Рішення

від 31.05.2022 по справі 463/2374/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/2374/20

Провадження № 2/463/280/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

з участю секретаря судового засідання Ліпчанської А.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

в місті Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи Львівське комунальне підприємство «Дім», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Четверта Львівська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксана Олегівна, про визнання недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору дарування житлового будинку із земельною ділянкою, припинення права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулись до суду з позовом до відповідачів, яким просить:

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_11 у спадковій справі №430 за 2011 рік, яке складається із 1/6 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0407 га.;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_12 у спадковій справі №503 за 2005 рік, яке складається із 1/2 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0407 га.;

визнати частково недійсним договір дарування житлового будинку разом із земельною ділянкою, яка відведена для його обслуговування від 15.08.2017 р. за №1715, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксаною Олегівною в частині дарування земельної ділянки з кадастровим №4610137200:05:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

припинити право власності ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим №4610137200:05:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування записів за №21887652 та №21887642 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим №4610137200:05:005:0048, внесених на підставі договору дарування житлового будинку разом із земельною ділянкою, яка відведена для його обслуговування від 15.08.2017 р. за №1715, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксаною Олегівною.

Позов мотиву тим, що рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих «Про розгляд матеріалів по обміру земель по кварталах №572, 569» від 08.09.1954 року за №1213 було залишено в користуванні земельну ділянку при будинку АДРЕСА_2 площею 357 м2 відповідно до існуючих норм за землекористувачем Будинкоуправлінням АДРЕСА_3 та доручено міжміському бюро інвентаризації провести реєстрацію.

На підставі вищевказаного рішення від 08.09.1954 року за №1213 Міжміським бюро інвентаризації проведено реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4 та видано Заключение «О реєстрации документов на право пользование земельним участком АДРЕСА_5 ».

13.03.1970 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації на підставі матеріалів інвентаризації був складений технічний паспорт на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , загальною площею 357 м2 в т.ч. з них 103 м2 під забудовою та під городом 272 м2.

З вищевказаного технічного паспорта від 13.03.1970 року вбачається, що землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_6 є ЖЕК-14, а власником місцева рада.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 19.06.1980 року за №306 «Про створення житлово-експлуатаційних об`єднань в м. Львові» створено Житлово-експлуатаційне об`єднання Червоноармійського району м. Львова Львівського міськжитлоуправління управління житлового господарства Львівської міської Ради народних депутатів на базі ЖЕК-12, як головного підприємства з включенням в його склад на правах виробничих одиниць житлово-експлуатаційних дільниць №№501, 502, 503, 504, 505, 506, 507, 508, 509, 510. Із створенням ЖЕО Червоноармійського району ліквідувати, як самостійні організації, управління житлового господарства Червоноарміського району, житлово-експлуатаційні контори та будинкоуправління №№7,11,12,13,14,32,33,41,45,55,60.

Відповідно до п.2 рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 19.06.1980 року за №306 «Про створення житлово-експлуатаційних об`єднань в м. Львові» збережено за головними підприємствами , на базі яких створюється ЖЕО обслуговуючу площу та чисельність працівників.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 19.01.1989 року за №37 «Про схему управління житлово-комунальним господарством міста Львова» з метою реалізації затвердженої рішенням сесії структури і схеми управління житлово-комунальним господарством м. Львова Житлово-експлуатаційні дільниці Житлово-експлуатаційного об`єднання Червоноармійського району реорганізовано відповідно в житлово-експлуатаційні контори на праві структурних одиниць виробничих житлово-комунальних об`єднань районів з розрахунковими рахунками в банку, а саме відповідно до додатку 1 доданого до даного рішення Житлово-експлуатаційну контору №504 Виробничого об`єднання житлово-комунального господарства Червоноармійського району створено на базі житлово- експлуатаційної дільниці (ЖЕД) №504.

Ухвалою Львівської міської ради від 09.07.1991 року «Про структуру управління житловим і комунальним господарством в адміністративних районах м. Львова» ухвалено підпорядкувати Личаківській, Залізничній, Шевченківській, Франківській, та Галицькій районній раді народних депутатів управління житлового господарства райвиконкому житлово-експлуатаційні контори на правах юридичних осіб.

Ухвалою Львівської міської ради від 28.02.2002 року за №1506 «Про створення Львівських комунальних підприємств на базі ЖЕК-500, 502, 503, 504, 505, 507, 508, 510» створено на базі житлово-експлуатаційної контори №504 Личаківського району створено Львівське комунальне підприємство «№504».

Ухвалою Львівської міської ради від 16.11.2017 року №2606 «Про припинення ЛКП "№ 500, ЛКП № 504", ЛКП № 507", ЛКП "За Замком" шляхом приєднання та зміну назви ЛКП № 503" на ЛКП "Управитель"» припинено Львівське комунальне підприємство "№ 504" шляхом приєднання до Львівського комунального підприємства "Дім".

Зважаючи на вищевикладене Львівське комунальне підприємство «Дім» є правонаступником Житлово-експлуатаційної контори №14 Червоноармійського району м. Львова та будинкоуправління №85 Сталінського району міста Львова.

Розпорядженням Голови Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради «Про передачу квартир у власність громадян» від 17.10.1996 року за №911 передано у власність ОСОБА_13 та ОСОБА_14 квартиру АДРЕСА_7 , загальною площею 33,5 м2.

Розпорядженням Виконавчого комітету Львівської міської ради за №752 від 21.10.1996 року затверджено вищевказане розпорядження голови Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради за №911 від 17.10.1996 року «Про передачу квартир у власність громадян».

Розпорядженням Голови. Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради «Про передачу житла громадянам» від 18.12.1998 року за №1253 передано у власність ОСОБА_15 , ОСОБА_16 квартиру АДРЕСА_8 .

Розпорядженням міського голови м. Львова від 21.12.1998 року за №719 затверджено вищевказане розпорядження голови Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради за №719 від 21.12.1998 року «Про передачу квартир у власність громадян».

Оформивши в порядку приватизації державного житлового фонду право власності на вищевказані квартири у будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 стали користувачами земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідно до ст. ЗО Земельного кодексу України № 561-XII від 18.12.1990 року на рівні з Житлово-експлуатаційною конторою №504 м. Львова.

Після продажу ОСОБА_16 позивачу квартири АДРЕСА_8 на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Котарською Аліцеею Тадеївною за №2968 від 30.09.2004 року до позивача перейшло право користування земельною ділянкою під житловим будинком в якому знаходиться дана квартира.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України № 561-ХІІ від 18.12.1990 року при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

Проте, Львівською міською радою Ухвалою 12-ї сесії 3-го скликання №907 від 11.01.2001 року розбавлено позивача законного права користуватися вищевказаною земельною ділянкою по АДРЕСА_2 в розмірі 357 м2.

03 березня 2017 року Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради запросила позивача та третіх осіб, як співвласників всіх 4-ох квартир житлового будинку АДРЕСА_2 ( ОСОБА_3 - квартира АДРЕСА_9 , ОСОБА_6 - квартира АДРЕСА_10 , ОСОБА_7 - квартира АДРЕСА_11 , ОСОБА_8 - квартира АДРЕСА_10 , ОСОБА_9 - квартира АДРЕСА_10 , ОСОБА_10 - квартира АДРЕСА_10 ) на засідання щодо вирішення питання погодження межі між земельними ділянками-по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_12 та АДРЕСА_2 .

Позивачу та співвласникам 17.03.2017 року стало відомо, що 11.01.2001 р. відповідач-1 (Львівська міська рада) прийняла Ухвалу №907, якою було передану у приватну власність Відповідачу-2, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 земельну ділянку площею 407 м2 за адресою: АДРЕСА_2 з призначенням «Для обслуговування житлового будинку», яка є частиною земельної ділянки, яка була в користуванні співвласників квартир АДРЕСА_9 та АДРЕСА_7 .

Вважають, що Ухвала №907, якою було затверджено Наказ Департаменту землеустрою та планування забудови міста від 24.11.2000 року №361, про передачу у приватну власність відповідачу-2, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , земельну ділянку площею 407 м2 по АДРЕСА_2 є незаконною, яка підлягає скасуванню, а державний акт на право приватної власності на землю від 26.02.2001 року за №482 виданого відповідачеві-2, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 є недійсним з наступних підстав.

Як слідує з оскаржуваної Ухвали №907, а також Наказу №361 відповідач-1 передав відповідачеві-2, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 земельну ділянку загальною площею 407 м2 по АДРЕСА_2 , яка нібито перебувала у їх фактичному користуванні.

В тому числі відповідачеві-2 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було передано земельну ділянку орієнтовною площею 112,75 м2, яка ніколи не перебувала у їхньому фактичному користуванні.

Вказана земельна ділянка є частиною земельної ділянки загальною площею 375 м2, яка була закріплена та перебувала в спільному користуванні Житлово-експлуатаційної контори-504, яка є правонаступником будинкоуправління АДРЕСА_3 та співвласників житлового будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

До даного висновку можна дійти, якщо співставляти та проаналізувати наступні документи.

З однієї сторони:

Державний акт на право приватної власності на землю від 26.02.2001 р. №482 зокрема «план зовнішніх меж земельної ділянки» на 407 м2.

Акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 12.04.2000 р. по АДРЕСА_2 та План присадибної ділянки АДРЕСА_13 (копія з Львівського Міжміського бюро технічної інвентаризації), де загальна земельна площа по фактичному користуванні становлена 413,7 м2.

З іншої сторони:

Згідно з Генеральним планом (схема) складеним 30.07.1947 р. за будинком АДРЕСА_14 закріплена земельна ділянка загальною площею 175,1 м2, в тому числі 83,6 м2 жилий будинок, 34 м2 двір, 57,5 м2 город.

Згідно з Планом земельної ділянки, розробленим Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації на підставі «решения Сталинской совета народних депутатов №1213 від 08.09.1954 г„ Реєстровий №1 от 27.02.1953 г.» зокрема зазначено, що земельна ділянка по документах становить 205,8 м2.

З свідоцтва про право на спадщину від 04.07.1988 р. №1-2841 вбачається, що після смерті ОСОБА_17 , його дружина ОСОБА_12 згідно заповітом успадкувала 1/4 житлового цегляного будинку з відповідними частинами господарських будівель, які знаходяться у АДРЕСА_15 , який розміщений на земельній ділянці площею 205,8 м2.

З довідки-характеристики Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 02.10.1984 р. виданої ОСОБА_17 , вбачається що за будинком АДРЕСА_16 зареєстрована земельна ділянка площею 205,8 м2.

З довідки-характеристики Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 1992 р. виданої ОСОБА_18 , вбачається що за будинком АДРЕСА_16 зареєстрована земельна ділянка площею 205,8 м2.

Згідно з Рішення Львівського міськвиконкому №1213 від 08.09.1954 року та на підставі матеріалів представлених міжміським бюро технічної інвентаризації по обміру земель та висновків міської земельної комісії про реєстрацію права користування земельними ділянками Львівського міськвиконкому (Заключение «О реєстрації документов на право пользование земельним участоком АДРЕСА_5 ») за будинкомуправлінням АДРЕСА_3 закріплена земельна ділянка по АДРЕСА_2 загальною площею 375 м2 в тому числі під забудовою 103 м2 під городом 272 м2.

Згідно технічного паспорту присадибної ділянки по АДРЕСА_2 від 20.01.1971 р. складеного Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації загальна площа становить 375 м2 в тому числі під забудовою 103 м2 під городом 272 м2.

Згідно Довідки Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 17.04.2015 року за будинком АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 375 м2 на підставі рішення Львівського міськвиконкому №1213 від 08.09.1954 року.

Простим співставленням:

Плану зовнішніх меж земельної ділянки з державного акту на право приватної власності на землю від 26.02.2001 року №482, а також Плану земельної ділянки з Акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки громадяни ОСОБА_19 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 АДРЕСА_15 від 12.04.2000 р. з Технічним паспортом (схематичним планом) присадибної ділянки по АДРЕСА_12 , складеним Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації' від 20.01.1971 р. чітко видно, шо частина земельної ділянки (орієнтовною загальною площею 112.75 м2). що знаходиться ліворуч будинку АДРЕСА_12 (якщо дивитися на нього зі сторони АДРЕСА_1 ), яка за всіма документами, ще з 1954 року була закріплена за будинкоуправлінням АДРЕСА_3 та була частиною земельної ділянки площею 375 м2, була незаконно на підставі Ухвали №907. передана Відповідачеві-1 у приватну власність Відповідачу-2, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у склад земельної ділянки загальною площею 407 м2 про що і був виданий Державний акт на право приватної власності на землю №482 від 26.02.2001 року.

Крім того, Департаментом містобудування Львівської міської ради листом за №2403 вих-5080 2403-5079 від 06.10.2017 року на адвокатський запит повідомлено, що «Львівською міською радою рішень (ухвал) про вилучення земельної ділянки на АДРЕСА_2 не приймалося».

З акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 12.04.2000 р. АДРЕСА_15 вбачається, що від А до Б проходить межа між земельними ділянками по АДРЕСА_14 та АДРЕСА_2 .

Станом на 13.04.2000 року співвласниками квартири АДРЕСА_7 були ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 .

Проте, співвласники квартир АДРЕСА_9 та АДРЕСА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_13 як користувачі земельної ділянки на якій знаходиться їхній багатоквартирний житловий будинок не погоджували громадянам ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 суміжні межі земельної ділянки по АДРЕСА_15 про що, свідчить відсутність їхніх підписів на вищевказаному акті узгодження меж від 12.04.2000 року.

На час виникнення спірних правовідносин в Україні був чинним Земельний кодекс України від 18.12.1990 р. №561-XIІ (надалі-ЗКУ-1990).

Частиною 2 пункту 5 Постанови Верховної Ради Української РСР Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ, встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Відповідно до норм статті 10 ЗКУ-1990 до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить:

2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі;

3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;

8) припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною;

Статтею 17 ЗКУ-1990 передбачено, що передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до відповідної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власні громадянину замовляє у землевпорядній організації розробку проекту відведення. Зазначені земельні ділянки передаються у власність у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

При цьому частиною 8 цією ж статті чітко та однозначно визначено, що передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, проводяться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Підстави та порядок припинення і переходу прав на землю були визначені в главі 3 Земельного Кодексу України (далі ЗКУ) 1990. Ці норми передбачали підстави припинення прав (права власності та права користування) на земельні ділянки як добровільному порядку так і в примусовому порядку з об`єктивних і суб`єктивних причин, а також за наявності та відсутності вини власників і землекористувачів.

Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою був визначений у статті 27 ЗКУ- 1990 і є вичерпним.

Стаття 29 ЗКУ 1990 встановлювала порядок добровільного припинення прав користування земельною ділянкою, яке проводилося за заявою землекористувача на підставі рішення відповідної ради народних депутатів, а також примусового через суд за позовом уповноваженого органу відповідної ради народних депутатів, у випадках використання землі не за цільовим призначенням, нераціонального використання або способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів і забруднення, систематичного невнесення платежів за землю.

У свою чергу стаття 33 ЗКУ-1990 передбачала порядок вилучення земельних ділянок, які на території міста здійснювався на підставі рішення міської ради народних депутатів, з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам установам і організаціям та проводився виключно за згодою власників землі та землекористувачів.

Отже, орган місцевого самоврядування (Відповідач-1 Львівська міська рада) мав право прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою лише в порядку з підстав і за умов передбачених статтями 27,29 та 33 ЗКУ-1990.

З іншої сторони, підстави і порядок набуття громадянами права власності на землю було чітко врегульоване нормами статті б ЗКУ-1990 і є вичерпними.

З окрема, громадяни України мали право на одержання у власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (підсобна ділянка).

Передача земельних ділянок у власність громадян проводилися місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції безплатно, зокрема для обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру визначеного статтею 67 ЗКУ-1990.

Статтею 102 ЗКУ-1990 встановлений порядок розгляду і затвердження землевпорядних проектів, яким передбачено, що розгляд і затвердження проектів утворення нових землеволодінь і землекористувань відбувається після погодження із заінтересованими власниками землі та землекористувачами.

З наведених документів і норм законодавства, які регулюють земельні відносини, щодо користування оформлення права власності на землю, а також порядку та умов припинення прав користування земельною ділянкою можемо зробити єдиний висновок, що при оформлені права приватної власності Відповідача-2 ( ОСОБА_19 ), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 407 м2 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_15 Відповідач-1 (Львівська міська рада) діяла не у спосіб та не в порядку визначеному закону (вище переліченим нормам статей ЗКУ - 1990).

Правовою позицією встановленою 05.07.2015 р. у справі №б-319цс15, Верховний суд України визначив, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах пов`язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися, як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновленням порушених прав у судовому порядку.

Після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її єдиною спадкоємицею згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08.11.2005 р. посвідченого четвертою Львівською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого за №2-2654 є її дочка ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його єдиною спадкоємицею згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.02.2012 р. посвідченого четвертою Львівською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого за №2-187 є його дружина ОСОБА_2 .

Отже, після смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_11 Відповідач-2 стала єдиним власником земельної ділянки, площею 407 м2 по АДРЕСА_15 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину.

ОСОБА_19 подарувала своєму синову ОСОБА_5 та внукові ОСОБА_4 по частині житлового будинку АДРЕСА_15 та по 1/2 частині земельної ділянки, площею 407 м2 на якій і знаходиться будинок на підставі договору дарування житлового будинку разом із земельною ділянкою, яка відведена для його обслуговування від 15.08.2017 р. за №1715, що підтверджується відповідним витягом з реєстру речових прав.

Так, як Відповідачу-2, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_15 площею 407 м2, видано незаконно, включена до свідоцтв земельна ділянка, яка не належала спадкодавцям ОСОБА_11 і ОСОБА_12 на момент відкриття спадщини, то Відповідач-2 не мав ніякого законного права дарувати вищевказану щ земельну ділянку Відповідачу-3 та Відповідачу-4.

І тому з метою відновлення права позивача на користування земельною ділянкою, може бути лише після визнання недійсними вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за заповітом та договору дарування житлового будинку разом із земельною ділянкою, яка відведена для його обслуговування від 15.08.2017 р. за №1715.

Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За таких обставин, вважають, що підлягає визнанню незаконним та скасуванню, як сам Державний акт на право приватної власності на землю від 26.02.2001 року №482, ухвала 12-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради №907 від 11.01.2001 року (в частині, що стосується передачі у власність ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), так і наступні правовстановлюючі документи, які були оформлені щодо спірної земельної ділянки.

Ухвалою від 12 серпня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи Львівське комунальне підприємство «Дім», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Четверта Львівська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксана Олегівна, про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування та визнання недійсним правовстановлюючих документів на землю.

08 вересня 2020 року до суду від відповідача ОСОБА_5 надійшла заява (а.с.101 том 1), в якій просить відмовити в позові та здійснювати розгляд без його участі.

Від представника відповідача ОСОБА_2 до суду поступив відзив на позов. В такому відповідач зазначає, що позивач приховала від суду той факт, що вона вже зверталась до суду із аналогічним позовом і рішенням суду в задоволенні такого було відмовлено. Вважають, що позивачем, як і в попередній справі, не доведено жодними доказами, що позивачці та попереднім власникам будинку АДРЕСА_2 видався будь який акт на користування земельною ділянкою. Ні у позивачки, ні у попередніх власників суб`єктивне право на користування земельною ділянкою не виникало.

Окрім цього, згідно рішення №1213 від 08 вересня 1954 року виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих зазначено: Залишити в користуванні земельні ділянки відповідно до існуючих норм за землекористувачами в таких розмірах: а/за будинкоуправлінням АДРЕСА_17 - 357,0 кв.м. Вказаних рішенням №1213 від 08 вересня 1954 р. не передбачено закріплення за будинком по АДРЕСА_2 площі земельної ділянки розміром 357,0 кв.м. Така площа земельної ділянки - 357,0 кв.м. згідно рішення №1213 від 08 вересня 1954 р. виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих була закріплена за будинкоуправлінням АДРЕСА_17 . З 1954 року і по даний час будь-якого рішення про закріплення земельної ділянки площею 357,0 кв.м. за будинком по АДРЕСА_12 ум. Львові позивачка не надала. Матеріалами справи не встановлено, що позивачка являється правонаступником прав та обов`язків будинкоуправління АДРЕСА_3 . Ні позивачкою, ні попередніми власниками будинку АДРЕСА_2 державний акт про право користування земельною ділянкою, призначеною для обслуговування житлового будинку не видавався, не приймалось рішення про передачу у власність, надання в користування чи вилучення цієї земельної ділянки, що вказує на безпідставність позовних вимог, адже ні у позивача, ні у попередніх власників будинку суб`єктивного права на користування земельною ділянкою не виникало, а відтак права та законні інтереси позивачки не є порушеними.

Посилання позивачки на рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих № 1213 від 08.09.1954 р., правового значення не має, адже таке рішення, яким вирішено залишити в користуванні за будинком АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 357 кв.м., не заміняє собою рішення про відведення земельної ділянки у власність (користування) і, по суті, наявність такого рішення жодним чином не перешкоджало Львівській міській раді прийняти оскаржувану ухвалу, оскільки спірна земельна ділянка, не будучи переданою у власність чи користування відповідно до ст. 4 ЗК України 1990 р., перебувала у державній власності, якою Львівська місцева рада розпорядилась у спосіб надання її у власність відповідачу.

05 жовтня 2020 року до суду від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява (а.с.180 том 1), в якій просить відмовити в позові та здійснювати розгляд без його участі.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2020 року за клопотанням представника позивача витребувано з Відділу у м. Львова Головного управління Держгеокадастру у Львівській області документи, а саме: копію державного акту на право приватної власності на землю від 26.02.2001 р. №482. виданий на підставі Ухвалу 12л сесії 3-го скликання Львівської міської ради №907 від 11.01,2001 р. виданого на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 ; первинних документів на підставі, яких був прийнятий наказ департаменту землеустрою та планування забудови міста від 24.11.2000 р. №361, що стосується передачі у власність громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 земельної ділянки розташованої на території АДРЕСА_1 , площею 0,0407 га для обслуговування житлового будинку.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи Львівське комунальне підприємство «Дім», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Четверта Львівська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксана Олегівна, про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування та визнання недійсним правовстановлюючих документів на землю; призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 10 лютого 2022 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівськоїміської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,треті особиЛьвівське комунальнепідприємство «Дім», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,Четверта Львівськадержавна нотаріальнаконтора,Приватний нотаріусЛьвівського міськогонотаріального округуКосаревич ОксанаОлегівна,про визнаннянезаконним правовогоакту органумісцевого самоврядуваннята визнаннянедійсним правовстановлюючихдокументів наземлю,в частині вимог: 1. визнати незаконною та скасувати Ухвалу 12-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради №907 від 11.01.2001 р. в частині, що стосується передачі у власність громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 земельної ділянки розташованої на території АДРЕСА_1 , площею 0,0407 га для обслуговування житлового будинку; 2. визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю від 26.02.2001 р. №482, виданий на підставі Ухвалу 12-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради №907 від 11.01.2001 р. виданого на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , оскільки позовні вимоги в частині: визнати незаконною та скасувати Ухвалу 12-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради №907 від 11.01.2001 р. та визнання недійсним Державний акт на право приватної власності на землю від 26.02.2001 р. №482 подано із аналогічних підстав до двох відповідачів Львівської міської ради та ОСОБА_2 позивачем ОСОБА_3 , предметом спору є одна і та сама земельна ділянка, що і було в позові, по якому постановлено рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2020 року.

В судовому засіданні представник позивача надав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_24 проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Від третьої особи - Четвертої Львівської державної нотаріальної контори до суду неодноразово надійшли заяви (а.с.102 том 1, а.с. 130 том 1, а.с.9 том 2, а.с.31 том 2, а.с.184 том 2, а.с.187 том 2, а.с.203 том 2), а також від 19.05.2022 року про розгляд справи без участі представника вказаної третьої особи, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Від третьої особи - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксани Олегівни до суду надійшла заява (а.с.243 том 1, а.с.32 том 2, а.с.162 том 2) про розгляд справи у її відсутності, позов заперечує.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення не подали. А тому, з врахуванням наведеного, а також поданих заяв про розгляд справи у відсутності сторін, суд вважає за можливе завершити розгляд справи у відсутності вказаних сторін на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалі справи, позивач ОСОБА_3 набула у власність квартиру АДРЕСА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2004 р.

Також вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.11.2005р. та свідоцтва про право на спадщину від 04.07.1988р. належить 5/6 частин цього будинку. Власником 1/6 частки цього будинку був ОСОБА_11 , однак така частка згідно копії свідоцтва про право на спадщину від 24.02.2012р. успадкована ОСОБА_2 . Таким чином, відповідач ОСОБА_2 є єдиним власником будинку АДРЕСА_15 , який межує з будинком АДРЕСА_2 , співвласниками квартир у якому є позивачі.

Відповідно до наказу Департаменту землеустрою та планування забудови міста № 361 від 24.11.2000р. (а.с.13 т.1), відповідачу ОСОБА_2 , а також ОСОБА_11 та ОСОБА_12 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 407 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_15 .

Ухвалою Львівської міської ради № 907 від 11.01.2001 р. (а.с.10 т.1) та додатком до цієї ухвали (а.с.11-12 т.1) вказаний наказ затверджено і на підставі цього ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та ОСОБА_12 видано державний акт на право приватної власності на землю від 26.02.2001р. № 482.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 27 травня 2019 року в позові ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання незаконною та скасування ухвали 12-ї сесії 3го скликання Львівської міської ради № 907 від 11.01.2001 року, в частині, що стосується передачі у власність громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 земельної ділянки, розташованої на території АДРЕСА_15 , площею 0,0407га для обслуговування житлового будинку, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю від 26.02.2001 р. №482, виданого на підставі ухвали 12-ї сесії 3го скликання Львівської міської ради №907 від 11.01.2001 року відмовлено.

В ході розгляду справи суд зазначав, що як за правилами ЗК УРСР 1970р., так і за правилами ЗК України 1990р. право на земельну ділянку виникало виключно у випадку прийняття відповідного рішення про відведення такої земельної ділянки та видачі власнику (користувачу) державного акту про право власності (користування) земельною ділянкою і лише ця обставина свідчить про наявність у особи суб`єктивного права на земельну ділянку.

Натомість, у справі яка розглядається ні позивачам, ні попереднім власникам будинку АДРЕСА_2 державний акт про право користування земельною ділянкою, призначеною для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 не видавався, та згідно листа Департаменту містобудування Львівської міської ради від 06.10.2017р., Львівською міською радою не приймалось рішення про передачу у власність, надання в користування чи вилучення цієї земельної ділянки, що вказує на безпідставність позовних вимог, адже ні у позивачів, ні у попередніх власників будинку АДРЕСА_2 суб`єктивного права на користування земельною ділянкою не виникало.

В такому випадку, посилання сторони позивачів на рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих № 1213 від 08.09.1954р., належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи, правового значення не має, адже таке рішення, яким вирішено залишити в користуванні за будинком АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 357 кв. м., не заміняє собою рішення про відведення земельної ділянки у власність (користування) і по суті, наявність такого рішення жодним чином не перешкоджало Львівській міській раді прийняти оскаржувану ухвалу, оскільки спірна земельна ділянка не будучи переданою у власність чи користування відповідно до ст.4 ЗК України 1990 року перебувала у державній власності, якою Львівська місцева рада розпорядилась у спосіб надання її у власність відповідачу.

З огляду на це, невірним є також посилання сторони позивачів на положення ч.7 ст.17 ЗК України 1990 р., згідно якої передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку встановленому статтями 31, 32 цього Кодексу.

Зокрема, у справі яка розглядається спірна земельна ділянка у власність або користування власникам будинку АДРЕСА_2 не передавалась і тому, передача її у власність відповідачів не вимагала попереднього вирішення питання про вилучення (викуп) такої земельної ділянки.

З іншої сторони, на момент приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 площею 407 кв. м., саме такі її межі погодила ОСОБА_14 , яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно була попередньою співвласницею квартири АДРЕСА_7 та яка підписала відповідний акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 12.04.2000 р., що додатково свідчить про безпідставність позовних вимог і тому суд в задоволенні позову відмовляє.

Вказане рішення оскаржувалось, ухвалою Львівського апеляційного суду від 17.08.2020 року залишено в силі та набрало законної сили.

Відповідно до положень частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позовні вимоги щодо недійсності свідоцтв про право на спадщину та договору дарування позивач мотивує тим, що при оформленні права власності відповідача та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на земельну ділянку, площею 407 м2 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_15 Львівська міська рада діяла не у спосіб та не у порядок, визначений законом, а відтак правовстановлюючі документи.

Як зазначає сам позивача, відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Разом з тим, в ході розгляду справи Личаківським районним судом м. Львова у справі №463/5806/17 суд перевіряв позицію позивача щодо незаконності передачі у власність земельної ділянки, якою на даний час володіють відповідачі, проте дійшов висновку про безпідставність позовних вимог. Жодних нових доводів в ході розгляду цієї справи позивачем не зазначено.

Таким чином, оскільки право власності на земельну ділянку виникало у відповідачів на законній підставі, зворотнє стороною позивача не доведено, а ухвала 12-ї сесії 3го скликання Львівської міської ради № 907 від 11.01.2001 року, в частині, що стосується передачі у власність громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 земельної ділянки, розташованої на території АДРЕСА_15 , площею 0,0407га для обслуговування житлового будинку, та державний акт на право приватної власності на землю від 26.02.2001 р. №482, виданого на підставі ухвали 12-ї сесії 3го скликання Львівської міської ради № 907 від 11.01.2001 року не скасовано, тому залишаються чинними, а отже спірна земельна ділянка на законних підставах увійшла до спадкового майна і на неї оформлено на законних підставах свідоцтво про право власності, а згодом, новий власник на вій розсуд відповідно до договору дарування розпорядився наявним на праві приватної власності майном. Виходячи з наведених обставин у суду відсутні правові підставі для задоволення позову про визнання недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору дарування житлового будинку із земельною ділянкою, припинення права власності на земельну ділянку.

З врахуванням положень ст.141 ЦПК України, з врахуванням відмови у задоволені позову, понесені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись положеннями статтей 2, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи Львівське комунальне підприємство «Дім», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Четверта Львівська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксана Олегівна, про визнання недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору дарування житлового будинку із земельною ділянкою, припинення права власності на земельну ділянку відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_18 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідача: Львівська міська рада, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок 1, РНОКПП 04055896;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_15 ;

відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_15 ;

відповідач: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_19 ;

третя особа: Львівське комунальне підприємство «Дім», місцезнаходження: м. Львів, вул. Вашингтона, 5А;

третя особа: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_20 ;

третя особа: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_21 ;

третя особа: ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_20 ;

третя особа: ОСОБА_9 , місце проживання: АДРЕСА_20 ;

третя особа: ОСОБА_10 , місце проживання: АДРЕСА_20 ;

третя особа: Четверта Львівська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 2;

третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксана Олегівна, місцезнаходження: м. Львів-Брюховичі, вул. Сухомлинського, 2.

Дата складення повного тексту судового рішення 11 червня 2022 року.

Суддя: Гирич С. В.