Рішення

від 22.06.2022 по справі 917/318/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022 Справа № 917/318/22

за позовною заявою Опішнянського державного художнього ліцею імені Василя Кричевського Полтавська обл., смт. Опішня, вул. Партизанська 21, код ЄДРПОУ 26399293

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Білдінг" Полтавська область, м. Полтава,вул. Європейська 21, офіс 207, код ЄДРПОУ 42113252

про стягнення 466478,19 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Шидловська Н.М., док. в справі

від відповідача: не з"явився.

Опішнянський державний художній ліцей імені Василя Кричевського звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Білдінг" про стягнення 466478,19 грн.

Ухвалою від 04.04.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 05.05.22.

Судом з"ясовано, що ухвала від 04.04.2022р. надіслана сторонам 05.04.22 та отримана ними, зокрема, відповідачем 07.04.22 (підтверджується залученим в матеріали справи повідомленням про вручення поштового відправлення).

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив.

У підготовчому засіданні, 05.05.2022р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 05.05.22 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.22.

02.06.22 від позивача надійшли пояснення по справі.

Ухвалою від 02.06.2022р. суд постановив відкласти розгляд справи на 23.06.2022.

В судовому засіданні 23.06.21 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, з`ясував обставини, на які посилаються учасники справи та дослідження доказів, якими вони обгрунтовуються.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з врахуванням наданих пояснень.

Щодо наданих позивачем пояснень, суд зазначає про можливість сторін під час з`ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані позивачем пояснення під час судового розгляду справи.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: Полтавська область, м. Полтава,вул. Європейська 21, офіс 207, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, ухвали від 05.05.22 та від 02.06.2022р. повернулися на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало. Відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду» .

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/318/22.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.06.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

27 травня 2019 року Державною спеціалізованою художньою школою - інтернатом І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені Василя Кричевського (згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 558 від 22.07.2021 року Державну спеціалізовану художню школу - інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені Василя Кричевського перейменовано на Опішнянський державний художній ліцей імені Василя Кричевського, надалі позивач)та ТОВ «СВ-БІЛДІНГ» (надалі відповідач) укладено Договір підряду № 12.

Під час дії Договору підряду № 12 від 27 травня 2019 року, сторонами укладені Додаткові угоди: Додаткова угода № 1 від 03.06.2019 року; Додаткова угода № 2 від 26.12.2019 року; Додаткова угода N2 3 від 28.12.2020 року; Додаткова угода № 4 від 30.12.2020 року; Додаткова угода № 5 від 12.10.2021 року; Додаткова угода № 6 від 18.10.2021 року; Додаткова угода № 7 від 29.12.2021 року.

Відповідно до п.1.1. Договоруна умовах визначених цим договором Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами забезпечити виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: смт. Опішня, вул. Кандзюби, 28 під будинок-інтернат, Державної спеціалізованої художньої школи-інтернат І-Ш ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені Василя Кричевського. Коригування» (код ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) в обсязі договірної ціни, якісно виконати обсяги робіт відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, здати їх в обумовлені строки, усувати на протязі гарантійного терміну експлуатації об`єкта дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт, вчасно звітувати про використання бюджетних коштів, а Замовник зобов`язується здійснювати контроль і технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті, своєчасно перераховувати бюджетні кошти для виконання робіт по об`єкту та прийняти його в обумовлені строки.

Предмет договору визначений на основі ДОТУ Б.Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2013 за №293.

Відповідно до п. 2.1. Договору, який викладений у редакції згідно Додаткової угоди № 6 від 18.10.2021 року: «Договірна (загальна) ціна робіт, що доручена Підряднику е динамічною і складає 8 750 540,00 грн (вісім мільйонів сімсот п`ятдесят тисяч п`ятдесят сорок гривень, 00 копійок, з ГЩВ, що становить 1 458 423,33 (один мільйон чотириста п`ятсот вісім тисяч чотириста двадцять три гривні 33 копійки).

У тому числі на 2019 рік - 8 252 910,19 грн (вісім мільйонів двісті п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот десять гривень 19 копійок, з ПДВ 1375 485,03 грн. (один мільйон триста сімдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 03 копійки)

На 2021 рік -497 629,81 (чотириста дев`ятсот сім тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 81 копійка) з ПДВ, що становить 82938,30 грн.

Відповідно до Додаткової угоди N° 7 від 29 грудня 2021 року сторонами досягнуто узгодження про зменшення суми договору.

Зменшення суми договору складає: 348 340,87 грн. (Триста сорок вісім тисяч триста сорок гривень 87 коп.), з ПДВ, що становить 58 056,81 грн. (П`ятдесят вісім тисяч п`ятдесят шість гривень 81 копійка).

Загальна сума договору складає: 8 402 199,13 грн. (Вісім мільйонів чотириста дві тисячі сто дев`яносто дев`ять гривень 13 коп.), з ПДВ, що становить 1 400 366,52 грн. (Один мільйон чотириста тисяч триста шістдесят шість гривень 52 копійки).

Зусіх інших питань сторони керуються умовами Договору № 12 від 27.05.2019 року.

Відповідно до п. 3.2. Договору підряду №12 від 27.05.2019 року, що викладений у редакції згідно Додаткової угоди N9 6 від 18.10.2021 року:

«Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Ny 1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за кошти субвенції з місцевого бюджету державному бюджету», Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт, а саме: 2 625 162,00 грн. (два мільйони шістсот двадцять п`ять тисяч сто шістдесят дві гривні 00 копійок) з ПДВ, що становить 437 527,00 грн.

В тому числі:

на 2019 рік - 1 278 426,00 грн. (один мільйон двісті сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять шість гривень 00 копійок) з ПДВ, що становить 213 071,00 грн.

на 2021 рік - 149 288,94 грн (сто сорок дев`ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 94 копійки) з ПДВ, що становить 29 881,49 грн.

Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс, для придбання, необхідних для виконання робіт, будівельних матеріалів і надати Замовнику звіт про виконані роботи протягом 3-х місяців, а невикористані кошти повернути Замовники».

Відповідно до п. 5.2. Договору підряду N912 від 27.05.2019 року, що викладений у редакції згідно Додаткової угоди № 6 від 18.10.2021 року: «Строки виконання робіт відповідно до графіку виконання робіт до 31.12.2021року за умови здійснення фінансування у повному обсязі. Місце виконання робіт: 38164, Полтавська область, смт. Опішня, вул. Кандзюби 28.

Відповідно до пункту 14 Договору підряду № 12 від 27.05.2019 року, що викладений у редакції згідно Додаткової угоди № 6 від 18.10.2021 року: Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року».

Відповідно до п.10.1 Договору підряду N° 12 від 27.05.2019 р.: У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами або цим Договором.

Відповідно до п. 10.2 Договору : У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначеної неустойки, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 10.6 Договору: За невиконання календарного графіку виконання робіт, порушення термінів виконання погоджених протокольних рішень робочих нарад Підрядник зобов`язаний сплатити пеню Замовнику у розмірі 1 відсотка за кожний день прострочення терміну до дня повного виконання зобов`язання Розмір пені обчислюється від загальної договірної ціни робіт, що доручена для виконання Підряднику за Договором підряду.

Відповідно до п.10.7 Договору: Виплата штрафних санкцій і відшкодування збитків не звільняє винну Сторону від виконання договірних зобов`язань в натурі.

Позивач вказує, що на виконання п.3.2 умов договору, Опішнянським державним художнім ліцеєм імені Василя Кричевського перераховано на рахунок ТОВ «СВ-БІЛДІНГ» аванс на загальну суму, що визначена у договорі, а саме:

- Платіжним дорученням № 259 від 04 червня 2019 року на суму 1 278 426,00 грн. в т.ч. ПДВ 213071,00 грн., які зараховані на рахунок ТОВ «СВ-БІЛДІНГ» 05 червня 2019 року.

-Платіжним дорученням № 566 від 19 жовтня 2021 року на суму 149288,94грн., в т. ч. 24 881,49 грн. ПДВ, які зараховані на рахунок ТОВ «СВ-БІЛДІНГ» 21 жовтня 2021 року.

За твердженням позивача, в порушення п. 3.2. Договору підряду №12 від 27.05.2019 року, що викладений у редакції згідно Додаткової угоди № 6 від 18.10.2021 року Підрядник не надав Замовнику звіт про виконані роботи по використанню одержаного 21 жовтня 2021 року авансу у сумі 149 288,94 грн.

При цьому, позивач зазначає, що строк для надання звіту визначений у п. 3.2 Договору підряду - 3 місяці з моменту зарахування авансу; 21 січня 2022 року закінчився строк на подання звіту про використання авансу, що отриманий Підрядником 21 жовтня 2021 року, і відповідно до умов договору вказана сума грошових коштів має бути повернута Підрядником Замовнику.

Позивач застосовував процедуру досудового врегулювання спірних правовідносин шляхом надсилання до Відповідача листів із нагадуваннями, вимогами про виконання зобов`язань та надсилав претензії про повернення авансових грошових коштів, зокрема:

- 18.11.2021 року направлено рекомендований лист № 332 (поштовий номер 3816410516005), який отриманий 19.11.2021 року.

- 02.12.2021 року направлено рекомендований лист №355 від 29.11.2021 року, який отриманий 10.12.2021 року.

- 17.12.2021 року направлено рекомендований лист № 381 (поштовий номер 3816410521157) від 16.12.21 року, який отриманий 21.12.2021 року

- 29.12.2021 року направлено рекомендований лист від 29.12.21 року № 401 (поштовий номер 3816410518326), який отримано 04.01.2022 року.

- 26.01.2022 направлено претензію від 26.01.2022 № 37, яку отримано 27.01.2022.

З огляду на те, що вимоги Позивача про надання звіту за використання авансу та вимоги про повернення суми авансу не виконані Відповідачем, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу 149 288,94 грн.; інфляційні втрати 4 329,38 грн, пеню 01% 8 808,05 грн; пеню 1% від загальної ціни договору 293 601,59 грн; штраф 7% 10 450,23 грн; всього 466 478,19 грн.

При вирішенні спору судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, умовами договору, зокрема, п. 3.2. Договору підряду N212 від 27.05.2019 року, що викладений у редакції згідно Додаткової угоди N9 6 від 18.10.2021 року, сторони узгодили наступне:

«Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Ny 1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за кошти субвенції з місцевого бюджету державному бюджету», Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт, а саме: 2 625 162,00 грн. (два мільйони шістсот двадцять п`ять тисяч сто шістдесят дві гривні 00 копійок) з ПДВ, що становить 437 527,00 грн.

В тому числі:

на 2019 рік - 1 278 426,00 грн. (один мільйон двісті сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять шість гривень 00 копійок) з ПДВ, що становить 213 071,00 грн.

на 2021 рік - 149 288,94 грн (сто сорок дев`ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 94 копійки) з ПДВ, що становить 29 881,49 грн.

Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс, для придбання, необхідних для виконання робіт, будівельних матеріалів і надати Замовнику звіт про виконані роботи протягом 3-х місяців, а невикористані кошти повернути Замовники».

Відповідно до п. 3.2. Договору підряду N212 від 27.05.2019 року, що викладений у редакції згідно Додаткової угоди N9 6 від 18.10.2021 року:

«Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Ny 1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за кошти субвенції з місцевого бюджету державному бюджету», Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт, а саме: 2 625 162,00 грн. (два мільйони шістсот двадцять п`ять тисяч сто шістдесят дві гривні 00 копійок) з ПДВ, що становить 437 527,00 грн.

В тому числі:

на 2019 рік - 1 278 426,00 грн. (один мільйон двісті сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять шість гривень 00 копійок) з ПДВ, що становить 213 071,00 грн.

на 2021 рік - 149 288,94 грн (сто сорок дев`ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 94 копійки) з ПДВ, що становить 29 881,49 грн.

Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс, для придбання, необхідних для виконання робіт, будівельних матеріалів і надати Замовнику звіт про виконані роботи протягом 3-х місяців, а невикористані кошти повернути Замовники».

В даному випадку, спір між сторонами виник стосовно виконання робіт, визначених на 2021 рік. Так, позивач вказує, що в порушення п. 3.2. Договору підряду №12 від 27.05.2019 року, що викладений у редакції згідно Додаткової угоди № 6 від 18.10.2021 року Підрядник не надав Замовнику звіт про виконані роботи по використанню одержаного 21 жовтня 2021 року авансу у сумі 149 288,94 грн.

При цьому, позивач зазначає, що строк для надання звіту визначений у п. 3.2 Договору підряду - 3 місяці з моменту зарахування авансу; 21 січня 2022 року закінчився строк на подання звіту про використання авансу, що отриманий Підрядником 21 жовтня 2021 року, і відповідно до умов договору вказана сума грошових коштів має бути повернута Підрядником Замовнику.

Судом встановлено, що у 2021 році Опішнянським державним художнім ліцеєм імені Василя Кричевського перераховано на рахунок ТОВ «СВ-ВІЛД1НГ» аванс на загальну суму, що визначена у договорі на відповідний рік, а саме: платіжним дорученням N0 566 від 19 жовтня 2021 року перераховано 149288,94 грн., в т. ч. 24 881,49 грн. ПДВ, які зараховані на рахунок ТОВ «СВ БІЛД1НГ» 21 жовтня 2021 року.

Таким чином, виходячи із тексту умов договору, період на використання авансу Замовником, подання звіту про використання авансу або повернення невикористаної суми авансу триває три місяці з моменту його отримання.

У даному випадку, відповідно до п. 3.2. Договору Замовник повинен був використати отриманий аванс у сумі 149 288,94 грн., протягом трьох місяців з моменту його отримання та надати звіт , або ж повернути його у цей же період.

Так як аванс отриманий Замовником 21 жовтня 2021 року, то період для його використання тривав три місяці до 21 січня 2022 року. Отже, 21 січня 2022 року - це кінцева дата періоду протягом якого Замовник повинен : або використати аванс і подати звіт про це; або повернути аванс підряднику.

Доказів на підтвердження використання авансу відповідно до умов договору на перерахованого позивачем авансу, а саме - на суму 149 288,94 грн відповідачем суду не надано. Так само, суду не надано доказів на підтвердження повернення відповідачем позивачеві зазначеного авансового платежу.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми невикористаного авансу в розмірі 149 288,94 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача такі нарахування: інфляційні втрати 4 329,38 грн, пеню 01% 8 808,05 грн; пеню 1% від загальної ціни договору 293 601,59 грн; штраф 7% 10 450,23 грн.

При цьому, нарахування позивачем відраховуються від 22.01.2022 року (кінцевий тримісячний строк для подання звіту або повернення авансу 21.01.2022 року) на суму авансу 149 288,94 грн., а по п. 10.6 від загальної, договірної ціни.

Щодо вимог позивача про стягнення пені 01% 8 808,05 грн; пені 1% від загальної ціни договору 293 601,59 грн; штрафу 7% 10 450,23 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.10.1 Договору підряду № 12 від 27.05.2019 р.: У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами або цим Договором.

Відповідно до п. 10.2 Договору : У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначеної неустойки, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 10.6 Договору: За невиконання календарного графіку виконання робіт, порушення термінів виконання погоджених протокольних рішень робочих нарад Підрядник зобов`язаний сплатити пеню Замовнику у розмірі 1 відсотка за кожний день прострочення терміну до дня повного виконання зобов`язання. Розмір пені обчислюється від загальної договірної ціни робіт, що доручена для виконання Підряднику за Договором підряду.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Судом встановлено вище, що у даному випадку, відповідно до п. 3.2. Договору Замовник повинен був використати отриманий аванс у сумі 149 288,94 грн до 21 січня 2022 року, проте доказів на підтвердження використання авансу відповідно до умов договору на суму перерахованого позивачем авансу, а саме - на суму 149 288,94 грн відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідач прострочив своє зобов`язання з виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти, у тому числі і на понад тридцять днів, він має сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, та штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Обрахунок пені та штрафу (нараховані позивачем на підставі п.10.2), здійснений позивачем, перевірений судом та є вірним.

Що стосується нарахованої позивачем пені відповідно до п. 10.6 Договору (за невиконання календарного графіку виконання робіт, порушення термінів виконання погоджених протокольних рішень робочих нарад Підрядник зобов`язаний сплатити пеню Замовнику у розмірі 1 відсотка за кожний день прострочення терміну до дня повного виконання зобов`язання. Розмір пені обчислюється від загальної договірної ціни робіт, що доручена для виконання Підряднику за Договором підряду), суд враховує, що гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - non bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Таким чином, одночасне стягнення пені на підставі п. 10.2 договору та на підставі п. 10.6 договору за прострочення виконання зобов`язання є подвійним стягненням пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

За наведених обставин, враховуючи умови п. п. 10.2 та 10.6 договору, а також те, що за ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду (в цьому випадку - стягнення пені) за одне й те саме правопорушення, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог, які заявлені на підставі п. 10.6 договору, має бути відмовлено, оскільки до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання (заявлена на піставі п. 10.2 договору).

Суд при цьому відзначає очевидну неспівмірність заявленої до стягнення на підставі п. 10.6 договору суми санкцій, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 329,38 грн суд зазначає таке.

Як зазначено вище, відповідно до п. 10.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначеної неустойки, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Суд зазначає, що умовами договору сторони передбачили повернення авансу протягом трьох місяців з моменту його отримання в разі його невикористання (21 січня 2022 року - це кінцева дата періоду протягом якого Замовник повинен : або використати аванс і подати звіт про це; або повернути аванс підряднику).

З огляду на вказане зобов`язання підрядника повернути ці кошти є грошовим, яке має бути виконаним у строк, визначений договором.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку втрат від інфляції судом помилок не виявлено, тож сума втрат від інфляції 4 329,38 грн заявлена правомірно.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 4 329,38 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно із частинами 2, 3 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов в частині вимог про стягнення суми боргу 149 288,94 грн., інфляційних втрат 4 329,38 грн, пені 01% 8 808,05 грн, штрафу 7% 10 450,23 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, в іншій частині (пеня 1% від загальної ціни договору 293 601,59 грн.) - суд у позові відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача частково в сумі 2593,15 грн., оскільки судом задоволено позов частково.

Щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом враховано, що позивач разом з позовною заявою подав до суду договір про надання правової допомоги від 18 березня 2022 року та платіжні доручення № 102, № 103, № 105 від 23.03.22 р. про сплату в загальному 20 000 грн. 02.06.22 позивачем надано акт про надання послуг від 18 березня 2022 року

Суд зазначає, що 03.10.2019 року Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №922/445/19, висловила наступну позицію: "Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що сума відповідних витрат підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 7 411,99 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Білдінг" Полтавська область, м. Полтава,вул. Європейська 21, офіс 207, код ЄДРПОУ 42113252 на користь Опішнянського державного художнього ліцею імені Василя Кричевського Полтавська обл., смт. Опішня, вул. Партизанська 21, код ЄДРПОУ 26399293 суму боргу в розмірі 149 288,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 329,38 грн, пеня 01% в розмірі 8 808,05 грн, штраф в розмірі 7% 10 450,23 грн., 2593,15 грн витрат по сплаті судового збору, 7 411,99 грн. витрат на оплату правничої допомоги

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2022 р.

Суддя Киричук О.А.