Рішення

від 26.06.2022 по справі 920/120/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.06.2022м. СумиСправа № 920/120/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

За участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу № 920/120/22:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (40004, Сумська область, місто Суми, вулиця Реміснича, будинок 35),

до відповідачаВідділу житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони

навколишнього природного середовища та інфраструктури виконавчого комітету Путивльської міської ради (41500, Сумська область, місто Путивль, вулиця Першотравнева, будинок 84),

про стягнення 41645 грн 27 коп.,

УСТАНОВИВ:

03.02.2022 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 41645 грн 27 коп., у тому числі: 25421 грн 18 коп. пені, 4785 грн 43 коп. 3% річних, 11438 грн 66 коп. інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2022, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

Ухвалою від 04.02.2022 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/120/22, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.

Ухвалою від 04.05.2022 Господарський суд Сумської області відклав та призначив розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 25.05.2022, 12:30.

24.05.2022 відповідач подав до суду заяву № 02-14/150 від 24.05.2022 про відкладення розгляду справи (вх. № 1872 від 24.05.2022), відповідно до якої просить суд перенести розгляд справи для надання часу на підготовку та подачу відзиву на позовну заяву.

25.05.2022 позивач подав клопотання (вх. № 1894 від 25.05.2022), в якому підтримує позов у повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги; розгляд справи по суті провести без участі представника ТОВ «Енера Суми».

Ухвалою від 25.05.2022 Господарський суд Сумської області відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 08.06.2022, 10:00.

07.06.2022 відповідач подав до суду відзиву на позовну заяву № 02-14/159 від 02.06.2022 (вх. № 2147 від 07.06.2022), в якому не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Разом з відзивом 07.06.2022 відповідач подав клопотання № 02-14/158 від 02.06.2022 про зменшення штрафних санкцій (вх. № 2148 від 07.06.2022), в якому просить зменшити розмір штрафних санкцій на 50 %, оскільки Відділ житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони навколишнього природного середовища та інфраструктури виконавчого комітету Путивльської міської ради є бюджетною установою і нараховані штрафні санкції не передбачені в кошторисі відділу, та відповідач сплачував і продовжує сплачувати за спожиту електричну енергію згідно судових наказів на протязі п`яти днів після їх отримання.

Також 07.06.2022 відповідач подав клопотання № 02-14/164 від 07.06.2022 про розгляд справи без участі (вх. № 2131 від 07.06.2022), відповідно до якого просить суд провести розгляд справи без участі представника відповідача, повідомляє, що не визнає позовні вимоги та при прийнятті рішення просить суд врахувати надані пояснення, викладені у відзиві.

13.06.2022 позивач подав до суду заперечення проти клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню (вх. № 1306 від 13.06.2022), в якому зазначає, що відповідач систематично порушує умови договору про постачання електричної енергії споживачу в частині оплати рахунків за спожиту електричну енергію. В свою чергу, право на зменшення розміру штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими обґрунтовані підстави для зменшення розміру штрафних санкцій. Позивач вважає, що нарахована пеня не є значною та надмірною, не може бути направлена на збагачення ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» за рахунок боржника, а є інструментом мотивацій виконання грошових зобов`язань на умовах укладеного сторонами договору та відповідно до норм чинного законодавства.

Крім того, позивач подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 1107 від 13.06.2022), відповідно до якого надає уточнений розрахунок суми позву та просить суд задовольнити клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог; стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 75637 грн 97 коп., у тому числі: пеня в сумі 42290 грн 08 коп., 3% річних в сумі 8084 грн 23 коп., інфляційні втрати в сумі 25263 грн 66 коп.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що позивач подав заяву про збільшення позовних вимог після спливу зазначеного тридцятиденного строку після відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне залишити її без розгляду.

За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

У зв`язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб`єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори системи розподілу та електропостачальники, одним з яких є позивач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 429.

Пунктом 3.1.9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до частини другої пункту 1.2.15 Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

16.01.2021 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» та відповідачем Відділом житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони навколишнього природного середовища та інфраструктури виконавчого комітету Путивльської міської ради укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Цей Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Заява-приєднання до умов договору подана відповідачем 16.01.2021.

Відповідно до розділу 5 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, на вказаний в розрахункових документах рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спец рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію позивач має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій формі.

Відповідно до комерційної пропозиції № ВП-бюджет (29100537), що є додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу, оплата здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Оплата рахунку постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина шоста 276 ГК України).

Частиною сьомою статті 276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд установив, що протягом січня грудня 2021 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами без заперечень та скріпленими печатками сторін рахунками (а.с. 28-39).

Відповідач розрахувався за електричну енергію, однак з порушенням строків, які встановлені договором, що підтверджується виписками по особовому рахунку (а.с. 40-47).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.

Відповідач не спростував доводів позивача належними та допустимими доказами, тому факт оплати відповідачем за електричну енергію за січень грудень 2021 року по договору з простроченням платежу є таким, що встановлений судом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.9 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, передбачених цим договором, позивач проводить нарахування за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання пені, 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань.

Відповідно до положень договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі, що зазначається в комерційній пропозиції. Комерційна пропозиція № 1 ВП-бюджет (29100537) встановлює такий розмір пені подвійна облікова ставка Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно наданого позивачем розрахунку, за прострочення оплати за електричну енергію по договору, відповідачу нарахована пеня в сумі 25421 грн 18 коп., 3% річних в сумі 4785 грн 43 коп. та сума інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 11438 грн 66 коп.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

У п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» вказано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у листі від 01.07.2014 «Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві», підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, повинно враховуватися, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр». При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок 3% річних, інфляційного збільшення суми боргу та пені, з урахуванням дня фактичної сплати боргу, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу самостійно встановлено сторонами у договорі, перевіривши розрахунок позивача, враховуючи перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення пені в сумі 25191 грн 69 коп., 3% річних в сумі 4742 грн 89 коп. та інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 11438 грн 66 коп. В іншій частині позову суд відмовляє.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідач, згідно клопотання № 02-14/158 від 02.06.2022, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % від заявленої суми, посилаючись на те, що Відділ житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони навколишнього природного середовища та інфраструктури виконавчого комітету Путивльської міської ради є бюджетною установою і нараховані штрафні санкції не передбачені в кошторисі відділу, та відповідач сплачував і продовжує сплачувати за спожиту електричну енергію згідно судових наказів на протязі п`яти днів після їх отримання.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Європейський суд з прав людини у п. 48 рішення від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» та в п. 40 рішення від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18.

Суд установив, що відповідачем не подано жодних доказів наявності обставин, визначених ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача стосовно того, що Відділ житлово-комунального господарства є бюджетною установою і нараховані штрафні санкції не передбачені у кошторисі відділу є безпідставними.

Враховуючи викладене, розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки обставини на які посилається відповідач не свідчать про відсутність його вини у порушенні зобов`язання, а є результатом господарської діяльності підприємства, яку відповідач здійснює на власний ризик. Зменшення штрафних санкцій на підставі фінансового стану відповідача не може вважатися підставою для застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності та зменшення суми штрафних санкцій призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділу житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони навколишнього природного середовища та інфраструктури Виконавчого комітету Путивльської міської ради (41500, Сумська область, місто Путивль, вулиця Першотравнева, будинок 84, код ЄДРПОУ 44101581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (40004, Сумська область, місто Суми, вулиця Реміснича, будинок 35, код ЄДРПОУ 41884537) 25191 грн 69 коп. пені, 4742 грн 89 коп. 3% річних, 11438 грн 66 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 04.07.2022.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна