Ухвала

від 03.07.2022 по справі 910/4850/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.07.2022Справа № 910/4850/22Суддя Івченко А.М., розглянувши

Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бредберн" (код ЄДРПОУ 41719052)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бредберн" (код ЄДРПОУ 41719052) у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бредберн" (код ЄДРПОУ 41719052) залишено без руху; встановлено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; встановлено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом надання: - всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів; - доказів сплати судового збору у розмірі 24 810,00 грн; - доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

01.07.2022 через електронний суд від заявника надійшла заява про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство із додатковими документами до неї. Так, на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником подано копію доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Заявником в частині виконання вимог ухвали суду про надання доказів сплати судового збору у розмірі 24 810,00 грн заявлено клопотання про відстрочення такої сплати до закінчення воєнного стану на території України або продовження строку на сплату авансування винагороди арбітражному керуючому та сплату судового збору на 10 днів.

Щодо відстрочення від сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Згідно з пп. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2 481 гривень.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень.

Таким чином, заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 24 810,00 грн.

Натомість, заявником доказів сплати судового збору не надано.

Разом з тим, заявником порушено питання щодо відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю здійснення фінансування органів ДПС рахунку, за яким здійснюються видатки щодо сплати судового збору до закінчення воєнного стану на території України.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору та авансування арбітражному керуючому, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, заявник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

З огляду на те, що заявником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Наразі, згідно ст. 2 Кодексу з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Приписами частини третьої вказаної статті ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін.

Крім того, частиною п`ятою статті 13 ГПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16).

Однак, окрім того, що заявником не подано доказів сплати судового збору, ним не подано, на виконання вимог ухвали суду, всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів; доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів в оригіналі.

Станом на 04.07.2022 вимоги ухвали суду не виконано.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на те, що зазначені недоліки позивачем не усунуті, заява та додані до неї документи підлягають поверненню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Частинами 1, 2, 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

З огляду на наведене, та враховуючи те, що заявник не усунув недоліків, про які зазначено в ухвалі про залишення заяви без руху, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі і доданих до неї документів.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у м. Києві про відкриття провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи повернути без розгляду.

Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до Господарського суду у встановленому порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Івченко