Рішення

від 28.06.2022 по справі 912/507/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 рокуСправа № 912/507/22 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/507/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 78,

до відповідача: Комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді, 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, буд. 80 А,

про стягнення 1 925 613,67 грн,

представники:

від позивача - Добровольська В.В., довіреність від 17.05.22 № 32/07;

від відповідача - Доренський О.Г., довіреність від 27.06.2022 № 291.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", яка містить вимоги до Комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді про стягнення 1 925 613,67 грн заборгованості за електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов Договорів про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №306020043 та від 21.02.2022 №50 в частині додержання термінів оплати за спожиту електроенергію.

Ухвалою від 21.04.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/507/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 17.05.2022 на 11:00 год та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

16.05.2022 до господарського суду від Комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді надійшов відзив на позовну заяву від 11.05.2022 №183, в якому відповідач зазначає, що порушення зобов`язань за спірними договорами сталося внаслідок дії непереборної сили - військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України. Враховуючи викладені обставини, відповідач просить відкласти розгляд справи до закінчення воєнного стану в Україні.

16.05.2022 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" надійшла відповідь на відзив від 16.05.2022 №933/07, в якій позивач зазначає, що відповідач не надав доказів того, що він звертався до позивача в порядку розділу 12 Договорів про постачання електричної енергії споживачу з повідомленням про виникнення форс-мажору з підтверджуючими документами, а тому, недотримання даних умов позбавляє відповідача права посилатися на форс-мажорні обставини, як такі. Враховуючи викладені обставини, позивач просить відмовити у клопотанні відповідача щодо відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

17.05.2022 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 17.05.2022 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оголосив перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи №912/507/22 до 06.06.2022 на 15:00 год.

06.06.2022 суд продовжив підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 06.06.2022 брала участь представник позивача; відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За клопотанням представника позивача судом долучено до матеріалів справи інформацію щодо стану розрахунків за договорами.

Ухвалою від 06.06.2022 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/507/22 на тридцять днів; закрив підготовче провадження у справі №912/507/22; справу №912/507/22 призначив до судового розгляду по суті на 29.06.2022 на 10:00 год.

29.06.2022 господарський суд відкрив судове засідання.

У судовому засіданні брали участь представники позивача та відповідача, які підтримали заяви сторін по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді (далі - Споживач), укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №306020043 (далі - Договір №306020043, а с. 6-17).

Також сторонами до Договору №306020043 підписано Додаток №2 Комерційна пропозиція "Стандарт + розподіл" з відповідними змінами (термін дії з 01.01.2021 до 31.12.2023 року).

Постачання електричної енергії здійснюється за адресами визначеними згідно додатку №1 "Заява приєднання" до Договору №306020043.

Крім того, 21.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді (далі - Споживач), за результатами проведених відкритих торгів (https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021-12-24-006890-с) щодо закупівлі Електрична енергія 1 та 2 клас напруги (код ДК 021:2015 "09310000-5" Електрична енергія) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №50 (далі - Договір №50, а.с. 18-24).

Також сторонами до Договору №50 підписано Додаток №3 Комерційна пропозиція (термін дії з 01.03.2022 до 31.12.2022 року).

Постачання електричної енергії здійснюється за адресами визначеними згідно додатку №2 "Місця постачання електричної енергії (перелік об`єктів)" до Договору №50.

У відповідності до п. 2.1. Договорів №306020043 та №50 Постачальник продає (постачає) електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В умовах Договорів №306020043 та №50 сторони погодили строки, порядок, місце поставки електричної енергії та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію Споживачем.

Відповідно п. 5.1. Договорів №306020043 та №50 Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 та №3 до відповідних Договорів.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4. Договорів №306020043 та №50).

Так, пунктом 2.1. Додатку №2 до Договору №306020043 визначено, що по закінченню розрахункового місяця, Постачальник до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим надає Споживачу остаточний розрахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період. Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем протягом семи робочих днів з дати отримання.

Пунктом 3 Додатку №3 до Договору №50 передбачено, що по закінченню розрахункового місяця Постачальник, до 5 числа місяця наступного за розрахунковим, надає Споживачу остаточний розрахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період. Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію, на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі, підлягають оплаті споживачем, не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

За твердженням позивача, на зазначених умовах Договорів та комерційних пропозицій Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" зобов`язалося продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач в свою чергу повинен був її прийняти та здійснити відповідну оплату.

Як вказує позивач, в період лютий-березень 2022 року відповідач систематично порушував терміни оплати спожитої електроенергії та здійснював оплату не в повному обсязі.

Так, за договором №306020043 в лютому 2022 року позивач поставив відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 228496 кВт год, на загальну суму 1 029 607,40 грн згідно акту прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2022 року (а.с. 27); в березні 2022 року позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 18973 кВт год, на загальну суму 96 328,57 грн згідно акта прийняття-передавання товарної продукції від 31.03.2022 року (а.с. 26).

За даним договором відповідачем частково проведено оплату, а саме: 28.12.2021 року здійснено попередню оплату в сумі 64 769,43 грн згідно платіжного доручення №1526, 23.03.2022 року проведено оплату в сумі 64 837,97 грн згідно платіжного доручення №161 та 24.03.2022 року проведено оплату в сумі 100 000,00 грн згідно платіжного доручення №163 (а.с. 31-33).

За договором №50 в березні 2022 року позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 232470 кВт год, на загальну суму 1 029 285,10 грн згідно акта прийняття-передавання товарної продукції від 31.03.2022 року (а.с. 25).

За договором №50 від 21.02.2022 відповідачем оплат проведено не було.

Позивачем зазначено, що станом на момент подання позовної заяви, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію складає - 1 925 613,67 грн ((1 029 607,40 грн + 96 328,57 грн - 64 769,43 грн - 64 837,97 грн - 100 000,00 грн)) + 1 029 285,10 грн).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії в установлений строк, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає, що споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (ст. 1).

Згідно ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

В частині 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведено умови, які визначаються у договорі постачання електричної енергії, серед яких, зокрема, ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

Згідно ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів, та зобов`язані укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Стаття 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлює, що споживач має право, зокрема, купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку та отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії. Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (п. 1.1.2 ПРРЕЕ).

За змістом п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до п. 2.1. Додатку №2 до Договору №306020043 визначено, що по закінченню розрахункового місяця, Постачальник до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим надає Споживачу остаточний розрахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період. Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем протягом семи робочих днів з дати отримання.

Пунктом 3 Додатку №3 до Договору №50 передбачено, що по закінченню розрахункового місяця Постачальник, до 5 числа місяця наступного за розрахунковим, надає Споживачу остаточний розрахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період. Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію, на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі, підлягають оплаті споживачем, не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання зобов`язання має бути або чітко визначений роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, термін - конкретною датою або вказівкою на подію, яка неминуче настане. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

В ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Розрахунковим періодом за Договорами №306020043 та №50 є календарний місяць (п. 5.5 Договорів).

Із змісту пунктів 5.4, 5.7, 7.2 Договорів №306020043 та №50 вбачається, що ціна електричної енергії має визначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії, у тому числі у разі її зміни. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати. Постачальник зобов`язується нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

Згідно з п. 4.13, 4.14 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 робочих днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21 ПРРЕЕ).

Отже, умовами договору на Постачальника електричної енергії покладено обов`язок сформувати та виставити рахунок на оплату електричної енергії.

Згідно з п. 6.2. Договорів №306020043 та №50 Споживач в свою чергу зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату за спожиту електричну енергію згідно з умовами цього Договору.

Як встановлено судом вище, на підставі укладених сторонами Договорів №306020043 та №50, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" було складено Акти приймання-передачі товарної продукції:

- від 28.02.2022 №306020043/2/1 - згідно якого у лютому 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію в загальній кількості - 228496 кВт год, на загальну суму 1 029 607,40 грн;

- від 31.03.2022 №306020043/3/1 - згідно якого у березні 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію в загальній кількості - 18973 кВт год, на загальну суму 96 328,57 грн;

- від 31.03.2022 №306030043/3/1 - згідно якого у березні 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію в загальній кількості - 232470 кВт год, на загальну суму 1 029 285,10 грн.

Таким чином, господарським судом встановлено, що відповідачем за період лютий- березень 2022 включно було спожито 479936 кВт год електричної енергії, на оплату якої позивачем виставлено рахунки: від 01.03.2022 №306020043/2/1 на суму 1 029 607,40 грн, від 01.04.2022 №306020043/3/1 на суму 96 328,57 грн, від 01.04.2022 №306030043/3/1 на суму 1 029 285,10 грн.

Акти приймання-передачі товарної продукції та рахунки підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

В той час, відповідач свої зобов`язання щодо повної оплати спожитої електричної енергії виконав частково, сплатив 229 607,40 грн, а тому, залишок заборгованості становить 1 925 613,67 грн.

Щодо посилань відповідача, що порушення зобов`язань за спірними договорами сталося внаслідок дії непереборної сили - військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасної сплати за комунальні послуги.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Суд зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Крім того, відповідачем також не надано доказів щодо відсутньої можливості виконати зобов`язання за Договорами №306020043 та №50 (докази наявності значної заборгованості споживачів за надані послуги у період воєнного стану, тощо).

Слід також зазначити, що відповідно до умов п. 12.4 Договорів №306020043 та №50, Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Суд констатує, що у випадку неможливості відповідачем через введення воєнного стану в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, з врахуванням умов п. 12.4. Договорів №306020043 та №50, відмовитися від прийняття електричної енергії, змінити умови договорів щодо порядку та строків оплати, тощо. Натомість, відповідач здійснював часткову оплату спожитої електричної енергії. Окрім цього, судом зауважується, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем з огляду на запровадження в державі воєнного стану.

Також в матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для Комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за Договорами №306020043 та №50, шляхом видачі відповідного сертифіката.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.94 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене та характер спірних правовідносин, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не вимагають детальної відповіді суду.

Враховуючи встановлені обставини, відповідач свої зобов`язання не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за електричну енергію за Договорами №306020043 (896 328,57 грн) та №50 (1 029 285,10 грн), суд вважає позовні вимоги про стягнення 1 925 613,67 грн заборгованості за електричну енергію обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, буд. 80 А; код ЄДРПОУ: 33006271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 78; код ЄДРПОУ: 42132581) заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 1 925 613,67 грн, а також 28 884,21 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (на електронну пошту: kresc@kresc.com.ua); Комунальному підприємству "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді (на електронну пошту: dkp_centr@ukr.net).

Повне рішення складено 04.07.2022.

Суддя О.Л. Бестаченко