Постанова

від 07.06.2022 по справі 913/260/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 913/260/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Благодійного Фонду Володимира Безим`яного - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД» - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» - не з`явився,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Іващенко Наталії Володимирівни - не з`явився,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Криворучка Віктора Петровича - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 (у складі колегії суддів: Шутенко І.А. (головуючий), Россолов В.В., Слободін М.М.)

та рішення Господарського суду Луганської області від 21.07.2021 (суддя Масловський С.В.)

у справі № 913/260/21

за позовом Благодійного Фонду Володимира Безим`яного

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича

про витребування майна, припинення речових прав та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Благодійний Фонд Володимира Безим`яного звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД» (далі - ТОВ «Шаркон ЛТД»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» (далі - ТОВ «Лабеан ЛТД»), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:

- витребувати з незаконного володіння ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» на користь позивача нерухоме майно - будівлі та споруди критого ринку, розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- припинити речові права ТОВ «Лабеан ЛТД» на будівлі та споруди ринку та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53830892 від 31.08.2020, що прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. про державну реєстрацію права власності на об`єкт загальною площею 2 274,5 кв. м, який складається з будівлі ринку літ. «А2Н, а, а1» площею 2 173,9 кв. м, будівлі автомийки літ. «М1» площею 100,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2156955344129;

- припинити речові права ТОВ «Шаркон ЛТД» на будівлі та споруди ринку та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53830614 від 31.08.2020, що прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. про державну реєстрацію права власності на об`єкт загальною площею 2 570,6 кв. м, який складається з будівлі ринку літ. «А2Н, а; а1» площею 2 484,8 кв. м, трансформаторної підстанції літ. «Б» площею 54,8 кв. м, господарської будівлі літ. «В» площею 31,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2156942944129;

- припинити речові права ТОВ «Лабеан ЛТД» у розмірі 47/100 частки на будівлі та споруди ринку та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53826408 від 31.08.2020, що прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. про державну реєстрацію права власності на об`єкт загальною площею 4 845,1 кв. м, який складається: літ. «А2Н, а, а1» - будівля ринку загальною площею 4 658,7 кв. м; літ. «Б» -трансформаторна підстанція загальною площею 58,4 кв. м; літ. «В» - господарська будівля загальною площею 31,0 кв. м; літ. «М1» - будівля автомийки загальною площею 100,6 кв. м; № 4 - ворота; № 7 - огорожа; № 9 - ворота; № 2 -замощення; № 8 - замощення, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1964467844129;

- припинити речові права ТОВ «Шаркон ЛТД» у розмірі 53/100 частки на будівлі та споруди ринку та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53826408 від 31.08.2020, що прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. про державну реєстрацію права власності на об`єкт загальною площею 4 845,1 кв. м, який складається: літ. «А2Н, а, а1» - будівля ринку загальною площею 4 658,7 кв. м; літ. «Б» - трансформаторна підстанція загальною площею 54,8 кв. м; літ. «В» - господарська будівля загальною площею 31,0 кв. м; літ. «М1» - будівля автомийки загальною площею 100,6 кв. м; № 4 - ворота; № 7 - огорожа; № 9 - ворота; № 2 - замощення; № 8 - замощення, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1964467844129;

- припинити речові права Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний базар ЛТД» (далі - ТОВ «Східний базар ЛТД») на будівлі та споруди ринку та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52891861 від 30.06.2020, що прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П. про державну реєстрацію прав власності на об`єкт загальною площею 4 845,1 кв. м, який складається: літ. «А2Н, а, а1» - будівля ринку загальною площею 4 658,7 кв. м; літ. «Б» - трансформаторна підстанція загальною площею 54,8 кв. м; літ. «В» - господарська будівля загальною площею 31,0 кв. м; літ. «М1» - будівля автомийки загальною площею 100,6 кв. м; № 4 - ворота; № 7 - огорожа; № 9 - ворота; № 2 - замощення; № 8 - замощення, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1964467844129.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Благодійний Фонд Володимира Безим`яного є власником нерухомого майна - будівель і споруд критого ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2000.

Оскільки зазначене майно вибуло з володіння позивача поза його волею, а відповідачі без відповідної правової підстави здійснили реєстрацію права власності на це нерухоме майно за ТОВ «Східний базар ЛТД», а у подальшому за ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД», чим порушено права позивача як власника цього майна, останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 21.07.2021 позов задоволено частково. Витребувано на користь Благодійного Фонду Володимира Безим`яного з незаконного володіння ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» нерухоме майно - будівлі та споруди критого ринку, розташоване за адресою: АДРЕСА_1; припинено речові права ТОВ «Шаркон ЛТД», ТОВ «Лабеан ЛТД», ТОВ «Східний базар ЛТД» на зазначені у позовній заяві будівлі і споруди ринку та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, перелік яких наведено у мотивувальній частині рішення. У задоволенні позовних вимог Благодійного Фонду Володимира Безим`яного до приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. і Криворучка В.П. відмовлено, як заявлених до неналежних відповідачі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 рішення Господарського суду Луганської області від 21.07.2021 скасовано в частині задоволених позовних вимог Благодійного Фонду Володимира Безим`яного про припинення речового права ТОВ «Східний базар ЛТД» на будівлі та споруди ринку та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2021 року ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» подали касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просять скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Благодійного Фонду Володимира Безим`яного відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 913/260/21 за касаційною скаргою ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та рішення Господарського суду Луганської області від 21.07.2021 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.03.2022.

23.03.2022 судовий розгляд справи № 913/260/21 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся, зважаючи на Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, згідно з яким в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2022 справу № 913/260/21 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Суховий В.Г.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2022 призначено касаційну скаргу у справі № 913/260/21 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.06.2022.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

За змістом статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом із тим необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на матеріали справи сторонам направлено в установленому порядку ухвалу з повідомленням про дату, час і місце судового засідання. Водночас відповідну інформацію було розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2022 про відкриття касаційного провадження у справі № 913/260/21 було оприлюднено 14.02.2022.

Також, як свідчать матеріали справи, поштова кореспонденція, направлена на зазначену в касаційній скарзі адресу ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» - 03056, м. Київ, вул. Польова, 24-Д, офіс 325 і офіс 380, було повернуто на адресу Верховного Суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній», а кореспонденція, направлена на адресу представника ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» - адвоката Ліндаєва О.С. (01024, м. Київ, вул. Льва Толстого, 6-А, офіс 16), була повернута Суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд зауважує на необхідності дотримання принципу ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за змістом якої, зокрема справа має бути розглянута судом у розумний строк.

ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» як особи, які ініціювали оскарження судових рішень у цій справі шляхом подачі касаційної скарги, відповідно до норм процесуального закону мають цікавитися ходом касаційного провадження, не зловживати процесуальними правами та вживати заходів для скорочення періоду судового провадження, яке у цій справі відповідно до ухвали Верховного Суду було відкрито 10.02.2022.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, відсутність клопотань учасників справи про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Благодійний Фонд Володимира Безим`яного відповідно до договору купівлі-продажу від 25.05.2000, укладеного з громадянкою Назаровою Махіра Фархад кизи, посвідченого державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 810, є власником приміщення критого ринку з подвірними будівлями загальною площею 4669,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 1.1 цього договору нежилі приміщення критого ринку з подвірними будівлями загальною площею 4669,1 кв. м на земельній ділянці площею 5525,0 кв. м, знаходяться в заставі у Промінвестбанку України згідно з договором застави б/н від 12.02.1998 і додатковою угодою від 26.08.1998.

Майно складається з основного приміщення літера А2Н без підвалу із збірного залізобетону загальною площею 4669,1 кв. м; приміщення літера Б, б, б' трансформаторної підстанції площею 73,2 кв. м; дворової вбиральні літера В площею 46,6 кв. м; замощення літера N 2,8 площею 2440,5 кв. м; огородження літера І, 3-7 довжиною 350 п. м. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 09.10.2019 № 184092677 право власності на будівлі та споруди критого ринку зареєстровано 13.02.2007 за Благодійним Фондом Володимира Безим`янного.

30.06.2020 між Приватним благодійним фондом Володимира Безим`яного (продавець), від імені якого діє ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоровою Н.П. 31.08.2005 за № 827, та ТОВ «Східний базар ЛТД» (покупець) в особі директора Смаржевського Євгена Юрійовича було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П., зареєстрований за № 218.

За умовами цього договору продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність нежиле приміщення критого ринку з подвірними будівлями, яке розташоване по АДРЕСА_1, загальною площею 4669,1 кв. м, і сплачує за нього обумовлену договором грошову суму, яка становить 1 500 000,00 грн і буде сплачена покупцем на рахунок продавця до 25.12.2020 за наступними реквізитами: номер рахунку НОМЕР_1 в АТ «Приватбанк», отримувач платежу Приватний благодійним фондом Володимира Безим`яного код 22719329. Нерухоме майна складається з: літ. А2Н - будівля ринку, загальною площею 4669,1 кв. м, літ. Б - трансформаторна підстанція, загальною площею 54,8 кв. м, літ В - господарська будівля, загальною площею 31,0 кв.м, літ. М1 - будівля автомийки, загальною площею 100,6 кв. м, № 2, 8 - замощення, № 4, 7, 9 - огородження. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003 (пункти 1, 8). У пункті 2 договору зазначено, що нерухоме майно, що відчужується, належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, посвідченого державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. 25.05.2000 за № 810 та зареєстрованого КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» 25.05.2000 за № 119.

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 06.07.2020 № 215170957 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, зареєстровано за ТОВ «Східний базар ЛТД».

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку була здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П. на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.2020 № 159, відомостей з Державного земельного кадастру від 04.06.2020 № 20405354.

Також у зазначеній інформаційній довідці наведено інформацію про те, що право власності на будівлі та споруди ринку загальною площею 4845,1 кв. м за наведеною адресою, зареєстровано за ТОВ «Східний базар ЛТД»; державну реєстрацію права власності здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П. на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2020 № 218, технічного паспорту виданого ТОВ «Іван Алгоритм» від 13.05.2020 № С-237, довідки КП «Сєвєродонецьке БТІ» від 04.06.2020 № 15/4, відомостей з Державного земельного кадастру від 30.06.2020 № 21024786.

01.07.2020 між громадянином ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ТОВ «Східний базар ЛТД» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку наступне нерухоме майно: будівлі та споруди ринку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 4845,1 кв. м, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003. У договорі зазначено, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П. 30.06.2020 за реєстровим № 218. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.06.2020, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.06.2020 за індексним номером 214423525.

31.08.2020 між громадянином ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» (покупці) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. та зареєстрований за № 707, за умовами якого продавець передає у власність, а покупці приймають у власність будівлі та споруди ринку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у наступних частках: ТОВ «Шаркон ЛТД» - 53/100 частин, ТОВ «Лабеан ЛТД» - 47/100 частин та сплачують грошові кошти на умовах, визначених договором. Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4412900000:06:043:003, загальна площа нерухомого майна становить 4845,1 кв. м. У пункті 1.2 договору зазначено, що відчужуване нерухоме майно належить ТОВ «Східний базар ЛТД» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П. 30.06.2020 за реєстровим № 218. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.06.2020 № 214423525.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2020 № 222088857 будівлі та споруди ринку, а саме: Літера А2Н, а, а1 - будівля ринку загальною площею 4658,7 кв. м, літера Б - трансформаторна підстанція загальною площею 54,8 кв. м, літера В - господарська будівля загальною площею 31,0 кв. м, літера М1 - будівля автомийки загальною площею 100,6 кв. м, № 4 - ворота, № 7 - огорожа, № 9 - ворота, № 2 - замощення, № 8 - замощення, загальна площа об`єкта - 4845,1 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на праві спільної часткової власності зареєстровано за ТОВ «Шаркон ЛТД» (розмір частки 53/100) і ТОВ «Лабеан ЛТД» (розмір частки 47/100 ). Державна реєстрація права власності здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2020 № 707.

31.08.2020 між ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» укладено договір про поділ нерухомого майна, відповідно до умов якого сторони домовились про поділ в натурі належного на праві спільної часткової власності нерухомого майна - будівлі та споруди ринку, що розташовані за наведеною адресою. Нерухоме майно, яке є предметом договору, загальною площею 4845,1 кв. м, має таку характеристику: літ. А2Н, а, а1 - будівля ринку, загальною площею 4658,7 кв. м, літ. Б - трансформаторна підстанція, загальною площею 54,8 кв. м, літ. В - господарська будівля, загальною площею 31,0 кв. м, літ. М1 - будівля автомийки, загальною площею 100,6 кв. м, № 2, 8 - замощення, № 4, 7, 9 - огородження. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003 (пункт 2 договору).

Відповідно до пунктів 3, 4 договору ТОВ «Шаркон ЛТД» належить 53/100 часток, а ТОВ «Лабеан ЛТД» 47/100 часток нерухомого майна на праві спільної часткової власності відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна, що укладається на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі від 31.08.2020.

У приватну власність ТОВ «Шаркон ЛТД» переходить: будівлі та споруди ринку, загальною площею 2570,6 кв. м, а саме: будівлі ринку літ. А2Н, а, а1, площею 2484,8 кв. м, трансформаторна підстанція літ. Б, площею 54,8 кв. м, господарська будівля літ В, площею 31,0 кв. м, а у приватну власність ТОВ «Лабеан ЛТД» переходить: будівлі та споруди ринку, загальною площею 2274,5 кв. м, а саме: будівлі ринку літ. А2Н, а, а1, площею 2173,9 кв. м, будівля автомийки літ М1, площею 100,6 кв. м, які є окремо розташовані та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та являють собою самостійний об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди ринку (пункт 8 договору).

Державну реєстрацію права власності за ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» на зазначені об`єкти було здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. на підставі договору про поділ нерухомого майна від 31.08.2020 № 713, що підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2020 № 222125470.

Благодійний Фонд Володимира Безим`яного, звертаючись до суду з відповідним позовом у справі, яка розглядається, посилався на те, що є власником нерухомого майна - будівель і споруд критого ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2000, проте таке майно вибуло з його володіння поза його волею, а відповідачі без відповідної правової підстави здійснили реєстрацію права власності на це нерухоме майно за ТОВ «Східний базар ЛТД», а у подальшому за ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД», чим порушено права позивача як власника цього майна.

Про обставини вибуття майна з власності позивача останній дізнався з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 06.07.2020 № 215170957, що стало підставою для його звернення 06.07.2020 до правоохоронних органів з заявою про скоєння злочину, внаслідок чого було порушено кримінальне провадження № 12020130000000229 від 06.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, у межах якого ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.07.2020 у справі № 428/5495/20 накладено арешт на нерухоме майно.

09.07.2020 позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою в порядку частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якій просив скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - будівлі та споруди ринку.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 02.12.2020 № 4188/5 скаргу Благодійного фонду Володимира Безим`яного задоволено та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.06.2020 № 52891861, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П. щодо нерухомого майна.

На момент звернення позивача з позовом до суду право власності на будівлі та споруди було зареєстровано за ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД».

При вирішенні справи апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, заявленого до ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД», натомість скасував рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог Благодійного Фонду Володимира Безим`яного про припинення речового права ТОВ «Східний базар ЛТД» на будівлі та споруди ринку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52891861 від 30.06.2020, із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, оскільки останнього не було залучено до участі у справі як співвідповідача, отже, судове рішення прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі. Що стосується решти задоволених вимог судове рішення мотивовано доведеністю таких позовних вимог і наявністю правових підстав відповідно до положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для витребування на користь Благодійного Фонду Володимира Безим`яного з незаконного володіння ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» нерухомого майна будівель та споруд критого ринку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, припинення речових прав ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» на зазначені будівлі і споруди ринку та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» у поданій касаційній скарзі послалися, зокрема на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору та наданні оцінки поданим позивачем доказам на підтвердження факту вибуття спірного нерухомого майна із володіння позивача поза його волею внаслідок протиправних дій із цим майном, порушено положення статті 79 ГПК у вирішенні питання про вірогідність цих доказів та не враховано правових висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 01.07.2021 у справі № 917/549/20; судами при дотриманні принципу всебічного, неупередженого та об`єктивного розгляду цієї справи та дослідженні всіх доказів належним чином не встановлено беззаперечність того факту, що довіреність від Приватного благодійного фонду Володимира Безим`яного на ім`я ОСОБА_2, який діяв від цієї юридичної особи при укладенні договору купівлі-продажу спірного майна від 30.06.2020, дійсно не видавалася та є підробленою, а тому з огляду на положення статті 92 ЦК не надано оцінки правовідносинам представництва юридичної особи на підставі договору доручення та не враховано відсутності жодного судового рішення про визнання цієї довіреності недійсною, а відсутність відповідного реєстраційного запису в Єдиному реєстрі довіреностей сама по собі не може бути підставою для визнання такої довіреності та правочинів, вчинених на її підставі, недійсними; поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися ті обставини, що факт знаходження повіреного ОСОБА_2 , на ім`я якого видавалася зазначена довіреність від 31.08.2005, в установі відбування покарання станом на серпень 2005 року, не є ознакою того, що ця довіреність не видавалася, при цьому на момент посвідчення оспорюваного договору купівлі-продажу від 30.06.2020 ОСОБА_2 не відбував покарання і мав можливість бути присутнім при підписанні та посвідченні цього договору; судами попередніх інстанцій не було викликано в судове засідання як свідка бувшого керівника позивача ОСОБА_3 для з`ясування всіх обставин, які мають значення для справи, а саме щодо правомірності видачі зазначеної довіреності та наявності повноважень у представника позивача на укладення договору купівлі-продажу від 30.06.2020; судами при вирішенні справи в порушення статті 75 ГПК не враховано відсутності вироку в кримінальній справі, яким би підтверджувалися наведені позивачем обставини; судами не враховано, що протокол допиту свідка, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише під час розгляду кримінальної справи в суді; посилання суду на наказ Міністерства юстиції України від 02.12.2020 № 4188/5, яким було задоволено скаргу позивача та скасовано рішення про державну реєстрацію, є безпідставним, оскільки за рішенням суду цей наказ скасовано; недоліки у тексті договору купівлі-продажу від 30.06.2020, у тому числі щодо назви продавця, щодо площі та складових відчужуваного майна, не доводить той факт, що позивач не вчиняв цей правочин та що він є недійсним; судом не призначалася експертиза для встановлення ідентичності майна, яке було предметом договору купівлі-продажу від 25.05.2000 та договору купівлі-продажу від 30.06.2020; судами у цій справі було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо втручання держави у право на мирне володіння майном.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

У статті 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Оскільки, відповідно до статті 16 ЦК порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позивачем обрано такий спосіб судового захисту як витребування майна - будівлі та споруди критого ринку, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з незаконного володіння ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД», припинення у цих відповідачів речових прав на зазначене майно та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірного майна.

Відповідно до статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Судами попередніх інстанцій установлено і це підтверджено матеріалами справи, що Благодійний фонд Володимира Безим`яного набув право власності на будівлі та споруди критого ринку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2000, і таке право зареєстроване за позивачем у встановленому законом порядку. Тобто за висновками судів попередніх інстанцій позивачем доведено належними і допустимими доказами належність йому спірного майна на праві власності.

Згідно зі статтею 387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом статті 330 ЦК якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності. Якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння, а підставою такого позову - обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.

За висновками, наведеними у постанові Великої Палати від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Благодійний фонд Володимира Безим`яного, обґрунтовуючи позовні вимоги, у тому числі обставини вибуття спірного майна з володіння позивача не з його волі, у справі, яка розглядається, заперечив факт укладення договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.06.2020, за яким зазначене майно було продано ТОВ «Східний базар ЛТД».

При вирішенні спору суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для витребування у останніх набувачів - ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД», на користь позивача спірного майна, що вибуло з володіння власника поза його волею, і таке рішення мотивовано наступними встановленими фактичними обставинами:

- у договорі купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.06.2020 (копія якого наявна в матеріалах справи), за яким відчужувалося нежиле приміщення критого ринку з подвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 4669,1 кв. м, зі сторони продавця зазначено «Приватний благодійний фонд Володимира Безим`яного», така ж назва продавця зазначена на печатці, що проставлена на цьому договорі, тоді як назва позивача і, відповідно, власника майна є Благодійний фонд Володимира Безим`яного, що підтверджується статутом позивача від 27.06.2019, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- як свідчить зміст договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.06.2020 від імені продавця - Приватного благодійного фонду Володимира Безим`яного» діє ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоровою Н.П. 31.08.2005 за № 827, проте ОСОБА_2 на момент видачі на його ім`я зазначеної довіреності відбував покарання у колонії, що підтверджено довідкою Державної установи «Коростенська виправна колонія (№71)» від 12.02.2021 № 549; згідно з інформацією зі Скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 09.07.2020 № 42237135 за наведеними параметрами запиту: дата посвідчення довіреності - 31.08.2005, номер довіреності у реєстрі нотаріальних дій - № 827, відповідна інформація у цьому реєстрі відсутня;

- у договорі купівлі-продажу від 30.06.2020 (пункт 8), зазначено про перерахування ціни продажу нерухомого майна на рахунок в АТ «Приватбанк», проте відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 28.10.2020 № 28616123/19791510 такий рахунок позивачем не відкривався і станом на 28.10.2020 у банку такого рахунку немає;

- підставою для державної реєстрації за ТОВ «Східний базар ЛТД» права на спірне майно, про що зазначено в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2020 № 221248939, зазначено: договір купівлі-продажу від 30.06.2020 № 218, технічний паспорт від 13.05.2020 № С-237 видавник ТОВ «Іван Алгоритм», довідка КП «Сєвєродонецьке БТІ» від 04.06.2020 № 15/4, проте у протоколі допиту свідка - директора ТОВ «Іван Алгоритм» ОСОБА_4 від 15.02.2021 у межах кримінального провадження № 12020130000000229 від 06.07.2020 зазначено, що Благодійний фонд Володимира Безим`яного не звертався із замовленням на виготовлення технічного паспорту на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1; підписи у технічному паспорті не належать ні директору товариства, ні експерту, титульний лист не належить ТОВ «Іван Алгоритм», на титульному листі відсутня печатка товариства;

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П., який посвідчив договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.06.2020, та будь-яка інша особа з відповідними запитами щодо об`єкта нерухомого майна (будівлі та споруди критого ринку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, до КП «Сєвєродонецьке БТІ» не зверталися, про що свідчить лист цього комунального підприємства від 01.09.2020 № 01/228;

- відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 12.02.2021 № 28-12-0.222-1202/2-21 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4412900000:06:043:003, на якій розташовано спірний об`єкт нерухомості, за даними Державного земельного кадастру зареєстровано за ПП «БІВМ і К»; відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться у викритому доступі, постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 913/669/20, залишено без змін рішення Господарського суду Луганської області 01.03.2021 (наявне у матеріалах справи № 913/260/21), яким задоволено позов ПП «БІВМ і К» до ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» про витребування земельної ділянки кадастровий номер 4412900000:06:043:003 за адресою: АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння відповідачів; ухвалою Верховного Суду від 27.09.2021 відмовлено у відкриття касаційного провадження у справі № 913/669/20 за касаційними скаргами ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» на зазначені судові рішення;

- склад майна (будівель і споруд критого ринку) за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало у власності Благодійного фонду Володимира Безим`яного відрізняється від того складу майна будівель і споруд критого ринку за цією ж адресою, що було придбане ТОВ «Східний базар ЛТД» за договором від 30.06.2020, а до державного реєстру про право власності ТОВ «Східний базар ЛТД» внесено відомості щодо складу майна, яке відрізняється як від складу майна, що перебувало у власності позивача, так і від складу майна, яке зазначено у договорі від 30.06.2020; при цьому до матеріалів справи не надано жодних належних доказів проведення будь-якої реконструкції або будівництва об`єктів (повідомлення про початок будівництва, декларації про готовність об`єкта до експлуатації тощо);

- колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 29.09.2020 рекомендовано скасувати рішення від 30.06.2020 № 52891861, прийняте приватним нотаріусом Криворучком В.П.; такі висновки мотивовано тим, що цим приватним нотаріусом прийнято оскаржуване рішення за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, а саме: договір купівлі-продажу нежилого приміщення за наведеною адресою укладено між Приватним благодійним фондом Володимира Безим`яного та ТОВ «Східний базар ЛТД», натомість відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником зазначених будівель і споруд є Благодійний Фонд Володимира Безим`яного; склад і площа майна (будівель і споруд критого ринку) за адресою: АДРЕСА_1, відчуженого за договором від 30.06.2020, не відповідає відомостям щодо майна за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- за висновками колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції оскаржуване рішення прийнято приватним нотаріусом Криворучком В.П. з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 10, пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абзацу 1 пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, та підлягає скасуванню.

Доводи, наведені у касаційній скарзі ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, цілком ідентичні доводам, наведеним скаржниками в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, на які судом апеляційної інстанції в оскарженій постанові надано обґрунтовані мотиви їх відхилення як безпідставних, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Так, судом апеляційної інстанції в повній мірі надано оцінку тому, що відповідачами належними і допустимими доказами не спростовано факту відсутності відносини представництва між позивачем і ОСОБА_2 - особою, яка зазначена представником Приватного благодійного фонду Володимира Безим`яного у договорі купівлі-продажу від 30.06.2020 щодо відчуження спірного майна, у тому числі на підставі довіреності, виданої Приватним благодійним фондом Володимира Безим`яного на ім`я громадянина ОСОБА_2 та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоровою Н.П. від 31.08.2005 за № 827.

При цьому будь-яких обставин видачі довіреності на ім`я ОСОБА_2, зокрема від 31.08.2005 за № 827, уповноваженими особами саме Благодійного фонду Володимира Безим`яного на вчинення дій від імені позивача, у тому числі щодо відчуження спірного майна, судами попередніх інстанцій установлено не було, а сторонами відповідних доказів не надано, як і не надано доказів, зокрема витягу з Єдиного реєстру довіреностей, який би містив запис про реєстрацію довіреності від 31.08.2005 за № 827.

Судом апеляційної інстанції правомірно зауважено, що перевірка дійсності виданої довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей, відповідно до імперативних норм статей 18, 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є обов`язковим для державного реєстратора, який здійснює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Отже, нотаріус, який здійснив посвідчення договору купівлі-продажу майна від 30.06.2020 та вніс відповідні відомості до реєстру прав власності був зобов`язаний пересвідчитися у чинності довіреності представника продавця та в особі самого продавця як власника майна.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи, яка розглядається, та зазначено в оскаржених судових рішеннях у процесі вирішення спору судом неодноразово витребовувалося оригінали договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.06.2020 та довіреності, виданої Приватним благодійним фондом Володимира Безим`яного на ім`я громадянина ОСОБА_2 та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоровою Н.П. від 31.08.2005 за № 827, проте на виконання ухвал суду ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції оригінали зазначених документів надано не було.

За змістом положень статей 74, 76, 77 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (стаття 91 ГПК).

Проте, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, відповідачами при вирішенні справи не було надано суду відповідних доказів, що підтверджують обставини, на які вони посилалися в своїх запереченнях.

Отже, посилання скаржників на певні обставини (у тому числі щодо наявності відносин представництва між позивачем і ОСОБА_2 , правомірності видачі довіреності від 31.08.2005 за № 827, наявності повноважень у повіреної особи діяти від імені позивача, у тому числі з питань відчуження спірного майна тощо) без їх підтвердження належними і допустимими доказами в розумінні положень процесуального закону є безпідставними.

Судом апеляційної інстанції матеріали кримінального провадження, зокрема протокол допиту свідка, як письмовий доказ, було досліджено у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, що відповідає положенням статті 86 ГПК стосовно оцінки доказів судом, тому посилання скаржників щодо надання неналежної оцінки цьому доказу не ґрунтуються на положеннях процесуального законодавства.

Посилання скаржників на те, що недоліки у тексті договору купівлі-продажу від 30.06.2020, у тому числі щодо назви юридичної особи продавця, площі та складових відчужуваного за договором майна, є несуттєвими та не впливають на правовідносини сторін, що виникли внаслідок продажу спірного майна, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не взято до уваги, оскільки відповідачами не було доведено належними і допустимими доказами, що такі відмінності та неточності при укладанні договору купівлі-продажу від 30.06.2020 та під час здійснення реєстраційної дії є технічними описками чи помилками.

Крім того, відповідно до положень статті 99 ГПК суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності умов, наведених у частині 1 цієї норми.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК (стаття 104 ГПК).

Як свідчать матеріали справи питання щодо призначення в справі будь-якої експертизи, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, у тому числі для встановлення ідентичності майна, яке було предметом договору купівлі-продажу від 25.05.2000 та договору купівлі-продажу від 30.06.2020 (про що зазначено у касаційній скарзі), відповідачами під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не порушувалося, тому посилання ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» у касаційній скарзі на необхідності призначення такої експертизи є безпідставними та не приймаються судом касаційної інстанції до уваги.

Посилання ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» у касаційній скарзі на те, що наказ Міністерства юстиції України від 02.12.2020 № 4188/5, яким було задоволено скаргу позивача та скасовано рішення про державну реєстрацію, визнано незаконним і скасовано в судовому порядку, тому державна реєстрація права власності є правомірною, судом касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки відповідно до статті 241 ГПК рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або за наслідками апеляційного перегляду, якщо це рішення не скасовано, а статтею 326 ГПК визначено обов`язковість саме тих судових рішень, що набрали законної сили, проте за встановлених судами обставин у справі скаржниками не надано доказів набрання рішенням суду у справі, на яку вони посилаються, законної сили.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, про те, що нерухоме майно - приміщення критого ринку з подвірними будівлями, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить Благодійному фонду Володимира Безим`яного на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 25.05.2000 № 810, вибуло з володіння позивача поза його волею, а тому заявлена позовна вимога про витребування спірного майна з незаконного володіння ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, тому підлягає задоволенню.

Посилання ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» у касаційній скарзі на порушення судом попередньої інстанції при вирішенні справи статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо втручання держави у право відповідачів на мирне володіння майном, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції, встановив правомірність такого втручання критеріям законності, відповідності суспільним інтересам та пропорційності переслідуваним цілям одночасно, про що обґрунтовано зазначено в оскарженій постанові.

При цьому судом апеляційної інстанції правомірно зауважено, що за встановлених у справі обставин майно - приміщення критого ринку з подвірними будівлями загальною площею 4669,1 кв. м вибуло з володіння позивача поза його волею, а випадки порушень, на які відповідачі посилаються як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, пов`язані із протиправною поведінкою самих набувачів спірного майна та відсутністю в їх діях, у тому числі скаржників добросовісності у відносинах власності.

Отже, у справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судами обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу до Конвенції та сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини.

Водночас в ході розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції було установлено незаконну реєстрацію за ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» права власності на спірне майно, власником якого є позивач, то задоволення судом позовних вимог про припинення речових прав цих відповідачів на спірне майно узгоджується з положеннями статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, оцінивши у сукупності докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, обґрунтувало тим, що судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосовано положення статті 79 ГПК без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, у питаннях застосування такого стандарту доказування під час вирішення справи, як вірогідність доказів.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

Проаналізувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, на які послався скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у справі № 913/260/21, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, суд касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 79 ГПК при вирішенні питання про вірогідність доказів, наданих позивачем, для встановлення обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду у зазначених справах, у яких, на думку скаржника, наведено висновки щодо застосування стандарту доказування «вірогідності доказів», є безпідставними, оскільки висновки Суду щодо застосування відповідної норми процесуального права мають узагальнений характер, у тому числі щодо подання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог і заперечень та оцінки цих доказів судом при вирішенні спору в залежності від встановлених фактичних обставин у справі. Такі висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.

Разом із тим відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Так, у частині 1 статті 310 ГПК наведено підстави, які є обов`язковими для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

Такими підставами касаційна скарга ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» не обґрунтована.

За змістом частини 3 статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Разом із тим касаційна скарга ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» не обґрунтована і підставами для скасування судових рішень, передбаченими у пунктах 2, 3, 4 частини 3 статті 310 ГПК.

При цьому посилання у касаційній скарзі на обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК, на обставини щодо неналежної оцінки доказів у справі, також не приймається судом касаційної інстанції до уваги як необґрунтовані, оскільки стосуються процесу доказування, оцінки доказів та фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що відповідно до норм статті 300 ГПК виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Водночас суд касаційної інстанції вважає за необхідно зауважити, що умовою застосування пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК. Проте у цій справі заявлені скаржниками підстави оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК є необґрунтованими, про що зазначено вище.

Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Будь-яких доводів, які б спростовували зазначені висновки суду апеляційної інстанції, окрім посилання лише на безпідставність таких висновків суду, скаржниками у касаційній скарзі не наведено, отже, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні цієї справи, які відповідно до вимог процесуального законодавства є підставою для скасування постановленого у справі судового рішення.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового акта не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржників..

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 913/260/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: Н.О. Багай

В.Г. Суховий