Рішення

від 20.06.2022 по справі 910/8355/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2022 Справа № 910/8355/19

м.Полтава

за позовною заявою Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (вул.Старо-Троїцька,13, м.Лубни, Полтавська область, 37500) в інтересах держави в особі Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (вул.Леонтовича,3, с.Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область, 37562)

до відповідача Дочірнього підприємства «Нафком-Агро», (юридична адреса: бульвар Лесі Українки,15, м.Київ, 01133) (фактична адреса: провулок Польовий,9, м.Київ, 01133).

про стягнення 6 893 787, 75 грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Обставини справи: Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «Нафком-Агро» (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 6 893 787,75 грн. за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач, як власник нерухомого майна в с. Новооріхівка, Лубенського району, Полтавської області користувався земельною ділянкою загальною площею 21,2250 га за відсутності правовстановлюючих документів в порушення вимог статей 125, 126 ЗК України.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позовній заяві та просять суд позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 року вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано прокурору строк для усунення недоліків.

11.07.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва прокурором подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 року відкрито провадження у справі № 910/8355/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.

02.08.2019 від відповідача надійшов відзив. Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов відповідач посилається на те, що земельна ділянка під нерухомим майном, площу якого не визначено кадастровими номерами та земельна ділянка площею 5,4563 без кадастрового номеру та належності не сформований як об"єкт цивільних прав, що є визначальним для обчислення суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об"єктом оренди може бути тільки земельна ділянка, яка сформована у встановленому законом порядку як об"єкт цивільних прав, ці обставини є підставою для відмови у задоволенні позову.

02.09.2019 від Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області надійшла відповідь на відзив.

Господарський суд міста Києва передав справу № 910/8355/19 за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області до Дочірнього підприємства "Нафком-Агро" про стягнення 6 893 787,75 грн за виключною підсудністю до Господарського суду Полтавської області своєю ухвалою від 10.09.2019 року (повний текст складено 13.09.2019 року).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Дочірнє підприємство "Нафком-Агро" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу у даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.20109 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафком-Агро" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 року залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 року у справі №910/8355/19 залишено без змін.

На підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 року матеріали справи №910/8355/19 передано на розгляд до Господарського суду Полтавської області за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 21.01.2020 року, справу №910/8355/19 передано на розгляд судді Кльопову І.Г.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.01.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 13.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.02.2020 провадження у справі № 910/8355/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного суду справи № 912/2385/18

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.09.2020 суд поновив провадження у справі, підготовче засідання у справі призначив на 01.10.2020.

10.11.2020 від відповідача надійшли доповнення до відзиву.

10.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про призначення земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи.

Приймаючи до уваги положення чинного законодавства, а також доводи наведені відповідачем в обґрунтування поданого клопотання, Господарський суд Полтавської області дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання

18.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів. Докази приєднано до матеріалів справи.

19.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань земелеустрою.

Приймаючи до уваги положення чинного законодавства, а також доводи наведені відповідачем в обґрунтування поданого клопотання, Господарський суд Полтавської області дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання

18.12.2020 від відповідача надійшли доповнення до відзиву.

29.12.2020 за вхід. №14321 від відповідача надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи.

05.01.2021 за вхід. №61 від Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області надійшли заперечення на доповнення до відзиву.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.03.2021 суд відмовив у задоволенні заяв відповідача про призначення експертизи; закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

23.12.2021 за вхід. №14360 від Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області надійшов лист з документами, в тому числі лист про заміну сторони учасника судового процесу, а саме: Новооріхівську сільську раду Лубенського району Полтавської області замінити на Ромоданівську селищну раду Миргородського району Полтавської області в обгрунтування чого, посилається на Рішення Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області "Про реорганізацію Новооріхівської сільської ради, шляхом приєднання до Ромоданівської селищної ради".

Розглянувши дану заяву про заміну сторони суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області 55 сесії 7 скликання від 08.08.2019 "Про добровільне об"єднання територіальних громад" Новооріхівська сільська рада Лубенського району Полтавської області вирішила об"днаттися з територіальними громадами в Ромоданівську територіальну громаду з центром в смт.Ромодан Миргородського району Полтавської області.

Відповідно до Рішення Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області №19 від 10.01.2020 "Про реорганізації Новооріхівської сільської ради шляхом приєднання до Ромоданівської селищної ради", розпочато процедцрц реорганізації юридичної особи - Новооріхівської сільської ради (вул.Леонтовича,3, с.Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область, 37562, код ЄДРПОУ 21050806) шляхом приєднання до Ромоданівської селищної ради , (вул.Шевченка,14, смт.Ромодан, Миргородський район, Полтавська область, 37650, код ЄДРПОУ 26163604). Ромоданівська селищна рада є правонаступником прав та обов"язків Новооріхівської сільської ради з дна набуття повноважень Ромоданівської селищної ради, обраною Ромоданівською селищною об"єднаною територіальною громадою.

Таким чином, правонаступником Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області є Ромоданівська селищна рада Миргородського району Полтавської області ( код ЄДРПОУ 26163604), до якого перейшли зобов"язання в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив; про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне замінити Новооріхівську сільську раду Лубенського району Полтавської області на її правонаступника Ромоданівську селищну рада Миргородського району Полтавської області ( код ЄДРПОУ 26163604)

Ухвалами суд неодноразово відкладав розгляд справи за клопотаннями сторін.

21.06.2022 за вхід. №3974 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи не раніше ніж на 03.10.2022. Представник відповідача обгрунтовав своє клопотання тим, що має участь у добровольчому формуванні територіальної громади та не може брати участь у судовому засіданні 21.06.2022. Проте доказів в обгрунтування заявленого клопотання представником відповідача до суду не надано. З огляну на вказане, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договорів купівлі-продажу BMP №№ 123536, 123547 123551 від 15.03.10 ДП "Нафком-агро" придбано належні ВАТ "Цукор-Інвест" на праві власності, об`єкти нерухомості.

Згідно договору купівлі-продажу № 123536 від 15.03.10 ДП "Нафком-агро" набуло у власність об"єкти незавершеного будівництва цукрового заводу, що розташований за адресою: вул. Поштова, 11, с. Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область.

Відповідно до п.п. 1.8. вказаного Договору, об"єкти незавершеного будівництва знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 5322885201:01:002:0215.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України зазначено, що використання землі в Україні є платним. Об"єктом плати за землю є земельна ділянка.

Частиною 2 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці за цільовим призначенням - землі промислового використання територіальної громади Новооріхівської сільської ради Лубенського району загальною площею 38,0186 га.

Тобто до відповідача разом з правом власності на нерухоме майно перейшло право на оренду земельної ділянки, яке відповідач повинен був реалізувати шляхом укладення договору оренди землі, як передбачено статтею 124 Земельного кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ст. 122 Земельного кодексу України).

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди ) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Аналогічні положення містяться також в ст.93 Земельного кодексу України та ст. 792 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2010 ДП "Нафком-агро" листом (вих. №19) звернулося до Новооріхівської сільської ради Лубенського району з проханням надати в оренду земельну ділянку в межах населеного пункту с.Новооріхівка, на якій розташовані об`єкти та допоміжні споруди по обслуговуванню цукрового заводу.

В подальшому рішенням 35 сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради Лубенського району від 30.03.2010 вирішено надати в оренду ДП "Нафком-агро" земельну ділянку загальною площею 38,0186 га для промислового використання терміном на 25 років та встановлено орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земель.

Новооріхівською сільською радою листом вих. №02-19/192 від 08.06.10 направлено для розгляду та підписання проект тимчасового договору оренди вказаної земельної ділянки.

Листом від 16.06.2010 ДП "Нафком-агро" прохав Новооріхівської сільської ради знизити відсоток орендної плати за землю до 3%.

За результатами розгляду вказаного звернення рішенням 39-й сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради Лубенського району від 23.06.2010 внесено зміни до п. 2 рішення З 5-ї сесії 5-го скликання від 30.03.2010 року та встановлено розмір орендної плати до 31.12.2010 за використання земельної ділянки промислового призначення в межах населеного пункту с. Новооріхівка в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земель.

Рішенням 38-ї сесії 5-го скликання Новооріхівської сільської ради від 23.06.2010 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку промисловості ДП "Нафком-агро" на території с.Новооріхівка та зобов`язано відповідача зареєструвати договір оренди землі у встановленому порядку.

Виконавчий комітет Новооріхівської сільської ради повторно направив листом №02-19/324 від 30.09.2010 ДП "Нафком-агро" договір оренди земельної ділянки промислового призначення в межах населеного пункту с. Новооріхівка для підписання та проведення розрахунків до укладення основного договору оренди.

Однак, між ДП "Нафком-агро" та Новооріхівською сільською радою договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою не укладено, його державна реєстрація не проведена.

В подальшому 27.07.2014 Новооріхівською сільською радою прийнято рішення про встановлення розміру орендної плати в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земель.

За твердженням позивача, технічна документація на вказані земельні ділянки виготовлена, підписана представниками сільської ради та на даний час знаходиться у відповідача, земельні ділянки у встановленому порядку не зареєстровані, але на земельні ділянки площею 7,5814 га присвоєно кадастровий номер 5322885201:01:002:0213, площею 3,7559га кадастровий номер 5322885201:01:002:0214, площею 21,2250га кадастровий номер 5322885201:01:002:0215.

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, відповідачем по справі 21.03.2018 здійснено продаж майнового комплексу цукрового заводу.

Новооріхівською сільською радою здійснено розрахунок розміру недоотриманих доходів у розмірі орендної плати. Так, сум заборгованості становить 6893787,74грн. за період з 15.06.2017 по 21.03.2018.

Новооріхівською сільською радою 20.06.2019 направлено ДП "Нафком-агро" претензії з вимогою сплатити заборгованість за використання земельної ділянки без правоустановочних документів, Відповідач відповідь на претензію не надав.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради наділяються повноваженнями щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Крім того, відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є власники або уповноважені ними особи, в даному випадку Новооріхівська сільська рада.

Оскільки земельні ділянки знаходяться у межах с.Новооріхівка Лубенського району, Новооріхівська сільська рада має повноваження щодо розпорядження ними, в т.ч. укладення договорів оренди, отримання прибутку у вигляді орендної плати, а отже, має право на відшкодування безпідставно збережених коштів у випадку, коли земельні ділянки знаходяться у користуванні осіб, які не мають правовстановлюючих документів на таке користування.

Відповідно до вимог ст. 93 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За приписами ст.14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пункт 287.1. Податкового кодексу України передбачає, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5).

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 288 ГІодаткового кодексу України використання землі в Україні є платним, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Плата за землю справляється відповідно до закону, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Положення ст. ст. 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (б редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з ч.І ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось лоза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат наявність безпідставного збагачення.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за опущене нею погіршення майна.

З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України, випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Набутий відповідачем нежитловий комплекс, будучи згідно статті 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення), є органічно і нерозривно пов`язаним з цією земельною ділянкою. Тому купівля відповідачем нежитлового комплексу автоматично призвело до фактичного набуття і майнових прав користування земельною ділянкою, на якій розташована цей комплекс.

Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав користування земельною ділянкою згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Відповідач зберіг майно за рахунок позивача. Встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада Новоріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада Новоріхівської сільської ради Лубенського району в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для стягнення безпідставно збереженого майна (коштів) за п.4 ч.З ст.1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення «виправданого очікування» відповідно до загальновизнаної практики Європейського суду з прав людини.

Так, пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У даних правовідносинах неотриманні Новоріхівською сільською радою Лубенського району Полтавської області кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади с.Новооріхівка Лубенського району Полтавської області.

Як вже зазначалось вище, норми ст. 1212-1214 ЦК України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Саме такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18).

Крім того, Велика палата ВС у вказаній постанові зазначила, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (п.82 Постанови).

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. Саме такі висновки містяться у постанові від 20.11.2018 року Великої Палати Верховного Суду в судовій справі №922/3412/17.

Відтак Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. З огляду на викладене фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, Відповідач, як набувач, не сплачуючи орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди землі, безпідставно збільшив вартість власного майна, а Новооріхівською сільською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок сільської ради.

Також суд зазначає, що технічна документація на вказані земельні ділянки виготовлялась, підписувалась представниками сільської ради та була надана відповідачу для підпису та реєстрації. Про сформованісгь земельних ділянок свідчить, в тому числі, експлікація земель, що підлягають передачі в оренду, виготовлена відповідно кадастрового плану земельних ділянок в 2003 році та експлікація ділянок, виготовленої на замовлення ДІІ «Нафком-Агро» в 2010 році, яка виготовлялась як складова всієї технічної і документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (оренду) для промислового використання. Дана експлікація чітко інформує про площу земельних ділянок та її межі па місцевості.

Статтею 79-1 Земельного Кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Оскільки між ДГІ «Нафком-Агро» та Новооріхівською сільською радою договори оренди земельних ділянок за вказаною адресою не укладалися, відповідно їх державна реєстрація проведена не була. Після виготовлення технічної документації на земельні ділянки вона була направлена відповідачу для підпису з подальшою реєстрацією в Управління Держгеокадастру Полтавської області.

Але, оскільки відповідачем не було підписано договір оренди земельної ділянки та і саму технічну документацію, дана обставина унеможливила їх державну реєстрацію.

Стосовно розрахунку позовних вимог, слід зазначити, що ДП «Нафком-Агро», яке з 15.03.2010 володіло на праві власності об`єктами нерухомості Оріхівського цукрового заводу - 26.03.2010 звернулось до Новооріхівської сільської ради Лубенського району з проханням надати в оренду земельну ділянку в межах населеного пункту с.Новооріхівка, на якій були розташовані їх об`єкти та допоміжні споруди по обслуговуванню цукрового заводу.

Рішенням Новооріхівської сільської ради Лубенського району від 30.03.2010 було надано ДП «Нафком-Агро» земельні ділянки, що є предметом спору, для промислового використання терміном на 25 років та встановлено орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земель. Відповідачу було направлено для розгляду та підписання проекти тимчасових договорів оренди земельних ділянок. В подальшому на прохання відповідача рішенням сесії орендна плата була зменшена до 3%, затверджена технічна документація із землеустрою та зобов`язано відповідача зареєструвати договори оренди землі у встановленому порядку. Договори оренди направлялися відповідачу в узгодженому варіанті з розрахунками подальшої оплати. Договори оренди землі з додатками відповідачем був отриманий 04.10.2010. Відповідач, користуючись відведеними земельними ділянками, рішення сільської ради не виконував, договори оренди землі не укладав, і відповідно державну реєстрацію їх не проводив.

Відповідачу позивачем неодноразово (19.04.2011, 12.09.2012) направлялись листи- нагадування щодо укладення договорів і їх реєстрації, але вони відповідачем залишались без уваги.

З огляду на зазначене Новооріхівською сільською радою 27.07.2014 прийнято рішення про встановлення розміру орендної плати в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земель, про що відповідач був належним чином повідомлений 05.06.2015.

Розмір недоотриманих коштів був визначений відповідним актом комісії від 17.05.2016 та затверджений рішенням за №12 виконавчого комітету Новооріхівської сільської ради від 27.05.2016. Розрахунок здійснено із застосуванням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 та Порядку визначення та відшкодування територіальній громаді Новооріхівської сільської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства затвердженого рішенням ради від 27.01.2016 як неотримані доходи у вигляді безпідставно не сплаченої орендної плати.

При цьому, в основі розрахунку лежить вартість 1 кв.м. земель промисловості в межах населеного пункту с.Новооріхівка, згідно розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Новооріхівка затвердженої рішенням Новооріхівської сільської ради від 31.07.2012.

Нормативна грошова оцінка земель с.Новооріхівка була виконана згідно договору №53-ХХ-06-1296 від 14.07.2001, укладеного між Головним управлінням Деркомзему України у Полтавській області та ДП «Центр державного земельного кадастру».

Положеннями статті 15 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, ... та у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 201 Земельного кодексу, стаття 13, частина 1 стаття 15 Закону України «Про оцінку земель»).

Земельні ділянки, які є предметом даного спору, є сформованими з моменту присвоєння їм кадастрового номера. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно висновкам, викладеним в п12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №520/12022/17, присвоєння земельній ділянці кадастрового номера є єдиним визначенням її місця розташування.

Зі своєї сторони Новооріхівська сільська рада виконала всі свої зобов`язання по виготовленню технічної документації (затверджено рішенням ради від 23.06.2010) на вказану земельну ділянку і передачі її відповідачу для підписання та реєстрації договору оренди землі у встановленому порядку. Проте, відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Стосовно інших доводів учасників справи, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із п.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 52, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Замінити сторону Новооріхівську сільську раду Лубенського району (Полтавська область (вул.Леонтовича,3, с.Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область, 37562, код ЄДРПОУ 21050806) на її правонаступника - Ромоданівську селищну раду Миргородського району, Полтавської області, (вул.Шевченка,14, смт.Ромодан, Миргородський район, Полтавська область, 37650, код ЄДРПОУ 26163604).

2. Позов задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Нафком-агро" (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15; фактична адреса: 01133, м. Київ, провулок Польовий, 9; ЄДРПОУ 32249454) на користь Ромоданівської селищної ради Миргородського району, Полтавської області, (вул.Шевченка,14, смт.Ромодан, Миргородський район, Полтавська область, 37650, код ЄДРПОУ 26163604) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 6 893 787,75грн. за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Нафком-агро" (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15; фактична адреса: 01133, м. Київ, провулок Польовий, 9; ЄДРПОУ 32249454) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, ЄДРПОУ 02910060) 104367,32грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 01.07.2022

Суддя Кльопов І.Г.