Постанова

від 03.07.2022 по справі 140/8804/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/8804/21 пров. № А/857/2822/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Довгої О.І., Хобор Р.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мовіан» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року (головуючий суддя Плахтій Н.Б., м.Луцьк) у справі № 140/8804/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Мовіан» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

19.08.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління ДПС у Волинській області від 17.08.2021 №2391 «Про проведення відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мовіан».

Позов обґрунтовує тим, що ПП «Мовіан» створене 06.02.2019, а тому не могло проводити діяльність і формувати від`ємне значення у періоди, зазначені в п.200.11 ст.200 ПК України, та не заявляло до відшкодування податок на додану вартість (ПДВ), а лише задекларувало від`ємне значення ПДВ з причини наявності об`єктивних обставин (наявності адаптивного карантину на території України, що призвело до падіння продаж на території України та тимчасового перевищення об`єму закупівель над продажами, в результаті чого виникло від`ємне значення), тому перевірка контролюючим органом є неможлива. Крім того, відповідач порушив вимоги пункту42.2 статті 42, пункту78.4 статті 78 ПК Українищодо вручення оспорюваного наказу, він не був попередньо направлений чи вручений підприємству, що є порушення процедури проведення перевірки.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги фактично дублюють мотиви позовної заяви. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано і не надано достатньої уваги доводам позивача щодо порушення процедури проведення документальних позапланових перевірок контролюючим органом.

У відповідності до частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства України(КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

15.07.2021 позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року, в рядку 21 якої зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 6059792 грн.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78та 200.11 ст.200 ПК України, у зв`язку з поданням ПП «Мовіан» податкової декларації за червень 2021 року з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, ГУ ДПС у Волинській області було видано наказ від 17.08.2021 №2391 «Про проведення відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мовіан» (код ЄДРПОУ 42800856)», відповідно до якого вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах з березня 2020 року по серпень 2020 року. Дата початку перевірки: 18.08.2021; тривалість перевірки: 5 робочих днів

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано вимоги податкового законодавства в частині призначення перевірки та того, що оспорюваний наказ видано контролюючим органом правомірно, за наявності правових та фактичних підстав, у порядку, встановленому законом, та у межах повноважень контролюючого органу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту20.1.4 пункту 20.1 ст.20 ПК Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок визначеністаттею 75 ПК України.

Так, згідно ізп.75.1 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК Українипередбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначенийстаттею 78 ПК України.

Так, відповідно до п.78.1 ст.78 ПК Українидокументальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

п.п.78.1.8 - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених урозділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: 1) подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; 2) подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17 та згідно з вимогами частини п`ятоїстатті 242 КАС Українипідлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджено, що спірним наказом від 17.08.2021 № 2391 документальну позапланову виїзну перевірку призначено щодо законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2021 року, яке становить більше 100 тис. грн, відтак, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність правових підстав, передбачених підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК Українидля її призначення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що такі питання, як правомірність здійснення самого процесу проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу від 17.08.2021 № 2391, тобто питання щодо виконання контролюючим органом цього наказу (наявність направлень на перевірку, інформування позивача про початок проведення перевірки та вручення копії цього наказу до початку проведення перевірки) не впливають на висновки щодо правомірності та підставності видання цього наказу.

Таким чином, апелянт не довів колегії суддів обґрунтованість своїх вимог. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, подав до матеріалів справи достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується правомірність його дій.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно зст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мовіан» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у справі № 140/8804/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Р. Б. Хобор