Рішення

від 30.06.2022 по справі 304/1093/22

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1093/22 Провадження № 2-о/304/27/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2022 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу № 304/1093/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Маріаш Владислав Іванович про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме що вона є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онучкою померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її мама ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свою позицію мотивує тим, що вона є донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онучкою померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак в документах, що підтверджують їх родинні зв`язки та подані для оформлення спадщини, допущені певні помилки з невідомих їй причин. Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її баба ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме земельну ділянку, що знаходиться у м. Перечин, урочище «Полякове», площею 0,0711 га, кадастровий номер 21232551100:01:004:0067, яку померла заповітом від 06 вересня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Маріаш В.І. за реєстровим №1269, заповідала ОСОБА_1 , а також земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, кадастровий номер 2123210100:01:004:0252, яку померла також заповідала ОСОБА_1 , що стверджується заповітом від 28 вересня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Маріаш В.І. за реєстровим № 816. 08 червня 2021 року у встановленому законом порядку після смерті ОСОБА_4 вона звернулася до приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу Маріаша В.І. із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки після смерті ОСОБА_4 їй було усно відмолено та надане роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_4 та її мамою ОСОБА_5 в судовому порядку, оскільки в їх документах, які ідентифікують родинні зв`язки, допущені помилки. До того ж, ОСОБА_5 є пенсіонером і за законом має право на обов`язкову частку в спадкуванні нею за заповітом на земельні ділянки. Так, у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 30 квітня 1961 року прізвище її мами ОСОБА_6 зазначено « ОСОБА_7 », а матір`ю такої вказано « ОСОБА_8 ». Їх родинні відносини підтверджуються тим, що у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_2 від 06 лютого 1982 року дошлюбне прізвище її мами ОСОБА_5 зазначено « ОСОБА_9 » та датою народження вказано ІНФОРМАЦІЯ_4 . Те, що ОСОБА_5 є її мамою, підтверджується також свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 25 травня 1982 року, де у графі мама зазначено ОСОБА_5 . До того ж, згідно паспорту серії НОМЕР_4 померлої ОСОБА_4 записано « ОСОБА_9 », а на сторінці 10 паспорту зазначено прізвище чоловіка померлої « ОСОБА_7 », що підтверджує родинний зв`язок померлої з ОСОБА_5 , так як у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 30 квітня 1961 року прізвище її мами ОСОБА_5 зазначено « ОСОБА_7 », а батьком її зазначено « ОСОБА_10 ». Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 01 березня 2003 року, вона змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_11 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_12 ». Оскільки факт її родинного зв`язку ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджується вищевказаними документами, тому просить заяву задовольнити.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала до суду заяву, у якій уточнила свої вимоги, а саме просила встановити факт, що вона є онучкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та не встановлювати той факт, що вона є донькою ОСОБА_13 , оскільки зазначене підтверджується її свідоцтвом про народження; справу розглянути у її відсутності.

Приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Маріаш В.І. як заінтересована особа у судове засідання також не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 232, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 29 грудня 2020 року (а. с. 14).

За життя, а саме шостого вересня 2010 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Маріаш В.І., зареєстрований в реєстрі за № 1269, яким належну їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0711 га, яка знаходиться в м. Перечин, урочище «Поляково», кадастровий номер 2123255100:01:004:0067 та належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 004962, виданого Перечинською міською радою 22 лютого 2008 року за №2123255100-0108070000008, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 17).

Також 28 вересня 2016 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Маріаш В.І., зареєстрований в реєстрі за № 816, яким належну їй земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,15 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2123210100:01:004:0252, яка зареєстрована на її ім`я в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 997030021232 (номер запису про право власності 15851448) та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5790 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2123210100:01:004:0253, котра зареєстрована на її ім`я в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 995046721232 (номер запису про право власності на нерухоме майно 15814902), заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 19).

Будучи спадкоємцем за заповітом на майно померлої ОСОБА_4 , заявник звернулася до приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу Маріаша В.І. із заявою про прийняття спадщини, однак у пред`явлених нею документах є розбіжності, що унеможливлюють встановлення родинного зв`язку між нею та покійною, а саме у свідоцтві про народження її матері прізвище баби зазначено ОСОБА_7 , замість вірного ОСОБА_9 , у зв`язку з чим нотаріус усно рекомендував їй звернутися до суду у порядку ст. 315 ЦПК України про встановлення факту родинних відносин між нею та її бабою (а. с. 15-16).

Дійсно, як вбачається із свідоцтва про народження заявника ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками зазначені ОСОБА_15 та ОСОБА_5 (а. с. 10, 11).

Із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , виданого 06 лютого 1982 року вбачається, що цього ж дня у Перечинському райвідділі ЗАГСУ Закарпатської області укладено шлюб між ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено запис за № 05; після укладення шлюбу чоловіку і дружині присвоєно прізвище ОСОБА_11 (а. с. 27).

Поряд з цим, у свідоцтві про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дошлюбне прізвище такої зазначено ОСОБА_7 , а її батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (а. с. 26).

Крім цього, у паспорті громадянина України серії НОМЕР_8 ОСОБА_4 , виданого 24 березня 2000 року Перечинським РВ УМВС України в Закарпатській області, на сторінці 10 містяться відомості про те, що нею зареєстровано шлюб з ОСОБА_10 (а. с. 12-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 цього Кодексу суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як роз`яснено в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Крім того, згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, які викладені у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо. Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК відповідно до ст. 36 1 Закону від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII "Про прокуратуру" також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає підставною заяву ОСОБА_1 та доведеним факт родинних відносин, а саме, що вона є онучкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Отже, керуючись ст. 5, 7, 258-259, 265, 294, 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

уточнену заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ), заінтересована особа приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Маріаш Владислав Іванович (89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, вул. Гагаріна, № 6-а) про встановлення факту родинних відносин задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є онучкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.