Постанова

від 21.06.2022 по справі 925/815/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/815/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В.А,

за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Смілянської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 (головуючий суддя Чорногуз М. Г., судді Куксов В. В., Грек Б. М.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2021 (суддя Довгань К. І.)

у справі № 925/815/21

за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Смілянської міської ради.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства "Смілянське племпідприємство"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом до Смілянської міської ради в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Смілянської міської ради, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м. Сміла з державної власності об`єкта нерухомості - 16-ти квартирного житлового будинку, який перебуває на балансі ПрАТ "Смілянське племпідприємство", та знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мечнікова, 9;

- зобов`язати Смілянську міську раду забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Сміла Черкаської області об`єкт нерухомості - 16-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться по вул. Мечнікова, 9 у м. Сміла Черкаської області.

2. Позов обґрунтовано тим, що спірний житловий будинок у процесі приватизації не увійшов до статутного капіталу (до складу приватизованого майна) ПрАТ "Смілянське племпідприємство", але залишився на його балансі, є державною власністю та відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" підлягає передачі у комунальну власність територіальної громади.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Смілянської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності територіальної громади м. Сміла з державної власності об`єкта нерухомості - 16-ти квартирного житлового будинку, який перебуває на балансі ПрАТ "Смілянське племпідприємство" та знаходиться за адресою: вул. Мечнікова, 9, м. Сміла, Черкаська область. Зобов`язано Смілянську міську раду забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Сміла Черкаської області об`єкт нерухомості - 16-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться по вул. Мечнікова, 9 у м. Сміла Черкаської області. Стягнуто зі Смілянської міської ради на користь Черкаської обласної прокуратури 4 540,00 грн судового збору.

4. Судові рішення мотивовано тим, що об`єкт житлового фонду, який у процесі приватизації не увійшов до статутного капіталу господарського товариства, підлягає передачі у комунальну власність у порядку, визначеному положеннями Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", зокрема, за наявності згоди відповідної міської ради, виконавчий комітет такої ради утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову, а передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Відсутність підписаного акту свідчить про бездіяльність Смілянської міської ради та наявність правових підстав для зобов`язання ради вчинити дії, передбачені законом, для прийняття житлового будинку у комунальну власність територіальної громади м. Сміла Черкаської області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача за первісним позовом

5. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Смілянська міська рада подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2021, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

6. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, абзацу 3 частини першої статті 4 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" у взаємозв`язку зі статтею 326 Цивільного кодексу України, пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", підпункту "й" пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", частини другої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

7. У відзиві на касаційну скаргу Смілянська окружна прокуратура заперечила доводи касаційної скарги та просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

8. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.

Фактичні обставини справи встановлені судами

9. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Плану приватизації державного майна Смілянського племпідприємства Черкаського науково-виробничого об`єднання по племінній справі і прогресивних технологіях у тваринництві "Прогрес" від 20.10.1996, який затверджено наказом заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області № 697-П від 21.10.1996, вказане підприємство приватизоване шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство.

10. Наказом Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області № 613-АП від 11.11.1996 прийнято рішення про перетворення Смілянського племпідприємства у відкрите акціонерне товариство.

11. 26.11.1996 зареєстровано сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Смілянське племпідприємство" (далі - ВАТ "Смілянське племпідприємство").

12. Згідно з Планом приватизації зазначеного підприємства, житловий фонд, зокрема, 16-ти квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мечнікова, 9, до статутного капіталу створеного товариства не увійшов, однак, залишився на його балансі та підлягав передачі у комунальну власність органу місцевого самоврядування.

13. Рішенням Смілянської міської ради № 17-11 від 15.06.2004 надано згоду на безоплатну передачу до комунальної власності м. Сміла об`єктів соціальної інфраструктури, що знаходяться на балансі ВАТ "Смілянське племпідприємство", в тому числі житлового будинку по вул. Мечнікова, 9 у м. Сміла.

14. Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області № 2779-ПА від 08.07.2004 приватизацію ВАТ "Смілянське племпідприємство" завершено.

15. За відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на даний час правонаступником ВАТ "Смілянське племпідприємство" є ПрАТ "Смілянське племпідприємство".

16. Згідно з рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 217 від 02.06.2016 "Про утворення комісії з питання безоплатної передачі до комунальної власності територіальної громади м. Сміла житлових будинків, що перебувають на балансі ПрАТ "Смілянське племпідприємство" було створено комісію з питань прийняття спірного будинку до комунальної власності міста.

17. Регіональне відділення Фонду державного майна України 15.12.2020 на адресу Відповідача направило лист щодо передачі державного майна у комунальну власність шляхом прийняття на сесії міської ради рішення про надання згоди на прийняття багатоквартирного будинку до комунальної власності територіальної громади з наступною передачею управителю чи об`єднанню співвласників такого будинку.

18. У відповідь Відповідач повідомив, що прийняття вказаного житлового будинку можливе лише після створення у ньому ОСББ або після призначення управителя багатоквартирного будинку.

19. За вказаних обставин Прокурор, посилаючись на протиправну бездіяльність Смілянської міської ради, яка з 2004 року не вчинила необхідних дій направлених на прийняття житлового будинку з державної у комунальну власність, звернувся до суду з даним позовом.

20. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виходив з того, що відповідно до положень Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" прийняття у комунальну власність спірного об`єкту житлового фонду є обов`язковим та здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі будинку; неприйняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади спірного об`єкту житлового фонду за наявності згоди відповідної ради на прийняття такого об`єкту до комунальної власності, свідчить про бездіяльність Відповідача, який не вчинив передбачених законодавством дій для підписання акту приймання-передачі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

21. В силу приписів частин першої - третьої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

22. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме, абзацу 3 частини першої статті 4 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" у взаємозв`язку зі статтею 326 Цивільного кодексу України, пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", підпункту "й" пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", частини другої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України), що призвело, на його думку, до ухвалення судами попередніх інстанцій незаконних судових рішень.

23. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

24. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

25. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

26. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.

27. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, врегульовано Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 № 147/98-ВР (далі - Закон № 147/98-ВР).

29. Отже, Закон № 147/98-ВР є спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст.

30. Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 2 Закону № 147/98-ВР (тут і далі в редакції, чинній на момент надання Відповідачем згоди на прийняття у комунальну власність спірного об`єкта житлового фонду) об`єктами передачі згідно з цим Законом є, зокрема, житловий фонд та інші об`єкти соціальної інфраструктури (далі - об`єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

31. Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.

32. Положеннями статті 6 Закону № 147/98-ВР визначено, що передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах

33. Передача житлового фонду оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (частини п`ята та шоста статті 7 Закону № 147/98-ВР).

34. Враховуючи вищенаведені законодавчі положення та встановивши, що згідно з Планом приватизації, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області № 697-П від 21.10.1996, житловий будинок по вул. Мечнікова, 9 у м. Сміла підлягав передачі у комунальну власність органу місцевого самоврядування і Смілянська міська рада надала згоду на прийняття у комунальну власність спірного об`єкта житлового фонду, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо невчинення Відповідачем дій, направлених на прийняття об`єкту житлового фонду у комунальну власність шляхом підписання акту приймання-передачі.

35. До того ж, Верховний Суд зауважує, що системний аналіз правових норм Закону № 147/98-ВР дає підстави для висновку, що приймання-передача об`єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном та згоди відповідного органу місцевого самоврядування.

36. При цьому відповідно до положень Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992 № 2163-XII, в редакції чинній на час приватизації Смілянського племпідприємства, наказ Регіонального відділення про затвердження плану приватизації, є відповідним рішенням уповноваженого державного органу, у якому визначено, що житловий фонд підлягає передачі у комунальну власність органів місцевого самоврядування.

37. За змістом статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

38. Відповідно до пункту 9) частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011 № 4107-VI до повноважень Фонду державного майна України належить, зокрема, погодження (прийняття) відповідно до законодавства рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також погоджує рішення про передачу об`єктів комунальної власності в державну власність.

39. Згідно з підпунктом й) пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-V Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна, зокрема, погоджує (приймає) рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук, крім випадків, передбачених законом.

40. Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

41. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи та підстави позову, у даному випадку наведені вище законодавчі норми, на незастосування яких посилається скаржник у касаційній скарзі, не регулюють спірні правовідносини, і відповідно у судів попередніх інстанцій був відсутній обов`язок для їх застосування у взаємозв`язку з абзацом 3 частини першої статті 4 Закону № 147/98-ВР, у зв`язку з чим у суду касаційної інстанції відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у спірних правовідносинах.

42. Отже, доводи щодо неправильного застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки скаржником не враховані фактичні обставини, встановлені у цій справі, які й визначають характер спірних правовідносин, а також матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини.

43. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не доводять порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, проте направлені на встановлення обставин, які не входять до предмета доказування у даній справи, та на переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

44. З огляду на викладене, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Висновки Верховного Суду

45. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

46. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

47. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень немає, отже у задоволенні касаційної скарги з зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження слід відмовити.

Щодо судових витрат

48 Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Смілянської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2021 у справі № 925/815/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В. Г.

Судді Берднік І. С

Зуєв В. А.