Рішення

від 29.06.2022 по справі 910/1217/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2022Справа № 910/1217/22Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖУРИН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП"

про стягнення 310 628,49 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖУРИН" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП" про стягнення 310 628,49 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 090921-МТР від 08.09.2021, з яких: 280020,00 грн. основного боргу, 17629,75 грн. пені, 3038,03 грн. 3% річних, 9940,71 грн. інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.02.2022 відкрив провадження у справі № 910/1217/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 21.02.2022 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105492111259, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП" (покупець за договором, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖУРИН" (продавець за договором, позивач) був укладений договір купівлі-продажу № 090921-МТР, за умовами якого продавець зобов`язався передавати товар у власність покупця, а покупець - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах, визначених цим договором.

За змістом пунктів 3.1., 3.2 договору ціни договору встановлюються та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за договором складається з сукупності вартості товару згідно з додатками. Оплата здійснюється протягом 5 днів з моменту відвантаження товару, шляхом перерахування грошей на банківський рахунок продавця, вказаний у цьому договорі або у накладній на товар.

Згідно умов п. 5.3 договору факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною.

Відповідно до п. 11.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання свої зобов`язань сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач на підставі видаткової накладної № 91 від 10.09.2021, копія якої додана до матеріалів справи, та яка підписана сторонами без зауважень, поставлено товар на загальну суму 280020 грн.

Доказів оплати вартості одержаного товару суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу обумовлений товар, про що сторонами без зауважень підписано видаткову накладну, копія якої додана до позову, всього на загальну суму 280020 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів оплати та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, видаткова накладна підписана відповідачем без зауважень, вимоги про стягнення 280020 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно умов п. 6.7 договору у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 17629,75 грн. пені, суд задовольняє вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Також за прострочення виконання зобов`язання із оплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 9940,71 грн. інфляційних втрат, 3038,03 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 9940,71 грн. інфляційних втрат, 3038,03 грн. 3% річних, судом задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС КОМПАНІ ГРУП" (04114, м. Київ, вул. Макіївська, буд.10, прим 7, код 39310886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖУРИН" (08202, Київська область, м. Ірпінь, вул. Північна, буд. 79-Б, кв. 10, код 40634811) 280020 (двісті вісімдесят тисяч двадцять) грн. основного боргу, 17629 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн. 75 коп. пені, 3038 (три тисячі тридцять вісім) грн. 3 коп. 3% річних, 9940 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок) грн. 71 інфляційних втрат 4659 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак