Рішення

від 03.07.2022 по справі 917/405/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2022 Справа № 917/405/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши справу № 917/405/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА ТРАНС", вул. Першотравнева, 1, м. Гадяч, Полтавська область, 37000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДІКО", вул. Пушкіна, 77А, м. Полтава, 36039

про стягнення 329 824 грн 05 коп. заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області 25.04.2022 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА ТРАНС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДІКО" про стягнення 329 824 грн 05 коп. заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на не здійснення відповідачем розрахунків за надані послуги перевезення вантажу відповідно до договору №16/04/2019 від 16.04.2019 року.

Ухвалою від 26.04.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/405/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. 167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Направлення сторонам в паперовому вигляді ухвали суду від 26.04.2022 року у строк, передбачений ст. 242 ГПК України, не відбулось у зв`язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт від 26.04.2022 року.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.04.2022 року, яка направлялася відповідачу на адресу місцезнаходження згідно відомостей ЄДРЮОФОПГФ (вул. Пушкіна, 77А, м. Полтава, 36039), повернулися до суду без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 144-147).

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 26.04.2022 року є 16.06.2022 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

16.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДА ТРАНС" (далі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУДІКО" (далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг перевезення вантажним автомобільним транспортом №16/04/2019 (далі договір) (а. с. 4-5).

В укладеному договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:

- перевізник зобов`язується доставити довірений йому замовником вантаж від пункту навантаження до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1.1. договору);

- замовник у розумний строк повинен пред`явити перевізникові наступний вантаж, який підлягає перевезенню, а саме: вантаж, також товарно транспортні накладні, по яким здійснюється приймання вантажу, перевезення і здача його вантажоотримувачу (п. 1.2. договору);

- договір і можливі доповнення до нього можуть бути підписані і передані за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку, мають юридичну силу (п. 1.5 договору);

- плата за перевезення вантажу згідно ТТН та актів виконаних робіт (п. 2.1. договору);

- замовник проводить оплату за транспортні послуги у строк протягом 3 діб із моменту підписання сторонами акту виконаних робіт / наданих послуг та надання перевізником замовнику наступних документів: рахунку-фактури, товарно-транспортних накладних по наданим послугам по перевезенню вантажу (п. 2.2. договору);

- розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника (п. 2.3 договору);

- перевізник зобов`язаний: надати замовнику під завантаження у встановлені даним договором строки власні транспортні засоби; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до моменту передачі одержувачеві у пункті призначення; надати транспортні засоби в повністю справному технічному стані, заправленими паливно - мастильними матеріалами, нести експлуатаційні витрати, провадити технічне обслуговування й оплату праці водіїв; перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк протягом однієї доби з моменту завантаження; здійснювати вантажні операції, закріплення, накриття, ув`язування та пломбування вантажу, зняття кріплень і покриттів та очищення автомобільного транспортного засобу від залишків вантажу (п. 3.1 договору);

- замовник зобов`язаний: забезпечити своєчасне та повне оформлення документів на перевезення вантажу; утримувати власні під`їзді шляхи до вантажних пунктів у стані, що відповідає вимогам законодавства з питань охорони праці, техніки безпеки та безпеки руху; пред`явити в установлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі або упаковці (п. 3.2 договору);

- даний договір складений українською мовою, у двох екземплярах, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної сторони, набуває чинності з моменту його підписання й діє до « 31» грудня 2019 року (п. 5.7 договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було належним чином та в повному обсязі виконано зобов`язання за договором щодо надання послуг з перевезення вантажів на суму 329 824 грн 05 коп., що підтверджується актами надання послуг (№266 від 18.04.2019 року, № 396 від 30.05.2019 року, № 420 від 31.05.2019 року, № 503 від 28.06.2019 року, № 655 від 31.07.2019 року, № 673 від 02.08.2019 року, № 817 від 30.08.2019 року) (а. с.6-12).

Як стверджує позивач, разом із підписанням зазначених актів надання послуг відповідачу було передано оригінали товарно транспортних накладних та рахунків на оплату за надання перевізником послуг перевезення (а. с. 13 129).

Однак позивач вказує, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів законодавства України за надані послуги не розрахувався, у зв`язку з чим заборгував позивачу 329 824 грн 05 коп.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору він звертався до відповідача з проханням закрити борг, але відповідач проігнорував усі усні звернення та вимоги.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 329 824 грн 05 коп. основного боргу за надані послуги перевезення вантажним автомобільним транспортом.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договір про надання послуг перевезення вантажним автомобільним транспортом №16/04/2019 від 16.04.2019 року; акти надання послуг: №266 від 18.04.2019 року на суму 29 391,71 грн, № 396 від 30.05.2019 року на суму 42 040,73 грн, № 420 від 31.05.2019 року на суму 6 895,79 грн, № 503 від 28.06.2019 року на суму 27 206,93 грн, № 655 від 31.07.2019 року на суму 64 313,76 грн, № 673 від 02.08.2019 року на суму 4 800,00 грн, № 817 від 30.08.2019 року на суму 155 175,13 грн; товарно транспортні накладні: №17/07-1 від 17.04.2019 року, № 17/04-2 від 17.04.2019 року, № 00621 від 21.05.2019 року, № 00622 від 21.05.2019 року, № 00612 від 21.05.2019 року, №00610 від 21.05.2019 року, №00611 від 21.05.2019 року, № 00613 від 21.05.2019 року, № 00601 від 20.05.2019 року, № 00560 від 16.05.2019 року, № 00600 від 20.05.2019 року, № 00602 від 20.05.2019 року, № 00603 від 20.05.2019 року, № 00565 від 17.05.2019 року, № 00567 від 17.05.2019 року, № 00560 від 16.05.2019 року, № 00560 від 15.05.2019 року, № 00560 від 15.05.2019 року, №00561 від 15.05.2019 року, № 00561 від 15.05.2019 року, № 00561 від 16.05.2019 року, № 00561 від 16.05.2019 року, № 00620 від 21.05.2019 року, № 00569 від 17.05.2019 року, № 00571 від 17.05.2019 року, № 00910 від 31.05.2019 року, № 004521 від 19.06.2019 року, № 004522 від 19.06.2019 року, № 005461 від 26.06.2019 року, № 005467 від 27.06.2019 року, № 005466 від 27.06.2019 року, № 005460 від 26.06.2019 року, № 005465 від 27.06.2019 року, № 005468 від 27.06.2019 року, № 004524 від 28.06.2019 року, № 004523 від 28.06.2019 року, № 04525 від 28.06.2019 року, № 004526 від 28.06.2019 року, № 004568 від 20.06.2019 року, № 004567 від 20.06.2019 року, № 004565 від 20.06.2019 року, № 005093 від 10.06.2019 року, № 005095 від 10.06.2019 року, № 005094 від 10.06.2019 року, № 04523 від 19.06.2019 року, №04526 від 21.06.2019 року, № 04527 від 21.06.2019 року, № 04524 від 19.06.2019 року, № 04525 від 21.06.2019 року, № 04528 від 21.06.2019 року, № 005557 від 04.07.2019 року, № 005557 від 04.07.2019 року, № 05565 від 05.07.2019 року, № 00553 від 05.07.2019 року, № 004531 від 03.07.2019 року, № 004532 від 03.07.2019 року, № 015651 від 28.07.2019 року, № 15693 від 25.07.2019 року, № 015650 від 25.07.2019 року, № 015691 від 25.07.2019 року, № 015644 від 25.07.2019 року, № 015692 від 25.07.2019 року, № 015646 від 24.07.2019 року, № 015647 від 24.07.2019 року, № 015645 від 24.07.2019 року, № 015648 від 23.07.2019 року, № 015649 від 23.07.2019 року, № 005617 від 15.07.2019 року, № 005619 від 15.07.2019 року, № 005618 від 15.07.2019 року, № 004620 від 15.07.2019 року, № 004621 від 15.07.2019 року, № 004622 від 15.07.2019 року, № 004602 від 10.07.2019 року, № 5603 від 10.07.2019 року, № 005572 від 05.07.2019 року, № 004530 від 03.07.2019 року, № 004529 від 03.07.2019 року, № 5560 від 04.07.2019 року, № 005558 від 04.07.2019 року, № 005561 від 04.07.2019 року, № 0159136 від 30.07.2019 року, № 0159134 від 29.07.2019 року, № 0159135 від 29.07.2019 року, № 015781 від 01.08.2019 року, № 15780 від 01.08.2019 року, № 0159211 від 06.08.2019 року, № 015803 від 17.08.2019 року, № 015802 від 16.08.2019 року, № 015796 від 15.08.2019 року, 015801 від 16.08.2019 року, №025800 від 15.08.2019 року, № 015793 від 14.082019 року, № 015807 від 22.08.2019 року, № 015897 від 29.08.2019 року, № 015898 від 29.08.2019 року, № 015870 від 19.08.2019 року, № 015765 від 06.08.2019 року, № 015767 від 06.08.2019 року, № 015766 від 06.08.2019 року, № 015764 від 06.08.2019 року, № 015777 від 07.08.2019 року, № 015776 від 07.08.2019 року, № 015773 від 07.08.2019 року, № 015775 від 08.08.2019 року, № 015774 від 08.08.2019 року, № 015778 від 08.08.2019 року, № 015792 від 14.08.2019 року, № 015791 від 14.08.2019 року, № 015791 від 19.08.2019 року; рахунки на оплату: №267 від 18.04.2019 року на суму 29 391,71 грн, № 388 від 30.05.2019 року на суму 42 040,73 грн, № 418 від 31.05.2019 року на суму 6 895,79 грн, № 504 від 28.06.2019 року на суму 27 206,93 грн, № 640 від 31.07.2019 року на суму 64 313,76 грн, № 659 від 02.08.2019 року на суму 4 800,00 грн, № 777 від 30.08.2019 року на суму 155 175,13 грн; протокол загальних зборів засновників №2 ТОВ ДА ТРАНС» від 01.03.2017 року, витяг з ЄДРЮОФОПтаГФ станом на 24.11.2021 року відносно позивача.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 16/04/2019 від 16.04.2019 р. щодо надання послуг перевезення вантажним автомобільним транспортом на суму 329 824 грн 05 коп. Так, судом досліджено надані позивачем Акти надання послуг та товарно транспортні накладні та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплений печатками, тож приймається судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 16/04/2019 від 16.04.2019 р. на вищевказану суму.

Відповідно до п. 2.2 договору, замовник проводить оплату за транспортні послуги у строк протягом 3 діб із моменту підписання сторонами акту виконаних робіт / наданих послуг та надання перевізником замовнику наступних документів: рахунку-фактури, товарно-транспортних накладних по наданим послугам по перевезенню вантажу.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за надані послуги не розрахувався в повному обсязі.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договором надання послуг перевезення вантажним автомобільним транспортом № 16/04/2019 від 16.04.2019 р. щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за транспортні послуги і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 329 824 грн 05 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві зазначено, що разом із підписанням зазначених актів надання послуг відповідачу було передано оригінали товарно транспортних накладних та рахунків на оплату за надання перевізником послуг перевезення, однак письмових доказів отримання відповідачем рахунків на оплату суду не надано.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити, що, хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється за умови «надання перевізником замовнику наступних документів: рахунку-фактури, товарно-транспортних накладних по наданим послугам по перевезенню вантажу», однак обов`язок відповідача оплатити транспортні послуги виникає в силу закону (ч. 1 ст. 916 ЦК України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату.

Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість виконаних робіт.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 329 824 грн 05 коп. основного боргу за транспортні послуги обґрунтовані, відповідачем не спростовані та не заперечуються, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4 947 грн 36 коп.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДІКО" (вул. Пушкіна, 77А, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 40306312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА ТРАНС" (вул. Першотравнева, 1, м. Гадяч, Полтавська область, 37000, ідентифікаційний код 41182914) 329 824 грн 05 коп. основного боргу та 4 947,36 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.07.2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко