Рішення

від 30.06.2022 по справі 670/710/21

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/710/21

Провадження № 2/670/85/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2022 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Волкової О.М.

з участю секретаря Кушнір О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа -- Солобковецький навчально-реабілітаційний центр Хмельницької обласної ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Орган опіки та піклування в особі Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, у якому просив:

-- позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-- стягнути аліменти з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

В обґрунтування позову зазначено, що Органом опіки та піклування в особі Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області розглянуто клопотання директора Солобковецького навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради (далі -- Центр) від 30.09.2021 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за невиконання батьківських обов`язків.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі не перебували.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області 26.01.2006 року зроблений відповідний запис за № 5 та видано свідоцтво про народження. З 06.03.2013 року навчається та постійно перебуває у Солобковецькому навчально-реабілітаційному центрі Хмельницької обласної ради, до якого прибула з с. Говори Хмельницького району Хмельницької області. Протягом 2020-2021 років ОСОБА_3 перебувала в центрі цілодобово, в тому числі у вихідні, святкові дні та канікулярний час на підставі рішення виконавчого комітету Віньковецької селищної ради від 21.09.2021 року № 25 «Про перебування неповнолітньої ОСОБА_3 у Солобковецькому навчально-реабілітаційному центрі Хмельницької обласної ради цілодобово, в тому числі у вихідні, святкові дні та канікулярний час 2021/2022 навчального року».

Дитина має інвалідність, навчається за типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, отримує корекційні послуги логопеда, психолога, вчителя-дефектолога.

З 2013 року по 2019 рік дівчинкою опікувався батько, дзвонив, відвідував, додому забирав на канікули, проте впродовж 2020-2021 року ОСОБА_1 на зв`язок не виходив. З матір`ю ОСОБА_2 працівники Центру не знайомі і ніколи її не бачили, вона жодного разу не телефонувала у Центр.

Відповідно до довідки старости села Говори та Ломачинці від 08.10.2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , проте на території даного старостинського округу не проживають.

Згідно з актом від 12.11.2021 року ОСОБА_2 ніколи не приїжджала та не проживала разом з ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_3 .

Крім того, відповідач ОСОБА_1 отримує соціальні виплати на дитину-інваліда ОСОБА_3 : за березень-грудень 2020 року отримав 16881,00 грн, за січень-жовтень 2021 року отримав 18030,00 грн. Крім того, він є боржником по сплаті аліментів іншим чотирьом дітям.

При проведенні перевірки органом опіки та піклування Віньковецької селищної ради підготовлено висновок, згідно якого відповідачі ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляють заінтересованості в її подальшій долі, не цікавляться її успіхами, станом здоров`я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, а всі питання щодо виховання дитини ОСОБА_3 вирішуються працівниками центру.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення батьків від виховання дитини та свідоме нехтування своїми обов`язками, що тягне за собою позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх дочки та стягнення аліментів.

Ухвалою від 13.01.2022 року у справі відкрите провадження, призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.05.2022 року підготовче провадження закрите,справа призначена до розгляду по суті.

У судове засідання 01.07.2022 року учасники справи, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, не з`явились.

За неявки сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача -- начальник служби у справах дітей Віньковецької селищної ради Пуківська О.В. подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи повідомленими належним чином про місце, дату та час розгляду справи, у визначений в ухвалі строк відзив на позов не надали, у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, заяви про неможливість прибуття до суду чи відкладення розгляду справи не подавали.

Представник третьої особи -- директор Солобковецького навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради Гаман А.М. подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити за відсутності представника третьої особи, та прийняти рішення виключно в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_3 .

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області 26.01.2006 року складено відповідний актовий запис за № 5. В актовому записі про народження ОСОБА_3 матір`ю зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком -- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі спільної заяви про визнання батьківства № 2 від 26.01.2006 року.

Рішенням виконавчого комітету Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області № 254 від 21.09.2021 року надано дозвіл на перебування неповнолітньої ОСОБА_3 у Солобковецькому навчально-реабілітаційному центрі Хмельницької обласної ради цілодобово, в тому числі у вихідні, святкові дні та канікулярний час протягом 2021/2022 навчального року.

Як вбачається з повідомлення Солобковецького навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради № 01-07/60 від 30.09.2021 року дитина ОСОБА_3 від березня 2020 року цілодобово перебувала в Центрі. Місце перебування, знаходження мами ОСОБА_2 адміністрації Центру не відомо. Тато дівчинки ОСОБА_1 відповідно до довідки Віньковецького відділення поліції № 1407/101-2020 від 28.05.2020 року перебуває у державному розшуку. Починаючи з 30.09.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєю дитиною не цікавляться, в Центрі її не відвідують.

Згідно повідомлення старости села Говори та Ломачинці від 08.10.2021 року № 63 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , проте на території даного старостинського округу не проживають. ОСОБА_3 перебуває у Солобковецькому інтернаті, на вихідні та канікулярні дні за місцем реєстрації не приїжджає.

Крім того згідно довідки Солобковецького навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради № 01-11/103 від 16.11.2021 року ОСОБА_3 не відноситься до дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, не знаходиться під опікою установи, а отже на повному державному утриманні закладу не перебуває. Проте протягом 2020-2021 року дитина перебувала в центрі цілодобово, в тому числі у вихідні, святкові дні, канікулярний час.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, затвердженого рішенням виконавчого комітету селищної ради від 18.11.2021 року № 337, орган опіки та піклування, з метою захисту прав та інтересів дитини, запобігання бездоглядності, вважає за доцільне клопотати перед районним судом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .

Конвенцією про права дитини передбачено забезпечення державами-учасницями умов, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ст. 9 Конвенції). Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 Конвенції).

Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої, другої ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова № 3) роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (абзац 2 пункту 16 Постанови № 3).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», § 54, § 58).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позбавлення батьківських прав є виключним і надзвичайним засобом впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Отже, враховуючи те, що позивачем в повній мірі доведено факт ухилення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків по вихованню та забезпеченню своєї малолітньої дитини, суд доходить до висновку щодо необхідності позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки відповідачі не надали суду будь-яких доказів, що вказували б на наявність поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали їм виконувати свої обов`язків по вихованню дитини та вчинення дій, що вказували б на виявлення ними батьківського виховання та догляду.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів, то суд бере до уваги таке.

Згідно ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а обов`язок з утримання дитини покладається рівною мірою на обох батьків.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 166 СК України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини та одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум у 2022 році встановлений на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.

Суду не представлено відомостей місце роботи відповідачів та отримання ними сталих і регулярних доходів, тому розмір аліментів слід визначити у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

В силу ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову, а відповідно до положень ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд бере до уваги положення ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі задоволення позову - на відповідача, та вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави по 1984,80 грн судового збору, оскільки відносно кожного з відповідачів заявлено по дві вимоги.

Керуючись ст. 150, ст. 152, ст. 155, ст. 164, ст. 165, ст. 166, ст.170 , ст. 180, ст. 181, ст. 182, ст. 184, ст. 191 СК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 10-13, ст. 17, ст. 19, ст. 81, ст. 82, ст. 141, ст.ст. 258-259, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа -- Солобковецький навчально-реабілітаційний центр Хмельницької обласної ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно їхньої малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та передати дитину органу опіку та піклування в особі Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь органу опіки і піклування в особі Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (вул. Соборної України, 20, смт. Віньківці, Хмельницький район Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04403315), аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з кожного окремо, починаючи з 23.12.2021 року і досягнення дочкою повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави 1984,80 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави на користь Держави 1984,80 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01.07.2022 року.

Суддя О.М.Волкова