 грн., тому сума судового збору, яку потрібно сплатити при подачі даної апеляційної скарги, складає 3153,00 грн.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, № справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно із ст.ст. 169, 296, 298 КАС зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення та оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3153,00 грн.

Керуючись статтями 169, ст. 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редіс ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення та квитанції про сплату судового збору у розмірі 3153,00 грн.

Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя О.В. Карпушова