Рішення

від 12.06.2022 по справі 439/1915/21

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1915/21

Провадження № 2/439/115/22

13 червня 2022 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивачі: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

представник позивачів: адвокат Шелепінський Орест Михайлович,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

«Броди Агро»

представник відповідача: адвокат Гаврилюк Євген Олегович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (в інтересах якого дії законний представник малолітнього ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ухвалив таке рішення.

Позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Бродівського районного суду Львівської області із позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро», в яких просять суд стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» на користь ОСОБА_1 матеріальне відшкодування заподіяної моральної шкоди у сумі 350 000 гривень 00 копійок. Також просять суд стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» на користь ОСОБА_2 матеріальне відшкодування заподіяної моральної шкоди у сумі 350 000 гривень 00 копійок.

Стислий виклад позиції позивачів.

Позивачі зазначають, що 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів», ОСОБА_3 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку міста Броди Львівської області, здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_4 . За результатами дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Позивачі вказують, що описана дорожньо-транспортна пригода відбулася за участю автомобільного транспортного засобу марки «Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Броди Агро». Водій вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_3 на час дорожньо-транспортної пригоди виконував трудові обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро».

Позивачі наголошують, що органом досудового розслідування встановлено, що «причиною настання дорожньо-транспортної пригоди» стали обставини пов`язані із діями пішохода ОСОБА_4 , внаслідок яких об`єктивна можливість виявити пішохода для водія вказаного автомобільного транспортного засобу настає на відстані, із якої він вже був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду шляхом своєчасного екстреного гальмування.

Позивачі звертають увагу, що шкода, яка завдана життю ОСОБА_4 , є прямим причинним наслідком дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 06 травня 2021 року, за участю автомобільного транспортного засобу, володільцем якого є відповідач.

Позивачі мотивують, що після смерті ОСОБА_4 позивачі зазнають пригнічення, роздратування та неможливість змиритись із трагедією життя, що призвело до суттєвих та непоправних змін у житті останніх. Позивачам заподіяно моральну шкоду, виражену в душевних та фізичних стражданнях, пов`язаних з втратою батька та чоловіка, який повністю забезпечував сім`ю.

Відтак позивачі змушені звернутися до суду за для матеріального відшкодування заподіяної їм моральної шкоди.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач зазначає, що пішохід ОСОБА_4 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів», перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, грубо порушив правила дорожнього руху визначені для пішоходів, що рухаються проїзними частинами автодороги.

Відповідач вказує, що ОСОБА_4 знехтував Правилами дорожнього руху України, що покликані забезпечити безпечний для життя та здоров`я рух пішоходів. У подальшому в умовах темної пори доби, на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів», де відсутні тротуари та можливість переходу дороги в місцях пішохідного переходи, рухався по проїзній частині дороги спиною до попутного руху транспорту. Перебуваючи напівбоком спиною до попутного руху транспорту, створив перешкоду руху автомобільному транспортному засобу, який рухався з дотриманням правил дорожнього руху і в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з його вини, помер.

Відповідач мотивує, що ОСОБА_4 , внаслідок власної грубої необережності (порушень вимог Правил дорожнього руху України), вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відтак на думку відповідача позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

15 листопада 2021 року - відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Від представника відповідача - генерального директора Міненка Олега Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив повністю, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Від представника позивачів - адвоката Шелепінського Ореста Михайловича надійшла відповідь на відзив, в якому позивачі позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити. Додатково пояснив, що заподіяна моральна шкода позивачам є не договірним (деліктним) зобов`язанням, яке виникло між сторонами за результатами дорожньо-транспортної, яка мала місце 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів».

Від представила відповідачів - генерального директора Коритника Михайла Володимировича надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, в якій відповідач повторно заперечив щодо позовних вимог повністю. Наголосив, що у даному випадку договірне (деліктне) зобов`язання повинно бути відшкодовано страховиком відповідача у межах страхового ліміту. Різницю між страховим відшкодуванням та наявною шкодою відшкодовує вже безпосередньо відповідач. Більше того, така сума повинна бути зменшена із урахуванням грубої необережності потерпілого. Відтак позовні вимоги є безпідставними.

08 квітня 2022 року - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача - адвоката Шелепінського Ореста Михайловича надійшли письмові пояснення на підтвердження обставин справи, викладених у позовній заяві.

Від представника відповідача - генерального директора Коритника Михайла Володимировича надійшло клопотання про зменшення суми судових витрат у зв`язку із їх необґрунтованістю.

Від представника позивача - адвоката Шелепінського Ореста Михайловича надійшов детальний опис наданих послуг із професійної правничої допомоги. Окрім цього, подано заяву про доручення доказів, яка в подальшому задоволена судом.

Під час судового засідання - адвокат Шелепінський Орест Михайлович позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити. Також просить розподілити судові витрати між сторонами.

Під час судового засідання - адвокат Гаврилюк Євген Олегович проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Окрім цього, заперечує щодо наявного розміру судових витрат, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом даного цивільного провадження.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, із посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів», ОСОБА_3 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку міста Броди Львівської області, здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_4 . За результатами дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди, що підтверджується наданою суду копією Витягу із Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 07 травня 2021 року; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07 травня 2021 (а.с. 5, 13). Окрім цього, така обставина визнається сторонами, що з огляду на частину 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України не підлягає доказуванню.

Причиною настання вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди слугували обставини, які пов`язані із діями пішохода ОСОБА_4 . Унаслідок таких дій виникла об`єктивна неможливість виявити пішохода для водія вказаного автомобільного транспортного засобу на відстані, із якої він вже був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду шляхом своєчасного екстреного гальмування, що підтверджується наданою суду копією постанови про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2021 року (а.с. 11-12).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів», водій автомобільного транспортного засобу марки Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» та виконував відповідні трудові обов`язки, що підтверджується наданою суду копією запиту із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14), та також визнається сторонами, що з огляду на частину 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України не підлягає доказуванню.

ОСОБА_4 є чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11 вересня 2018 року; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 22 травня 2018 року (а.с. 6, 10).

Страховиком Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АТ за № 0349227 від 13 квітня 2021 року - Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» здійснено страхову виплату ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 37384 від 22 квітня 2021 року (а.с. 97).

Мотиви суду.

Предметом даного спору є відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за результатами якої загинув ОСОБА_4 , який є чоловіком та батьком позивачів.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоду завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, згідно із частиною 2 статті 1168 ЦК України, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Отже, позивачка - ОСОБА_1 як дружина та позивач - ОСОБА_2 як син загиблого ОСОБА_4 має право на відшкодування моральної шкоди, яка завдана смертю останнього.

За правилами частин 2, 5 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Під умислом потерпілого варто розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

За результатом розгляду справи будь-яких належних та допустимих доказів, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, відповідач не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач будучи володільцем джерела підвищеної небезпеки, зобов`язаний відшкодувати позивачам моральну шкоду, завдану смертю матері, незалежно від своєї вини.

У свою чергу частиною 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

За змістом частини 2 статті 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

У даному випадку суд виходить з того, що оцінка дій потерпілого ОСОБА_4 відповідно до вимог Правил дорожнього руху України не потребує застосування спеціальних пізнань в області автотехнічних досліджень. На переконання суду є доведеною обставина, що вчинені діяння потерпілим ОСОБА_4 беззаперечно наражали останнього на небезпеку та є прямим наслідком настання дорожньо-транспортної пригоди. Такі дії полягали у тому, що потерпілий, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у темну пору доби, будь-яким чином не виділивши себе для своєчасного виявлення її іншими учасниками дорожнього руху, рухався за діагоналлю по проїзній частині дороги спиною до попутного руху транспорту. Тобто своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги Розділу 4. Обов`язки та права пішоходів Правил дорожнього руху України.

За таких встановлених обставин, які ґрунтуються, зокрема на результатах проведення досудового розслідування, які викладені у дослідженій судом копії постанови про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2021 року, суд приходить до переконання, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів» сталася за результатом допущення грубої необережності потерпілим - ОСОБА_4 .

Водночас суд критично оцінює доводи сторони відповідача щодо відшкодування завданої моральної шкоди страховиком останнього. Позаяк із досліджений судом доказів вбачається, що страховиком Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АТ за № 0349227 від 13 квітня 2021 року - Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» здійснено страхову виплату ОСОБА_1 у розмірі 125 000 гривень 00 копійок. Відтак за таких обставин справи саме володілець джерела підвищеної небезпеки - Товариство з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» має відшкодувати заподіяну моральну шкоду позивачам.

При вирішенні питання щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди позивачам, яка заподіяна загибеллю ОСОБА_4 , внаслідок взаємодії із джерелом підвищеної небезпеки, володільцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Броди Агро», суд також враховує факт грубої необережності ОСОБА_4 під час описаної дорожньо-транспортної пригоди. Окрім цього, водієм автомобільного транспортного засобу марки «Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не порушено жодних вимог Правил дорожнього руху України. За встановлених обставин справи, останній був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення із загиблим.

У свою чергу суд визнає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок загибелі ОСОБА_4 , пережили сильні емоційно-психологічні страждання, які спричинили порушення (зміну) звичайного ритму їхнього життя.

Позивачка - ОСОБА_1 була змушена докладати певних зусиль для відновлення свого порушеного права. А в враховуючи її емоційний стан, відновлення порушеного права для позивачки було пов`язано із душевними стражданнями. Сукупність вказаних факторів свідчить про те, що позивачці протиправними діями відповідача була спричинена моральна шкода.

Із огляду на вищевикладене, враховуючи особу позивачки - ОСОБА_1 , суд, керуючись статтями 16, 23 Цивільного кодексу України, принципами розумності та справедливості, виходячи із власного переконання, вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 50 000 гривень 00 копійок, що у достатній мірі компенсує позивачці заподіяну моральну шкоду.

Водночас суд, визначаючи розмір матеріального відшкодування суми заподіяної моральної шкоди позивачеві - ОСОБА_2 , враховує, що син потерпілого ОСОБА_4 є малолітньою особою. Дитина фактично позбавлена можливості на підтримку з боку батька, його участі в її житті, піклуванні, спілкуванні. Позбавлення малолітньої дитини проведення спільного часу разом із батьком, зокрема отримання батьківський порад або підтримки, спричиняє дитині сильних психологічних страждань, які безумовно заподіюють моральної шкоди.

Відтак суд, враховуючи супутні обставини справи, а також особу позивача - ОСОБА_2 , керуючись статтями 16, 23 Цивільного кодексу України, принципами розумності та справедливості, виходячи із власного переконання, вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 100 000 гривень 00 копійок, що у достатній мірі компенсує позивачеві заподіяну моральну шкоду.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

За змістом частин 1-2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 Цивільного процесуального закону України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як раніше встановлено судом позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково.

Доказами у справі підтверджується, що позивачі були звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У свою чергу позовні вимоги, які були заявлені до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» є вимогами майнового характеру та загалом встановлюють ціну позову у розмірі - 700 000 гривень 00 копійок.

Виходячи із законодавчих приписів статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, зважаючи на норму пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий за подання даного позову підлягав сплаті у розмірі 7 000 гривень 00 копійок.

Тобто за обставин, коли позовні вимоги позивачів задоволені частково, а останні є особами, які відповідно до Закону України «Про судовий збір» мають пільги щодо звільнення від сплати судового збору, необхідно здійснити компенсацію понесених судових витрат на рахунок Державного бюджету за рахунок відповідача у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» необхідно частково стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 500 гривень 00 копійок (із розрахунку: ціна позову = 700 000 гривень, задоволено позовні вимоги у сумі = 150 000 гривень, загалом задоволено 21, 42 відсотки від загальної суми позовних вимог; 7 000 гривень сплаченого судового збору х 21, 42 відсотки задоволених позовних вимог = 1 500 гривень) на рахунок Державного бюджету, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

Щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами у справі встановлено, що 18 травня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Шелепінським Орестом Михайловичем укладено договір про надання правової допомоги № 7/21 від 18 травня 2021 року (а.с. 90-92). Підпунктом 1.1. Пункту 1. Предмет договору вищевказаного договору визначає, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах Договору, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строках, обумовлених сторонами.

За правову допомогу, передбачену підпунктом 1.2. Договору, клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному у додатку до цього договору (пункт 5. Ціна договору вищевказаного договору).

ОСОБА_1 надано професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (в інтересах якого дії законний представник малолітнього ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Про це свідчить наданий суду детальний опис наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 7/21 від 18 травня 2021 року (а.с. 87-88).

Дійсність понесення ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 гривень 00 копійок підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера № 22/21 від 18 травня 2022 року (а.с. 89).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що чинний ЦПК України передбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат, а саме:

-дійсність;

-необхідність;

-розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи питання про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Арго» - задоволенні частково. Ціна позову загалом становила 700 000 гривень 00 копійок, із який фактично задоволено стягнення грошових коштів у сумі 150 000 гривень 00 копійок. Враховуючи застереження статі 141 Цивільного процесуального закону України, розподіл понесених витрат ОСОБА_1 підлягає задоволенню у 21, 42 відсотковому співвідношення до фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу. Позаяк позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені саме у 21, 42 відсотковому пропорційному еквіваленті. При цьому такі фактично понесені витрати повинні відповідати критеріям дійсності, необхідності та розумності їх розміру, із урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Досліджуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у частині «участі у судовому засіданні», суд не знаходить обґрунтованості визначення саме такого розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас суд, враховуючи критерій «розумності розміру судових витрат із урахуванням складності справи», вважає частково підставними мотиви представника відповідача щодо невідповідності розміру наданих послуг із професійної правничої допомоги позивачці ОСОБА_1 .

Відтак суд, зважаючи на фактично понесені судові витрати позивачем за надану професійну правничу допомогу у даній цивільній справі, врахувавши 21, 42 відсотковий розмір пропорційно задоволених вимог позивачів, вважає за доцільне відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом даної справи у розмірі 6 000 гривень 00 копійок.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 6 000 гривень 00 копійок, що у повні мірі буде відповідати понесеним судовим витратам на професійну правничу допомогу позивачкою у зв`язку із розглядом даної цивільної справи.

Керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» на користь держави судовий збір у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 червня 2022 року.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Броди Агро», код ЄДРПОУ: 35116330, місцезнаходження: Львівська область, Золочівський район, село Шнирів, вулиця Колгоспна, 34.

Суддя Б.М. Петейчук